Обов’язки посадових осіб

30. Командири армійських корпусів, з’єднань, військових частин та підрозділів несуть відповідальність за стан повітрянодесантної підготовки у підпорядкованих з’єднаннях (військових частинах).

31. Кожний командир (начальник) зобов’язаний постійно удосконалювати свої знання з повітрянодесантної підготовки і вміло здійснювати стрибки з парашутом, які передбачені програмою бойової підготовки.

32. Усі посадові особи з’єднань, військових частин та підрозділів повинні постійно працювати над підвищенням якості підготовки особового складу, техніки, вантажів до десантування і скороченням термінів приведення їх у бойову готовність.

33. Командир з’єднання (військової частини) відповідає: за організацію та стан повітрянодесантної підготовки; правильну експлуатацію, організацію зберігання, технічне обслуговування та ремонт повітрянодесантної техніки, обладнання повітрянодесантних комплексів, утримання повітрянодесантної техніки у готовності до бойового застосування.

Він зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку з’єднання (військової частини), правила її експлуатації, технічного обслуговування та зберігання;

- знати положення Настанови з повітрянодесантної служби, інші керівні документи з повітрянодесантної служби, організовувати та контролювати їх виконання;

- організовувати повітрянодесантну підготовку особового складу у комплексі із тактичною підготовкою;

- не менше одного разу на шість місяців перевіряти зберігання, експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт повітрянодесантної техніки у підрозділах, майстернях та на складах, здійснювати необхідні заходи для усунення виявлених недоліків;

- керувати удосконаленням навчально-матеріальної бази з повітряно-десантної підготовки;

- організовувати раціоналізаторську та винахідницьку роботу у з’єднанні (військовій частині) для удосконалення навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки та повітрянодесантної техніки;

- організовувати та контролювати підготовку пошуково-рятувальних взводів, штатних та позаштатних спортивних парашутних команд;

- своєчасно призначати розслідування за виявленими втратами повітрянодесантної техніки та майна і приймати щодо них рішення;

- один раз на шість місяців видавати наказ щодо проведення технічних оглядів повітрянодесантної техніки, затверджувати акти технічного стану повітрянодесантної техніки та допускати її до експлуатації;

- визначати заходи безпеки при роботі з повітрянодесантною технікою і здійснювати контроль за їх виконанням;

- у випадках виникнення передумов до парашутних подій, ненормальної роботи повітрянодесантної техніки, скоєння парашутних подій негайно доповідати начальнику аеромобільних військ - начальнику управління аеромобільних військ (через відділ повітрянодесантної служби управління аеромобільних військ).

34. Заступник командира з’єднання (військової частини) – начальник повітрянодесантної служби (заступник командира з’єднання (військової частини) з повітрянодесантної підготовки) відповідає: за організацію та стан повітрянодесантної підготовки; підтримання повітрянодесантної техніки в постійній бойовій готовності; забезпечення з’єднання, військової частини повітрянодесантною технікою, її правильну експлуатацію, організацію технічного обслуговування, ремонту; за повітрянодесантну підготовку особового складу, удосконалення навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки та утримання її у робочому стані; за бойову готовність, бойову підготовку безпосередньо підпорядкованих йому відділень (служб) підрозділів десантного забезпечення; за розвиток парашутного спорту.

Він зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку з’єднання, правила її експлуатації та підготовки до десантування, основні можливості повітряних суден по десантуванню особового складу, техніки та вантажів різними способами;

- знати положення Настанови, інші керівні документи з повітрянодесантної служби, організовувати та контролювати їх виконання;

- знати забезпеченість з’єднання, військової частини повітрянодесантною технікою та її технічний стан;

- організовувати своєчасне отримання повітрянодесантної техніки, її зберігання, облік, експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт;

- брати участь в розробці плану бойової підготовки з’єднання, військової частини і організовувати виконання програми повітрянодесантної підготовки;

- організовувати взаємодію з авіацією щодо здійснення стрибків з парашутом, а також десантування на тактичних навчаннях;

- планувати та організовувати заняття особового складу з ПДП;

- планувати і своєчасно проводити технічне обслуговування та ремонт повітрянодесантної техніки;

- особисто не менше ніж один раз на три місяці перевіряти стан зберігання, експлуатації, обліку, технічного обслуговування та ремонту повітрянодесантної техніки;

- володіти методикою повітрянодесантної підготовки, особисто проводити заняття з фахівцями повітрянодесантної служби, постійно підвищувати свої спеціальні знання, впроваджувати у підрозділах передовий досвід повітрянодесантної підготовки, зберігання, експлуатації та технічного обслуговування повітрянодесантної техніки;

- перевіряти організацію та стан повітрянодесантної підготовки у підрозділах, надавати допомогу командирам підрозділів в організації та проведенні занять;

- контролювати та проводити заходи по забезпеченню безпеки здійснення стрибків з парашутом, виявляти та вивчати причини парашутних подій і передумов до них та відмови у роботі повітрянодесантної техніки;

- здійснювати підбір та підготовку фахівців повітрянодесантної служби;

- планувати та керувати роботами із створення та удосконалення навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки;

- вивчати причини та організовувати своєчасне подання рекламацій на несправну, некомплектну повітрянодесантну техніку;

- організовувати контрольно-ревізійну роботу щодо служби (відділення) повітрянодесантної техніки та здійснювати контроль за її своєчасним та повним проведенням;

- керувати раціоналізаторською роботою, узагальнювати передовий досвід з експлуатації та технічного обслуговування повітрянодесантної техніки, вивчати та оцінювати її конструкторсько-експлуатацiйнi можливості;

- організовувати збирання повітрянодесантної техніки після десантування, доставку її у частину та приведення у бойову готовність для застосування;

- організовувати та проводити підготовку спортсменів-парашутистів;

- контролювати ведення обліку та звітності по службі;

- розглядати матеріали за втратами та пошкодженням повітрянодесантної техніки і надавати свої пропозиції командирові з’єднання (військової частини) для прийняття рішень;

- планувати та здійснювати контроль за раціональним використанням коштів на утримання повітрянодесантної техніки та розвиток навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки;

- планувати та особисто проводити заняття із спеціальної підготовки з підрозділами десантного забезпечення;

- організовувати перевірку готовності особового складу до стрибків з парашутом;

- організовувати контроль укладки людських та вантажних парашутів, багатокупольних та парашутно-реактивних систем, підготовку особового складу техніки та вантажів до десантування парашутним способом;

- у випадках виникнення передумов до парашутних подій, ненормальної роботи повітрянодесантної техніки, скоєння парашутних подій негайно доповідати командиру з’єднання (військової частини, начальнику ВВНЗ) та начальнику відділу повітрянодесантної служби управління аеромобільних військ).

