Лексика на позначення Інструменту перетворення

У процесі перетворення об’єкта суб’єкт може впливати на нього фізично, соціально або психічно. Відповідно Інструмент перетворення представлений одним із варіантів: Інструмент фізичного, соціального та психічного впливу.

Лексичні засоби реалізації фізичного впливу. Вони тісно пов’язані з головними сферами людської діяльності (виробництво, побут, транспорт, війна, лікування тощо), що спонукає нас класифікувати їх за тематичними ознаками.

Інструментальна лексика сфери війни. Найбільш поширена у пам’ятках писемності давньоанглійського періоду. З історичних писемних джерел відомо, що за давніх часів існували так звані “зброярі” – ремісники, які спеціалізувалися на виготовлені зброї. Від цього часу, ймовірно, розпочинається усвідомлене людством формування і розвиток організації озброєння як виду цілеспрямованої предметно-трудової діяльності (Р.Н.Канафиев, В.А.Куликов). У ранньому середньовіччі ідеалом воїнства були бойові походи, криваві сутички, героїзм та доблесть. Справжньою людиною вважали того, хто прагнув померти тільки в бою. Військова діяльність відігравала в суспільстві англосаксів провідну роль (І.Р.Буніятова). Отже, не випадково, що найменування зброї (відчужуване Знаряддя-неістота) притаманні творам давньоанглійського періоду.

Головним видом зброї у VII–XI ст. був меч. У давньоанглійських пам’ятках лексема “меч” представлена різноманітними лексико-семантичними варіантами. Напр.: sweord – “меч”, пор.: O.Sax. O.Frs. swerd, OHG swert, ON: OI sverð; mece – “клинок”, пор.: Goth. mé ki, O.Sax. má ki, OI mæ kir; heoru-hó ciht (sweord) – “вигнутий меч”, orde geræ ht – “гострий меч”. У поетичних творах “меч” нерідко асоціюють з війною або битвою. Напр.: hilde-wæ -acute (hild – “війна”) – “зброя війни”, hilde-bil – “знаряддя битви”, від ОЕ hild – “війна” + ОЕ bil пор.: O.Sax. bil, Dut. bijl, MHG bí le, bí l, OHG bihal, bial, Skr. bil – “ділити”; hildewæ pnum – “військова зброя”, пор.: Goth. wé pna, O.Sax. wá pan, O.Frs. wé pin, OHG wá fan gladius, OI vá pn. Спорадично меч наділений певними магічними рисами, напр.: incyclaf – “велична реліквія”, hildeleoma – “войовничий промінь”, пор.: O.Sax. liomo, OI ljó mi – “промінь”; wræ tlic sweord – “дивний меч”.

Мечі англосаксів мали високий статус лицарської зброї. Лише славетні воїни могли опанувати мистецтво володіння мечем (Д.Гардінг, Р.Грей). Це, на наш погляд, пояснює ту надзвичайну увагу, яку приділяли цьому виду збої в героїчному епосі, напр.: Beowulf, The Battle of Brunanburh, The Battle of Maldon тощо.

Зброєю простих воїнів найчастіше були цеп, спис, сокира, молот: æ x – “сокира”, пор.: O.Sax. acus, Dut. akse, OHG achus, Goth. aqizi, Dan. ö kse, Swed. yxa, ON ö x, L ascia; Gk. ά ξ ί ν η; dareð – “легкий спис”, пор.: OF darz; eofer-spreó t – “спис для полювання на вепрів”, пор.: OE eofer, OHG ebur, OI jö furr – “вепр” + ОЕ speó t, Du. spriet sprit, Dan. sprø d, Swed. sprö t – “жердина”; hamor – “молот”, пор.: O.Sax. hamur, ОI hamarr, OHG hamar; racente – “цеп”, пор.: OHG rahhinza baga, OI rekendr. Напр.:

двн.-англ. Bordweal clufan, | heowan heaþ olinde hamora lafan, | afaran Eadweardes (The Battle of Brunanburh, 5-7) – “Через міцну стіну [вони] проклали собі шлях, розсікли щити залишившимися молотами”.

Цеп (дві з’єднані палиці) зазвичай застосовувала кіннота. Бойові молоти та сокири на полі битви використовували піші воїни. Молотами руйнували обладунки ворога; сокира – це зброя з одним (ceorfæ x – “широка сокира”) або двома (twibill) лезами та важким вигнутим сокирищем. Списи були зброєю піхоти та кавалерії, причому остання застосовувала переважно важкі списи (пики): spere – “пика”, пор.: O.Sax. sper, O.Frs. OHG sper, ОI spjö r. Піші воїни у бою кидали у ворога легкі списи (дротики): gar – “легкий спис, дротик”, пор.: O.Sax. gé r, OHG gé r, ОI geirr. Вразити ворога на відстані англосаксонські воїни могли за допомогою лука та стріл (А.В.Куркін): fla – “стріла”, пор.: ОI fleinn – “легкий спис”; flá n-boga – “лук”.

Індивідуальною зброєю воїна були кинджал та щит. Напр.: culter – “кинджал”, пор.: L culter, Skr. krit – “різати”; scild – “щит”, пор.: Goth. skildus, O.Sax. skild, O.Frs. skeld, OHG scilt, OI skjö ldr L scutrumi; O.Irish scī ath. Потужною зброєю загону воїнів була баліста, яку використовували для метання каменів. Напр.:

двн.-англ. Þ a het he mid þ æ m palistas mid þ æ m hie weallas bræ con þ onne hie on fæ stenne fuhton (Oros., 175) – “І він тоді дав наказ балістам, якими вони розбили стіни, коли билися проти [людей] у фортеці”.

Окрім спеціалізованих, нами виявлені лексичні засоби на позначення оказіональних Знарядь. Напр.:

двн.-англ. þ a for lufan dryhtnes | Stephanus wæ s stanum worpod (Elene, 491-92) – “За свою любов до Господа Стефана закидали камінням”.

Досить поширені у писемних пам’ятках давньоанглійського періоду Знаряддя, наділені власною енергією. Напр.: bronde forbæ rnan – “поглинути вогнем”; gledum forgrunden; mid fyre ontendon – “знищити вогнем”; wæ lfyre wearpan – “кидати смертельним вогнем”; born bord wiþ rond byrne – “спалити лавиною вогню”; þ rosme beþ ehte –“викликав ядуху димом”.

Зброєю нерідко є частини тіла істоти (невідчужувані Знаряддя): mundum brugdon – “вдарити руками”; fyst – “кулак”, пор.: O.Frs. fest, Dut. vuist, MHG vú st, OHG fú st, Dan. pust, Swed. pust, OI pú str; handa forwurþ an – “гинути від руки”; а також Знаряддя-істоти: scipherge – “команда корабля”; here – “військо противника”, пор.: Goth. harjis, O.Sax. heri, O.Frs. hiri, here, OI herr, OHG hari Gk. κ ο ί ρ α υ ο ς; fyrd – “військо”, пор.: O.Sax. fard, O.Frs. ferd, MHG vart, OHG fart, Dan. fart, fæ rd, Swed. fart OI ferð та ін. Напр.:

двн.-англ. Ac þ æ s on morgene Titus heora lad teow þ e oð re noman wæ s haten Qui[n]tius, hie mid firde gesohte (Oros., III, IV, 105) – “Як от зранку Тіт, їх володар, чиє друге ім’я було Квінтіліан атакував їх за допомогою армії”.

Звернемо увагу на те, що військо в руках володаря розглядали як своєрідне Знаряддя-істоту (С.І.Соболевський). Відомо, що у англосаксів господар землі міг комплектувати своє військо із селян. Брак спеціалізованої зброї селяни поповнювали за рахунок звичайних сільськогосподарських знарядь, що у подальшому вплинуло на їх номінацію (В.А.Куліков).

