Диференціація звуків

1. Вимов звук С. Перевір, чи зімкнувся кінчик язика з нижніми зубами. Перевір, чи проходить повітря через щілину між спинкою язика і верхніми зубами.

2. Вимов звук Ш. Спробуй відчути, де міститься кінчик язика.

3. Порівняй положення органів артикуляції під час вимовляння звуків С- Ш. Скажи, при вимові якого звука: а) кінчик язика зімкнений з нижніми зубами; б) кінчик язика утворює щілину з піднебінням.

4. Вимов кілька разів подані склади: са-ша си-ши се-ше ас-аш ис-иш еш-ши. Запам'ятай, що під час вимовляння звука С кінчик язика міститься внизу, а при вимові звука Ш - вгорі.

5. Вимов подані слова. Поясни, що означає кожне з них. Склади з ними речення: Сум-шум, миска-мишка, сукати-шукати.

6. Вимов правильно такі слова: сушити, шелестіти, суміш, листоноша, смішний. Слідкуй за правильною вимовою звуків С, Ш.

Навчальна картка дитини. Звук «Л»

Постановка звука

1. Знайди кінчиком язика верхні передні та кутні зуби.

2. Зімкни кінчик язика з верхніми зубами, альвеолами передньою частиною піднебіння.

3. Зімкни кінчик язика з верхніми зубами і не відриваючи

- вдихни повітря через щілину між боковими краями язика і верхніми зубами;

- видихни повітря через щілину між боковими краями язика і верхніми зубами.

4. Повтори попередню вправу кілька разів, поки добре не відчуєш зімкнення кінчика язика, через яку проходить струмінь видихуваного повітря.

5. Вдихай повітря тихо, а видихай з голосом (вимовляй голосний А). Під час вимовляння звуків, слідкуй, щоб відчувалось зімкнення кінчика язика і верхніх зубів (язик напружений, ніби штовхає вперед верхні зуби). Запам'ятай це положення, так вимовляється звук [Л].

6. Повтори попередню вправу кілька разів. Слідкуй за положенням язика. Вимов правильно звук [Л] у складах ла, ло. лу, ли, ал, ол, ул, ил, ел.

Автоматизація звука.

1. Розкажи, в якому положенні має бути язик під час вимовляння звука [Л].

2. Повтори правильно:

Ла, аал иил ала лапа луна ламати •

Ло ле оол еел ола але латати лоша лото

Лу ли уул ііл улу али ласий локон лопата

Ловити луна лупа лупити лунати булка галка пилка білка гілка вокзал пенал канал сигнал віл 15

Комплекс вправ для гімнастики язика,

губів при вимовлянні звука [л]

І. Піднімання кінчика язика вверх:

1. Наказати непослушний язик, (вимовляти ля-ля-ля, тримати язик підрахунок 1-5, 1-10).

2. Смачне варення (облизати широким язиком верхню губу).

3. Паровоз гуде. (Відкрити рот, вимовити и)

4. Індюк (відкрити рот, положити язик на верхню губу і рухати ним
вперед-назад, старатися не відривати язик від губи, вимовляючи
бл-бл-бл - індюк белькоче).

5. Каруселі. (Міняємо положення язика то за нижні зуби, то за верхні з внутрішньої сторони. Можна вимовляти: ла, ли, ло, лу).

6. Конячка.

7. Беззвучно кінчиком язика торкатися піднебіння.

II. Піднімання задньої частини спинки язика вверх.

1. Вимовляння голосних звуків а, у, и.

ІІІ. Опускати бічні краї язика і видихати повітря в щілину між
боковими краями язика і корінними зубами.

Вихователь розповідає: " У мисливця великі резинові чоботи, він іде по болоті. Під ногами хлюпає ось так! (Зажати широкий кінчик язика передніми зубами, видихати повітря через щічки, під час видоху рівномірно вказівними пальцями обох рук легенько вдарити себе по щічках, почується хлюпаючий звук).

