Нейрофізіологічні механізми відчуттів і сприймання особистості; нейрони сприймання.

Особливості сприймання людини і тварин: закономірності функціонування сигнальних систем.

Спілкування, взаємостосунки між людьми — це не просто обмін інформацією, воно передбачає взаємну активність партнерів. Успішність спілкування залежить від рівня соціальної чуттєвості до людей, психологічної пильності та емоційної чутливості. При нерозвиненості

однієї з цих складових спілкування може стати нерезультативним чивзагалі не відбутися.

Важливу функцію в процесі сприймання виконує друга сигнальна система, яка визначає зміст людського сприймання. Завдяки мові та мисленню сприймання людини відрізняється від сприймання тварин

Тварини теж мають функцію сприйняття, тільки у них воно часто закінчується на рівні суми відчуттів і досвіду. Тваринам важче, ніж людям вдається відокремити з реальності ключові моменти і по них створити потрібну картинку сприйняття. Причина цьому швидше за все неможливість говорити і повністю усвідомлювати мова. Людині досить просто почути в мові поєднання «ми підемо гуляти», щоб зрозуміти, що зараз потрібно одягатися і йти гуляти.

Перша сигнальна система існує як в будові людини, так і тварини. А друга – тільки у людини. Це пояснюється тим, що кожна людина здатна сформувати, незалежно від обставин, певний образ. Наприклад, будь-яке вимовлене слово може викликати в людській пам'яті відповідний образ (друга сигнальна система). А наявність першої сигнальної системи говорить за себе, якщо спостерігається підвищене слиновиділення.Отже, перша сигнальна система надає допомогу людині в сприйнятті навколишнього середовища. Спільним для тварини і людини є здатність аналізувати і синтезувати певні сигнали, явища із зовнішнього середовища, предмети, що складають цю систему.

Перша сигнальна система людини, тварини являє собою комплекс певних рефлексів у відповідь на подразник (звук, світло та ін.) Вона здійснюється за допомогою спеціальних рецепторів, які перетворюють сигнали з дійсності в певний образ. Аналізатори даної першої сигнальної системи – це органи чуття. З їх допомогою порушення передаються до півкулі головного мозку.

Друга сигнальна система дала новий принцип в розвитку діяльності людського мозку. За допомогою цього виду людина здатна мислити за допомогою абстрактних понять чи образів. Дана сигнальна система – основа у формуванні словесно-логічного мислення і знань про навколишній світ.

Нейрофізіологічні механізми відчуттів і сприймання особистості; нейрони сприймання.

Анатомо-фізіологічною структурою, в якій відбувається виникнення відчуття, є аналізатор. Він являє собою складний нервовий механізм, що здійснює тонкий аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, виділяючи з нього окремі стимули, що відображаються людиною як властивості предметів і явищ.

В організмі функціонує система аналізаторів, кожен з яких забезпечує формування відчуттів певної якості - зорових, слухових, температурних, больових, м'язових тощо. Будь-який аналізатор складається з периферійної частини - рецепторів, провідникових нервових шляхів -та центральної частини в корі та підкірці головного мозку. В рецепторах відбувається перетворення енергії фізичних і хімічних подразників, що діють на організм, у нервове збудження. Провідникові шляхи складаються з нейронів, розміщених на різних рівнях нервової системи, які поєднують рецепторну периферію з мозковим центром. У центральній частиш аналізатора здійснюється основна обробка нервових імпульсів, що надходять з периферії.

У багатьох аналізаторів є специфічні допоміжні структури, які оптимізують дію подразників на рецептори. Це рогівка, зіниця та кришталик ока, барабанна перетинка та слухові кісточки вуха тощо. Разом із рецепторами вони складають орган чуття. В органах чуття відбуваються фільтрація і перетворення того чи іншого виду енергії. З безлічі фізичних та хімічних факторів середовища органи чуття виділяють такі, для сприймання яких у їхній рецепторній частині є відповідні механізми. Наприклад, око та його рецепторна частина - сітківка - тонко реагує на електромагнітне випромінення у видимій частині спектра, вухо з рецепторним апаратом кортієвого органа сприймає механічні коливання повітря певної амплітуди й частоти, температурні рецептори шкіри реагують на теплову енергію тощо. З усього діапазону можливих впливів енергії орган чуття виділяє дуже незначну частину стимулів, які мають життєво важливе значення. Так, електромагнітні хвилі, що можуть викликати зорове відчуття, становлять лише одну десятиквадрильйонну частину всього спектра електромагнітного випромінення. Хвилі, що знаходяться всередині цього невеликого діапазону і розрізняються за своєю довжиною, породжують відчуття різного кольору. Слухові рецептори реагують на коливання повітря лише в межах від 15 до 20 тис. герц.

Схема рецептивних патів нейронів різних рівнів

Вивчення нейрофізіологічних механізмів сприймання підтверджує припущення спеціалістів з комп'ютерного моделювання психічних явищ про деяку схожість процесів прийому та переробки інформації в людини та в сучасних комп'ютерних системах і дає змогу використовувати раціональніші схеми моделювання процесів сприймання, ніж у 50-60-х роках, коли їхні фізіологічні основи були практично не відомі Моделювання сприймання базується на практиці поетапної обробки інформації людиною та комп'ютером у разі сприймання знайомих предметів - так званого розпізнавання образів. Етапи обробки інформації, що збігаються, включають процеси її реєстрації, виділення властивостей об'єктів завдяки роботі спеціалізованих каналів чи детекторів, порівняння стимулу з тією інформацією, котра отримана раніше і зберігається у тривалій пам'яті, прийняття рішення - вибір із багатьох актуалізованих кодів такого, який найбільше відповідає даному стимулу. Моделювання процесів сприйман