35. Начальник вiддiлення (служби, циклу) повітрянодесантної підготовки з’єднання (військової частини) підпорядковується заступнику командира – начальнику повітрянодесантної служби (заступнику командира з повітрянодесантної підготовки) i відповідає: за методику повітрянодесантної підготовки, підготовку особового складу, техніки та вантажів до десантування парашутним i посадочним способом, а також за спеціальну i методичну підготовку фахівців повітрянодесантної служби; за ведення формулярів та паспортів на повітрянодесантну техніку, яка знаходиться в режимі бойової готовності; за організацію i підготовку спортсменiв-парашутистiв.

Він зобов’язаний:

- досконало знати всю повітрянодесантну техніку з’єднання (військової частини), правила її експлуатації та підготовки до десантування, тактико-технічні характеристики та десантне обладнання повітряних суден;

- знати Настанову та інші керівні документи з повітрянодесантної служби і забезпечувати суворе виконання їх вимог;

- володіти методикою повітрянодесантної підготовки та постійно удосконалювати спеціальну підготовку;

- організовувати підготовку фахівців повітрянодесантної служби, заступників командирів рот-інструкторів повітрянодесантної підготовки, постійно надавати їм допомогу в організації та проведенні занять з особовим складом та інших заходів з повітрянодесантної підготовки;

- планувати та організовувати повітрянодесантну підготовку підрозділів;

- брати участь в роботі кваліфікаційних комісій на залікових сесіях;

- особисто контролювати укладку людських та вантажних парашутів, багатокупольних та парашутно-реактивних систем, підготовку особового складу, техніки та вантажів до десантування парашутним способом;

- перевіряти готовність до експлуатації відремонтованої повітрянодесантної техніки;

- перевіряти готовність особового складу до стрибків із парашутом перед посадкою його в повітряні судна;

- знати наявність та технічний стан повітрянодесантної техніки;

- організовувати зберігання паспортів i формулярів повітрянодесантної техніки, яка закладена на зберігання в підрозділах;

- проводити з командирами підрозділів iнструкторсько-методичнi заняття з повітрянодесантної підготовки;

- здійснювати контроль за зберіганням повітрянодесантної техніки, вживати заходів щодо підтримання її в постійній бойовій готовності;

- виявляти недоліки та аналізувати в процесі експлуатації роботу повітрянодесантної техніки та подавати свої пропозиції щодо її удосконалення;

- узагальнювати передовий досвід повітрянодесантної підготовки i здійснювати заходи щодо покращення організації та методики проведення занять з особовим складом;

- організовувати роботу раціоналізаторів та винахідників з удосконалення повітрянодесантної техніки та навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки, вживати заходів для впровадження їх в практику;

- здійснювати контроль за підтриманням тренажерів повітрянодесантних комплексів у справному стані та керувати розвитком навчально-матеріальної бази;

- організовувати та вести облік і звітність виконання плану стрибків з парашутом, десантування техніки та вантажів, випадків ненормальної роботи повітрянодесантної техніки, парашутних пригод та парашутного травматизму.

36. Старший інженер відділення повітрянодесантної підготовки з’єднання підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної підготовки з’єднання і відповідає: за спеціальну підготовку особового складу; за постійну бойову готовність повітрянодесантної техніки, за технічне обслуговування, доробки та перевірки повітрянодесантної техніки за бюлетенями; за своєчасне переукладання вантажних парашутів, багатокупольних парашутних та парашутно-реактивних систем; за підготовку техніки та вантажів до десантування парашутним способом; за ведення паспортів (формулярів) на повітрянодесантну техніку, яка знаходиться у режимі бойової готовності та оформлення документації.

Він зобов’язаний:

- досконало знати всю повітрянодесантну техніку з’єднання (військової частини), правила її експлуатації та підготовки до десантування, тактико-технічні характеристики та десантне обладнання повітряних суден;

- знати Настанову та інші документи з повітрянодесантної служби;

- контролювати проведення технічного обслуговування повітрянодесантної техніки;

- надавати дозвіл на експлуатацію відремонтованої повітрянодесантної техніки;

- надавати допомогу командирам підрозділів в освоєнні повітрянодесантної техніки і здійснювати контроль за її експлуатацією та зберіганням у постійній бойовій готовності;

- своєчасно вивчати бюлетені на доробку та перевірку повітрянодесантної техніки та організовувати їх виконання;

- проводити заняття з офіцерами та особовим складом з вивчення повітрянодесантної техніки та правил підготовки її до десантування;

- здійснювати контроль за проведенням тренувань екіпажів з підготовки техніки і вантажів до десантування та знати рівень її підготовки;

- перевіряти готовність особового складу до стрибків з парашутом перед посадкою його в повітряні судна;

- узагальнювати та впроваджувати передовий досвід експлуатації повітрянодесантної техніки;

- організовувати винахідницьку та раціоналізаторську роботу з повітрянодесантної служби;

- керувати укладкою вантажних парашутів, парашутних систем, а також підготовкою техніки та вантажів до десантування.

- вести облік та звітність по службі.

37. Інженер вiддiлення повітрянодесантної підготовки з’єднання підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної підготовки з’єднання i відповідає: за організацію та методику навчання особового складу; підготовку його до стрибків з парашутом; за спеціальну підготовку особового складу повітрянодесантної служби та підрозділів десантного забезпечення; за підготовку спортсменiв-парашутистiв та проведення спортивно-парашутних заходів; за створення та розвиток навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки.

