Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Загальні відомості

Частина 1. Керівництво з капітального ремонту Т-150 і Т-150К

Корисні поради автомобілістам > Трактор МТЗ > Частина 1. Керівництво з капітального ремонту Т-150 і Т-150К

Дата 30.10.2014

Для ремонту тракторів Т-150 і Т-150К з відновленням їх ресурсу не нижче 80 % ресурсу нових машин необхідно виконати у певній послідовності трудомісткий і складний комплекс очисних, розбірних, дефектовочных…

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Для ремонту тракторів Т-150 і Т-150К з відновленням їх ресурсу не нижче 80 % ресурсу нових машин необхідно виконати у певній послідовності трудомісткий і складний комплекс очисних, розбірних, дефектовочных, ремонтно-відновлювальних, комплектувальних, складальних, обкатувально-випробувальних, фарбувальних і діагностичних робіт. В процесі очисних робіт з тракторів, їх агрегатів і деталей видаляють різного роду забруднення. Після розбирання очищені від забруднень деталі надходять на дефектацию, де їх сортують на три групи: 1) придатні до подальшої експлуатації без ремонту; 2) підлягають ремонту (відновлення); 3) негідні (невиправний брак).

Дефекти, виявлені в деталях, усувають в процесі їх ремонту зварюванням, наплавленням, механічною обробкою, за допомогою гальванічних і полімерних покриттів і ін. Частина деталей і агрегатів ремонтується по кооперації з іншими ремонтними підприємствами. Агрегати і складальні одиниці при капітальному ремонті збирають з деталей, придатних до подальшої експлуатації без ремонту, відновлених і нових (запасних). Тому при комплектування їх ретельно підбирають для забезпечення при складанні монтажних сполучень, передбачених технічною документацією. Зібрані агрегати обкатують і випробовують. В процесі обкатки тертьові поверхні деталей підлаштовуються. Виявлені несправності усувають.

Обкатані агрегати фарбують і направляють на складання. Зібрані з відремонтованих агрегатів трактори обкатують і піддають послеремонтпому технічному діагностуванню, в процесі якого перевіряють вихідні параметри, що характеризують якість складання, регулювання і ремонту тракторів. Після усунення виявлених в процесі послеремонтного діагностування несправностей трактори доокрашивают і встановлюють на складі (майданчику) готової продукції.
Підвищення ресурсу відремонтованих тракторів до 80% їх ресурсу, нових машин при капітальному ремонті досягається завдяки впровадженню у виробництво наступних основних організаційно-технологічних заходів:

найбільш повне видалення при очищенні агрегатів і деталей всякого роду забруднень;

запобігання пошкоджуваності і разукомплектовки деталей при розбиранні;

підвищення якості дефектовочно-комплектувальних робіт і запобігання при контролі і сортування знеособлення приработанных деталей, а також деталей, що мають мітки спаренности;

забезпечення високої якості відновлення деталей, що лімітують ресурс основних агрегатів тракторів;

забезпечення високої точності складальних робіт та модернізації тракторів у процесі їх ремонту у відповідності з рекомендаціями заводів-виготовлювачів;

повне дотримання режимів обкатки агрегатів і тракторів з подальшими їх випробуванням і технічної післяремонтного діагностикою; підвищення якості фарбувальних робіт.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ ТРАКТОРІВ Т-150 І Т-150К
Схема технологічного процесу капітального ремонту тракторів Т-150 і Т-150К показана на малюнку 1.
Доставка та зберігання ремонтного фонду. Трактори Т-150 і Т-150К, призначені для капітального ремонту, необхідно доставляти з господарств, що знаходяться від спеціалізованих майстерень на відстані не більше 50…60 км, своїм ходом, а понад – автомобільним транспортом: автомобілями ЯАЗ-210Г, МАЗ-50Э або напівпричепами ММЗ-244Б, ОдАЗ-885 і А-741. Для навантаження і розвантаження тракторів в господарствах потрібні автомобільні крани СМК-Ю, а на ремонтних підприємствах – козлові крани вантажопідйомністю 10 т (БД 10-20 або ККУ-Ю).

