Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Модуль 2 2 страница






4. Напрямки і проблеми інтеграційного розвитку на просторі СНД.

5. Проблеми і перспективи інтеграції України у світогосподарську систему.

 

Тема 12: Глоболізація та економічний розвиток

Мета теми – засвоєння закономірностей глобальних економічних та соціальних процесів, змістом яких є зростаючий взаємозв’язок та взаємозалежність національних економік, социальних і політичних систем, національних культур та навколишнього середовища. Головна ідея розділу - показати, що глобалізація – це глобальна інтеграція.

Зміст теми. Теорія економічної глобалізації.. Концепція «межі зростання». Планетарно ресурсні обмеження й внутрішні обмеження людства: егоцентризм елітарних країн і ТНК, дезінтеграція людського співтовариства. Концепція «сталого розвитку». Концепція «універсального еволюціонізму». Пропозиції щодо глобальної модернізації Глобальні фактори зростання.

Глобалізація як закономірність світової економіки. Транснаціоналізація економічних явищ. Глобалізованість фінансової сфери. Поява нових механізмів – хеджування і управління ризиками. Роль зростання ТНК. Поява стратегічних альянсів. Регіоналізація. Загальна характеристика основних закономірностей глобалізації.

Світові економічні аспекти глобальних проблем. Класифікація глобальних проблем. Їх ознаки. Шляхи мінімізації глобальних проблем.

Економічний розвиток України в умовах глобальної модернізації. Проблема взаємозв’язку глобального і національного розвитку. Оптимальний закон розвитку країни.

Література:

1. Бетлер А. Контуры мира в первой половине ХХI века и чуть далее// Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №1. – С. 73-80.

2. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму: Монографія: - К.: КНЕУ, 2003. – С. 234-341.

3. Бобина М. Стратегические альянсы в глобальной экономике.// Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №11. – С. 106-109.

4. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г.Лук’яненко та ін.; Керівник авт. колективу і науковий редактор О.Г. Білорус – К. КНЕУ, 2001 – С. 12-34, 584-607.

5. Евстигнеев В. Финансовая глобализация – явление и методологический инструмент// Мировая экономика и международные отношения. – 2001.– №3. – С. 74-76.

6. Иноземцев В. Возвращение Европы. В авангарде прогресса: социальная политика в ЕС// Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №2. – С. 3-14.

7. Иноземцев В. Восставшая из пепла: европейская экономика в ХХ веке// Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №1. – С.313.

8. Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики// Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №3. – С. 3-11.

9. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. - К.: Знання-Прес, 2003.- С. 428-435.

10. Мозиас И. Прямые иностранные инвестиции: современные тенденции// Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №1. – С.65-72.

11. Одягайло Б.М. Економіка: транзитивність від найпростішої до глобальної. Монографія - Дніпропетровськ: Пороги, 2003 - С. 113-130, 246-265.

12. США и проблемы мирового лидерства. Реферат// Экономика и управление в зарубежных странах. Информационный бюллетень. – М.: ВИНИТИ, 2001. – №7. – С. 11-20.

13. The Global Economy in Transition. – L., 1996.

14. Хайек Ф. Происхождение и действие нашей морали: проблема науки// Экономика и организация промышленного производства. – 1991. – №12.– С.177-192

15. Шишков Ю. О гетерогенности глобалистики и о стадиях ее развития// Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №2. – С.57-60.

16. UNCTAD. World Investment Report 1999: Foreign Direct Investment and the Challenge of Development Overview/ - N.Y. – Geneva – 82 p.

Проблемні питання:

1. Інноваційний вплив великих транснаціональних корпорацій на глобальні господарські процеси визначається двома чинниками: технологічним лідерством і великими фінансовими можливостями. Використовуючи практично безмежні фінансові ресурси, ТНК створюють власні наукові підрозділи не тільки за місцем базування головної компанії, а і відкривають дослідні центри в багатьох країнах, де для цього є кваліфіковані кадри та інші необхідні умови. Всього створено більш ніж 100 таких центрів, в тому числі і такими компаніями, як Microsoft, Motorola, GM, GE, JVC, Samsung, IBM, Intel, Du Point, P& G, Ericsson, Nokia, Panasonic, AT& T, Simens та іншими. Отже, транснаціональні корпорації використовують кадри інших країн для підсилення своїх конкурентних переваг.

