Особливості організації і проведення стрибків з парашутом на воду

239. Навчально-тренувальні стрибки з парашутом на воду дозволяється проводити тільки вдень при температурі води не нижче +18°С і глибині водоймища не менше 1, 5 м. При здійсненні стрибків на воду парашутистами-водолазами у водолазному спорядженні температура води повинна відповідати технічним характеристикам водолазного спорядження яке забезпечує безпечне виконання поставленого завдання та безпеку здоров’я парашутиста-водолаза і глибині водоймища не менше 3 м.

Береги району приводнення парашутистів повинні мати хороші під’їзні шляхи, що забезпечують доставку до водоймища рятувальних плавальних засобів і підхід автотранспорту. Як і площадка приземлення, водойма повинні мати з усіх сторін 500-метрову зону безпеки, вільну від будов, ліній електропередач, пеньків, стовпів, та інших перешкод.

Розміри площадки приводнення та серія здійснення стрибків з парашутом розраховуються відповідно до пункту 229 цієї Настанови.

240. Стрибки з парашутом на водоймища, як правило, проводяться тільки з одиночних повітряних суден з інтервалами, котрі забезпечують прийом парашутистів, які приводнилися.

241. Для забезпечення стрибків з парашутом на водоймища у розпорядження керівника стрибків з парашутом, крім посадових осіб, які забезпечують підготовку парашутистів на аеродромі (старті), виділяється спеціальний наряд до складу якого входять:

- черговий офіцер повітрянодесантної служби;

- черговий по району приводнення;

- рятувальна команда з необхідними плавальними засобами (катери, човни, рятувальні круги, шнур довжиною 25 м з грузилом і поплавком, засоби зв’язку);

- черговий лікар з медичними засобами.

Рятувальна команда та плавальні засоби розподіляються окремо для надання допомоги на воді, підбирання парашутів та доставки парашутистів на берег. Засоби для надання допомоги на воді повинні бути, як правило, з двигунами. На всіх катерах, які призначені для прийому з води парашутистів при заході повітряного судна на бойовий курс повинні бути запущені двигуни з метою негайного надання допомоги парашутистам (парашутистам-водолазам), які приводнюються, та своєчасного ухилення від попадання парашутиста (парашутиста-водолаза) на катер.

Особи, які призначені у склад рятувальної команди, повинні бути одягнуті у рятувальні жилети, вміти добре плавати та знати основні правила надання допомоги парашутистам у разі нещасного випадку на воді. При здійсненні стрибків з парашутом парашутистами-водолазами до складу рятувальних команд повинні бути включені водолази одягнуті у водолазне спорядження (дихальні апарати). Якщо парашутист-водолаз після приводнення повинен виконувати тактичне завдання під водою, йому повинно бути призначено окремий супроводжуючий плавзасіб. Чисельність рятувальної команди та кількість рятувальних плавальних засобів у районі приводнення визначаються командиром з’єднання (військової частини) у кожному окремому випадку з урахуванням кількості особового складу, який десантується та інтенсивності десантування.

242. Командний пункт чергового по району приводнення, пункт медичної допомоги і збірний пункт організовуються на березі з урахуванням напрямку вітру, таким чином, щоб напрямок вітру був з води на берег, на якому визначено збір парашутистів після приводнення. У випадку, коли стрибки з парашутом проводяться на великі водоймища (море, водосховище, велике озеро тощо), десантування може проводитись незалежно від напрямку вітру, збірний пункт організовується в найближчій точці (окремому катері, плавзасобі, тощо) від району приводнення парашутистів.

Центр приводнення позначається однією або кількома надувними рятувальними човнами (плотами). До початку стрибків з парашутом командир з’єднання (військової частини) зобов’язаний забезпечити доставку на збірний пункт сухого обмундирування та взуття для парашутистів.

Дозволяється здійснювати стрибки з парашутом на водну поверхню при температурах води та повітря, які нижчі від допустимої норми, тільки при застосуванні водолазного спорядження, яке за своїми технічними характеристиками забезпечує безпечне виконання поставленого завдання та безпеку здоров’я парашутиста.