IV. При заміні л - л' - витягування язика голочкою, так, щоб на обох сторонах могло проходити повітря.

Постановка звука [л]

Найпростіший прийом - наслідування правильної артикуляції перед дзеркалом. Пояснити:

- розкритий рот; положи між зуби пальця (поміряй щілину)

- палець вийми, рот так і тримай

- постав язик за верхні зуби і вимовляй л-л-л повтори кілька разів.

При міжзубній вимові [л] використовується така ж постановка тільки для полегшення вимови можна тримати язик між зубами, щоб не просовувався язик. Потім закріпити цей спосіб без допомоги пальця.

При заміні [л] на [л'] - язик голочкою, щоб повітря (губи в усмішку). При такому положенні вимовляти звук [л]. Якщо голочки не утворюється, можна висунути язик, притиснути з обох сторін пальцями і вимовляти [л]

З міжзубної вимови (якщо звук вимовляється твердо) язик ставимо за верхні зуби і уточнюємо його звучання.

При заміні [л] - [в] або у губній вимові) треба нижню і верхню губу притиснути пальцями, щоб не витягувались губи вперед. Вимовляємо [л].

1. Навчитися прикушувати шир. язик.

2. Пост. [Л] міжзубного (вимовляємо [а] - і прикусити знов язик (5-6 раз). Швидше вимовляємо - і почується ал, ол,. потім ла-ла.

3. Язик за зуби, міцно прижати до альвеол, вимовляємо ли-ли-ли

4. Закусити язик між зубами - густи як пароход ии-ии.

Автоматизація [л]

- скажи [а] (язик на дні рота)

- постав язик за верхні зуби

- вимовляй л-л (продовжено)

а-л ал

о-л ол

е-л ел

- постав звук за верхні зуби, скажи протяжно л-л-л

- опусай язик і кажи: а

л-а ла

л-о ло

- скажи [а], підніми язик за верхні зуби, вимовляй л-л-л, знову опускай язик і кажи: а

а-л-а ала

а-л-е але і т.д.

Автоматизація звука [л]

Лак, лапа, ландиш, лом, лоза, лук, ложка, луна, лелека, лев, лан, лавочка.

Пилка, Міла, мило, сало, вилка, воли, школа, бджола, підлога, стіл, салат, молоток, голосок, голуб, волосся, Володя, молоко, укол, палка, голка, план, плач, плаття, пілот, флот, клас, клоун, клубок, слон, блокнот, яблуко, мило, халат, булавка, самохвал, факел, купол, пенал.

У Лайки була біла лапа.

Міла поставила лампу на стіл.

Алла дала Володі пилку і молоток.

Клава пила молоко і їла булку.

Літо, лід, лайка, лєзвіє, лєнта, лінійка, альбом, апельсин, блюдце, валянки, фасоль, балія, медаль, нуль, моль, сіль, щавель, шинель, Мемель,

Льоня і Ліля побачили над лісом летучих лебедів. Люся ліпила із пластиліну апельсина

Скоромовки

Летів горобець, сів на хлівець,

Як вийшов стрілець, то й утік горобець.

Напекли млинців, назвали кравців.

А кравець за млинцем та й побіг у танець.

У кільця нема кінця.

Прислів'я та приказки.

Колись і в моє віконечко засвітить сонечко.

В очі лисицею, а за очі - вовчицею.

Цвіт доки цвіте, доти очі милує.

Лічилка.

Іде коза брикає,

Бородою хитає.

А борідка хиталась

За будяки чіплялась.

Копитами цок-цок-цок!

Вибігає і цапок.

Не коліться, будяки -

Не потопчуть вас цапки. ТУП.

Потішка

Цілий день цукерки хрума

Неслухняний цей Тарас.

Про цибулю як по дума –

Сльози котяться ураз.

Звук [Л']. Постановка, автоматизація.

1. Прочитай подані пари слів, визнач м'які і тверді звуки: тин-тінь, дим-дім, мороз-морозь.