В той же час, щорічно, приблизно 150 українських науковців виїзджають за кордон, так як не можуть знайти достойного використання своїх здібностей у вітчизні. Яким чином було б доцільніше розв’язати проблему в глобальному масштабі з позицій:

а) дії принципу відносної переваги;

б) отримання конкурентних переваг.

 

2. У глобальному світовому господарстві існує пряма залежність між падінням частки природноресурсних галузей у ВВП і економічним зростанням. Так, наприклад, Японія за період з 1965 до 1995 року збільшила своє промислове виробництво майже в 2, 5 рази при незмінних обсягах спожитої енергії і сировини. В Україні спостерігається зворотня тенденція – збільшується споживання матеріальних ресурсів на одиницю кінцевої продукції. Які, на вашу думку, фактори глобального зростання задіяні в японській економіці? Які глобальні фактори економічного зростання доцільно задіяти Україні, виходячи з моделі економічного розвитку, що її запропонував американський економіст П. Помер, щоб досягти потрібного прогресу?

 

3. Відомо, що довгохвильовий цикл економічного розвитку розглядається як процес дифузії технологічної парадигми від декількох лідируючих секторів до всієї економічної системи. Чи означає це, що глобальне інформаційно-економічне суспільство ввійшло у безкризовий стан розвитку?

Теми рефератів:

1. Рух антиглобалістів: причини виникнення.

2. Негативні економічні наслідки глобалізації для країн «світової периферії».

 

4. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Лекція 1.

1.1 Інтернаціоналізація економічного розвитку.

1.2 Світове господарство.

1.3 Світовий ринок.

1.4 Міжнародна економічна діяльність та її суб’єкти.

1.5 Середовище діяльності суб’єктів міжнародної економіки.

1.6 Поняття міжнародної економіки.

Лекція 2.

2.1. Принципи наукового пізнання в міжнародній економіці.

2.2. Моделі міжнародної економіки факторного впливу з боку

пропозиції.

2.3. Моделі міжнародної економіки факторного впливу з боку попиту.

2.4. Моделі міжнародної загальної обмінної рівноваги.

Лекція 3.

3.1.Загальний аналіз теорій міжнародної торгівлі.

3.2.Стандартна модель міжнародної торгівлі.

3.3.Сучасна міжнародна торгівля. Торговельний баланс.

3.4.Зовнішня торгівля України і її конкурентоздатність.

Лекція 4.

4.1. Сутність міжнародної торговельної політики та її форми і види.

4.2. Засоби реалізації міжнародної торговельної політики.

4.3. Економічні наслідки торгівельних обмежень в міжнародних

стосунках

4.4. Концептуальні засади зовнішньоторгівельної політики для

України.

Лекція 5.

5.1. Теорія міжнародних інвестицій.

5.2. Прямі іноземні інвестиції.

5.3. Портфельні міжнародні інвестиції.

5.4. Міжнародне інвестування в Україні в сучасних умовах.

Лекція 6.

6.1. Сутність і форми міжнародного кредиту.

6.2. Міжчасові виробничі можливості і торгівля.

6.3. Економічні наслідки міжнародного кредитування.

6.4. Інститутоціональна структура міжнародного кредитування.

Лекція 7.

7.1. Сутність, причини та форми міжнародної трудової міграції.

7.2. Основні світові ринки робочої сили.

7.3. Наслідки міжнародної трудової міграції.

7.4. Регулювання міжнародної трудової міграції.

 

Лекція 8.

8.1. Сутність і еволюція міжнародної валютної системи.

8.2. Вартість валюти, валютні курси та їх режими.

8.3. Міжнародні валютні ринки, їх функції та види.

8.4. Шляхи досягнення рівноваги міжнародних платежів при

використанні різних моделей валютних ринків.