РИС. №1


Трактори необхідно зберігати на майданчику для ремонтного фонду на спеціальних підставках. На майданчику створюють робочі місця для зняття коліс (гусениць) та обладнують естакаду для зливу відпрацьованих масел і залишків палива, пропарювання та промивання масляних ємностей.
Майданчик розраховують так, щоб на ній зберігався півторамісячний запас продукції, її огороджують металевою сіткою.
Очищення. Повне видалення забруднень є необхідною умовою для підвищення міжремонтного ресурсу тракторів і всієї культури ремонтного виробництва. Хороша очищення досягається на основі багатостадійний мийних операцій. Типові технологічні процеси очищення при капітальному ремонті включають в себе три стадії: 1) мийку тракторів і їх агрегатів перед розбиранням; 2) миття деталей після розбирання; 3) миття у процесі ремонту і перед збиранням. При цьому передбачають, щоб основну масу забруднень можна було видалити з тракторів, агрегатів і деталей на можливо ранньої стадії ремонтного циклу. Для цього трактори в процесі прийому в ремонт піддають зовнішній мийці, а з баків і картерів перед постановкою на майданчик ремонтного фонду зливають масло і залишки палива.

Миють трактори струменевих механізованих мийних машинах типу ОМ-8ОЗ6М. Трактор за допомогою крана встановлюють на транспортну візок і подають на поворотний круг мийної камери. Після закриття дверей камери включають насос подачі миючої рідини, поворотний круг і душове пристрій. Найбільш забруднені місця промивають за допомогою гидромонитора, яким керує оператор-мийник, що знаходиться поза межами камери. Машина забезпечена циклонними пристроями, які дозволяють очищати миючий розчин від бруду і залишків нафтопродуктів.

Місткість паливних баків тракторів Т-150 і Т-150К перевищує 300 л, а масляних – 160 к. Тому при зливі відпрацьованого масла і залишків палива потрібно передбачати не тільки їх економію, а й необхідність забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов для ремонтних робочих.

Естакада являє собою платформу з підставками 9 (рис. 2) і системою зливних лотків і корита. Під естакадою розташовуються три ємності: I – для палива, II – для масел і III – для масел з залишками конденсату. Естакада оснащена насосною станцією. До її складу входять два насоси НШ-46У, які приводяться в дію електродвигунами. Від опадів насосна станція, зливні лотки і корито захищені кришками. Цистерни монтують на майданчику, оснащеної люком і сходами. До естакаді від котельні підводять пар, який використовують для пропарювання картерів агрегатів тракторів. У зимовий час пар застосовують, крім того, для підігріву олії в картерах і системах тракторів і масел в ємності I I I. Для цього ємність III обладнують обігрівати регістром, що складається з гребінки 11 і заслінки. Для стоку конденсату паропровід встановлюють відносно поверхні майданчика під кутом 15 ° і оснащують в нижній частині вентилем для зливу конденсату. До картерам пар подають за допомогою паропроводів, забезпечених вентилями і приєднувальними шлангами. Для зливу з ємностей масел і палива трактор встановлюють на підставки 9. Паливний бак за допомогою шланга з’єднують з патрубком 5. В результаті цього відпрацьоване масло з картерів і систем
стікає в лотки 13 і по трубопроводах поступає в корито 8. З корита масло по трубопроводу 21 за допомогою заслінки 23, встановленої в положення Л, направляється в ємність / /, а паливо по трубопроводу 5 стікає в ємність I. З ємностей масло і паливо перекачуються насосами в цистерни 18 і 19. Після попередньої фільтрації паливо з цистерни 19 надходить на пост заправки тракторів, вышед-
ших з ремонту. Після зливу відпрацьованого масла картери основних агрегатів тракторів пропарюють, а потім промивають за допомогою установки ОМ-2879А. Залишки масла після пропарювання і промивання через систему зливних лотків надходять в корито і за допомогою заслінки, встановленою у положення Б, направляються в ємність III. З ємності III масло, спливаюче на поверхню конденсату, перекачують в цистерну 18у а відкачують конденсат в автомобілі цистерни і вивозять за межі майстерні. По мірі наповнення цистерни 18 олія направляють на регенерацію. Після зливу палива і масла трактор козловим краном знімають з естакади, встановлюють на конвеєр, подають в майстерню та повторно миють гарячою водою в мийній машині ОМ-8ОЗ6М. Перед миттям з трактора знімають облицювання, крила кабіни, електрообладнання, прилади, сидіння, водяний і масляний радіатори. Призначення цієї мийки – найбільш повно видалити дорожньо-ґрунтові забруднення з труднодоступныхмест і прогріти взимку трактор перед розбиранням.