Він зобов’язаний:

- досконало знати повітрянодесантну техніку з’єднання (військової частини), правила її експлуатації та підготовки до десантування парашутним способом, тактико-технічні характеристики і десантне обладнання повітряних суден;

- знати Настанову та інші документи з повітрянодесантної служби;

- проводити технічне обслуговування повітрянодесантної техніки;

- особисто контролювати укладку людських та вантажних парашутів, багатокупольних парашутних систем, підготовку особового складу, техніки та вантажів до десантування парашутним способом;

- надавати дозвіл на експлуатацію відремонтованої повітрянодесантної техніки;

- перевіряти готовність особового складу до стрибків з парашутом перед посадкою його в повітряні судна;

- проводити iнструкторсько-методичнi заняття з повітрянодесантної підготовки;

- знати наявність та технічний стан повітрянодесантної техніки;

- удосконалювати навчально-матеріальну базу з повітрянодесантної підготовки;

- здійснювати контроль та надавати допомогу в роботі тренерів i начальників штатних та позаштатних парашутних команд, командирів пошуково-рятувальних взводів з підготовки спортсменiв-парашутистiв та спортсменiв-розрядникiв з парашутного спорту;

- оформляти документи на присвоєння спеціальних звань “Інструктор парашутно-десантної підготовки”, “Майстер спорту” та інших спортивних звань;

- керувати розвитком парашутного спорту у з’єднанні та підготовкою парашутних команд;

- вести облік та звітність виконання планів стрибків з парашутом з’єднання (військової частини), техніки та вантажів, випадків ненормальної роботи повітрянодесантної техніки, а також парашутних подій, травм та інший облік з повітрянодесантної підготовки.

38. Старший викладач циклу повітрянодесантної підготовки навчальної військової частини підпорядковується начальнику циклу повітрянодесантної підготовки, керується обов’язками відповідно до пункту 37 та додатково повинен:

- організовувати повне виконання навчальних програм з повітрянодесантної підготовки;

- особисто проводити заняття з повітрянодесантної підготовки на високому методичному рівні;

- організовувати та проводити самостійну підготовку з особовим складом напередодні проведення занять;

- організовувати та проводити розробку операційно - методичних та операційних карт з повітрянодесантної підготовки.

39. Старший помічник (помічник) начальника вiддiлення (служби) повітрянодесантної підготовки з’єднання (військової частини) підпорядковується начальнику відділення (служби) повітрянодесантної підготовки з’єднання (військової частини) і відповідає: за організацію та методику навчання особового складу та підготовку його до стрибків з парашутом; за спеціальну підготовку особового складу повітрянодесантної служби та підрозділів десантного забезпечення; за технічне обслуговування, доробки та перевірки повітрянодесантної техніки за бюлетенями; за своєчасне переукладання вантажних парашутних систем, підготовку вантажів до десантування парашутним способом; за ведення паспортів (формулярів) на повітрянодесантну техніку, яка знаходиться у режимі бойової готовності та оформлення документації; за підготовку спортсменiв-парашутистiв та проведення спортивно-парашутних заходів; за створення та розвиток навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки.

Він зобов’язаний:

- досконало знати всю повітрянодесантну техніку з’єднання (військової частини), правила її експлуатації та підготовки до десантування, тактико-технічні характеристики та десантне обладнання повітряних суден;

- знати Настанову та інші документи з повітрянодесантної служби;

- знати наявність та технічний стан повітрянодесантної техніки;

- контролювати проведення технічного обслуговування повітрянодесантної техніки;

- надавати дозвіл на експлуатацію відремонтованої повітрянодесантної техніки;

- надавати допомогу підрозділам в освоєнні повітрянодесантної техніки і здійснювати контроль за її експлуатацією та зберіганням у постійній бойовій готовності;

- своєчасно вивчати бюлетені на доробку та перевірки повітрянодесантної техніки та організовувати їх виконання;

- проводити iнструкторсько-методичнi заняття з повітрянодесантної підготовки;

- проводити заняття з офіцерами та особовим складом з вивчення повітрянодесантної техніки та правил підготовки її до десантування;

- здійснювати контроль за проведенням тренувань особового складу з підготовки вантажів до десантування та знати рівень його підготовки;

- перевіряти готовність особового складу до стрибків з парашутом перед посадкою його в повітряні судна;

- узагальнювати та впроваджувати передовий досвід експлуатації повітрянодесантної техніки;

- керувати укладкою людських, запасних та вантажних парашутів, а також підготовкою особового складу і вантажів до десантування парашутним способом.

- удосконалювати навчально-матеріальну базу з повітрянодесантної підготовки;

- здійснювати контроль та надавати допомогу в роботі тренерів i начальників штатних та позаштатних парашутних команд, командирів пошуково-рятувальних взводів з підготовки спортсменiв-парашутистiв та спортсменiв-розрядникiв з парашутного спорту;

- оформляти документи на присвоєння спеціальних звань “Інструктор парашутно-десантної підготовки”, “Майстер спорту” та інших спортивних звань;

- вести облік та звітність виконання планів стрибків з парашутом з’єднання (військової частини), десантування техніки та вантажів, випадків ненормальної роботи повітрянодесантної техніки, а також парашутних подій, травм та інший облік з повітрянодесантної підготовки.

40. Викладач циклу повітрянодесантної підготовки навчальної військової частини підпорядковується начальнику циклу повітрянодесантної підготовки, керується обов’язками відповідно до пункту 39 та додатково повинен:

- особисто проводити заняття з повітрянодесантної підготовки з особовим складом військової частини, вести облік успішності та відвідування занять, організовувати самостійну та додаткову підготовку;

- постійно вдосконалювати свої знання, методичні навики і вміло застосовувати їх у навчанні та вихованні особового складу;

- знати індивідуальні якості та здібності особового складу, вимагати засвоєння учбового матеріалу, домагатися набуття особовим складом навиків за фахом;

- пред’являти високу вимогливість до якості підготовки особового складу з повітрянодесантної підготовки.

41. Начальник вiддiлення повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) підпорядковується заступнику командира-начальнику повітрянодесантної служби (заступнику командира з повітрянодесантної підготовки) і відповідає: за своєчасне та повне забезпечення з’єднання (військової частини) повітрянодесантною технікою; за організацію зберігання, технічного обслуговування та ремонту повітрянодесантної техніки; за стан обліку та звітності по службі.