8.5. Торгівля валютою та валютні ризики.

Лекція 9.

9.1. Міжнародні розрахунки.

9.2. Платіжний баланс.

9.3. Теорії платіжного балансу.

9.4. Регулювання платіжного балансу.

Лекція 10.

10.1. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки.

10.2. Макроекономічна політика у малій відкритій економіці.

10.3. Макроекономічна політика у великій відкритій економіці.

10.4. Монетаристське моделювання відкритої економіки.

Лекція 11.

11.1. Сутність і особливості міжнародної економічної інтеграції.

11.2. Основні принципи та ефекти міжнародної інтеграції.

11.3. Регіональна економічна інтеграція.

Лекція 12.

12.1.Теорія економічної глобалізації.

12.2. Глобалізація як закономірність світової економіки.

12.3. Світові економічні аспекти глобальних проблем.

12.4. Економічний розвиток України в умовах глобальної модернізації.

 


5. Самостійна робота студента

Самостійна робота студента з дисципліни «Міжнародна економіка» включає обов’язкові і вибіркові види роботи. Інформацію про види СРС, планові терміни їх виконання, форми контролю та звітності, кількість балів за видами роботи студент отримує з методичних рекомендацій, поданих ниже, та карти СРС, що складається викладачем, і доводиться до відома студента на 1 семінарському занятті навчального семестру. На самостійну роботу відводиться в середньому 40% часу передбаченого для вивчення дисципліни.

 

Карта самостійної роботи студента

з дисципліни «Міжнародна економіка»

для студентів спеціальності «Міжнародна економіка»

 

Види самостійної роботи Планові терміни виконання Форми контролю та звітності Максимальна кількість балів
Денна форма навчання
5-й і 6-й семестр
1. Обов’язкові
За системність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
1.1 Підготовка до семінарських (практичних, лабораторних) занять Термін вказується відповідно до робочої навчальної програми Активна участь в семінарських (практичних, лабораторних) заняттях  
За виконання завдань для самостійного опрацювання
1.2. Виконання (домашніх) розрахункових завдань протягом семестру Перевірка правильності виконання завдань на семінарському занятті  
1.3. Самостійне опрацювання додаткових питань курсу (пошук, підбір та огляд літературних джерел за заданою тематикою) протягом семестру Розгляд і опитування підготовлених питань під час аудиторних занять або ІКР  
1.4. Індивідуальна робота строки сказано в графіку ІКР Захист індивідуальної роботи у формі співбесіди з викладачем  
За виконання модульних (контрольних) завдань
1.5. Підготовка до модульних (контрольних) робіт протягом семестру Перевірка правильності виконання модульних контрольних робіт 5 за 1 модуль в семестр
Разом балів за обов’язкові види СРС  
ІІ. Вибіркові
За виконання завдань для самостійного опрацювання
2.1. Написання реферату (есе) за заданою тематикою протягом семестру Обговорення (захист) матеріалів реферату (есе) під час ІКР  
2.2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій протягом семестру Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР  
2.3. Участь у науково-практичних конференціях з написанням тез-доповідей протягом семестру представлення доповіді на науковій конференції (виступ)  
Разом балів за вибіркові види СРС  
Всього балів за СРС  
         

5.1.ОБОВ’ЯЗКОВІ ВИДИ СРС

5. 1. 1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

5.1.1.1. Організація проведення семінарських занять

Метою проведення семінарських занять є практичне оволодіння студентом теоретичним аспектом міжнародної економіки, тобто методологічним апаратом аналізу міжнародної економіки, науковими теоріями і методами аналізу міжнародної торгівлі, інструментами управління міжнародних інвестиційних, валютних, кредитних ринків та зовнішньоторговельною політикою країни в контексті глобалізації та інтернаціоналізації міжнародної економічної діяльності. Засвоєння знань з міжнародної економіки є базовими для студента спеціальності «Міжнародна економіка», тому вимагають високого рівня підготовки до семінарських занять з використанням обов’язкової та додаткової літератури.