Після повторної зовнішньої мийки з рами трактора знімають двигун і складальні одиниці шасі. Двигун і частина агрегатів шасі направляють у ремонт по кооперації, а решту піддають очищенню перед розбиранням на деталі в заглибних ваннах. Агрегати і складальні одиниці трансмісії і ходової системи (коробка передач з роздавальної коробкою, ВОМ, ведучий міст, ресори, навісна система, балансири і напрямні колеса) виварюють у ваннах ОМ-3996. Складальні одиниці встановлюють у ванну в контейнерах або підвішують на кронштейнах. Після очищення в заглибних ваннах
і розбирання основну масу деталей (корпуси коробки передач, ведучого моста і ВОМ, вали, шестерні та ін) миють у струменевих машинах ОМ-4267.
Окремі деталі і складальні одиниці (рами, підшипники, радіатори, паливні баки, кабіни, оперення та ін) необхідно під-
вергать спеціальної очистки. Для очищення рам від забруднень доцільно використовувати виварну ванну ОМ-9462. Від ванни ОМ-3996 вона відрізняється лише наявністю коливної (або обертається) платформи, на яку і кріплять перед миттям раму трактора. Для видалення грязьових пробок у вушках ланок гусениць застосовують стенд ОР-7743, накипу в радіаторах – встановлення 2024, пропарювання та промивання паливних баків – встановлення 2030.
Підшипники кочення очищають в струменевої установки 2005, а метизи – у встановленні барабанного типу ОМ-6О68М.
Стару фарбу з кабін, оперення і крил знімають в трьохсекційною установці АКТБ-142.
Для розконсервації запасних частин і відновлених деталей використовують машини ОМ-5287 і ОМ-5288.
Перед складанням деталі очищають на машині ОМ-4267.
На спеціалізованих ремонтних підприємствах з картерів двигунів перед ремонтом зливають залишки масла. Двигуни піддають зовнішньої мийки в струменевих машинах ОМ-837Г, ОМ-11501 або ОМ-22602.
Машина ОМ-11501 призначена для підприємств з програмою ремонту не менше 7 тис. двигунів на рік, а МУ-22602-15 тис.
Після зняття магнето, паливного насоса, гідронасоса, очищувача повітря, кришок циліндрів і картера зчеплення двигун піддають занурювальний очищення в машині ОМ-5299 з подальшим ополіскуванням у машині ОМ-5300. Потім двигун розбирають на складальні одиниці, які очищують струменевого камерної машині ОМ-4267.
Після розбирання складальних одиниць деталі комплектують в окремі групи і піддають очищенню з урахуванням специфіки їх забруднення. Масляні канали блоків циліндрів і колінчастих валів очищають в мийній машині ОМ-36ОО. Від смолистих відкладень деталі очищають в машинах ОМ-5287 і ОМ-5288. Як і при ремонті шасі, нормалі двигуна миють в машині ОМ-6О68М. Продукти корозії і накипу блоку циліндрів видаляють промиванням в машині ОМ-9788А. Інші деталі двигуна очищають від накипу, нагару й іржі в установках ОМ-4944 або ОМ-5458, використовуючи в якості очищувальних середовищ розплави солей.
Фільтруючі елементи очищають від забруднень, а запасні частини і відновлені деталі від консервуючих мастил – в машинах ОМ-5287 і ОМ-5288.
Перед складанням деталі двигуна промивають в машині ОМ-4267, масляні канали – в машині ОМ-ЗбОО, а головки блоків циліндрів-в машині ОМ-46Ю.
Повністю видалити забруднення при ремонті можна лише при використанні відповідних миючих засобів і строгому дотриманні технологічних режимів очищення. Технологічні режими очищення шасі тракторів Т-150 і Т-150К та їх двигунів, рекомендовані ГОСНИТИ, наведені відповідно в таблицях 1 і 2.