2. При вимові м'яких складів слідкуй, щоб кінчик язика зімкнувся з верхніми альвеолами чи переднім піднебінням. Ол-оль, ал-аль, ул-уль, ил-иль, ел-ель, іл-іль.

3. Вимов склади і слова правильно: лі, ля, лю, льо, уль, ель, ліс, лісник, поля, хвиля, літак, лікар, біль, сіль, кріль, ліфт.

Диференціація звуків [Л]-[Л'].

1. Вимов звуки [Л], [Л']. Опиши положення язика під час вимови.

2. Вимов склади й слова. Слідкуй за правильною вимовою твердого і м'якого звуків.

Ла-ля, ли-лі, ло-льо, ле-лє, лу-лю, мла=мля, дла-для, лак-ляк, лампа-лямка, липа-літо, син-сіль, біль-било.

Диференціація звуків [Л]-[Р]

1. Вимов спочатку звук [Л], а потім [Р]. скажи, яку відмінність ти відчув під час вимовляння звуків.

2. Вимов склади й слова правильно: ла-ра, ро-ло, лу-ри, лак-рак, лов-рот, рев-лев, лом-ром, пила-лила, рожки-ложки, роток-лоток, репет-лепет.

Диференціація звуків [Л'], [И].

1. Визнач положення кінчика язика при вимові звуків [Л'], [Й]. Вимов правильно ці звуки.

2. Вимов слова. Слідкуй за правильним положенням кінчика язика під час вимовляння звуків міль-мій, біль-бій, сіль-сій, галка-гайка, приятель, мільярд, мильний.

- Л –

Лобик гладенький,

Лапки ласкаві –

Котик лапанчик

Муркоче на лаві.

Літом ластівка літає,

Ластів'ят малих навчає:

- Не лінуйтесь, ластів'ята,

Вчіться літечком літати,

Бо, як літо відлітає,

Ми за море помандруєм.

Лелека Ластівку питає:

- Хто вище всіх птахів літає?

- Літають люди вище всіх

На літаках своїх легких.

Ходять лелеки по лузі,

Ходять лелеки у тузі:

Завтра у вирій далекий

Будуть летіти лелеки.

Легко, легко, аж несміло,

Листям липа шелестіла.

Два лелеки пролітали

І на липі спочивали.

Як лелеки полетіли,

Липа - вслід їм шелестіла.

Навчальна картка дитини. Звук «Р»

Правильна артикуляція звука [ р ]

1. При вимові звука [р] губи і зуби трохи відкриті.

2. Бічні краї язика щільно притиснуті до верхніх зубів.

3. Кінчик язика тонкий, піднятий до верхніх зубів.

4. По середині язика йде струм повітря.

Якщо вібрація довго не виходить, використовуємо механічні прийоми:

—багаторазово вимовляємо д-д-д;

—вимовляємо склади: де-де-де, да-да-да (пальцем).

Постановка звука [рі

1. Постановка звука [р] від звука [ж].

2. Для визивання вібрації звук [р] можна використовувати [дж], [дз] (балалайка).

3. Постановка звука [р] від звуків [д], [т]. Цей прийом найбільш поширений і досягає виразності звучання. Для того, щоб визвати вібрацію кінчика язика, потрібно поставити широкий язик за верхні зуби (рот відкритий на товщину пальця) вимовляти перед дзеркалом д-д-д або т-т-т.

Потім в прискореному темпі вимовляти такі сполучення: тдда, туди, тддеддду.

Слідкувати, щоб не було міжзубної вимови.

Визивання вібрації язика

Під час правильної вимови звука, сполучення -тдди- (язик за верхні зуби) вимовляємо д або т, притиснувши язик сильніше до верхніх зубів і в цей час дитина вказівним пальцем робить коливання (рухи) вліво-вправо під кінчиком язика, губи в усмішку. При цьому виникає ропіт. дрр...

Така вправа називається " балалайка".

