Тема 3.2. МИСЛЕННЯ

МИСЛЕННЯ - ЦЕ ВИЩИЙ ПСИХІЧНИЙ ПІЗНАВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС УЗАГАЛЬНЕНОГО ТА ОПОСЕРЕДКОВАНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ЛЮДИНОЮ ПРЕДМЕТІВ І ЯВИЩ ОТОЧУЮЧОЇ ДІЙСНОСТІ ЗАВДЯКИ ВСТАНОВЛЕННЮ ЇХ СУТТЄВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ, ЗВ’ЯЗКІВ ТА

ВІДНОШЕНЬ

УЗАГАЛЬНЕНІСТЬ виникає завдяки тому, що мислення носить знаковий характер, тобто носить мовну форму.

ОПОСЕРЕДКОВАНІСТЬ дозволяє пізнати те, що безпосередньо при сприйманні неможливо побачити.

Якщо відчуття і сприймання відображують або окремі сторони явищ, або ці явища, але в чуттєвій формі, то мислення ВСТАНОВЛЮЄ ЗВ’ЯЗКИ і ВІДНОШНЕННЯ між явищами та усередині них.

ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МИСЛЕННЯ:

- мислення є вищим пізнавальним процесом;

- мислення є активною формою творчого відображення та перебудови людиною дійсності;

- мислення породжує такий результат, якого ні в самій дійсності, ні у су-

б’єкта на даний момент часу не існує;

- мислення завжди пов’язане з наявністю проблемної ситуації, завдання;

- на відміну від сприймання, мислення виходить за межі чуттєвої дійсності,

завдяки чому майже необмежено розширює коло пізнання;

- мислення на основі сенсорної інформації робить певні теоретичні і прак-

тичні висновки;

- мислення обов’язково присутнє в усіх пізнавальних процесах;

- мислення – це рух ідей, що розкривають сутність речей;

- підсумком мислення є не образ, а певна думка, ідея;

- специфічним результатом мислення виступають судження і поняття;

- мислення – це особлива теоретична і практична діяльність, яка передба-

чає систему дій і операцій дослідницького, перетворювального та пізнавального характеру.

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ МИСЛЕННЯ:

- мислення – це процес, який формується в суспільних умовах життя;

- на перших стадіях свого формування мислення проявляється, насамперед,

як зовнішня розгорнута предметна діяльність;

- в процесі формування мислення із зовнішньої розгорнутої предметної діяльності воно переходить у згорнуті форми та набуває характеру внутрішніх розумових дій.

СТОРОНИ МИСЛЕННЯ

1. ОПЕРАЦІЇ МИСЛЕННЯ 2. ФОРМИ МИСЛЕННЯ 3. ВИДИ МИСЛЕННЯ

1. ОПЕРАЦІЇ МИСЛЕННЯ

АНАЛІЗ ПОРІВННЯННЯ

розумовий розподіл СИНТЕЗ зіставлення предметів

предметів і явищ на розумове об’єднання і явищ, знаходження

частини або частин або властивостей подібності та

властивості в єдине ціле відмінності між ними