Розбирання. У процес розбирання при капітальному ремонті тракторів входять найбільш трудомісткі операції. При неправильної організації та недотриманні вимог технології в процесі розбирання можна пошкодити (зруйнувати) відповідальні і дорогі деталі. Тому розбирати трактори слід за допомогою спеціального ремонтно-технологічного обладнання і оснастки і в тій
послідовності, яка вказана в технічній документації (маршрутних картах на капітальний ремонт тракторів Т-150 і Т-150 К).
Робочі місця по розбирання та збірці тракторів оснащують підйомно-транспортними пристроями, стендами, пристосуваннями та інструментом. Для зняття (установки) і транспортування агрегатів, складальних одиниць і важких деталей використовують електрифіковані крани, підвісні консольні поворотні крани і монорейки.
При зняття агрегатів і складальних одиниць користуються гнучкими захопленнями (рис. 3)-. Трактор розбирають на агрегати у наступному порядку. Колеса (гусениці) знімають з трактора на майданчику зберігання ремфонду.
Після подачі трактора на ділянку подразборки з нього демонтують кабіну, облицювання, паливні баки, масляний і водяний радіатори та агрегати електроустаткування, які після очищення транспортують на відповідне ділянки.
Після повторної мийки подразобранный трактор подають на конвеєр, де з нього знімають силовий агрегат (двигун з коробкою передач), ВМО та ведучі мости. Провідні мости трактора Т-150К з ресорами знімають з рами на стенді-кантователе ОР-6297. Він складається з нерухомого каркаса і кантувача. При розбиранні раму у зборі з мостами встановлюють на нерухомий каркас. На ньому розміщені вісім роликів. У чотирьох з них осі розташовані під кутом 90 ° до повздовжньої, а в інших чотирьох – вздовж загальної осі стенда. В результаті цього при роз’єднанні (з’єднанні) напіврам забезпечується їх легке переміщення однієї відносно іншої у поздовжньому і поперечному напрямках. Стенд-кантувач оснащений гидроамортизатором, призначеним для зменшення динамічних навантажень на кран-балку в процесі кантования.
Після зняття з рами силовий агрегат і ведучі мости роз’єднують: від двигуна від’єднують коробку передач з роздавальної коробкою на стенді ОР-6273, а від корпусів провідних мостів – головні передачі, ресори і кінцеві редуктори. Стенд являє собою раму, на якій на напрямних переміщається візок – маніпулятор. Його орієнтують в просторі з встановленою на ньому коробкою передач 6 за допомогою гвинтових пар.
Двигун встановлюють на посадкові місця рами. Верхня плита візки-маніпулятора змінна для кожного типу коробки передач. Стенд оснащений знімачем для зняття склянки валу приводу ВОМ.

Для роз’єднання коробки передач з роздавальної коробкою використовують стенд ОР-6299. Він являє собою зварену з швелерів раму 1 (рис. 6), на якій жорстко закріплений механізм установки
і орієнтування коробки передач. Роздавальна коробка встановлена рухомо на полозку, сполучених з гідроциліндром 2. Правильна орієнтація коробки передач і роздавальної коробки при з’єднанні і роз’єднання забезпечується за допомогою клинових і рейкової механізмів.
Гідроциліндр приводиться в дію від станції 3, вмонтованою в стенд. Він складається з шестеренного насоса з приводом від електродвигуна А02-32-4, масляного бака, розподільника і електроапаратури.
Головні передачі, ресори, кінцеві редуктори знімають з корпусів провідних мостів на стенді ОР-6280. Він складається з рами, люльки і фіксатора. Корпус ведучого моста встановлюють на посадкові місця люльки і кріплять гвинтами. Конічні підшипники на осі задніх мостів трактора Т-150 спресовують знімачем, а колісні редуктори тракторів Т-150К знімають гидроскобой.
Забороняється розкомплектовувати при розбиранні деталі, які при виготовленні обробляються в зборі (кришки шатунів з шатунами, кришки корінних підшипників з блоком, кришки підшипників корпусу головної передачі і ін). Такі деталі мають мітки спаренности. Крім того, не рекомендується розкомплектовувати деталі, прироблені в процесі експлуатації. Для цього при розбиранні агрегатів і складальних одиниць використовують оборотно-комплектувальні контейнери.