Семінарське заняття проводиться традиційними та активними формами навчання, а саме;

· опитування студентів на знання теми, відповідно до плану семінарського заняття і додаткових питань, що винесені на самостійне опрацювання;

· розв’язок типових задач за темою заняття;

· заслуховування доповідей рефератів;

· написання модульних контрольних робіт (або виконання програмно-модульного контролю у формі тесту на ЕОМ методичного кабінету кафедри міжнародної економіки);

· диспути, круглі столи, щодо актуальних питань міжнародної економіки сучасності;

· інші форми, що вводяться за ініціативою викладача як активні.

5.1.1. 2. Зміст семінарських занять

Тема 1. Інтернаціоналізація економічного розвитку і виникнення міжнародної економіки

1.1. План:

1.1.1. Інтернаціоналізація економічного розвитку. Поняття міжнародної економіки.

1.1.2. Світове господарство та світовий ринок;

1.1.3. Міжнародна економічна діяльність, її форми, суб’єкти та середовище;

1.1.4. Предмет і задачі науки “Міжнародна економіка”.

1.2. Методичні рекомендації для самопідготовки до семінару:

(1) У першому питанні визначити поняття інтернаціоналізації та етапи її становлення. [ ]. Об’єкт міжнародної економіки слід розглядати з точки зору двох основних складових: головних елементів міжнародної економіки та механізмів функціонування. [6, 22-40].

(2) У другому питанні дати характеристику світовому господарству та світовому ринку. Поняття світового господарства, його головні риси та ознаки, структура світового господарства, як за типами країн, так і за економічними процесами, товарами і послугами; переміщення факторів виробництва та їх міжнародний розподіл; міжнародний рух технологій та інновацій; міжнародна торгівля фінансовими засобами [6, 33-44], [23, 13-20].

Поняття світового ринку, його основні риси та структурні елементи, формування моделі світового ринку (за допомогою структурного попиту та структурної пропозиції) та визначення рівноваги; історичні етапи становлення світового ринку; міжнародна торгівля товарами і послугами як головна ознака світового ринку, основні показники, що характеризують світовий ринок (експорт, імпорт, торгівельні сальдо та торгівельний оборот) [6, 29-33].

(3) Міжнародну економічну діяльність необхідно розглянути як сукупність різних видів економічних операцій та суб’єктів що їх здійснюють. Розглянути види економічних операцій та провести класифікацію економічних суб’єктів [6, 49-53].

У цьому питанні при розгляді середовища міжнародної економіки приділяти увагу розвитку його впливу на міжнародні економічні відносини між країнами [3, 24].

(4) Розглядаючи предмет науки про міжнародну економіку слід звернути увагу на умови, закономірності, тенденції, наслідки та ефекти міжнародної економічної діяльності в різних секторах світового господарства [11, 30-39].

Тема 2. Загальнометодологічні підходи до аналізу в

міжнародній економіці

2.1.План:

2.1.1. Економічні моделі в теорії міжнародної економіки та їх роль;

2.1.2. Базові моделі А. Сміта та Д.Рікардо;

2.1.3. Фактори впливу на умови виробництва (на пропозицію);

2.1.4. Моделі міжнародної економіки факторного впливу з боку попиту;

2.1.5. Аналіз часткової рівноваги і рівноважна відносна ціна в умовах обміну;

2.1.6. Аналіз загальної рівноваги і рівноважна відносна ціна в умовах обміну.

2.2. Методичні рекомендації для самопідготовки до семінару:

(1) В цьому питанні слід уяснити, що таке модель, які її види, принципи побудови та роль в аналізі міжнародної економіки (пошук причин міжнародних зв’язків, розкриття механізму і характеру цих зв’язків, знаходження рівноважно-відносних світових цін, визначення економічних ефектів) [лекція].

(2) Зробити порівняльну характеристику моделі абсолютних і порівняльних переваг. Спираючись на закон порівняльної переваги, показати причини міжнародного обміну, спеціалізації, та визначити здобутки від міжнародної торгівлі окремих країн [8, 12-37; 19, 25-44].