Інструментальна лексика сфери війни у ранньосередньо-, пізньосередньо- та ранньоновоанглійському періодах іноді позначає дискретні неспеціалізовані відчужувані й невідчужувані Знаряддя та недискретні Знаряддя, що мають власну енергію, або не мають останньої – речовини, зокрема отрута. Напр.:

ср.-англ. Sum smot with tre and sum wit ston (Havelok, 1843) – “Дехто бив дерев’яним брусом [деревом], а хтось камінням”.

р.-н.-англ. That nation will I punish, saith the LORD, with the sword, with the famine, and with the pestilence, until I have consumed them by his hand (King James, Bible, Jeremiah, Ch. 27, 8).

ср.-англ. Me henged up bi the fet 7 smoked heom mid ful smoke (Chronicle, 1137) – “Мене вони підвісили за ноги та коптили їх димом”.

(двн.-англ. A cwel ð u hine mid isene oð ð e mid attre (AT, X, Th. 33) – “Вбий його мечем або отрутою”.

У пам’ятках писемності ХІ–ХІІ ст. нами зафіксовані давньоанглійські найменування дискретного відчужуваного Знаряддя, які в результаті функціонального переосмислення (функціонального зсуву) позначають зброю. Напр.: XI ст. stef, ХІІ ст. staf 1) двн.-англ. stæ f – “гілка, різка”, 2) ср.-англ. – “палиця, різновид ударної зброї”. Окрім того, інвентар лексичних одиниць поповнюється за рахунок запозичень, зокрема з давньоісландської, напр.: arwe – “стріла”, пор.: OI ö r, ö rvar; knif - “ніж”, пор.: LOE з ON cnif, OI knī fr. Напр.:

двн.-англ. Sume scotedon adú nweard mid arewan (Chr. 1083) – “Деякі стріляли донизу стрілами”.

Поступово склад лексичних елементів на позначення зброї розширюється, хоча традиційна давньоанглійська лексика ще зберігається, наприклад, у ХІІІ ст. sword – “меч”; pike – “кіл”; sharpe – “меч, гостра частина меча”; shot – “легкий спис”; blade – “ніж”; spere – “спис”. Цікаво, що інструментальна лексика сфери війни іноді представлена лексичними одиницями на позначення сільськогосподарського спорядження, яке переосмислюється як зброя (функціональний перенос). Напр.: sið e 1) двн.-англ. “серп”, 2) ср.-англ. “зброя з вигнутим лезом”; forke 1) двн.-англ. “вила”, 2) ср.-англ. “бойові вила”. На наш погляд, такий семантичний пересув пояснюється тим, що сільськогосподарське спорядження або засоби виробництва населення використовувало для оборони від нападників. Відбулося переосмислення цих денотатів на основі їх функціональної спільності, унаслідок чого вони почали позначати певні види зброї. Більшість таких прикладів наявні у писемних пам’ятках XIV–XV ст.: sparre 1) двн.-англ. “дерев’яний брус, що застосовують у будівництві”, 2) ср.-англ. “жердина, яку використовують як зброю”; sickel 1) двн.-англ. “серп для жнив”, 2) ср.-англ. “воєнна зброя із зігнутим лезом, прикріпленим до стінобитного пристрою”. Відмітимо, що поряд із позначенням зброї у мові збереглося їх первинне значення.

Іншим джерелом поповнення інвентарю лексичних одиниць для експлікації зброї є запозичення, зокрема з французької мови (паризький та нормандський діалекти). Напр.: ХІІІ ст. aremes (OF) – “зброя”; armü re – “зброя”, пор.: OF armë ure, від L armatura; launce – “спис”, пор.: OF lance; XIV–XV ст. foin – “вид спису”, пор.: OF foine; glaive (OF) – “пика”; lеvŏ r – “брус, що використовують як зброю”, пор.: OF levier; broche (OF) – “легкий спис”. Окрім того, французька іноді виступала транзитним донором. У такий спосіб були запозичені з латини наступні лексеми: ХІІІ ст. arblast – “арбалет”, пор.: OF arbaleste, AF alblastre з L arcu-ballista; XIV–XV ст. pelote – “ядро”, пор.: OF pelote та ML pelotis, pilettus. Це, можливо, зумовлено тим, що після Нормандського завоювання острова військо комплектували професійними воїнами, здебільшого іноземними найманцями, мовою військової служби яких була французька (Д.Лейс).

Поряд з французькими, у середньоанглійській мові спорадично зустрічаються скандинавські запозичення. Напр.: XIII ст. gere – “зброя”, пор.: OI gö rvi, gervi; weі – “палиця”, пор.: OI vog; clubbe – “дубина”, пор.: OI klubba; XIV ст. slinge – “праща, рогатка”, пор.: MLG slinge, O.Frs. slinge; O.Dan. slynge.

Окрім індивідуальної зброї воїнів, при штурмі фортець широко застосовують складні пристрої (катапульти) для метання каміння, ядер тощо. У момент пострілу вони видавали різкий пронизливий звук, схожий на крик віслюка, тому найменування їх досить яскраві (метафоричний перенос): asse – “різновид катапульти”, пор.: OE assa – “віслюк”; onager (L) – 1) 1308 – “дикий віслюк”; 2) 1460 – “катапульта”. Просте каміння як снаряд для катапульт у XIV–XV ст. поступилося спеціальним кам’яним ядрам: gonne-ston – “кам’яне ядро”. Напр.:

ср.-англ. He was sleyne with a gunneston (Higd, 455: MED) – “Він був вбитий кам’яним ядром”.

Справжньої “революції” інструментальна лексика сфери війни зазнала наприкінці XV ст. з появою вогнепальної зброї (гармат, рушниць, пістолетів). Перші гармати виготовляли із загорнутих у трубу залізних листів, що знайшло відбиток в їх номінації canon, canoun – “труба”, пор.: OF з It., O.It. canonne, зменш. від canna з L. Із масовим застосуванням гармат у військовій справі з’являється велика кількість їх різновидів, яким у мові середньоанглійського періоду відповідають такі лексичні елементи: culverin – “кульверіна”, пор.: OF coluevrine; colver (скор. від culverin); fouler, foweler – “різновид гармати”, пор.: OF fouler; gonnilde, gunnilde – “гармата”, пор.: OI Gunnhildri – “ім’я богині війни”; ribaude, ribaut – “рібальда”, пор.: OF ribaut, ribaud, ML ribaldus, ribaudus. Оскільки Франція займала чільні позиції у розвитку цього виду зброї, запозичення здебільшого французькі.

Процес удосконалення вогнепальної зброї продовжувався й у ранньоновоанглійський період. Поширеним найменуванням певного виду гармат стає bombard – “бомбарда”, пор.: OF bombarder. Показово, що з початку XVII ст. лексема bombard експлікує також Спосіб – “кидати бомби, бомбардувати”. Гармату з коротким стволом номінують mortar (OF) – “мортира”. Найменування легкої пересувної гармати howitzer – “гаубиця” з’явилось у ранньоновоанглійській мові з нідерландської houwitser, в яку потрапило з німецької haubitze та чеської houfnice – “катапульта”.

Поряд із гарматами у XVI ст. з’являється ручна вогнепальна зброя (рушниці та пістолети). Лексика на позначення цього виду зброї поповнювалась за рахунок переважно французьких запозичень: musket – “мушкет, важка рушниця піхоти”, пор.: MF mousquette; fuse/fuze – “рушниця з довгим стволом”, пор.: It. fuso – “веретено”; dragoon – “легка рушниця кавалерії, карабін”, пор.: F dragon; pistol – “пістоль, пістолет з коротким стволом”, пор.: MF pistole. Еволюції зазнала й холодна зброя, що знайшло відбиток у лексичних засобах її експлікації. На зміну важким мечам лицарів прийшла більш вишукана зброя дворянства: rapier – “шпага, рапіра”, пор.: MF rapiere; foil – “рапіра”, пор.: OF fueille, L folia. Напр.:

р.-н.-англ. I will scour you with my rapier (Shakesp., Life King Henry V, A. II, S. I).

