Достовірність фактів у біографічному романі “Ньютон” Пітера Акройда.

У дійсності закону цього Ньютон не відкривав. Він його обгрунтував. Він був, в першу чергу, математик і в другу -фізик (проте, ця друга черга зробила б честь багатьом першочерговим фізикам того часу). Сьогодні ми б назвали його фізиком - теоретиком. Закон тяжіння йому повідомив справжній (тобто в першу чергу) фізик - Роберт Гук (згодом у них встановилися стійкі неприязні відносини). Портрет Роберта Гука, що висів у Королівському суспільстві, був спалений за рекомендацією Ньютона. Решта портретів, в т.ч. самого Ньютона, вціліли. Нагадаю, що Ньютон був головою, а Гук - вченим секретарем королівського товариства, яке було як би англійської академією наук.

Ньютон, на прохання Гука довів, що з еліптичності планетарних орбіт слідує закон зворотних квадратів. А оскільки орбіти усіма, слідом за Кеплером, визнавалися еліптичними, то це було як би теоретичним обгрунтуванням закону тяжіння. Для доказу йому треба було всього навсього побудувати будівлю математичного аналізу майже в сучасному нам вигляді.

- Гіпотез я не вигадую, - сказав Ньютон по закінченні роботи, маючи на увазі, що деякі фізики (це про Гука) висувають гіпотези, а математики, перебуваючи як би в служінні, повинні їх обгрунтовувати. Проте цілком достовірні факти такі як наукою і прославленими відкриттями Ньютон займався дуже недовго - від сили десяток років в молоді роки. Більше 30 останніх років свого життя Ньютон керував роботою Монетного двору. Ньютон майже все своє життя займався алхімією - збирав старовинні фоліанти і документи алхіміків, проводив у Кембриджі якісь таємні досліди, через які кілька разів в його лабораторії траплялася пожежа. перед смертю, як стверджують слуги, він спалював свої записки і рукописи цілими коробками. Ніхто не знає, що саме він спалив. Можливо, якісь записи з алхімії, щоб його посмертно не звинуватили у чорній магії. А може бути, він спалював свої біблійні дослідження: виявляється, найбільші сили свого життя Ньютон присвятив релігії, точніше - вивченню Біблії., також Ньютон не вірив в трійцю і відкидав сучасну йому англіканську релігію. Споконвічну віру, на його переконання, зберегло лише істинне християнство - аріанство.

21. Автобіографічний роман “Біле на чорному” Гільєго.

Рубен подарував унікальну можливість поглянути на наш страшний, жорстокий і прекрасний світ трохи добрішим, світлішим і радіснішим.Автобіографічний твір Рубена Гальяго захоплює з першої сторінки. Простою і легкою для читання мовою він розповідає про своє життя в дитбудинку для інвалідів (у нього неповноцінні руки і ноги, такі, що він може пересуватися тільки повзком або на візку), про ставлення до нього оточуючих (він іспанець). У цьому його творі знайшла своє відображення вся нелегка доля дитини, якій вже на початку його життя поставили діагноз ДЦП та якого прирекли на переселення з одного радянського інтернату в інший.Особливістю цього твору є насамперед здатність автора знаходити в суворій, страшній, жорстокій життєвій реальності смішне, неповторне і дивовижне, а головне - добро. Крім того, Гальєго зумів перетворити свій особистий досвід, перетворивши його в справжнє мистецтво, незважаючи на те, що дуже складно вважати мистецтвом те, що допомагає жити. Основу сюжету склали, насамперед, дитячі враження героя- оповідача від перебування у спеціальних лікувальних і тому подібних закладах. щодо героїв твору, то їх можна формально розділити на дві групи: хто змирився зі своєю долею і тих, хто не змириться з нею ніколи. Одні з них виживають самі, не озираючись по сторонам, не звертаючи увагу на оточуючих, інші ж намагаються так чи інакше допомогти своїм товаришам по нещастю. І більшість з них, незважаючи на свій страшний недуг, у сто крат добріші багатьох здорових, повноцінних людей, адже вони знайшли в собі мужність жити, сподіватися на краще, а не коритися долі.