(3) В цьому питанні розглянути випадки із різноманітними умовами виробництва (кривими трансформації), що виникають під впливом різних факторів, та однаковими (незмінними) для двох країн умовами попиту (суспільними кривими байдужості) [3, 55-58; 8, 38-86; 112-143; 6, 99-116; 155-196].

(4) Спираючись на посилку, що виробництво в обох країнах характеризується однією і тією самою кривою трансформації виробничих можливостей, проаналізувати випадки, коли смаки і уподобання споживачів в цих країнах різні (різні суспільні криві байдужості) [3, 52-55; 6, 181-196].

(5) Показати можливість визначення рівноважної відносної ціни в умовах міжнародної торгівлі при допомозі кривих попиту і пропозиції [9, 49-51; 19, 73-75]. При цьому використати рівність:

.

(6) Показати, яким чином взаємодія кривих обміну двох країн визначає рівноважну відносну ціну товару в умовах міжнародної торгівлі, показати практичне значення поняття “умови торгівлі” [3, 59-70; 19, 75-83; 309-310].

 

Тема 3. Міжнародна торгівля товарами та послугами

3.1. План.

3.1.1. Загальний аналіз теорій міжнародної торгівлі.

3.1.2. Структура та динаміка міжнародної торгівлі товарами. Світовий ринок товарів: його складові, функціонування та ціноутворення.

3.1.3.Вплив міжнародної торгівлі на виробництво, споживання та добробут суспільства в цілому.

3.1.4.Розподіл виграшу від торгівлі між країнами та в середині країн.

3.1.5.Основні види операцій та торгівельний баланс.

3.2. Методичні рекомендації для самопідготовки до семінару.

(1) Розгянути класичні теорії та сучасні теорії міжнародної торгівлі у порівнянні. Звернути увагу на теорії: співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна, специфічних факторів виробництва, нутрішньогалузеву торгівлю, ефекту масштубу тощо. Зробити аналіз недоліків класичних теорій, і як ці недоліки вирішуються в межах сучасних теорій.

(2) Сутність міжнародної торгівлі розглянути в широкому та вузькому розумінні [23, 26]. Структуру міжнародної торгівлі розглянути в ракурсах товарної класифікації і форм міжнародної торгівлі. Розгляд динаміки міжнародної торгівлі [23, 127-130] передбачає аналіз сучасних форм та тенденції в міжнародній торгівлі. Тут необхідно проаналізувати статистичні дані світового торгівельного обороту, динаміки експорту, імпорту різних країн, назвати країни – лідери на світовому ринку товарів, розглянути основні торгівельні потоки та головні торгівельні центри світу тощо. [1, 48-62]; [6, 130-135].

Світовий ринок товарів розглянути у світовій моделі попиту і пропозиції. Вияснити, як формується попит і пропозиція на товар на світовому ринку і відповідно до цього - як будуються криві попиту і пропозиції. На основі поняття рівноваги на світовому ринку товарів пояснити як відбувається процес ціноутворення і формування світової ціни на товар. Уміти пробувати графічну модель світового ринку товару. Детально розглянути поняття світової ціни та її види [23, 130], [6, 31].

(3) При аналізі впливу міжнародної торгівлі на виробництво, споживання та добробут суспільства в цілому необхідно використати макроекономічні поняття споживача та виробника та засоби їх вимірювання [6, 200]

(4) На основі графічної моделі товарних ринків країн, що торгують між собою та світовому ринку товару визначити, які економічні суб’єкти (виробники, споживачі, власники факторів виробництва) виграють від міжнародної торгівлі, а які програють, а також виміряти розмір цього виграшу або програшу. Зробити висновок про вплив міжнародної торгівлі на добробут країн в цілому, вимірявши розмір їх втрат чи виграшу. Сформулювати правило розподілу вигод між країнами в результаті міжнародної торгівлі [10, 37 – 42]. Особливу увагу звернути на розподіл доходів між власниками факторів виробництва, виходячи з теорії Хекшера – Оліна, теореми Столпера – Самуельсона та теореми Рибчинського.