З’явились нові різновиди кинджалів: poniard – “кинджал”, пор.: MF poinard, OF poignal; stiletto – “стилет”, пор.: It. stiletto зменш. від stilo – “кинджал” з L stilus – “гострий інструмент для письма”.

Аналіз фактичного матеріалу доводить, що у переважній більшості інструментальних ситуацій Спосіб у сфері війни представлений власне діями суб’єкта. Показово, що у писемних пам’ятках давньоанглійського періоду він описується детально, на рівні виконання конкретних операцій. Напр.:

двн.-англ. Grendel cwealdest þ urh had heardum clammum (Beo., 1334) – “Грендель вбив його могутнім способом, за допомогою сильної хватки”.

Окреслена тенденція зберігається у ранньосередньоанглійський період, однак, починаючи з XIII ст., експлікація Способу все частіше пов’язана з використанням конкретного Знаряддя, вираженого імпліцитно. Напр.:

ср.-англ. Brutus heom smat on mid his grime smite (Lay., Brut, 269) – “Брут поранив його сильним ударом [меча]”.

У ранньоновоанглійській мові репрезентація Способу ще більш узагальнена. Напр.:

р.-н.-англ. For by his grete cruelte he putte them alle to deth (Caxton, Game & Playe Chess, B I).

На наш погляд, це явище пов’язане із принципом мовної економії, зумовленою прагненням носіїв мови оптимізувати передачу інформації (О.Селіванова).

Поодинокими в інструментальній лексиці сфери війни є приклади Способу використання стану. Напр.:

двн.-англ. Eofer inenherd, æ þ eling manig | wundum awyrded (Beo., 1112-13) – “Стальний вепр [меч] багато принців вбив пораненням”.

У реченні лексема wund – “поранення” позначає стан людини, який призводить до її смерті.

Варто зазначити, що номінативні одиниці на позначення зброї, поширені в інструментальній лексиці давньоанглійського періоду, у середньо- та ранньоновоанглійській мовах за частотністю вживання поступаються іншим, зокрема пов’язаним зі сферою виробництва.

Інструментальна лексика сфери виробництва. Трудова діяльність людини спрямована на зміну і перетворення реального світу з метою задовольнити свої потреби та створити матеріальні або духовні цінності (К.Р.Мегрелідзе). Примітивними засобами виробництва вважають частини тіла самої людини, що представлені у нашому матеріалі невідчужуваними Знаряддями. Напр.:

р.-н.-англ. And many other thynges made by the handes of smythes (Caxton, Game & Playe Chess, 18).

Серед неспеціалізованих засобів виробництва переважають найменування Знаряддя-істоти або недискретного Знаряддя. Напр.:

двн.-англ. He hine swið e mid his mannan gesæ tte (MS E, 1095) – “І він укріпив її [стіну] своїми людьми”.

ср.-англ. Thy feete beþ defouled with the cleye and i-cutte with scharpe stones (Spec. Sacer., 107/20: MED) – “Твої ноги були очищені глиною та порізані гострим камінням”.

Варто зазначити, що давньоанглійським писемним пам’яткам загалом не притаманний детальний опис процесу виробництва, проте трудова діяльність, на погляд більшості дослідників, займає одне з провідних місць у суспільстві англосаксів (A.Baugh, T.Cable). Так, при позначенні Знаряддя зазвичай використовують наступні лексеми: tawa – “інструмент, пристрій”, пор.: O.Du. touwe – “інструмент ткача”; tō l – “інструмент, знаряддя”, пор.: Goth. taujan – “робити”, Icel. tó l. Відмітимо, що за даними словника“ An Anglo-Saxon Dictionary ”, лексема tō l вживається не тільки у сфері виробництва, але й у медицині.

Референти на позначення Знаряддя можуть містити вказівку на матеріал, з якого вони виготовлені (метонімічний перенос). Напр.: isen, iren, isern – 1) залізо; 2) “залізний інструмент”, пор.: Goth. eisarn; OHG í sen, O.Frs. ī sern, O.Sax., î san, î sarn, ON: OI já rn; Dan. jern, Swed. jä rn, Cel. *ī sarno, Irish iarann; isern geloma – “знаряддя з заліза”; ypping-iren – “лом”.

Знаряддя представлено найменуваннями спеціалізованих предметів, що застосовують у таких сферах трудової діяльності, як теслярство (locer – “знаряддя тесляра, рубанок”); ткацтво (byrdicge – “знаряддя ткача”; web-sceaft – “веретено”, пор.: O.Sax. skaft, OHG scafe hostile, OI skapt, skaft); обробка каменя (stá n-æ x – “кам’яна сокираабо сокира для обробки каменю”, пор.: Goth. stains, O.Sax., O.Frs. sté n, OHG stein, OI steinn, Gk. σ τ ί α; O.Ind. styā yatē – “камінь”); чинбарне виробництво (brak – “інструмент дубильника у формі підкови, що використовують для натирання шкіри”); сільське господарство (costere – “лопата”, пор.: OHG chostá ri; sí þ e –“серп”, пор.: OI sigð r; mattuc – “мотика”, з кельтської, пор.: Welsh matog; L mateola; O.Slav. мотика; wealh – “борона” пор.: Goth. us-walugjan, Gk; OHG walah; O.Slav. влакха.

У писемних пам’ятках ХІІ–ХІІІ ст. приклади номінації Знаряддя у сфері виробництва є нечисленними. Це, зокрема, давньоанглійська лексика: ХІІ ст. hamer – “молоток”, пор.: OE hamor, homer; ХІІІ ст. nauger – “бурав”, пор.: OE nafogā; shē re – “ножиці”, пор.: OE scē ar; sikel – “серп”, пор.: OE sicol; ult. L; spad – “лопата”, пор.: OE spada; spitel – “лопата” (OE); twī bil – “сокира тесляра з двома гострими кінцями”, пор.: OE twibill. Напр.:

ср.-англ. Аll for wrought wid his spade (Cursor, 1239) – “Щоб все було викопано його лопатою”.

У мові ХІІІ ст. з’являються лексичні одиниці на позначення складних механізмів, напр.: milne – “водяний млин” (XIV ст. – “вітряк”), пор.: OE mylen. Одночасно, зникають окремі елементи давньоанглійської лексики на позначення Знаряддя, напр.: sulh-geteoh – “пристрій, що є частиною плуга”, wealh –“борона”.

Слід зазначити, що, на відміну від сфери війни, запозичення до XIII ст. є нечисленними, оскільки промисловість та сільське господарство Англії довгий час залишалися ізольованими. Міграція ремісників з континенту, хоча і мала місце, проте вони складали меншість серед городян, що змушувало їх спілкуватися англійською мовою (Д.Лейс). Зовнішній вплив стає помітним лише у текстах ХІІІ ст., коли з’являється незначна кількість запозичень для експлікації Знаряддя (французька, латина, давньоісландська): ginne – “механізм, інструмент”, пор.: OF gin; pikeis – “кирка”, пор.: OF picois, pecois, AF * piceis & ML picoī sa picō sa; stithī e – “ковадло”, пор.: OI steð i. Напр.:

ср.-англ. A toke þ e wei in to þ e smithye, A brac þ e ire on þ e stidie (The Nothern Passion, 1392) – “Я попрямував до коваля, я розбив залізо за допомогою ковадла”.

Зауважимо, що головними сферами виробничої діяльності, представленими у текстах ХІІІ ст., є сільське господарство, теслярство, ткацтво та обробка каміння.

