Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 5. Політична система суспільства.






План теми:

1. Політична система суспільства: поняття і структура.

2. Історичні форми і типи політичних систем.

3. Функції політичної системи

4. Основні тенденції розвитку політичних систем.

5. Закономірності рівноваги, маятника та інші.

6. Політична система сучасної України, її особливості.

 

Однією з найскладніших, центральних категорій політології є політична система суспільства. Вона дозволяє найбільш повно і послідовно розкрити суспільно-політичну природу суспільства, принципи організації влади, існуючі політичні відносини, інститути, норми. В політичній науці ця категорія покликана відобразити два моменти: з одного боку - цілісність політики як самостійної сфери суспільства, яка представляє сукупність взаємодіючих елементів (держави, партій, лідерів, права і т. д.); з іншого боку характер зв'язку політики із зовнішнім оточенням (економічною, соціальною, культурною сферою, іншими державами).

Ідеї Т. Парсонса істотно поглибив інший американський політолог Д.Істон, якого багато вчених вважають засновником теорії політичних систем. У своїх працях: " Політична система" (1953 р.), " Межа політичного аналізу" (1965 р.) він показав політичну систему як організм, який саморегулюється і розвивається, активно реагує на імпульси, які надходять ззовні, тобто команди.

За Д.Істоном, у системи є вхід і є вихід. На вхід з оточуючого соціального та культурного середовища надходять імпульси - вимоги та підтримка. На виході системи здійснюються політичні рішення і політичні дії, спрямовані на реалізацію цих рішень.

Вимоги - це перший вид імпульсів на вході системи

Другий вид імпульсів на вході - це підтримка.

На виході системи як її реакція на вимоги і підтримку з'являються авторитетні політичні рішення і політичні дії з приводу розподілу цінностей і ресурсів.

Інший підхід до визначення політичної системи запропонував Габріель Алмонд. Він вважає необхідним на передній план висунути цільовий, поведінковий аспект різних структур, які входять до політичної системи. З його точки зору, політична система - це різні форми політичної поведінки як державних, так і недержавних структур, в аналізі яких виділяються два рівні: інституційний та орієнтаційний.

Г.Алмонд визначає чотири функції " введення":

1) функція політичної соціалізації та залучення до участі в

політичному житті;

2) функція артикуляції інтересів, тобто формування вимог, '

відповідних реальним чи уявним інтересам;

3) функція агрегування, тобто об'єднання, інтересів;

4) функція політичної комунікації, тобто спілкування, обміну думками, ідеями.

Він визначає і три функції " виведення":

1) розроблення норм;

2) застосування норм;

3) контроль за виконанням цих норм.

Функція " введення" здійснюється неурядовими формуваннями (групами тиску, політичними партіями, незалежною пресою та ін.), тоді як функція " виведення" - це урядова прерогатива.

Г.Алмонд визначає чотири функції " введення":

1) функція політичної соціалізації та залучення до участі в

політичному житті;

2) функція артикуляції інтересів, тобто формування вимог, '

відповідних реальним чи уявним інтересам;

3) функція агрегування, тобто об'єднання, інтересів;

4) функція політичної комунікації, тобто спілкування, обміну думками, ідеями.

Він визначає і три функції " виведення":

1) розроблення норм;

2) застосування норм;

3) контроль за виконанням цих норм.

Функція " введення" здійснюється неурядовими формуваннями (групами тиску, політичними партіями, незалежною пресою та ін.), тоді як функція " виведення" - це урядова прерогатива.

Можна виділити такі функції політичної системи, використовуючи класифікацію сучасних американських політологів Г. Алмонда і Дж. Пауелла:

І. Функція висловлення інтересів.

2. Функція узагальнення інтересів.

3. Функція відпрацювання правил і норм

4. Функція застосування правил.

5. Функція контролю застосування правил.

6. Функція політичної комунікації.

Політичні системи за змістом та за формами управління є п'ять основних типів:

1) ліберальні демократії, які опираються на лібералізм У прийнятті державних рішень;

2) комуністичні системи з пріоритетом рівності соціальних благ і зневагою до ліберальних засобів їх досягнення;

3) традиційні політичні системи, які управляються олігархи і відзначаються нерівномірним розподілом соціальних і економічних благ;

4) політичні системи, що переживають період становлення в країнах, які розвиваються, з авторитарними засобами управління;

5) авторитарно-консервативні системи, мета яких – збереження соціальної та економічної нерівності, але більш дієвими засобами.

Існують і спрощені підходи до класифікації політичних систем. Вони поділяють політичну систему на демократію і диктатуру або на демократію, авторитаризм і тоталітаризм.

Більшість сучасних політологів поділяють погляди американського вченого Г.Алмонда щодо типології політичних систем. У своїй типології він спирається у якості базової характеристики політичних систем на ступінь відповідності основних форм організації і здійснення політичної влади тим політичним ідеалам, на які було зорієнтовано суспільство. На цій підставі він виділяє наступні типи політичних систем:

1. Політичні системи англо-американського типу.

2. Континентальна-європейські політичні системи.

3. Доіндустріальні політичні системи (або частково індустріальні).

4. Політичні системи тоталітарного типу

 

Контрольні питання і завдання:

1. Назвіть основні компоненти політичного життя.

2. У чому полягає відмінність між поняттями «політичний процес» і «політичні відносини»? Як вони впливають на політичну діяльність?

3. Охарактеризуйте рівень розвитку громадської думки в Україні та спробуйте визначити ступінь й впливу на політичне життя суспільства.

4. Що являє собою опозиція7 Назвіть основні и різновиди, визначте м місце й роль у політичному житті.

5. Розкрийте нинішній стан політичного життя в Україні через аналіз понять «політичні потреби», «політичні Інтереси», «політичні позиції», «політичні сили», «політична діяльність».

6 Проаналізуйте взаємозв'язок чинників стабілізації та дестабі­лізації політичних систем.

7. Як співвідносяться і взаємодіють держава, політична система і громадянське суспільство?

8. Порівняйте умови функціонування політичних інститутів за різ­них типів політичних систем.

9. Заповніть порівняльну таблицю основних типів політичної сис­теми сучасності:

№ п/п Тип політичної системи Основні структурні елементи Ступінь відкритості системи та характер системних зв'язків Стабільність політичної системи, частота зміни правлячих режимів
1.        
2.        

10. Які чинники впливають на формування політичної системи в сучасній Україні?

 

Література до теми:

1. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. – К., 1997.

2. Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.

3. Брегеда А. Ю. Політологія: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. – К., 1999.

4. Базар І. M. Політична етнологія як наука: історія, теорія, методологія, праксеологія.- К., 1994.

5. Гаєвський Б. Українська політологія. – К., 1995.

6. Гаєвський Б. Філософія політики. – К., 1993.

7. Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму, а що далі? – К., 1996.

8. Гелей С., Рутар С. Основи політології. -Львів, 1996.

9. Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навч. посібник. – К., 1999.

10. Пірен M.I. Етнополітика. – К., 1997.

11. Потульницький В. Історія української політології. – К., 1992.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.