Він зобов’язаний:

- досконало знати повітрянодесантну техніку, строки і порядок її технічного обслуговування, технологію ремонту, правила переводу повітрянодесантної техніки у інші категорії, списання, зберігання та обліку;

- знати забезпеченість з’єднання (військової частини) повітрянодесантною технікою та її якісний стан;

- особисто вести номерний облік людських десантних, запасних парашутів, парашутної десантної тари, рятувальних засобів за номерами, типами, роками виготовлення та технічним станом;

- організовувати приймання, зберігання та своєчасну видачу підрозділам повітрянодесантної техніки;

- керувати роботою складу з приймання, зберігання, технічного обслуговування, обліку та видачі повітрянодесантної техніки;

- знати правила оформлення рекламацій та своєчасно подавати їх через відділ повітрянодесантної служби штабу управління аеромобільних військ Командування Сухопутних військ Збройних Сил України підприємствам–виробникам;

- особисто перевіряти не менше одного разу на місяць наявність, комплектність, умови зберігання повітрянодесантної техніки та майна на складі, у майстернях та підрозділах;

- організовувати та контролювати експлуатацію, зберігання, технічне обслуговування та ремонт повітрянодесантної техніки;

- організовувати та проводити збирання повітрянодесантної техніки на площадках приземлення, доставку її у військову частину та приведення у готовність до використання;

- контролювати зберігання повітрянодесантної техніки у режимі бойової готовності;

- щомісяця у заступника командира–начальника повітрянодесантної служби (заступника командира військової частини з повітрянодесантної підготовки) затверджувати плани роботи майстерень по ремонту та обслуговуванню повітрянодесантної техніки та керувати їх роботою, забезпечувати майстерні ремонтними матеріалами, обладнанням та інструментом, перевіряти якість ремонту, використання матеріалів, зберігання повітрянодесантної техніки у майстернях, їх облік та списання;

- здійснювати постійний контроль за своєчасним поверненням на склад повітрянодесантної техніки та майна, отриманого у тимчасове користування;

- контролювати правильність оформлення та ведення паспортів і формулярів на повітрянодесантну техніку, організовувати їх правильне зберігання;

- планувати та у встановлені строки проводити просушування, провітрювання та технічне обслуговування повітрянодесантної техніки;

давати дозвіл на експлуатацію відремонтованої повітрянодесантної техніки;

- організовувати та особисто проводити навчання особового складу відділення з’єднання (військової частини) зі спеціальної підготовки;

- оформляти інспекторські свідоцтва на втрачену повітрянодесантну техніку;

- організовувати вибракування повітрянодесантної техніки, яка вислужила встановлені строки експлуатації та списання її встановленим порядком;

- вивчати, узагальнювати та розповсюджувати передовий досвід роботи відділення (служби);

- особисто складати річні звіти про наявність, стан повітрянодесантної техніки та своєчасно подавати їх у постачальні органи;

- не менше одного разу на місяць організовувати та проводити звірення облікових даних підрозділів із даними відділення (служби) повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини).

- не менше одного разу на три місяці проводити звірення облікових даних відділення повітрянодесантної техніки із складом, майстернями та підрозділами;

- розраховувати необхідні кошти для потреб ремонту та утримання повітрянодесантної техніки, використовувати їх за прямим призначенням та своєчасно надавати звіти про їх використання у постачальний орган;

- щотижня перевіряти протипожежний стан складів та майстерень, дотримання у них правил безпеки при роботі з повітрянодесантною технікою;

- своєчасно планувати та організовувати поточний ремонт приміщень складів та майстерень.

42. Старший інженер відділення повітрянодесантної техніки з’єднання підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної техніки з’єднання і відповідає за експлуатацію, технічний стан та ремонт повітрянодесантної техніки, обладнання та утримання майстерень по її ремонту та обслуговуванню.

Він зобов’язаний:

- досконало знати повітрянодесантну техніку, її комплектність, правила експлуатації, зберігання та підготовки до десантування;

- особисто вести облік парашутних платформ, засобів безплатформенного десантування та багатокупольних систем за номерами, типами, роками виготовлення та технічним станом, а також вести облік повітрянодесантної техніки недоторканого запасу;

- оформляти дублікати паспортів і формулярів на повітрянодесантну техніку замість втрачених;

- планувати ремонт повітрянодесантної техніки та майна, контролювати правила та технологію ремонту, норми використання запасних частин та ремонтних матеріалів;

- організовувати та своєчасно проводити доробки та перевірки повітрянодесантної техніки за бюлетенями;

- контролювати правильність оформлення та ведення паспортів і формулярів на повітрянодесантну техніку;

- брати участь в комісіях з вибракування та переведення в інші категорії повітрянодесантної техніки;

- вести облік рекламацій, поданих підприємствам - виробникам через відділ повітрянодесантної служби штабу управління аеромобільних військ Командування Сухопутних військ Збройних Сил України;

- надавати допомогу підрозділам в організації зберігання, технічного обслуговування та ремонту повітрянодесантної техніки;

- брати участь в проведенні ревізій та перевірок по службі;

- узагальнювати передовий досвід організації зберігання, технічного обслуговування та ремонту повітрянодесантної техніки.

43. Інженер вiддiлення повітрянодесантної техніки з’єднання підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної техніки з’єднання і відповідає: за утримання в постійній готовності до застосування парашутних приладів та автоматичних пристроїв; за своєчасне та якісне проведення регламентних робіт та оформлення паспортів; за обладнання та утримання майстерень з технічного обслуговування парашутних приладів та автоматичних пристроїв.

Він зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку, правила її експлуатації, зберігання та підготовки до десантування;

- вести облік парашутних приладів і автоматичних пристроїв за номерами, типами, роками виготовлення та технічним станом;

- знати наявність та технічний стан приладів та автоматичних пристроїв у підрозділах;

- організовувати зберігання та експлуатацію приладів та автоматичних пристроїв;

- контролювати проведення технічного обслуговування і ремонту приладів та автоматичних пристроїв у підрозділах;

- організовувати навчання штатних та позаштатних фахівців з парашутних приладів;

- давати висновок на продовження строків служби, вибракування та списання парашутних приладів і автоматичних пристроїв та брати участь у роботі комісій;

- знати обладнання майстерень, порядок його експлуатації та обслуговування;

- надавати допомогу у технічному обслуговуванні парашутних приладів;

- узагальнювати і впроваджувати передовий досвід роботи майстерень, постійно вдосконалювати їх обладнання, технології обслуговування та ремонту;

- контролювати монтаж парашутних приладів на людські парашути, проводити перевірку монтажу приладів та автоматичних пристроїв на об’єкти, які десантуються;

- виконувати обов’язки чергового приладиста на старті;

- перевіряти правильність оформлення, зберігання та своєчасне заповнення паспортів на парашутні прилади та автоматичні пристрої;

- брати участь у складанні звітів по службі.