Правильна артикуляція звука [ р ]

1. При вимові звука [р] губи і зуби трохи відкриті.

2. Бічні краї язика щільно притиснуті до верхніх зубів.

3. Кінчик язика тонкий, піднятий до верхніх зубів.

4. По середині язика йде струм повітря.

Якщо вібрація довго не виходить, використовуємо механічні прийоми:

багаторазово вимовляємо д-д-д;

вимовляємо склади: де-де-де, да-да-да (пальцем).

Постановка звука [р]

1. Постановка звука [р] від звука [ж].

2. Для визивання вібрації звук [р] можна використовувати [дж], [дз] (балалайка).

3. Постановка звука [р] від звуків [д], [т]. Цей прийом найбільш поширений і досягає виразності звучання. Для того, щоб визвати вібрацію кінчика язика, потрібно поставити широкий язик за верхні зуби (рот відкритий на товщину пальця) вимовляти перед дзеркалом д-д-д або т-т-т.

Потім в прискореному темпі вимовляти такі сполучення: тдда, туди, тдде, тдду.

Слідкувати, щоб не було міжзубної вимови.

Визивання вібрації язика

Під час правильної вимови звука, сполучення -тдди- (язик за верхні зуби) вимовляємо д або т, притиснувши язик сильніше до верхніх зубів і в цей час дитина вказівним пальцем робить коливання (рухи) вліво-вправо під кінчиком язика, губи в усмішку. При цьому виникає ропіт. дрр...

Така вправа називається " балалайка".

Автоматизація звука [р]

Рама, риба, рука, радіо, ракета, раковина, райдуга, рибак, роза, роги, рукавиці, робот, ріжки, рукав, рак, рот, ромашка, розетка, ракетка, роспашонка, ручка.

Барабан, корова, пароход, баран, боровик, корона, кукурудза, макарони, ворота, гітара, горох, парашут, перо, піраміда, пиріг, сарафан, дорога, парус, гора, Буратіно, баранка, коробка, відро, воронка, марка, гірка, дрова, пробка, трава, труба, картина, морква, круг, квадрат.

Комар, помідор, мухомор, зефір, кефір, сир, трактор, світлофор.

Рома бере в руки рамку.

У барана круті роги.

Юра барабанить в барабан.

Ігор збирає червоні помідори.

У Раї на городі ростуть огірки, морква, помідори, картопля, редиска, горох.

Річка, ріпка, редиска, решітка, дерево, черепаха, корінь, моряк, огірок, перець, горіх, акваріум, пряжка, пряник, крючок, персик, двері, буквар, календар.

Ріта варить рис.

На березі річки росте кучерява берізка. Ріта подарувала Борі фанатик.

Автоматизація звука [р] в складах із сполученими

приголосними.

Трава, дрова, труба, тролейбус, дружба, дружок, відро, кадри, метро, трамвай, строчити, стругати, дружити, дрижати, тримати, тремтіти, трубити, трощити, друг, гострий, щедрий, хитрий.

Правда, практика, просо, прапор, правий, праця, пробка, прутик, пружина, пригода, природа, брат, брак, брама, бритва, бригада, брова, брожка, брошура, броньовик, брусок, брунька, орусншхя, орезент, дооро, груша, гроза, грузовик,

Тра дра пра кра гра хра вра фра бра

Тро дро...

Тру дру...

Три дри...

Тре дре...

Трі дрі...

-Р-

Рак ранесенько проснувся.

В черевики гарні взувся.

Срібна зірка пропливала,

Вона рака не впізнала.

Рак розсердився, роззувся

І додому повернувся.

А я рак - неборак,

Як вщикну - то буде знак!

Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві.

І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові.

Рак ранесенько проснувся,

В черевики гарні взувся

І без тата і без мами

Прогулявся між корчами.

Срібна рибка пропливала.

Вона рака не впізнала,

Рак розсердився, проснувся

І додому повернувся.

