Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Завдання 3. 3.1. Початково продавці державних облігацій отримали від Національного банку грошову масу 100 грн






3.1. Початково продавці державних облігацій отримали від Національного банку грошову масу 100 грн. З цієї суми в банку 1 отримали готівку в розмірі 0, 25 від депозитних грошей (0, 25∆ ДГ). Визначити розмір готівкових, депозитних грошей і банківських резервів.

 

3.2. Комерційний банк 4 може надати кредитів на суму 1312, 2 грн. На яку суму він має банківські резерви, якщо резервна норма 10%? Яким був початковий депозит?

 

3.3. Розрахувати зростання пропозиції грошей, якщо приріст початкових депозитів складає 50 млрд. грн., резервна норма 10%, Національний банк здійснив емісію 100 млрд. грн.

 

3.4. Яким був початковий депозит, якщо резервна норма 10%, пропозиція грошей збільшилась на 100 млрд. грн.? Враховувати Кг = 0.

 

3.5. На депозитний рахунок банку 4 надійшло 3645 гривень. На яку суму він може надати кредити при резервній нормі 10%? Яким був початковий депозит?

 

При розв’язку задач необхідно використовувати наведений нижче додатковий матеріал для виконання самостійної роботи і спиратись на приклади розв’язку задач.

Приклади розв’язання задач:

1. Депозитні гроші комерційного банку 1 збільшилися на 50 тис. грн., а банківські резерви – на 7, 5 тис. грн. Чому дорівнює приріст грошової пропозиції?

 

Дано:

∆ ДГ = 50 тис. грн. ∆ Прг = ∆ ДГ∙ Мд Рн = 7, 5 тис. / 50 тис. = 0, 15

∆ БР = 7, 5 тис. грн. Мд = 1 / Рн Мд = 1 / 0, 15 = 6, 7

Рн = ∆ БР / ∆ ДГ ∆ Прг = 50 тис.∙ 6, 7 = 333, 3 тис.грн.

∆ Прг -?

 

Відповідь: приріст грошової пропозиції дорівнює 333, 3 тисячі гривень.

2. Розрахувати зростання пропозиції грошей, якщо приріст початкових депозитів складає 50 млрд. грн., резервна норма 10%, Національний банк здійснив емісію 100 млрд. грн.

 

Дано:

∆ ДГ = 50 млрд. грн. ∆ Прг = ГБ х Мг Кг = 100 млрд. / 50 млрд. = 2

Рн = 10% = 0, 1ГБ = ГГ + БР БР = 50 млрд. ∙ 0, 1 = 5 млрд. грн.

∆ ГГ = 100 млрд. грн. БР = ДГ ∙ Рн ГБ = 100 млрд. + 5 млрд. = 105млрд.

Мг =

∆ Прг -? Кг = ГГ / ДГ Мг = 1 + 2 = 1, 43

0, 1 + 2

∆ Прг = 105 млрд. ∙ 1, 43 = 150 млрд.

Відповідь: приріст грошової пропозиції дорівнює 150 млрд. гривень.

Додатковий матеріал для виконання самостійної роботи:

Для аналізу механізму грошово-кредитної політики розглянемо особливості попиту і пропозиції на грошовому ринку.

Грошова пропозиція складається із готівкових і безготівкових грошей (формула СР 9.1):

 

Прг = ГГ + ДГ (СР 9.1)

де Прг – пропозиція на грошовому ринку;

ГГ – готівкові гроші;

ДГ – депозитні гроші.

Грошовий попит – це попит на реальну грошову масу, складається з попиту на гроші для угод (готівку) і попит на гроші як активи (депозитні гроші) (формула СР 9.2):

 

Пог = Пог у + Пог а (СР 9.2)

де Пог – попит на грошовому ринку;

Пог у – попит на гроші для угод;

Пог а – попит на гроші, як активи.

На грошово-кредитному ринку провідну роль відіграють комерційні банки. Останні виконують дві основні функції: прийом внесків і надання кредитів, що дає змогу їм створювати гроші. Розглянемо як це здійснюється. Для цього звернемося до балансового звіту, який дає найбільш повне уявлення про діяльність комерційного банку. Балансовий звіт характеризує фінансове становище банку певного часу. Звіт включає активи (те, чим банк володіє), які представлені кредитами, банківськими резервами і т.п. і пасиви (те, що банк заборгував), які представлені заощадженнями, строковими депозитами тощо. Різниця між активами і пасивами називається власні капіталом. Таким чином, залучені від населення депозити будуть використані для надання кредитів і створення банківських резервів (формула СР 9.3):

ДГ = КГ + БР (СР 9.3)

 

де ДГ – депозитні гроші;

КГ – кредитні гроші;

БР – банківські резерви.

Кошти, які тримаються як резервні, не приносять відсотка. Тому для того, щоб видати гроші вкладнику на його вимогу, банку достатньо тримати у вигляді резерву тільки частку внесків, які зберігаються у вигляді касової готівки або як депозити у Національному банку. Це і є банківські резерви (формула СР 9.4). Вони складаються із двох компонентів:

І) обов'язкових резервів, які регламентує Нацбанк;

2) додаткових резервів, які створюють банки самостійно:

БР = ДГ · Рн (СР 9.4)

 

де БР — банківські резерви;

ДГ — депозитні гроші;

Рн — норма банківських резервів.

