Психологічна характеристика видів спорту та змагальних вправ.

Загальні психологічні особливості спортивної діяльності.

Спортивна діяльність, як правило, пов'язана:

1. З проявом м'язової активності в різних формах при виконанні спеціальних фізичних вправ;

2. З опануванням високою технікою виконання фізичних вправ в обраному виді спорту, вона вимагає від спортсмена спеціальної систематичної і тривалої тренування, в процесі якої він засвоює і удосконалює певні рухові навички і розвиває необхідні для занять даним видом спорту фізичних якостей (силу, витривалість, швидкість, спритність рухів) і вольові риси характеру (сміливість, рішучість, ініціативність, волю до перемоги та ін);

3. З прагненням до вдосконалення у вибраному виді спорту - спрямована до досягнення найвищих результатів у певному виді фізичних вправ;

4. Зі спортивною боротьбою, яка набуває особливо гострий характер під час спортивних змагань, що є, як і систематичне тренування, обов'язковою складовою частиною спортивної діяльності, яка сприяє розвитку спортсмена здатності до максимальним напруженням фізичних сил, великої сили і глибини емоційних переживань, загостреної діяльності всіх психічних процесів;

5. З максимальним виявленням фізичних і духовних сил, спеціальних умінь і навичок р розвитком моторних здібностей, постійним підтриманням їх на високому рівні. У зв'язку з цим спортивна діяльність придбала складну структуру і в даний час включає в себе не тільки участь у змаганнях, а й систематичні тренувальні заняття;

6. З різко вираженим свідомим характером, що пояснюється почуттям великої відповідальності і прагненням досягти найбільш ефективного результату, досягти рекорду у виконанні даної дії. Спортивна діяльність пред'являє величезні вимоги до процесів інформації та її переробки, пам'яті й уваги спортсмена, до його вольовим діям і емоційним станам.

Психологічна характеристика видів спорту та змагальних вправ.

Психологічна специфіка змагальних вправ

Унаслідок виділення цих факторів специфіка вимог виду спорту, змагальної вправи або спортивного амплуа може бути представлена п'ятьма рівнями (див. схему), три з яких належать до мотивів: соціальна відповідальність (як данина соціально обумовленим мотивам); специфіка контактів з партнерами та суперниками (як комунікативна мотивація), а також основні відтінки мотиву (мотиваційної специфіки) виду спорту з акцентом на забезпечення циклічності, управління рухом або ситуативне протиборство. Цільову сторону діяльності визначають альтернативні характеристики дій з позицій подолання небезпеки, соціальної підтримки, емоційного насичення та ергономічності, а умови становлять найбільш типові складові успіху або неуспіху операцій у складі діяльності (середовище, погода, статус, престиж, традиції, правила, досвід, задатки і обдарованість, контроль, спеціалізоване сприймання).

В аналізі конкретного виду спорту, змагальної вправи або спортивного амплуа доцільним є розгляд не тільки традиційно очевидних особливостей вибраного виду спорту, але і уважне ставлення до всіх названих вимог. Як показує досвід використання даного (розширеного) підходу до аналізу конкретного виду спорту, в результаті цього є можливість виявити суттєві резерви психологічної підготовки спортсменів завдяки використанню прийомів в інших, навіть, здавалося б, досить неподібних видів спорту. Ці парадокси здебільшого і складають арсенал " маленьких хитрощів" досвідченого тренера і спортсмена, оскільки спираються на традиційну інертність мислення і поведінки суперників.

Крім того, досить часто доводиться мати справу з видами спорту, які не можуть повною мірою бути зараховані до однієї з гілок запропонованої класифікації.

Передбачається також, що спортсмен або тренер при психологічному аналізі вибраного виду спорту, змагальної вправи або амплуа будуть виходити з конкретної ситуації і реальних умов: рівня підготовки, віку, статі, наявності часу для вирішення завдань підготовки.