44. Інженер відділення повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) і відповідає за експлуатацію, технічний стан, ремонт та утримання в постійній готовності до застосування повітрянодесантної техніки, обладнання та утримання майстерень по її ремонту та обслуговуванню.

Він зобов’язаний:

- особисто вести облік повітрянодесантної техніки за номерами, типами, роками виготовлення та технічним станом, а також вести облік повітрянодесантної техніки недоторканого запасу;

- досконало знати повітрянодесантну техніку, її комплектність, правила експлуатації, зберігання та підготовки до десантування;

- оформляти дублікати паспортів і формулярів на повітрянодесантну техніку замість втрачених;

- планувати ремонт повітрянодесантної техніки та майна, контролювати правила та технологію ремонту, норми використання запасних частин та ремонтних матеріалів;

- організовувати навчання штатних та нештатних фахівців з парашутних приладів;

- знати обладнання майстерень, його експлуатацію та обслуговування;

- узагальнювати і впроваджувати передовий досвід роботи майстерень, постійно вдосконалювати їх обладнання, технологію обслуговування та ремонту;

- організовувати та своєчасно проводити доробки та перевірки повітрянодесантної техніки за бюлетенями;

- контролювати правильність оформлення та ведення паспортів і формулярів на повітрянодесантну техніку;

- брати участь в комісіях з вибракування, переведення в інші категорії, списання повітрянодесантної техніки та давати висновок на продовження строків її експлуатації;

- вести облік рекламацій, поданих підприємствам - виробникам через відділ повітрянодесантної служби штабу управління аеромобільних військ Командування Сухопутних військ Збройних Сил України;

- надавати допомогу підрозділам в організації зберігання, технічного обслуговування та ремонту повітрянодесантної техніки;

- брати участь в проведенні ревізій та перевірок по службі;

- узагальнювати передовий досвід організації зберігання, технічного обслуговування та ремонту повітрянодесантної техніки;

- контролювати монтаж приладів на людські парашути, проводити перевірку монтажу приладів на вантажі, які десантуються;

- виконувати обов’язки чергового приладиста на старті;

- брати участь у складанні звітів по службі.

45. Командир батальйону (дивiзiону) відповідає: за планування, організацію та стан повітрянодесантної підготовки у батальйоні (дивізіоні); за правильне зберігання, утримання в постійній бойовій готовності повітрянодесантної техніки батальйону (дивізіону), її технічне обслуговування.

Він зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку батальйону (дивізіону), правила експлуатації, зберігання та технічного обслуговування;

- знати Настанову та інші документи з повітрянодесантної служби;

- організовувати повітрянодесантну підготовку, тренування особового складу та інструкторсько-методичні заняття з офіцерами батальйону з повітрянодесантної підготовки з метою удосконалення їх знань та навиків;

- знати тактико-технічні характеристики та десантне обладнання повітряних суден, організовувати та регулярно проводити тренування з завантаження в них техніки та вантажів;

- організовувати правильну експлуатацію, зберігання та обслуговування повітрянодесантної техніки, не менше одного разу на три місяці особисто перевіряти вирішення цих питань у підпорядкованих підрозділах;

- постійно знати рівень повітрянодесантної підготовки особового складу батальйону (дивізіону), вміння його готувати техніку до десантування парашутним способом;

- підводити підсумки проведених стрибків із парашутом, здійснювати заходи по усуненню недоліків;

- організовувати збирання повітрянодесантної техніки після десантування, її обробку та закладення на зберігання у підрозділах.

46. Заступник командира батальйону (дивiзiону) з повітрянодесантної підготовки підпорядковується командиру батальйону (дивізіону), ау питаннях повітрянодесантної служби - заступнику командира з’єднання (військової частини) - начальнику повітрянодесантної служби (заступнику командира військової частини з повітрянодесантної підготовки) і відповідає: за стан повітрянодесантної підготовки особового складу батальйону (дивізіону); за постійну бойову готовність повітрянодесантної техніки, її зберігання і експлуатацію; за підготовку особового складу, техніки та вантажів батальйону (дивізіону) до десантування.

Він зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку, правила її експлуатації та підготовки до десантування, десантне обладнання повітряних суден;

- знати Настанову та інші керівні документи з повітрянодесантної служби;

- брати безпосередню участь у плануванні та організації проведення усіх заходів з повітрянодесантної підготовки;

- регулярно проводити інструкторсько-методичні та показні заняття з офіцерами з повітрянодесантної підготовки з метою удосконалення їх спеціальних знань та методичних навичок;

- керувати укладкою людських десантних, запасних, вантажних парашутів, багатокупольних парашутних систем і ретельно контролювати всі етапи підготовки особового складу, техніки та вантажів до десантування;

- перевіряти готовність особового складу до стрибка з парашутом перед посадкою його в повітряні судна;

- постійно працювати над скороченням строків підготовки особового складу, техніки і вантажів до десантування та приведення їх у бойову готовність після приземлення;

- організовувати і проводити в установлені строки технічні огляди і ремонт повітрянодесантної техніки та майна, слідкувати за правильним оформленням формулярів (паспортів);

- знати наявність і технічний стан повітрянодесантної техніки батальйону (дивізіону), організовувати її зберігання в постійній бойовій готовності;

- брати участь у створенні та удосконаленні навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки;

- вести облік та звітність з повітрянодесантної підготовки.

47. Командир роти (батареї) відповідає: за планування та організацію повітрянодесантної підготовки в роті (батареї); за підготовку особового складу з повітрянодесантної підготовки; за технічний стан, правильну експлуатацію та зберігання повітрянодесантної техніки, яка закріплена за ротою (батареєю).