Розширення сфер виробництва та тісні економічні відносини з іншими європейськими країнами призвели до появи нових лексичних одиниць, що знайшло відбиток у писемних пам’ятках XIV–XV ст. З’являється значна кількість запозичень, причому основними мовами-донорами виступають французька, латина, давньоісландська, середньонижньонімецька: gimlet – “бурав”, пор.: AF guimbelet; grosier – “склоріз” (OF); perceer(e) – “гострий інструмент для буріння”, пор.: OF percë oir; plaine – “рубанок тесляра”, пор.: OF plane; L plā na; caucer – “інструмент коваля, що використовують для виготовлення підків”, пор.: L calceā re; latō mers – “інструмент каменяра”, ML latō mus; knave – “інструмент бондаря”, пор.: OI knefill, OHG knebel; tarrere – “свердло”, пор.: OF tarere. Напр.:

ср.-англ.With tarrere or gymlet perce ye vpward þ e pipe ashore (John Russell, Book of Carving and Nurture, 71) – “За допомогою свердла чи бурава просвердліть отвір зверху в трубі на суходолі”.

Лексика XIV–XV ст. поповнюється новими номінативними одиницями на позначення складних пристроїв. Напр.: shuttle – “човник ткацького верстата”, пор.: OE scytel – “стріла”; gin – “джин, бавовноочисна машина”, пор.: OF gin – “механізм”, від L ingenium; haru – “борона”, пор.: OE * hearwa; ON harfr, OHG herbist.

Розвиток інструментальної лексики відбувався також під впливом інтралінгвальних факторів (метонімізація, метафоризація). Найбільш властивими для середньоанглійської мови є:

1) Перенос найменування особи-працівника на предмет, що позначає Знаряддя: beter (пор.: OE bē atere) – а) “той, хто б’є батогом або лозиною”; б) (1338) “ціп”; grā vere (пор.: OE grafere) – а) “різьбяр”; б) (1413) “гравірувальний інструмент”. Такий метонімічний перенос, на наш погляд, став можливим через те, що представники певної професії переосмислювалися як Знаряддя-лице. Це підтверджують приклади, в яких людина виконує інструментальну функцію. Напр.:

ср.-англ. Þ ou schalt graue with werk of a grauer (W. Bible, Ex. 28.36) – “Ти вигравіюєш за допомогою роботи гравіювальника”.

2) Перенос найменування зброї на предмет, який позначає Знаряддя унаслідок їх подібності (функціональний перенос як різновид метафори): twitelle (пор.: OI þ veita, þ vita) – а) “кинджал”; б) (1425) “кирка”; lever (пор.: OF levier) – а) “брус, що використовують як зброю”; б) (1425) “рейка”.

3) Перенесення найменування тварини на предмет, що маніфестує Інструмент. Напр.: dogge (пор.: OE docga) – а) “собака”; б) (1373) “важка металева скоба або трос”; porpeis (пор: AF porpeis & CF porpois) – а) “морська свинка”; б) “великі ножиці кравця”.

4) Переосмислення засобу пересування як засіб виробництва за схожістю їх функцій: wain (пор.: OE wæ gn) – а) “віз”; б) (1300) “колісний плуг”.

5) Перенесення найменування предмета побуту на виробничий інструмент. Напр.: knā ve (пор.: OI knefill, OHG knebel) – а) “остов ліжка”; б) “інструмент бондаря”.

Привертає увагу той факт, що у ранньоновоанглійській мові спостерігаємо процес перенесення найменування особи-служника на певний пристрій. Напр.: ім’я Jack (1362 – “простий хлопець”) з XVI ст. використовують для номінації різних пристроїв, що заміщують працю робітників.

На позначення Знаряддя у мові ХVI–XVII ст. залишаються лише поширені давньоанглійські і середньоанглійські лексеми. Напр.:

р.-н.-англ. all maner of smytes ben signifyedby the hamer (Caxton, Game of Chesse, 18).

У процесі номінації нових засобів виробництва іноді переосмислюють старі найменування відповідних функціонально схожих предметів. Напр.: shears (пор.: OE sceara) – a) двн.-англ. “великі ножиці”; б) XVII ст. “пристрій для підняття щогл кораблів”; vise (пор.: OF vis, viz, L vitis) – а) ср.-англ. “пристрій, що використовують для згинання лука або катапульти”; б) XVI ст. “лещата”.

Потужним джерелом поповнення словникового складу мови XVI– XVII ст. є запозичення. Напр.: windlass – “лебідка”, пор.: AF windas відON vindass: vinda – “обв’язувати” + ass – “жердина”; machine – “пристрій”, пор.: MF machine, L machina, Gk. mekhane; drill – “бур, свердло”, пор.: Du. dril, drille, P.Gmc. * theljanan – “навчати бойової підготовки”; pallet – “плоске дерев’яне лезо, яке використовують гончарі”, пор.: MF palette зменш. від pale – “лопата”.

Експлікація непредметного Інструмента сфери виробництва у мові VII–XVII ст. нетипова. Так, Спосіб репрезентують загальними діями, пов’язаними з обробкою землі, будівництвом тощо. Напр.:

двн.-англ. he hie eac mid gedelfe on monige es upp forlet (Oros., 75) – “він розділив її копанням на багато струмків”.

ср.-англ. Peers.. putte hem alle to werke, In daubyng and in deluyng (PPl. C, 9.198: MED) – “Вельможа змусив виконати роботу шляхом тинькування та буріння отворів”.

У середньо- та ранньоновоанглійській мовах з’являються наступні лексеми на позначення Способу. Напр.: shoveling(e) – “викопування”; grubling – “корчування”; milging – “підсапування”; diking – “копання канав”; digging – “копання” та ін.

Нами зафіксовані окремі приклади, коли суб’єкт у процесі виробництва впливає на об’єкт опосередковано. Напр.:

двн.-англ. 7 hie gebette 7 geedneowade þ æ r heo æ r tobrocen wæ s be Eadweardes cyninges hæ se (MS A, 917) – “І вони [місто] відбудували і відновили його там, де воно було зруйновано, наказом короля Едуарда”.

У реченні cyninges hæ s – “наказ короля” є опосередкованим Способом, що призвів до відновлення міста.

Інструментальна лексика сфери виробництва представлена в давньоанглійській мові переважно найменуваннями предметів сільського господарства. В наступні періоди її склад поповнювався за рахунок найменувань на позначення Знаряддя у промисловій сфері. Їх частка збільшується у пізньосередньоанглійській та істотно домінує в ранньоновоанглійський період. У зв’язку з появою нових галузей поступово розширюється лексичний інвентар для маніфестації спеціалізованих прийомів виконання виробничих дій (Спосіб). Іншими словами, інструментальна лексика поступово стає основою опису технологій виробництва.

Інструментальна лексика сфери пересування. Засоби пересування суб’єкт використовує задля власного руху або переміщення об’єкта. Поширеними засобами пересування є ресурси самого суб’єкта, представлені в нашому матеріалі лексикою на позначення невідчужуваних Знарядь. Напр.:

двн.-англ. Sume gað on twam fotum sume on feower fotum. Sume fleoð mid fyð erum sume on flodum swimmað (A.С.H., 14) – “Дехто ходить на двох ногах, дехто на чотирьох, хтось літає за допомогою крил, а деякі плавають водою”.

р.-н.-англ. I’ ll walk on | foot (Marlowe, Doctor Faustus, S. 92-93).

Вживання іменника fot у множині у прикладі свідчить, що у давньоанглійській мові частини тіла істоти сприймаються як Знаряддя, однак вже у ранньоновоанглійськійця лексема реалізована іменником в однині та позначає Спосіб власне дії.

Окрім власних ресурсів суб’єкт може використовувати інших істот, зокрема тварин (Знаряддя-істоти): двн.-англ. hors – “кінь”, пор.: O.Sax. hros, O.Frs. hars, hers, hors, ros, ОI hross, OHG hros; ср.-англ. asse – “віслюк”, пор.: OE assa запоз. з кельт. M.Irish assan, L assinus; XIV ст. camē l – “верблюд”, пор.: L camelus, AF cameil, CF chamoil. Напр.:

ср.-англ. He mihte ridan on riche stede (Lamb. Hom, 5: MED) – “Він міг їхати гарним конем”.

Слід зазначити, що давньоанглійська лексема stē da (кінь) після XV ст. зафіксована винятково у поезії (A.Baugh, T.Cable).