Рік у рік біля воріт

Риє нірку чорний кріт

Рік у рік скриплять ворота: —

Рив би ти її навпроти!

Рипи-скрипи, не рипить!

Риє там, де хоче рить! 26

Прислів'я і приказки

1. Не борода робить чоловіка мудрим.

2. Говорить прямо, а робить криво.

3. Байдуже ракові в якому його горщику варять.

4. Редьці до цукру нічого рівнятися. 5.Здоровий, як вірьовка всемеро.

Частівка

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, тітко, пирога,

Візьму бика за рога.

Поведу на торжок,

Куплю собі пиріжок.

Лічилка

- Раз, два. Ну й дива! Раз, два, три! Ти диви!

- Три, чотири! Говорили! Раз, два, три, чотири, п'ять!

Зранку вчуся рахувать.Все зраховано навкруг і дерева, ріка і крук, що на дереві сидить і кричить мені: " Урра! Раз, два, три, чотири - Крра! "

Скоромовки

Непосида галка Клара

Окуляри в Карла вкрала,

На гілячку сіла: - Kapp!

Я сьогодні буду Карл!

На дворі трава,

На траві дрова

Не рубай дрова,

Бо трава здорова

Рогата корівка реве.

Романко травичку рве.

На річці Лука спіймав рака у рукав.

Рила свиня тупорила, Весь світ перерила!

Серед ночі два кроти

Налякались темноти.

Тож втекли мерщій із двору

У свою глибоку нору.

Рано-вранці в середу

Пригнав Прокіп череду.

А корови в череді рябі, чорні, руді.

Всіх скоромовок не перескоромовиш,

Не перевискоговориш.

Змінена вимова звуків [р], [р']

Горлова вимова звука [р], яку називають картатою. Відмінність горлового [р] від правильного в тому, що вібрація утворюється рухами не кінчика язика, а маленького язичка або м'якого піднебіння.

Постановка звука.

Приступати до постановки звука [р], коли дитина правильно вимовляє звуки [ш] і [ж]. визвати вібрацію маленького язичка або м'якого піднебіння. Гра " балалайка". Слідкувати, щоб кінчик язика при вимові [р] був за верхніми зубами, щоб дитина контролювала вимову перед дзеркалом.

Бокова вимова звука [р]

при цій вимові замість правильного [р] вимовляється [рль], який утворюється від швидкого з'єднання звуків [р] і [л']. Кінчик язика при такій вимові не дрижить, язик весь повернутий так, що одна бічна сторона притиснута до верхніх зубів, а друга звисає, в результаті утворюється [рль].

Виправлення бокової вимови р починають з гімнастики язика і губів визвати вібрацію кінчика язика дуже складно, так як найчастіше при цьому дрижить одна із сторін язика. При цьому спочатку ставимо [р] (без вібрацій кінчика язика), закріпити цей звук в словах, фразах. А тоді тільки приступаємо до визивання вібрації кінчика язика. (Заводять мотор - р-р-р) Гра " Балалайка". Коли буде визвана вібрація язика, приступаємо до автоматизації звука.

Носова вимова звука.

Носова вимова [р] подібна на злиття [нг] від правильної вимови відрізняється тим, що повітря виходить через ніс, а не через рот, а ще, що кінчик язика - він відтягнутий в глибину рота.

Виправляти вимову потрібно з пояснення дитині, що повітря потрібно видихати через рот. Вихователь вдихнув і робить поступовий видих через рот, піднісши до губів кусочок вати. Порівняті звуки, які вимовляються з видихом через рот [в], [ш] із звуками, які вимовляються з видихом через ніс [м], [н].

Постановка звука така ж.

Можна визвати вібрацію кінчика язика так: при відкритому роті хай діти присосують язик до піднебіння, потім не опускати язик, подути на нього. В час відриву язика від піднебіння сильним поштовхом повітря визивається вібрація кінчика язика.