Головним компонентом банківських резервів є обов'яз­кові резерви, які зберігаються у Національному банку. В провідних країнах світу і в Україні також банки тримають в обов'язковому резерві більше як 10% до суми депозитів. Вимоги обов'язкових резервів стосуються всіх типів вкла­день, як короткострокових, так і заощаджувальних депозитів, незалежно від фактичної потреби у грошах. Голов­ною функцією вимог обов'язкових резервів є уможливити контроль Національного банку за величиною грошової пропозиції, яка створюється банками. Заходами регулю­вання норми обов'язкового резерву Національний банк може цілеспрямовано контролювати пропозицію грошей.

Гроші, які залучають комерційні банки на свої депози­ти, перевищують банківські резерви. Перевищення депо­зитних грошей над банківськими резервами дозволяє бан­кам створювати кредитні гроші КГ (формула СР 9.5):

 

КГ = Д Г - БР (СР 9.5)

Надання кредитів — це головна, але не єдина форма активних операцій. В дійсності банки намагаються вико­ристовувати гроші, що їм довірені (крім обов'язкового резерву), і для купівлі облігацій та інших доходних активів. Таке використання банківських депозитів вигідне, оскіль­ки вкладникам можна виплачувати на вимогу певну частку залучених грошей і водночас за рахунок іншої їх частки отримувати додатковий доход.

Розглянемо механізм створення грошей. Процес перетворення резервів у банківські гроші спирається на дві умови:

- національний банк визначає норму обов'язкових ре­зервів, а значить впливає на банківські резерви;

- використовуючи кредитні гроші, банківська система перетворює їх у нові депозити і таким чином збільшує банківські гроші. Цей процес називається «багаторазове розширення (експансія) банківських депозитів».

Для прикладу візьмемо норму банківських резервів 10% і розглянемо балансовий звіт банку 1, припускаючи, що на його рахунок надійшло внесків на суму 10 млн. грн. (таблиця СР 9.1):

 

Таблиця СР 9.1 – Балансовий звіт №1

Банк ДГ КГ БР
  10 млн. грн. 9 млн. грн. 1 млн. грн.

 

Той, хто одержав позику у вигляді КГ, буде робити нові внески в інший банк (на інший рахунок). Так, банк 1, надавши клієнту позику в 9 млн. грн., перерахує її у банк, де знаходиться розрахунковий рахунок клієнта і процес продовжується (таблиця СР 9.2):

 

Таблиця СР 9.2 – Балансовий звіт №2

Банк ДГ КГ БР
  10 млн. грн. 9 млн. грн. 1 млн. грн.
  9 млн. грн. 8, 1 млн. грн. 0, 9 млн. грн.

 

Своєю діяльністю банк 1 створив 9 млн. грн. нових грошей, а загальна сума грошей в обігу тепер становить 19 млн. грн.

Ланцюговий ефект створення банківських грошей буде тривати до тих пір, поки ве5сь початковий депозит не перейде в банківський резерв (таблиця СР 9.3):

 

Таблиця СР 9.3 – Балансовий звіт №3

Банк ДГ КГ БР
  10 млн. грн.. 9 млн. грн.. 1 млн. грн.
  9 млн. грн. 8, 1 млн. грн. 0, 9 млн. грн.
  8, 1 млн. грн. 7, 29 млн. грн. 0, 81 млн. грн.
  7, 29 млн. грн. 6, 56 млн. грн. 0, 73 млн. грн.
  6, 56 млн. грн. 5, 9 млн. грн. 0, 66 млн. грн.
Інші банки 59, 05 млн. грн. 53, 15 млн. грн. 5, 9 млн. грн.
Усього 100 млн. грн. 90 млн. грн. 10 млн. грн.

 

Здатність банківської системи на базі залучення гро­шей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором Мд.

Депозитний мультиплікатор — це, з одного боку, відношення між приростом грошової пропозиції ∆ Прг і початковим приростом депозитних грошей ∆ ДГП, а з іншого боку, це величина, обернено пропорційна резервній нормі (формула СР 9.6):

Мд = ∆ Прг / ∆ ДГп = (СР 9.6)

 

Якщо резервна норма встановлена, то спираючись на початковий приріст депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції (формула СР 9.7):

∆ Прг = ∆ ДГп · Мд (СР 9.7)

У дійсності до складу грошової пропозиції входять як депозитні, так і готівкові гроші (формула СР 9.8):

 

∆ Прг = ГГ + ДГ (СР 9.8)

 

Щоб визначити модель грошової пропозиції з ураху­ванням усіх обставин, визначимо два додаткових показни­ки, що впливають на її величину.

Коефіцієнт готівки Кг — це відношення готівкових грошей до депозитних грошей (формула СР 9.9):

 

Кг = (СР 9.9)

Грошова база ГБ – це сума готівкових грошей та банківських резервів (формула СР 9.10):

 

ГБ = ГГ + БР (СР 9.10)

Якщо розглядаємо зміну пропозиції грошей з урахуванням руху і готівкових грошей і банківських активів, то враховуємо не депозитний, а грошовий мультиплікатор Мг (формула СР 9.11):

 

Мг = (СР 9.11)

А пропозиція грошей буде розраховуватись за формулою СР 9.12:

∆ Прг = ГБ · Мг (СР 9.12)

Рекомендована література:

1. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. – К.: Либідь, с.201-210






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.