Досить поширені у писемних пам’ятках VII–XVII ст. лексеми на позначення спеціалізованих транспортних пристроїв (дискретних відчужуваних Знарядь) для пересування суходолом або водою. У давньоанглійській мові наземними засобами пересування є wæ gn – “візок”, пор.: O.Frs. wain, wein, OHG wagan, ОI vagn, Skr. vá hana; cræ t – “колісниця”, пор.: Dut. krat, MHG kretze, OHG cratto, OI kartr, Wel. cart, Irish cairt, Gael. cairt, cartach. Серед водних найчастіше вживають такі: bat – “човен”, пор.: Dut. boot, Dan. baad, Swed. bá t, OI bá tr; scip – “корабель”, пор.: Goth., O.Sax., OLG, O.Frs., OI skip, OHG scif, Gk. σ χ α ρ ο ς, IE skib; flota – “корабель, флот”, пор.: Scot. flote, Dut. vloot, Dan. flaade, Swed. flotta, OI floti.

двн.-англ. 7 se cyninge Theuhale ealle þ a þ e to him mid scypum oð flugon to þ æ m beorgum he hi þ æ r onfenge 7 hi þ æ r afedde (Oros., Book I, VI, 37) – “І імператор Діоклетіан прийняв всіх тих, що пливли до нього кораблями до гір, і нагодував їх там”.

Цікаво, що лексему “корабель” доволі часто вживають у творах VII–XI ст. при описі воєнних подій. Суб’єктом таких дій зазвичай виступають король, володар або народ-завойовник, причому корабель використовується ними не тільки як засіб пересування, але й як пристрій атаки (судно з міцним корпусом, що витримує зіткнення з супротивником). Так, у пам’ятках писемності Х ст. поширеною є лексема: næ gled-cnearr – “бойовий корабель данів, обшитий дошками, скріпленими дерев’яними цвяхами”. Напр.:

двн.-англ.Gewitan him þ a Norþ men n æ gledcnearrum (The Battle of Brunanburh, 53) – “Вирушили північні люди [дани] на кораблях, скріплених цвяхами”.

Воєнні човни вікінгів могли ходити по ріках, океанах і вирізнялися красою ліній та досконалістю форм. Розвиток власного суднобудування в Англії бере початок ще за часів Альфреда і досягає розквіту у XVI ст., коли країна стає великою морською державою (К.Бруннер, Дж.Р.Хіл, Б.Ранфт). Цей процес знайшов відбиток у творах середньоанглійського періоду, яким притаманна значна кількість лексем, що позначають водні засоби пересування. Серед останніх переважають запозичення з французької, давньоісландської та середньоголландської: ХІІІ ст. far-cost – “вид човна”, пор.: OI far-costr; cogge – “корабель невеликого розміру, що використовують у військових операціях”, пор.: AF coque, cogge; XIV–XV ст. pram – “прусський відкритий плоскодонний човен, що використовують як транспортний засіб”, пор.: MDu. praem, pram, MLG prā m; nā vie – “корабель або група кораблів”, пор.: OF navie, nave; barge, barche – “баржа, парусне судно невеликого розміру”, пор.: OF barge; floine – “тип невеликого корабля”, пор.: OF flouin; balinger – “невелике швидке морське судно”, пор.: AF, OF balingue – “буй”; galeie – “галера”, пор.: OF galee, guallee; lightere, litere – “тип баржі або плавуча база для транспортування вантажу”; aspiere, aspiour – “човен-розвідник”, пор.: OF espieor. Напр.:

ср.-англ. He myght sayle With many a schip and many a floyne (Ld. Troy, 4353) – “Він міг плисти на багатьох кораблях і невеликих суднах”.

Інструментальна лексика сфери пересування поповнюється також за рахунок метонімічних переносів, наприклад, з найменування професії людини на транспортний засіб: apriere а) (1384) розвідник або шпигун; б) (1450) човен, що використовують у морській розвідці. Напр.:

ср.-англ.Scaffus..ben lasse þ an galeies or oþ er schippes..and for þ ei mowe lightliche and swiftliche and priueliche goo & come, þ ei beeþ Icleped aspyoures, for wiþ hem me may aspye where þ e enemyes liggeþ (Vegetius, 113b) – “Ялики були менші за галери або інші кораблі, тому вони могли пересуватися легше і швидше, це були так звані кораблі-розвідники, і за їх допомогою я можу простежити, де знаходиться ворог”.

Привертає увагу метонімічне перенесення найменувань ємностей для зберігання вантажу на корабель, що їх перевозить: vessel (пор.: OF vessele, AF vesel, ML vassellum, AL vescella) – а) (1300) “переносний контейнер для зберігання їжі або напоїв”; б) (1325) “контейнер для перевезення товарів або речовин”; trough (пор.: OE trog, troh) – а) “дрібна посудина” б) (1450) “плоскодонне судно для перевезення товарів, баржа”.

У ранньоновоанглійській період склад лексичних одиниць на позначення водних засобів пересування поповнили запозичення з латини, французької, італійської, середньонижньонімецької, середньоголландської та грецької. Напр.: yeaghe – “яхта”, пор.: Norw. jaght, MLG jacht скорочення від jachtschip – “швидке піратське судно”; OHG jagon з P.Gmc. *jagojanan; brigantine – “бригантина”, пор.: MF brigandian з It. brigantino – “піратський корабель”; corvette – “корвет”, пор.: F “невеликий швидкий фрегат” з MDu. korver – “корабель для переслідування” з MLG korf – “човен”, L corbita – “корабель”; skiff – “ялик”, пор.: F esquif з It. schifo – “невеликий човен” з герм., OHG scif; frigate – “фрегат”, пор.: MF fré gate з It. fregata; galleon – “галеон”, пор.: OF galion від Sp. galeó n з Byzantine Gk. galea – “галера”.

Наземні засоби пересування, на відміну від давньоанглійської, представлені у середньоанглійській мові більш різноманітно: ХІІІ ст. cart (OE та ON) – “віз”, пор.: WS cræ t та OІ kartr; wain – “двох- або чотирьохколісний віз, у який впрягають коней або волів, для перевезення вантажу чи пасажирів”, пор.: OE wæ gn; XIV–XV ст. fraught – “візок, екіпаж”; cariā ge – “екіпаж, що запрягають двійкою коней”, пор.: CF chariage; stledde – “важкі сани для транспортування вантажу”, пор.: MDu., MLG sledde; carre – “віз, візок”, пор.: AF, OF char, L carrus, OI kerra. Напр.:

ср.-англ. And hom a3en þ ey were ilad in cartes and in waynes (Gamelyn, 528: MED) – “І знову додому їх привезли на візках та возах”.

Запозиченими у ранньоновоанглійській мові є наступні лексичні одиниці для репрезентації Знаряддя: wagon – “віз”, пор.: MDu. wagen, waghen з P.Gmc. *wagnaz, PIE *woghnos; truck – “віз”, пор.: L trochus з Gk. trokhos – “колесо”.

У сфері пересування для давньоанглійської мови властива маніфестація Способу разом із Знаряддям. Напр.:

двн.-англ.Gewat him þ a to waroð e wicge ridan (Beo., 234) – “Пішов він тоді до моря, їхавши верхи на коні”.

При експлікації Способу іноді одночасно розуміють конкретне Знаряддя, за допомогою якого здійснюється пересування: двн.-англ. ridan – “їхати верхи [на коні]”; swimman – “плисти”; ср.-англ. shippinge – “засіб пересування по воді за допомогою корабля”; hors-bak – “верхи на коні”; rouinge – “дія пов’язана з переміщенням човна за допомогою весел”; sledding – “транспортування за допомогою саней”; skippeson – “транспортування кораблем”, пор.: AF eskippesoun, AL skippesona; р.-н.-англ. shipping, riding, on horseback, swimming, flying та ін. Напр.:

двн.-англ. ð a com in gan ealdor ð egna (Beo., 1644) – “Потім, ступаючи, прийшов принц служителів”.