Він зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку роти (батареї), правила її експлуатації, вміти самостійно готувати техніку до десантування, а також мати допуск на право проведення контрольного та передпольотного огляду підготовленої до десантування техніки;

- знати Настанову з повітрянодесантної служби;

- керувати навчанням особового складу роти (батареї) з повітрянодесантної підготовки, всебічно знати рівень підготовки та індивідуальні особливості кожного десантника та особисто визначати його готовність до стрибка з парашутом;

- утримувати в постійній готовності до використання повітрянодесантну техніку, своєчасно проводити її закріплення за особовим складом підрозділу;

- представляти комісії, яка призначена для проведення технічного огляду, закріплену за ротою (батареєю) повітрянодесантну техніку для визначення її якісного стану;

- вести облік повітрянодесантної підготовки особового складу роти (батареї);

- знати наявність, технічний стан і укомплектованість повітрянодесантною технікою, закріпленою за ротою, вести її номерний облік за типами, роками виготовлення та технічним станом;

- слідкувати за своєчасними записами в паспортах про укладку, спуски, технічне обслуговування і доробки повітрянодесантної техніки;

- регулярно проводити тренування особового складу з підготовки техніки і вантажів до десантування, забезпечуючи їх взаємозв’язок з іншими предметами навчання;

- керувати і особисто контролювати всі етапи підготовки особового складу, техніки і вантажів до десантування;

- перевіряти готовність кожного десантника роти (батареї) до виконання стрибка з парашутом перед посадкою в повітряні судна;

- вміти виконувати обов’язки випускаючого;

- після виконання стрибків з парашутом проводити їх розбір з аналізом помилок, допущених особовим складом, та вживати заходів щодо їх усунення та попередження;

- особисто керувати збиранням повітрянодесантної техніки після десантування, її обслуговуванням і закладення на зберігання;

- опечатувати номерною печаткою повітрянодесантну техніку, підготовлену до десантування і здану для зберігання на склад (у автопарк) з’єднання (військової частини);

- своєчасно здавати на склад військової частини повітрянодесантну техніку та майно, одержане в тимчасове користування;

- не менше одного разу на місяць перевіряти наявність і стан повітрянодесантної техніки, закріпленою за ротою (батареєю);

- вживати заходів щодо недопущення втрат і псування повітрянодесантної техніки, а вразі встановлення несправності, псування або втрати повітрянодесантної техніки своєчасно доповідати по команді.

48. Командир роти десантного забезпечення підпорядковується заступнику командира з’єднання (військової частини) - начальнику повітрянодесантної служби (заступнику командира військової частини з повітрянодесантної підготовки) і відповідає: за бойову, гуманітарну і спеціальну підготовку особового складу; за організацію зберігання, експлуатації та ремонту повітрянодесантної техніки.

Він зобов’язаний:

- керувати навчанням особового складу роти з повітрянодесантної підготовки, особисто контролювати укладку парашутів для стрибків з парашутом і проводити передстрибкове тренування з ротою;

- проводити перевірку особового складу і парашутів на стартових лініях перед виконанням стрибків з парашутом;

- вміти виконувати обов’язки випускаючого;

- проводити розбір стрибків з парашутом з аналізом помилок, допущених особовим складом і вживати заходів щодо їх усунення та попередження;

- вести облік повітрянодесантної підготовки особового складу роти;

- знати наявність, технічний стан і укомплектованість повітрянодесантної техніки, закріпленою за ротою, вести її номерний облік за типами, роками виготовлення та технічним станом;

- твердо знати варіанти підготовки до десантування техніки і вантажів, закріплених за ротою;

- організовувати правильне зберігання і експлуатацію повітрянодесантної техніки, утримувати її в постійній готовності до практичного застосування;

- проводити заняття і тренування з екіпажами й обслугами з підготовки техніки до десантування;

- узагальнювати і впроваджувати досвід, направлений на скорочення строків підготовки особового складу та техніки до десантування і приведення їх в бойову готовність після приземлення;

- організовувати і безпосередньо керувати укладкою вантажних парашутів та багатокупольних парашутних систем, особисто контролювати кожний етап укладки;

- брати участь в проведенні рекогносцировок місцевості, під’їзних шляхів і місць підготовки техніки і вантажів до десантування;

- керувати доставкою повітрянодесантної техніки і вантажів до повітряних суден, керувати розвантаженням її з автопоїздів, особисто контролювати всі етапи підготовки техніки і вантажів до десантування;

- надавати допомогу при збиранні повітрянодесантної техніки після десантування, а також в її укомплектуванні та обслуговуванні;

- проводити евакуацію повітрянодесантної техніки з площадки приземлення;

- вести облік експлуатації повітрянодесантної техніки, проводити технічні огляди і регламентні роботи щодо її обслуговування у встановлені терміни;

- надавати допомогу командирам підрозділів у проведенні тренувань з екіпажами й обслугами з підготовки техніки і вантажів до десантування;

- постійно вимагати від особового складу суворого виконання правил експлуатації і зберігання повітрянодесантної техніки, а також виконання правил безпеки на всіх етапах роботи з нею.

49. Заступник командира роти (батареї) - інструктор повітрянодесантної підготовки зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку роти (батареї), правила її експлуатації і підготовки до десантування та мати допуск на право проведення контрольного і передпольотного огляду підготовленої до десантування техніки і вантажів;

- знати Настанову з повітрянодесантної служби;

- проводити інструкторські - методичні заняття з офіцерами роти (батареї) з повітрянодесантної підготовки, надавати їм допомогу у навчанні особового складу, здійснювати постійний контроль за якістю занять і особисто проводити їх із солдатами та сержантами;

- постійно слідкувати за технічним станом, комплектацією закріпленої за ротою повітрянодесантної техніки, а також за її збереженням і правильною експлуатацією;

- готувати особовий склад роти до стрибка з парашутом, перед посадкою в повітряні судна, перевіряти знання ними завдання стрибка з парашутом і правил його виконання;

- вміти виконувати обов’язки випускаючого.

50. Командир взводу зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку роти, правила її експлуатації та підготовки до десантування і мати допуск на право проведення контрольного та передполiтного огляду підготовленої до десантування техніки;

- знати Настанову з повітрянодесантної служби;

- проводити заняття з повітрянодесантної підготовки з особовим складом взводу, знати рівень підготовки та індивідуальні особливості солдат і сержантів;

- утримувати в постійній готовності до застосування повітрянодесантну техніку взводу;

- керувати підготовкою особового складу, техніки і вантажів до десантування, ретельно контролювати всі етапи укладки парашутів та багатокупольних парашутних систем;

- особисто перевіряти готовність особового складу взводу і парашути до виконання стрибка з парашутом перед посадкою у повітряні судна;

- вміти виконувати обов’язки випускаючого.