(5) Вивчаючи це питання розглянути наступні основні види зовнішньо-економічних торгівельних операцій: експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, бартерні угоди, компенсаційні угоди, а також спосіб відображання цих угод у торгівельному балансі [6, 50-64; 23, 127-128].

 

Тема 4. Міжнародна торговельна політика

4.1. План:

4.1.1. Сутність і види зовнішньоторговельної політики, їх переваги й

недоліки.

4.1.2. Засоби аналізу зовнішньоторговельної політики та методи її

здійснення.

4.1.3. Тарифні методи протекціонізму.

4.1.4. Нетарифні методи протекціонізму та зовнішньоторговельної

експансії.

4.1.5. Фінансові методи зовнішньоторговельної експансії.

4.1.6. Вплив вільної торгівлі та протекціонізму на ефективність економіки та добробут суспільства.

4.2. Методичні рекомендації для самопідготовки до семінару:

(1) Види торгівельної політики розглянути в залежності від масштабів втручання держави в міжнародну торгівлю. З цієї позиції охарактеризувати протекціонізм та фритредерство (вільну торгівлю) [6, 197]. В цьому ж питанні визначити всі переваги та недоліки кожного з видів торгівельної політики, зробити висновки щодо необхідності, умов та ефективності їх застосування [10, 88-92];

(2) В цьому питанні слід зупинитись на таких засобах аналізу наслідків застосування тих чи інших методів торгівельної політики, як крива попиту на імпортні товари та крива пропозиції товару на експорт [3, 164-167]; тут же необхідно дати загальну характеристику та класифікацію інструментів торгівельної політики, згрупувавши їх за критеріями економічних і неекономічних та тарифних і нетарифних методів [6, 199-200];

(3) Серед тарифних методів протекціонізму необхідно розглянути митний тариф, його функції, види (по способу обкладання, по об’єкту обкладання, по характеру тощо), способи розрахунку [6, 204-212]. Визначити економічні ефекти від експортного та імпортного мита (вплив на добробут споживачів, виробників, держави та суспільства в цілому) на основі графічного аналізу [3, 6, 190-203; 212]. Розглянути випадки митного захисту та оптимальний рівень митного тарифу [6, 219; 8, 65]. Серед специфічних випадків тарифної політики розглянути тарифну квоту та митний союз [6, 220; 10, 68; 19, 201-234];

(4) До нетарифних методів протекціонізму відноситься квотування, ліцензування та “добровільні експортні обмеження”. В рамках цього питання слід розглянути: поняття і види квот, економічні ефекти від введення квот (графічний аналіз), поняття ліцензування, види ліцензій та механізмів їх розповсюдження, поняття добровільних експортних обмежень, їх особливостей, причини та наслідки [6, 222-242; 10, 78-82; 19, 235-274; 11, 218-238];

(5) В рамках фінансових методів торговельної політики слід розглянути субсидії, експортні кредити та демпінг. При цьому слід дати поняття субсидій, виділити і охарактеризувати їх види (за характером – прямі і непрямі, а також внутрішні або виробничі та експортні субсидії), показати умови, наслідки та економічні ефекти надання субсидій. При розгляді експортних кредитів та демпінгу визначити їх економічну сутність, форми, види, умови, застосування, переваги і наслідки. Як метод захисту від демпінгу розглянути антидемпінгове мито та спосіб його розрахунку [6, 247-257; 8, 130-134; 11, 225-228, 230-236].

(6) На рівні теоретичної моделі передбачається, що вільна торгівля веде до виникнення додаткових вигод, оскільки дозволяє уникнути втрат, пов’язаних з митним захистом, спотворенням у виробництві та споживанні тощо. Отже, необхідно показати, чому держави повинні віддавати перевагу фритредерству [8, 222-241]. Зробити аналіз впливу протекціоністських заходів на економіку малої та великої країни. Навести аргументи «за» та «проти» протекціонізму.

 

 

Тема 5. Міжнародні інвестиції

6.1. План:

6.1.1. Поняття міграції капіталів, її форми та причини.