р.-н.-англ. What will you go on horseback? (Marlowe, Doctor Faustus, S 9, 91).

На розвиток інструментальної лексики сфери пересування в англійській мові VII–XVII ст. істотно вплинули екстралінгвістичні фактори, пов’язані з технічним прогресом.

Інструментальна лексика сфери побуту. Побут – царина позавиробничого життя людини, яка передбачає цілеспрямовану діяльність суб’єкта на задоволення своїх потреб у їжі, одежі, житлі, відпочинку тощо. Головна природна потреба індивіда пов’язана із забезпеченням його їжею та питвом. Реалізація її стає можливою за умови використання суб’єктом недискретногоЗнаряддя: двн.-англ. mete – “їжа”, пор.: Goth. mats, O.Sax. meti, O.Frs. mete, OI matr, OHG maz; O.Irish maisse< *madtja, L madê re, Gk. μ α δ ά ω, Skr. má dati; або дискретногоЗнаряддя: ср.-англ. lō f (OE hlā f) – “буханець хліба”; р.-н.-англ. loaf, potato – “картопля”, пор.: Sp. patata, з Carib (Haiti) batata – “солодка картоплина”. Напр.:

двн.-англ. Mæ gen mon sceal mid mete fé dan (Exon. 90 b; Th. 340, 22; Gn. Ex. 115) – “Силу людина повинна забезпечувати [годувати] їжею”.

ср.-англ. Þ e fryyng panne..is a manere panne in þ e whiche þ inges beþ y-friedwiþ buttre, or wiþ oyle (Trev., Barth., 331b/b) – “Пательня – це сковорода, на якій смажать речі на маслі та олії”.

Традиційно забезпечення їжею передбачає полювання та рибальство (Спосіб власне дії). Напр.:

ср.-англ. Þ e men of þ e londe lyuen by fysshe & by huntyng of flesshe (Trev., Barth., 194b/b) – “Люди на цій землі жили рибальством та полюванням на м’ясо тварин”.

Побутова діяльність тісно пов’язана з використанням предметів господарства (начиння). Так, у пам’ятках писемності давньоанглійського періоду вживають такі лексичні одиниці на позначення дискретного спеціалізованого Знаряддя: cucler – “ложка”, sticca – “ложка”, пор.: OHG steccho; ОI stika; crocca – “глечик”, пор.: O.Sax. crú ka, O.Frs. krocha, OHG kró g, Dan. krukke, Swed. kruka, ОI krukka; fæ t – “чашка”, пор.: O.Sax. fat, Dut. vat, OHG faz, Dan. fad, Swed. ОI fat. Напр.:

двн.-англ.Hré r mid sticcan ó þ -ð æ t hit có l sí e (L. M. 3, 26; Lchdm. ii. 324, 1: 2, 51) – “Розмішай його ложкою, доки воно не стане холодним”.

У середньоанглійській мові поряд з традиційною давньоанглійською лексикою на позначення начиння, з’являється значна кількість запозичень з французької/латинської мов: basin(e) – “миска”, пор.: OF bacin; utensil – “речі для ведення домашнього господарства”, пор.: OF utensile, L ū tensile. Напр.:

ср.-англ. Whan þ ei hauedronken of a faire cup (Cluod, 107/19) – “Коли вони випили з гарної чаші”.

Цікавим є той факт, що лише у XV ст. в Англії починають користуватися виделкою під час їжі (A.Baugh, T.Cable). Так, лексема forkе (запозичена з латини ще у давньоанглійський період) поряд з номінацією традиційних засобів виробництва (вила) та ведення війни (бойові вила) почала вживатися для позначення столового прибору унаслідок зовнішньої подібності цих предметів (метафоричний перенос).

У ранньоновоанглійській мові лексичний інвентар сфери побуту поповнюють наступні одиниці: whisk (пор.: ON visk, P.Gmc. * wisk-) – 1) (1375) “швидкий удар”; 2) XVI ст. “збивачка для яєць”; strigil – “давній інструмент для очищення шкіри після купання”, пор.: L strigilis – “гребінець для розчісування коня”.

Потребу в житлі реалізують шляхом забезпечення об’єкта (людини) дахом, наділом землі, на якій він здатен будуватися та працювати. Напр.:

двн.-англ. Нe wes feorrmied tuuege hida landes (A.-S. Charters, VII, 12) – “І його [Вульфреда] забезпечили двома хайдами землі”.

Засоби відпочинку представленні у писемних пам’ятках переважно лексемами на позначення музичних інструментів (дискретні відчужувані Знаряддя). Так, у давньоанглійських творах поширеними є: organe – “орган”, пор.: OHG organa, L organa, Gk. organon – “оргá н, ó рган; дослівно – те, з чим працюють”, PIE *werk-ano; pipe – “сопілка”, пор.: OLG pí pa, OHG pfí fa, fistula; horn – “сурма”, пор.: P.Gmc. *khurnaz, Du. horen, Goth. haurn, PIE *ker-, Gk. karnon, L cornu; streng – “струна”. Поряд з класичними музичними інструментами (horn, hearp – “арфа”, pipe) у середньоанглійській мові з’являються запозичення для нових їх різновидів; головними мовами-донорами при цьому є французька, латина та грецька: mono-corde – “монокорд, музичний інструмент, що складається з дошки та однієї струни”, пор.: OF monocorde, mona-, ult.Gk.; sautrie – “псалтерій, струнний музичний інструмент”, пор.: OF sautere, L psaltē rium; simphane – “струнний інструмент”, скор. від ME simphonien, пор.: OF semphaine; simphonie – “шарманка”, пор.: OF sifonie, L simphō nia тощо. Напр.:

ср.-англ. Dauiþ & al israel pleyeden beforn þ e lord in harpis & in tymbris (W. Bible, 1 Par. 13.8) – “Давид та весь Ізраїль грали перед Господом на арфах та псалтеріях”.

У XVI–XVII ст. запозичення є головним джерелом поповнення складу лексичних одиниць: viel – “віола”, пор.: MF viole, OF з O.Prov. viola; rebec – “ребек, трьохструнний інструмент, на якому грають смичком ”, пор.: F rebec, OF ribabe, Arab. ribab, O.Prov. rebec, It. ribeca; guitar – “гітара або струнний інструмент, схожий на гітару”, пор.: ult. Gk. kithara з Pers. sihtar, Sp. guittara, Arab. quitar; sackbut – “сакбут, духовий інструмент”, пор.: F saquebute; Aramaic sabbekha. Напр.:

р.-н.-англ. He plays o’th’ viol-de-gamboys (Shakesp., Twelfth Night 1.3, 23-24).

Експлікація Способу у цій сфері пов’язана переважно зі співами, танцями, грою прекрасної мелодії. Напр.:

ср.-англ.With song and oþ ur melodie, þ ane kny3t nome… (Sleg. Patr., 653: MED) – “Піснею та іншою мелодією тоді лицар назвав…”

Слід визнати, що інструментальна лексика сфери побуту розвивалася в англійській мові VII–XVII ст. під потужним впливом європейської культури (мистецтво, мода, етикет тощо), розквіт якої припадає на епоху Відродження.

Інструментальна лексика сфери лікування. Лікувальна діяльність виникає на ранніх стадіях існування людини. І.П. Павлов зазначав: “Медична діяльність – ровесниця першої людини” (П.Є.Заблудовський, Є.Д.Маленова). Однак слід зауважити, що в епоху середньовіччя наукова медицина була слаборозвиненою, а медичний досвід перехрещувався з магією та релігією. Так, поширеними засобами лікування у давньоанглійських писемних пам’ятках виступають “чудодійні трави”. Напр.:

двн.-англ. Ac Alexandre wearð on ð æ re ilcan niht an swefne an wyrt oð ewed. Þ a nam he þ a on mergen 7 sealde hie ð æ m gewundedum drincan; 7 his wurdon mid þ æ m gehæ led (Oros, Book III, Ch. 9, 134-135) – “Але тієї самої ночі Олександру була показана лікарська рослина, він взяв її вранці і дав її пораненому, щоб той випив, і вони вилікувалися нею”.

