Власне германська лексика

Спільність як давніх, так і сучасних германських мов яскраво простежується в лексиці. В давніх германських мовах засвідчені лексичні одиниці, які не мають етимологічних паралелей в інших індоєвропейських мовах. Зазвичай це іменники, що позначають явища природи та географічні поняття, тварин, птахів, рослин, одежу, зброю, їжу, дієслова мовлення тощо. Напр.:

гот. wé pna ‘зброя’, двн.-сакс. wá pan, двн.-фриз. wé pin, двн.-в.-нім. wá fan gladius, двн.-ісл. vá pn.

двн.-англ. hors ‘кінь’, двн.-сакс. hros, двн.-фриз. hars, hers, hors, двн.-ісл. hross, двн.-в.-нім. hros.

гот. hlaifs ‘хліб’, двн.-англ. hlā f, двн.-в.-нім. hleib, двн.-фр. hlē f, двн.-ісл. hleifr.

гот. goljan ‘привітати’, двн.-ісл. gó la, двн.-фр. gē la, двн.-сакс. goljan.

Зафіксовані в усіх або майже в усіх германських мовах лексичні паралелі дозволяють встановити один із найбільш стійких та найстаріших шарів лексики в германських мовах.

Взаємодія між групами мов германського ареалу. Історичні умови та розвиток зумовили різний ступінь близькості як між різними групами германських мов, так і між окремими мовами.

Гото-скандинавські лексичні ізоглоси. Лексичні паралелі між готською і скандинавськими мовами свідчать про їх генетичну схожість. Загальна кількість лексичних ізоглос складає 68 слів. Напр.: гот. naus, двн.-ісл. ná r ‘небіжчик’; гот. fraiw, двн.-ісл. frjó ‘сім’я’.

Західногерманські лексичні ізоглоси. Кількість ізоглос між мовами цього ареалу складає 60 одиниць. Напр.: двн.-англ. cniht, двн.-в.-нім. kneht, двн.-сакс. kneht, двн.-фр. kneht ‘слуга’; двн.-англ. scē ap, двн.-в.-нім. scā f, двн.-сакс. scā p, двн.-фр. skē p ‘корабель’.

Запозичена лексика в германських мовах з інших германських мов. Серед запозичень у сучасних германських мовах, зокрема в англійській та континентальних скандинавських мовах, слід виокремити слова нижньонімецького походження. Це в основному номінативні одиниці, що належать до сфер будівництва, архітектури, військової справи, торгівлі, соціальних відносин, предмети побуту тощо. Напр.: норв. mester ‘майстр’, від н.-нім. meister, норв. krig ‘війна’, від н.-нім. krich, норв. handel ‘торгівля’, від н.-нім. handel, норв. gaffel ‘виделка’, від н.-нім. gaffel, gaffele. З середньонижньонімецької було запозичено низку абстрактних понять. Напр.: норв. angst ‘страх’, від ср.-н.-нім. angest, anxt, норв. lykke ‘щастя’, від ср.-н.-нім. gelucke, lucke. У цей час запозичено також ряд прикметників, напр.: норв. svak ‘слабкий’, від ср.-н.-нім. swak тощо.

Помітним є вплив літературної німецької мови на скандинавські мови. Напр.: норв. stilleben ‘натюрморт’, schä fer ‘вівчарка’ та ін.

В англійській мові зафіксовані запозичення з інших германських мов. Так, протягом середньоанглійського періоду в мові з’явилася значна кількість лексем зі скандинавських мов. Напр.: ср.-англ. sister від. сканд. systir, ср.-англ. egg від. сканд. egg. До запозичень зі скандинавських мов належать такі іменники, дієслова, прикметники, які збереглися в сучасній англійській мові, як от: sky, skin, skill, take, window, thrive, give, gape, ill, loose, low тощо. Скандинавський вплив спостерігається в назвах більш ніж 1400 географічних найменувань, напр.: Derby (­ -by ‘місто’), Althorþ (-thorþ ­ ‘село’), Eastoft (-toft ‘оселя’).

У середньоанглійській мові запозичення з германських мов запозичення зафіксовані головним чином з середньонідерландської та середньонижньонімецької, які стосуються таких сфер як мореплавство, комерція та промисловість. Так, запозичення з середньонижньонімецької вперше з’являються в англійській мові у ХІІІ ст., проте найбільша їх кількість запозичена в XVI ст. Напр.: ср.-англ. dō ten ‘впадати в слабоумство’ з ср.-н.-нім. doten. Прикладами запозичень з середньонідерландської є ср.-англ. mart ‘базар’ з ср.-нідерл. marct, ср.-англ. spole ‘шпулька’ з ср.-нідерл. spoele, ср.-англ. sledde ‘сани’ з ср.-нідерл. sledde. Протягом XVII–XVIII ст. у мові з’являються нові нідерландські лексеми, які пов’язані, головним чином, з мореплавством та живописом, напр.: dock, reef, skipper, yacht, landscape тощо.

Починаючи з XVIII ст. у нововерхньонімецькій зафіксовані запозичення з англійської мови. Вони стосуються таких сфер як суспільно-політичне життя, торгівля, промисловість, фінанси, мореплавство, спорт тощо. Напр.: нім. Bill, пор. англ. bill, нім. Interview, пор. англ. interview, нім. Kabine, пор. англ. cabine, нім. Export, пор. англ. export, нім. Obligation, пор. англ. obligation, нім. Dandy, пор. англ. dandy, нім. Tennis, пор. англ. lawn-tennis.

Найінтенсивніше процес запозичення нових лексем германськими мовами з англійської відбувається після другої світової війни. Запозичені лексеми відносять до різноманітних сфер життя. Напр.: radar, laser, service, computer, bestseller, babysit, make-up і т.д. Зазвичай ці слова проникають в інші германські мови з американського варіанту англійської мови.