Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ТЕМА: «Дослідження порушень роботи зорового та слухового аналізаторів у дітей та підлітків».






ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ ТА ШКІЛЬНА ГІГІЄНА

(напрям підготовки: 6.040101 Хімія, 6.040104 Географія )

 

Лабораторне заняття № 9

 

ТЕМА: «Дослідження порушень роботи зорового та слухового аналізаторів у дітей та підлітків».

МЕТА: навчитися визначати та характеризувати основні порушення роботи зорового та слухового аналізаторів; навчитися оцінювати світловий режим приміщення; з’ясувати основні причини зниження гостроти зору та слуху, методи їх профілактики.

 

Питання до самопідготовки

1. Дати визначення аналізатора за І.П. Павловим.

2. Охарактеризувати відділи аналізатора.

3. Будова зорового та слухового аналізаторів.

4. Вікові особливості аналізаторів, становлення їх функцій в онтогенезі.

5. Гігієна слухового та зорового аналізаторів.

 

Сприйняття подразників зовнішнього середовища, перетворення їх у нервові імпульси і передачу в центри головного мозку забезпечує спеціальна система – система органів чуття, або сенсорна система. На різних рівнях ЦНС відбувається перетворення, перекодування і переробка отриманої інформації, що закінчуються формуванням відчуттів і уявлень, розпізнанням образів. І.П.Павлов систему сприйняття, передачі, переробки та розпізнання різних подразників запропонував об’єднати в єдину систему – аналізатори, яка в будь якому випадку складається з трьох взаємопов’язаних відділів: периферичного, провідникового і центрального.

Периферичною ланкою є рецептори, які мають різну будову, місцезнаходження та сприймають різні види подразників – світло, смак, звук та ін. Провідниковий відділ утворюють нервові клітини та їх відростки, які передають перетворену в нервові імпульси інформацію від рецепторів до кори великих півкуль, обробляючи цю інформацію в кожному нервовому центрі в процесі передачі. Центральний відділ – це ділянка кори мозку, куди потрапляє після первинної переробки інформація і де проводиться остаточна переробка її, розпізнання та прийняття рішення. Всі ці відділи працюють як єдине ціле, і порушення в будь-якій ланці приводить до порушення функції аналізатора в цілому.

Різні аналізатори починають функціонувати в різні строки індивідуального розвитку. Вестибулярний аналізатор дозріває вже у внутрішньоутробному періоді, рано також дозріває шкірний аналізатор. Чутливість шкіри вже на третьому місяці життя дитини практично така ж, як і у дорослого. Смаковий аналізатор починає формуватись на 9-10 день, здатність розрізняти нюанси смаку зростає до 6 років і в шкільному віці не відрізняється від дорослих. Нюховий аналізатор функціонує з моменту народження, і на 4-му місяці дитина здатна диференціювати запахи.

Раніше за інші відділи формується периферійна ланка аналізатора, найпізніше – кірковий, центральний відділ, і якраз вони зумовлюють особливості функціонування аналізаторних систем в дитячому віці. Пізніше за інші завершують свій розвиток кіркові відділи слухового і зорового аналізаторів, але якраз вони грають найважливішу роль в пізнавальній діяльності – через них надходить до 95% всієї інформації про оточуючий світ.

Ось чому дуже велика увага повинна приділятись профілактиці порушень зору і слуху і їх гігієні. Це є запорукою нормального розвитку цих аналізаторів і збереженню на належному рівні їх функції на все життя.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.