З укріпленням християнської віри набув розквіту культ святих і мощів, котрі мали цілющі властивості. Напр.:

двн.-англ. 7 he sona gestod, 7 þ æ t wundor worhte þ æ t he þ one blindan onlyhte (Bl. Hom., 19) – “І він відразу став тихо і створив чудо, за допомогою якого він дав світло сліпому чоловіку”.

У пам’ятках писемності VII–XI ст. нами зафіксовані лексичні одиниці на позначення спеціалізованих дискретних відчужуваних Знарядь, пов’язаних зі сферою лікування, напр.: bor – “скальпель”, пор.: ON bor, Du. boor, Dan. bor, Swed. borr; bræ d-isen, tol – “скальпель”. Слід відмітити, що деякі лексеми окрім приладів лікаря вживали при номінації інструмента для буріння (bor), струганка (bræ d-isen) або сукупності різноманітних приладів (tol). Цей функціональний перенос, на наш погляд, спричинений тим, що професії лікаря у давньоанглійський період як такої не існувало, а лікуванням принагідно займалися цирульники, які робили кровопускання, вправляли суглоби та ампутували кінцівки (П.Є.Заблудовський, Т.Ф.Глік, С.Дж. Лівсі, Дж.Кіркап).

У творах ХІІ–ХІІІ ст. засоби лікування представлені найменуваннями речовин (недискретні відчужувані Знаряддя): wine – “вино, що прописують як медичний напій”, пор.: OE win від L vinum; piement – “солодке вино з прянощами, що використовують для відновлення сил та в медичних рецептах”, пор.: OF piment, L pigmentum. Доповнюють лексичний склад мазі, напр., oynment – “мазь”, та найменування медичних приладів, представлених запозиченнями з давньоісландської та латини (дискретне відчужуване Знаряддя): knif – “хірургічний інструмент”, пор.: LOE cnif з ON: OI knifr. Напр.:

ср.-англ. þ a mann mid cnifun hæ le menn (Pdiax, 3/12: MED) – “той чоловік ножем лікував людей”.

Розквіт медицини середньоанглійського періоду припадає на XV ст., що знайшло відбиток у писемних пам’ятках. Спеціалізовані дискретні Знаряддя сфери лікування представлені запозиченнями переважно з латинської та французької мов: speculum (L) – “медичний інструмент, дзеркало”; rugine – “інструмент для вискоблювання кісток”, пор.: ML ruginum; cultellari, cultellere – “інструмент у формі ножа, що використовують для припікання”, пор.: ML cultellā rium та F (XVI ст.) cultellaire; clavel – “інструмент для припікання, що має голівку у формі цвяха”, пор.: ML clā vellus; malle – “невеликий молоток, що використовують при оперативному втручанні”, пор.: OF mail, L malleus. Напр.:

ср.-англ. Þ at þ u cauterize hym with many cauteriez & claualez ouer þ e skyn (Chauliac, 47a/b) – “Що ти припечеш його засобами для припікання на шкірі”.

У пам’ятках писемності XІV–XV ст. знаходимо найменування спеціалізованих речовин для лікування (недискретне відчужуване Знаряддя), представлених переважно запозиченнями з латини, грецької та французької, напр.: remedie – “ліки”, пор.: OF remedie, L remedium; maturinge – “лікувальні засоби”; medicamente (L та OF) – “медична суміш”; medicine – “ліки, медикаменти”, пор.: L medicī na, OF medecine; treacle – “антидот від отрути”, пор.: OF triacle з VL *triacula з L theriaca від Gk. theriake. Напр.:

ср.-англ. First is complete with hote & moist maturyng (Chauliac, 62a/a) – “Перший завершують за допомогою гарячих та вологих лікувальних засобів”.

Грецька та латина є головними мовами-донорами для медичної лексики і в ранньоновоанглійській період при позначенні спеціалізованих дискретних та недискретних Знарядь. Напр.: probe – “інструмент для огляду ран”, пор.: ML proba – “обстеження”, LL – “тест, доказ” від L probare; xyster – “хірургічний інструмент для вискоблювання кісток”, пор.: Gk. xyster.

Окрім того, інвентар медичної лексики поповнювався завдяки внутрішнім процесам, що відбувалися з самими лексичними одиницями (як давньоанглійськими, так і запозиченнями) – метафоризація та метонімізація. Так, характерним є перенесення загального найменування предмета на спеціалізовану назву інструмента. Напр.: двн.-англ. tol – 1) “інструмент”; 2) “скальпель”; ср.-англ. knyfe – 1) “ніж”; 2) “хірургічний інструмент”; raesoure, raser (пор.: OF rasë oir, ML rā sō rium) – 1) “інструмент для гоління або підстригання, бритва”; 2) “бритва як хірургічний інструмент”. Функціональний перенос у цьому випадку став можливим через спільність функцій, які міг виконувати один і той самий предмет унаслідок відсутності спеціальних лікарських приладів.

Метафоричний перенос при створенні нових лексичних одиниць мав місце завдяки певній зовнішній схожості предметів. Напр.: clavale – 1) “цвях”; 2) “хірургічний інструмент для припікання з голівкою, що нагадує цвях”; arblast 1) “арбалет”; 2) “механізм, що нагадує арбалет і застосовується для видалення сторонніх предметів з рани”.

Експлікація Способу у пам’ятках давньоанглійського періоду нами не виявлена, проте у середньо- та ранньоновоанглійській мовах наявні спеціалізовані процедури лікування. Це насамперед найменування окремих дій, операцій й методів лікування: cirurgie – “хірургія”, пор.: L chī rurgia, OF cirurgie, practiking – “практичне застосування медичних знань”; anathomie – “анатомування”, пор.: OF та ML, з Gk.; purpos – “метод лікування”, пор.: AF purpos та CF propos; suspendinge – “підвішування хворого за ноги як спосіб медичного лікування переломів”. Напр.:

ср.-англ. He schal be holpe wiþ craft of surgerye (Trev. Barth, 81b/a) – “Йому допоможуть за допомогою мистецтва медицини”.

Показово, що медичну лексику поповнили в основному грецькі та латинські запозичення. Особливо слід наголосити на важливості латини, яка згодом стає фаховою мовою медицини у більшості країн світу.

Сфери діяльності (виробництво, побут, транспорт, війна, лікування), задіяні нами при дослідженні Інструмента фізичного впливу, охоплюють переважну більшість аспектів життя людини (реального чи уявного), відображених у писемних пам’ятках VII–XVII ст. Цей факт дає підставу стверджувати, що інструментальна лексика протягом окресленого періоду є головним компонентом позначення фізичних дій суб’єкта по перетворенню навколишнього світу.

Лексичні засоби репрезентації психічного впливу. Психічний вплив експлікують переважно непредметно. Це спричинено абстрактною семантикою предикатів цілеспрямованої дії у відповідних інструментальних ситуаціях. У процесі міжособистісних відносин людина є об’єктом емоційного (позитивного або негативного) та інтелектуального впливів.

Засоби емоційного впливу є одним з механізмів регуляції діяльності особистості, спрямованої на освоєння дійсності і задоволення актуальних потреб. У нашому матеріалі домінує репрезентація негативного емоційного впливу. Він може виявитися настільки потужними, що спроможний призвести навіть до смерті об’єкта впливу. Напр.:

двн.-англ. 7 syð ð an hio hy ealle mid facne beswac to deað e (Oros., 31) – “І згодом за допомогою хитрощів вона довела їх до смерті”.