Звук [р], [р'] може замінюватись звуками [л], [й], [и], [г], [в]. Постановка звука [р] відбувається при тих же прийомах, що і при відсутності. Потрібно враховувати:

- при заміні [р], звуком [г], потрібно слідкувати, щоб у дитини не визвати вібрацію маленького язичка замість вібрації кінчика язика.

- при заміні звук [р] звуком [в] не потрібно визивати [р] проторний, так як він подібний до в по способу утворення. (При вимові в утворюється щілина між нижньою губою і верхніми різцями, при [р] проторному утворюється щілина між кінчиком язика і альвеолами і дитина може змішувати ці звуки). Автоматизація така ж.

Навчальна картка дитини. Звук " К"

Підготовчий етап: Добитися підйому задньої частини спинки язика до піднебіння. Вправи:

" Хто сильніше? " (губи в усмішці, рот відкритий). Вихователь-логопед кладе чисто вимитий палець на кінчик язика, що находиться за нижніми різцями і штовхає язик назад. Дитина старається язиком виштовхнути палець, при цьому в нього високо піднімається задня частина язика. (Дитина сама може виконувати).

" Зробим горку" (губи в усмішку, рот відкритий, кінчик язика відтягнутий до нижніх різців, а задня частина язика високо піднята вверх. " Дивись, як піднявся в мене ззаду язик, яка крута гірка получилась. Зроби і ти так! "

Постановка звука. Логопед показує перед дзеркалом, як круто вигинається передня частина спинки язика, але звук не промовляти. Запропонувати вигнути язик " гіркою"; прижати до піднебіння і не опускаючи, здути ватний шарик з руки, піднесеної до рота - " вітер здуває сніжинки з гірки". У дитини повинен полупитися звук " К".

З механічною допомогою. Дитині запропонувати широко відкрити рот, вимовляти склади та-та-та - кінчик язика вверху. Логопед нажимає на передню частину спинки язика дерев'яним шпателем або чистим пальцем дитини (рот відкритий). Тримаючи язика в такому положенні, просить дитину вимовляти склади - та-та-та. Під час повторення дитиною того складу логопед підштовхує язик назад, рівномірно натискаючи на його передню частину. Спочатку будуть чути звуки та­та, потім - кя-кя і ка-ка. Поступово продовжувати цю вправу, поки не закріпиться правильна вимова " К".

Автоматизація звука " К".

Одним дітям краще починати автоматизацію з прямих складів: Ка, ки, ко, іншим - з обернених: ак, ок, ик, ік.

Кабіна, канава, каруселі, кабан, камінь, калач, капішон, колесо, кінь, колосок, качан, кільце, ковбаса, комбінезон, компас, клумба;

Акула, локон, ялинка, собака, яблуко, сумка, булка, палка, маска, миска, лійка, мийка, булавка, сумка, балкон, флакон, вікно, копійка, кнопка, коляска, клюква.

Мак, бик, сік, жук, павук, маяк, язик, вінок, віник, замок, бублик, вовк; Колобок, коник, ковпак, кубик, клубок.

" К"

Курка, квочка й качур кряч

На медку спекли калач.

А курка надокучила:

— Киньте крихту з калача!

Корова й кінь коло куща

Картали клятого кліща:

— Кусав би краще кажанів,

качок, курей та кабанів!

Кіт катає дітлахів,

Кіт Мурко ковбаску з'їв.

Квокче квочка: Ко-ко-ко!

Кинь ці витівки, Мурко!

Котик котику хвалився

Коло мене кущ вродився!

Котик з котиком жартує,

Котик з котика кепкує!

— Коло тебе вродить хата

коли будеш спать багато.

Скоромовки

Коваль кував коня

Кінь коваля копитом.

Коваль коня кнутом.

Ходить квочка коло кілочка

Водить діток коло квіток.

Карл у Клари украв корали,

А Клара у Карла украла кларнет.

Кіт катав дітлахів,

Кіт Мурко ковбаску з'їв.

Квокче квочкаб Ко-ко-ко!

Кинь ці витівки Мурко.