Контейнер являє собою піраміду з комірками і завісами для укладання деталей. Кожен завіс і осередок призначені для певної деталі. Дрібні деталі (болти, гайки, шайби, шплінти та ін) укладають в легкоснимаемые з контейнера ящики. Оборотно-комплектувальні контейнери використовують після розбирання за маршрутом: розбирання, миття, дефектація, склад деталей, що очікують ремонту, складання, розбирання.
Впровадження у виробництво сборотно-комплектувальних контейнерів дозволяє усунути знеособлення деталей основних агрегатів тракторів, зменшити пошкодження деталей, підвищити якість миття, знизити витрати праці при дефектації, комплектуванні деталей і збірці агрегатів. Рекомендується транспортувати контейнери за допомогою напольно-щілинного конвеєра, що проходить через мийну машину ОМ-4267. У цьому випадку до мінімуму скорочуються перевалочні і вантажно-розвантажувальні роботи.
Дефектація. Дефектація деталей при капітальному ремонті визначає не тільки якість відремонтованих машин, але і ефективність всього ремонтного виробництва. Деталі, що надходять у ремонт, мають різні дефекти, пов’язані з спотворенням їх геометричної форми і розмірів, зміною фізико-механічних властивостей матеріалів, а також порушенням цілісності і суцільності.
Методика, прийоми і засоби вимірювань деталей тракторів Т-150 і Т-150К докладно висвітлені в технічній документації, розробленої Державним всесоюзним науково-дослідним технологічним інститутом ремонту і експлуатації машинно-тракторного парку (ГОСНИТИ).
Для дефектації деталей використовується понад 500 найменувань контрольно-вимірювальних засобів, з них жорсткі калібри – 53 % і мікрометричні прилади – 2 0 %. В результаті використання калібрів досягається висока точність вимірювань, відпадає необхідність в їх налаштуванні і переналадки засобів вимірювань, завдяки чому знижуються тривалість і трудомісткість дефектовочных операцій.
Геометричні параметри деталей контролюють переважно мікрометричними інструментами. Особливе значення при ремонті надають контролю фізико-механічних властивостей (твердості, пружності і намагніченості) відповідальних деталей і виявлення в них прихованих дефектів.
Твердість термічно не оброблених деталей з чавуну і кольорових металів визначають твердоміром TLLI-2, а термічно оброблених сталевих деталей – ТЕердомером ТК-2М. Для перевірки намагни-
ності роторів магнето застосовують магнітометри МД-4.
Для виявлення тріщин в деталях з чорних металів рекомендується використовувати стаціонарні (М-217) або пересувні (ДМП-2) магнітні, а кольорових – відповідно люмінесцентні (ЛДА-3 або ЛДА-2) дефектоскопи.
Для виявлення раковин, пор і пустот в деталях, відновлюваних зварюванням, паянням і полімерними композиціями, застосовують ультразвукові дефектоскопи. З них перевагу слід віддавати ультразвуковим дефектоскопам УЗД-7Н, використовуваним з пристосуванням для визначення глибини розташування дефектів.
Порядок дефектовочных операцій визначається їх доцільною послідовністю, скороченням до мінімуму підготовчо заключного часу, що витрачається контролером на відшукання та ознайомлення з даними, що містяться в технічних вимогах на ремонт, вибором вимірювальних засобів і оформленням супровідної документації за результатами дефектації.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ТӘЖІРИБЕЛІК ДАҒДЫЛАР ТІЗІМІ | Первый вечер




© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.