Засобами емоційного впливу є обман, хитрощі, підступність, брехня, правда, ганьба, магія, докір та ін., найменування яких експлікують Спосіб: двн.-англ. facon – “обман”, пор.: v. facen, MHG veichen, OHG feihan, OI feikn, ср.-англ. gile – “обман” (OF з Gmc.), р.-н.-англ. guile; двн.-англ., ср.-англ., р.-н.-англ. lust – “жадоба”, пор.: Goth. lustus, O.Sax., O.Frs., OHG lust, ON lust(a), O.Ind. laš ati, Gk. λ ι λ α ί μ α ι; двн.-англ. wracu – “покарання”, пор.: Goth. wraka, O.Sax. wraka, wreka, Goth. wrikan (переслідувати), O.Ind. vrá jati, Gk. ε їρ γ ω, ср.-англ. punishinge – “покарання”, р.-н.-англ. punishment; двн.-англ. bismer – “ганьба”, ср.-англ. bismare, bisemare, пор.: O.Sax. bismer; р.-н.-англ. disgrace – “ганьба”, пор.: MF disgracier з It. disgraziare; двн.-англ. deofolcræ ftum, ср.-англ. magike – “чаклунство”, пор.: OF magique; р.-н.-англ. enchantment – “чаклунство, магія”; двн.-англ. sā r ср.-англ. sore; р.-н.-англ. sorrow –“горе, печаль”, пор.: Goth. sair, O.Sax., OLG, O.Frs., OHG sé r, OI sá r, PIE sai-, L saevus, Latv. sī ws; двн.-англ. fals, ср.-англ. fals – “брехня”, пор.: O.Frs. falsk, falsch, MHG valsch, OI fals, L falsum тощо. Серед засобів психічного впливу переважають вербальні, хоча емоційний вплив суб’єкт може здійснювати і невербально, використовуючи міміку, погляд. Напр.:

двн.-англ. Forþ on hi noldan heora nehstan beswican þ urh þ a facenfullan word (Bl. Hom., 55) – “Тому, що він не обдурить свого сусіда підступними словами”.

ср.-англ. Hwen theo wes thurh a sihthe biswiken (Ancr. Wisse, P II, 68-69) – “Коли вона була введена в оману поглядом”.

Засоби психічного впливу здатні викликати у об’єкта впливу будь-який емоційний стан: страх, радощі, печаль, здивування тощо. Напр.:

двн.-англ. He hi mid his wordum geegsade (Oros., 69) – “Той, хто злякав їх своїми словами”.

ср.-англ. Sche him plesethOf suche wordes as sche spekth (Gower, CA, 1.1698) – “Вона радує його тими словами, які промовляє”.

ср.-англ. Alexander, than, was gretly greuede at his wordes (PLAlex, 10/36: MED) – “Олександр тоді був сильно засмучений його словами”.

р.-н.-англ.Surprise her with disourse of my dear faith (Shakesp., Twelfth Night, 1.4, 25).

Зауважимо, що репрезентація Способу використання стану поширена при здійсненні суб’єктом саме психічного впливу.

Застосовуючи засоби інтелектуального впливу, суб’єкт має на меті поповнення знань об’єкта. Передача інформації реалізується вербально та експлікує Спосіб, пов’язаний із повчанням або навчанням об’єкта. В останньому випадку суб’єкт передає знання та уміння, якими володітиме об’єкт у майбутньому. Напр.:

р.-н.-англ. Which shall feed you with knowledge and understanding (King James, Bible, Ch. 3, 15).

Психічний вплив іноді пов’язаний із використанням суб’єктом у своїх діях певних предметів. Найменування останніх експлікують Знаряддя-істоту та недискретне відчужуване Знаряддя. Напр.:

двн.-англ. Deofol þ onne þ urh þ a attor berendan næ ddran, mid hire þ æ re yfelan sceonesse 7 facne beswà c þ one æ restan wifmon (Bl. Hom., 3-5) – “Але диявол через отруйного змія обдурив першу жінку своїми злими порадами та віроломством”.

двн.-англ. þ æ t wearð æ rest from Persum, þ a hie scealdon Demostanase þ æ m philosophe licgende feoh wið þ æ m þ e he gelæ rde ealle Crecas þ æ t hie Alexandre wið socen (Oros., B. III, IX, 123-124) – “Уперше так сталося, що перси дали філософу Демосфену гроші, якими він звабив греків боротися проти Олександра”.

Як зазначалося вище, засоби психічного впливу маніфестують у писемних пам’ятках VII–XVII ст. головним чином непредметний Інструмент, переважно Спосіб використання стану учасників інструментальної ситуації. Лексичні одиниці на їх позначення не зазнали істотних змін протягом окресленого періоду, як не змінилися і традиційні види психічного впливу на людину.

Лексичні засоби вираження соціального впливу. Аналіз соціальних перетворень допомагає виявити життєві настанови суспільства, ритм і темп його розвитку. Засоби соціального впливу, зафіксовані нами у пам’ятках писемності VII–XVII ст., експлікують переважно Спосіб. Напр.:

ср.-англ. That I with thi chartre make fre (Havelok, 676-7) – “Що я за допомогою хартії зроблю вільним”.

р.-н.-англ. The imputation of his wickedness by your rule| should be imposed upon his father that sent him (Shakesp., King Henry V, Act IV, S I).

Спосіб у сфері соціального впливу пов’язаний із застосуванням суб’єктом влади, законів, правил, сили правителя, державного устрою: двн.-англ. strengþ u – “сила”, пор.: O.Sax., OHG strengí, Latv. strangs; PIE; regol – “правило; устрій”, пор.: L rē gula; ср.-англ. government (OF) – “правління”; laue – “закон”, пор.: LOE lagu, OI lö g мн. від * lagu; pure – “влада”, пор.: OF, CF pö oir, pö er, pouoir, pouair, AF pü eir; reule – “правило, статут”, пор.: OF riule, ruil(l)e, rule, regle ­; р.-н.-англ. power, law, rule. Напр.:

ср.-англ. Thow hast foryeten by whiche governementz the werld is governed (Chaucer, Bo, 1 pr. 6.88) – “Ти забув, чиїм управлінням керують світом”.

У середньоанглійський період склад лексичних одиниць маніфестації Способу у суспільних відносинах поповнили запозичення з французької, яка після Нормандського завоювання певний час була мовою офіційних документів [І.П.Іванова, Л, П.Чахоян, Т.А.Расторгуєва, О.І.Смирницький).

Відносини населення з державою або правителем передбачають сплату податків: ср.-англ. taxation – “оподаткування”, пор.: OF taxacion, AF taxacioun, L taxā tio. Напр.:

ср.-англ. This was a kyng..That thus could kepe his lande from all vexacion And not to hurte his commons by taxacyon (Hardyng, Chron, p.204: MED) – “Це був король, котрий міг захищати землю від усіх неприємностей та не заподіювати шкоди своїм простолюдинам оподаткуванням”.

Соціальні стосунки між людьми пов’язані із обігом грошей (купівля / продаж). Негативним проявом цих відносин є підкуп, хабарництво, жебрацтво тощо. Засобами соціального впливу у таких ІС виступають як недискретне Знаряддя (гроші), так і Спосіб власне дії, представлені давньоанглійською або запозиченою лексикою: двн.-англ. feoh – “гроші”, пор.: L pecunia, Goth. faihu, OHG fihu, fehu, OI fé; gold – “гроші”, пор.: Goth. gulth, O.Sax., O.Frs., OHG gold, OI gull; gif – “винагорода”; ср.-англ. gersuma – 1) “хабарництво”; 2) “оплата орендатора володарю землі”, пор.: OE gæ rsama, gersuma з ON: OI gö rsemi, gersemi та O.Swed. gä rsimi, gö rsimi; money – “гроші”, пор.: OF moneie, з L moneta; р.-н.-англ. specie – “монета, гроші у вигляді монет”, від L in specie; money, bribe тощо. Напр.:

двн.-англ. Ð eah þ urh his geascipe, oð ð e þ urh gæ rsuma he begeat þ one castel æ t Sancte Waleri (MS E, 1090) – “І насправді своєю спритністю та за допомогою хабара він отримав у володіння замок у Сент-Валері”.

Варто зазначити, що експлікація Знаряддя у