6.1.2. Динаміка міграції капіталів, її особливості та сучасні тенденції.

6.1.3. Прямі іноземніі інвестиції та міжнародні корпорації. Економічні ефекти прямих іноземних інвестицій.

6.1.4. Портфельні іноземні інвестиції.

6.1.5. Міжнародне інвестування в Україні.

6.2. Методичні рекомендації для самопідготовки до семінару.

(1) У цьому питанні слід визначити поняття міграції капіталів, її причини та форми за різними класифікаціями (в залежності від джерел формування капіталу, за метою вкладання). Крім того, при розгляді причин переливу капіталу визначити зв’язок між реальною та номінальною процентною ставкою на основі закону Фішера [5, 291-294]; [12, 80], [13, 65-68].

(2) Сучасні тенденції та закономірності міграції капіталів та її динаміку слід розглядати на основі статистичних та аналітичних матеріалів. Тут необхідно виділити структуру інвестицій та їх динаміку, виділити основні країни, що є позичальниками і боржниками. Основну увагу пропонується звернути на процес іноземного інвестування у країни Східної Європи та СНД [5, 291-294]; [12, 80] [13, 65-68].

(3) Прямі іноземні інвестиції розглянути на основі наступного плану: визначити склад прямих інвестицій та втрати підприємств з прямими іноземними інвестиціями, оцінити обсяги та причини прямих іноземних інвестицій, визначити шляхи їх державної підтримки [5, 295-299]. Крім того, розглянути сутність та форми міжнародних корпорацій, правила міжнародного інвестування та оцінити вплив міжнародних інвестицій на країни базування [5, 303-308], [2, 154-170]. Розглянути правило Вальраса [5, 290]. Економічні ефекти прямих іноземних інвестицій показують вплив вільної міграції капіталів на добробут власників різних факторів виробництва та добробут країн в цілому. [5, 299-300].

(4) Надати порівняльну характеристику прямих і портфельних іноземних інвестицій. Визначити частку, за якою можна відрізнити пряму інвестицію від портфельної. Переваги і недоліки портфельного інвестування.

(5) Оцінити сучасний стан залучення іноземних інвестицій в Україну та з країни. Варітний обсяг ПІІ, динаміку, галузеву структуру. Законодавче забезпечення іноземного інвестування в Україні.

 

Тема 6. Міжнародний кредит

 

6.1. План

6.1.1. Сутність і форми міжнародного кредиту. Міжчасові виробничі можливості та торгівля.

6.1.2. Економічні наслідки міжнародного кредитування.

6.1.3. Інституціональна структура міжнародного кредитування

6.1.4.Міжнародний ринок боргових зобов’язань та кредитний ринок, їх структура і динаміка розвитку. Показник заборгованості країн. Боргова крива Лаффера.

6.1.5.Міжнародні ринки фінансових дериватів: структура та форми торгівлі дериватами.

6.2. Методичні рекомендації для самопідготовки до семінару

(1) У першому питанні розкрити сутність міжнародного кредиту як передумови зростання світової еконогміки. Визначити види міжнародного кредиту, класифікацію, форми надання. Сучасні форми міжнародного кредиту: міжнароднйи лізинг, факторинг та форфайтинг. Розглянути теорію міжчасової торгівлі.

(2) У цьому питанні розглянути графічно економічні ефекти міжнародного кредитування. Дати визначення поняттю гранична продуктивність капіталу, норма доходу. Проаналізувати структуру виграшів і втрат.

(3) Визначити суб’єкти міжнародного кредитування – фінансово-кредитні установи. Розглянутии структуру цих установ (МВФ, МФК, МБРР, БАГІ, МАР тощо) й умови надання ними кредитів.

(4) У цьому питанні розглянути поняття кредитного ринку, ринку боргових зобов’язань за різними ознаками (за строком погашення типу позичальника та типу кредитора), боргових джерел міжнародного фінансування (ноти, банківські позики, облігації) та показники заборгованості і їх межі.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.