51. Командир взводу десантного забезпечення відповідає: за бойову, гуманітарну та спеціальну підготовку особового складу взводу; за утримання повітрянодесантної техніки у постійній бойовій готовності.

Він зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку, правила її експлуатації і підготовки до десантування;

- знати Настанову з повітрянодесантної служби;

- проводити заняття з повітрянодесантної підготовки;

- перевіряти парашути і особовий склад на контрольній лінії перед виконанням стрибка з парашутом і виконувати обов’язки випускаючого;

- знати рівень повітрянодесантної підготовки та стан морально психологічної підготовки особового складу взводу, його готовність до виконання стрибків з парашутом;

- виявляти помилки, які допускає особовий склад під час підготовки до виконання стрибків з парашутом, та вживати заходів щодо їх усунення;

- знати наявність, технічний стан і укомплектованість повітрянодесантної техніки, закріпленою за взводом, вести її номерний облік за видами та роками виготовлення;

- вести облік повітрянодесантної підготовки особового складу взводу;

- знати варіанти підготовки до десантування техніки та вантажів, закріплених за взводом;

- утримувати повітрянодесантну техніку в постійній бойовій готовності;

- доставляти повітрянодесантну техніку і вантажі до повітряних суден, керувати розвантаженням їх із автопоїздів, особисто контролювати всі етапи підготовки техніки до десантування;

- проводити збирання повітрянодесантної техніки після десантування;

- проводити евакуацію повітрянодесантної техніки з площадки приземлення;

- вести облік експлуатації повітрянодесантної техніки взводу, проводити технічні огляди і регламентні роботи щодо її обслуговування в установлені строки;

- суворо виконувати правила безпеки на всіх етапах роботи з повітрянодесантною технікою.

52. Командир ремонтного взводу (начальник майстерні по ремонту повітрянодесантної техніки) підпорядковується командирові роти десантного забезпечення, а за спеціальними питаннями, які пов’язані з технічним обслуговуванням і ремонтом повітрянодесантної техніки, виконує вказівки начальника відділення (служби) повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини). Командир ремонтного взводу (начальник майстерні по ремонту повітрянодесантної техніки) відповідає: за правильну організацію, технологію та якість ремонту і технічного обслуговування повітрянодесантної техніки, виконання плану ремонту; за збереження, прийнятої повітрянодесантної техніки, витратних матеріалів на її ремонт, а також обладнання та інвентарю майстерні.

Він зобов’язаний:

- знати технологію ремонту і технічного обслуговування повітрянодесантної техніки і суворо керуватись інструкцією по ремонту;

- проводити ремонт та технічне обслуговування повітрянодесантної техніки відповідно до річного плану ремонту та технічного обслуговування повітрянодесантної техніки, а також під час періодичних та систематичних технічних оглядів, які проводяться у підрозділах;

- планувати і розподіляти роботу серед майстрів, своєчасно забезпечувати їх необхідними для ремонту обладнанням, інструментом, запасними частинами і ремонтними матеріалами;

- узагальнювати і впроваджувати передовий досвід роботи майстерні щодо ремонту і технічного обслуговування повітрянодесантної техніки;

- перевіряти якість виконання робіт майстрами;

- приймати в ремонт і видавати із ремонту повітрянодесантну техніку;

- вести облік повітрянодесантної техніки, запасних частин, матеріалів на поточні витрати, інструменту та обладнання майстерні;

- правильно експлуатувати обладнання, інвентар та економно витрачати ремонтні матеріали;

- проводити заняття з особовим складом взводу (ремонтної майстерні) з бойової та спеціальної підготовки;

- виконувати правила пожежної безпеки в майстерні і слідкувати за справністю пожежного інвентарю.

- своєчасно подавати донесення про використані запасні частини, деталі та паливно-мастильні матеріали, а також проводити звіряння по службі повітрянодесантної техніки;

53. Старший технік приладист (технік приладист), технік приладист-начальник приладної майстерні підпорядковується начальнику відділення (служби) повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини), є начальником приладної майстерні і відповідає: за утримання в постійній готовності парашутних приладів та автоматичних пристроїв до використання; за своєчасне проведення регламентних робіт; за обладнання та утримання в робочому стані майстерень з обслуговування та ремонту приладів; за готовність штатних та нештатних приладистів до проведення регламентних робіт.

Він зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку частини, правила її зберігання, експлуатації та технічного обслуговування;

- вести номерний облік парашутних приладів та автоматичних пристроїв за типами, роками виготовлення та технічного стану;

- проводити в установлені строки регламентні роботи з приладами та автоматичними пристроями і здійснювати відповідні записи в паспорти;

- контролювати монтаж приладів на людські парашути та установку автоматичних пристроїв на об’єкти, підготовлені до десантування парашутним способом;

- виконувати обов’язки чергового приладиста під час перевірки парашутів на старті;

- давати дозвіл на експлуатацію парашутних приладів та автоматичних пристроїв в залежності від їх технічного стану;

- оформляти та особисто вести паспорти на парашутні прилади та автоматичні пристрої, контролювати їх заповнення та зберігання у підрозділах;

- на придатні до експлуатації парашутні прилади та автоматичні пристрої ставити особисте клеймо;

- знати будову та правила експлуатації обладнання майстерень, своєчасно проводити його обслуговування, вести облік роботи;

- вести облік матеріальних цінностей, запасних частин та ремонтних матеріалів у майстерні;

- перед початком роботи у майстерні інструктувати особовий склад з правил безпеки та розподіляти технологічні операції серед приладистів;

- вести облік обслужених парашутних приладів та автоматичних пристроїв та використаних при цьому запасних частин і деталей, своєчасно їх списувати встановленим порядком;

- керувати роботою нештатних приладистів підрозділів під час укладки парашутів та підготовки техніки і вантажів до десантування парашутним способом;

- вивчати та впроваджувати передовий досвід з утримання, експлуатації, технічного обслуговування та ремонту парашутних приладів та автоматичних пристроїв, удосконалювати обладнання майстерень;

- своєчасно подавати донесення про використані запасні частини, деталі та паливно-мастильні матеріали, а також проводити звірення по службі повітрянодесантної техніки.

54. Начальник повітрянодесантного комплексу з’єднання (військової частини) підпорядковується командиру роти десантного забезпечення, а у питаннях повітрянодесантної служби підпорядковується начальнику відділення (служби) повітрянодесантної підготовки і відповідає за постійне утримання тренажерів (снарядів) і обладнання повітрянодесантного комплексу в справному стані і їх обслуговування та ремонт, а також за забезпечення занять і тренувань з особовим складом.

Він зобов’язаний:

- знати призначення та обладнання тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу, вміти готувати їх до проведення занять та тренувань;

- попереджати аварії та поломки тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу, перед кожним заняттям перевіряти справність снарядів, вимагати дотримання правил безпеки під час проведення занять і тренувань;

- постійно працювати над удосконаленням повітрянодесантного комплексу;

- проводити планові огляди, технічне обслуговування та ремонт тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу;

- правильно та у повному обсязі вести документацію повітрянодесантного комплексу;

- своєчасно подавати донесення про використані матеріали та паливно-мастильні матеріали, а також проводити звірення по службі повітрянодесантної техніки;

- вміти готувати техніку частини до десантування.

55. Старший інструктор (інструктор) роти десантного забезпечення відповідає за утримання закріпленої за підрозділом повітрянодесантної техніки в постійній бойовій готовності.

Він зобов’язаний:

- знати повітрянодесантну техніку, яка знаходиться на озброєнні підрозділу, правила її експлуатації та підготовки до десантування;

- знати Настанову з повітрянодесантної служби;

- проводити заняття з екіпажами та обслугами зі складання вантажних парашутів, багатокупольних систем і підготовці техніки та вантажів до десантування;

- знати варіанти підготовки до десантування техніки, вантажів, закріплених за підрозділом;

- утримувати закріплену за підрозділом повітрянодесантну техніку у постійній бойовій готовності;

- особисто контролювати укладку багатокупольних парашутних систем і підготовлену до десантування техніку, вантажі;

- виконувати обов’язки випускаючого.

56. Начальник складу повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) підпорядковується командиру роти десантного забезпечення, а у питаннях повітрянодесантної служби підпорядковується начальнику відділення (служби) повітрянодесантної техніки, є матеріально відповідальною особою і відповідає: за збереження, правильне зберігання, технічний стан, наявність, комплектність і правильний та своєчасний облік повітрянодесантної техніки; за підтримання внутрішнього порядку, санітарний і протипожежний стан складу.

Він зобов’язаний:

- знати номенклатуру повітрянодесантної техніки, яка зберігається на складі, слідкувати за її комплектністю, наявністю і якісним станом;

- суворо виконувати правила прийому, зберігання і видачі повітрянодесантної техніки, не допускати випадків її псування та недостачі;

- проводити в установлені строки обробку (просушування, провітрювання, переконсервацію) повітрянодесантної техніки і робити відповідні записи в паспортах;

- слідкувати за своєчасним освіженням повітрянодесантної техніки, яка зберігається на складі;

- вести кількісний та якісний облік повітрянодесантної техніки, яка знаходиться на складі;

- слідкувати за своєчасним поверненням на склад техніки і майна, які були видані в тимчасове користування та перевіряти під час прийому її комплектність, якісний стан, а також опечатування парашутів та контейнерів;

- особисто робити записи в паспортах про надходження повітрянодесантної техніки у військову частину, вибуття її із військової частини;

- знати норми і правила завантаження і укладення повітрянодесантної техніки в автомобілі, контейнери, вагони, на піддони та стелажі;

- керувати вантажно-розвантажувальними роботами на складі, суворо дотримуватись техніки безпеки під час завантаження (розвантаження) вантажів, знати табельні вантажно-розвантажувальні засоби і вміти працювати на них;

- своєчасно здавати склад під охорону, а під час прийому складу із-під охорони ретельно перевіряти справність стін, дахів, дверей і вікон, наявність, цілість замків і пломб (відбитків печаток);

- підтримувати склад в постійній готовності до швидкого виходу для роботи у польових умовах;

- точно виконувати встановлені правила пожежної безпеки, утримувати в постійній готовності засоби пожежогасіння;

- вести облік температури і вологості повітря в сховищах і підтримувати їх в межах встановлених норм.

57. Начальник сховища (комірник) підпорядковується начальникові складу і свою роботу планує відповідно з його вказівками. Він несе відповідальність за збереження повітрянодесантної техніки і майна. Начальник сховища (комірник) зобов’язаний знати правила прийому, зберігання, видачі та обліку повітрянодесантної техніки своєї номенклатури, а також правила завантаження і укладки техніки в автомобілі, вагони, контейнери, на піддони і стелажі. В військових частинах, де начальники сховищ (комірники) завідують окремими сховищами або коморами, вони виконують обов’язки і несуть відповідальність за збереження техніки відповідно з обов’язками начальника складу.

58. Командир вiддiлення (обслуги, екіпажу) зобов’язаний:

- відмінно знати матеріальну частину людських десантних парашутів, парашутних приладів, парашутної десантної тари і правила їх експлуатації, вміти готувати бойову техніку відділення (обслуги, екіпажу) до десантування;

- знати бойову екіпіровку військовослужбовців свого відділення, вміти проводити підгонку зброї та спорядження до стрибка з парашутом, та особисто виконувати стрибки із парашутом зі зброєю та спорядженням;

- надавати допомогу солдатам відділення (обслуги, екіпажу) в підгонці парашутів, зброї та спорядження перед посадкою в літаки (вертольоти) та вміти виконувати обов'язки випускаючого;

- вміти проводити заняття з відділенням на снарядах повітрянодесантного комплексу згідно завдання стрибка.

59. Старший майстер (майстер, кравець, швачка) по ремонту повітрянодесантної техніки відповідає за своєчасне та якісне виконання ремонту повітрянодесантної техніки та майна.

Він зобов’язаний:

- знати технологію ремонту і технічного обслуговування повітрянодесантної техніки за своїм профілем та дотримуватись техніки безпеки при виконанні робіт;

- своєчасно і якісно виконувати виробничі завдання;

- робити записи в паспортах про виконані роботи;

- знати будову і порядок експлуатації обладнання і інструменту майстерні, своєчасно проводити їх технічне обслуговування;

- постійно утримувати своє робоче місце в чистоті і порядку.

60. Солдат-десантник зобов’язаний:

- знати матеріальну частину закріпленої за ним повітрянодесантної техніки, правила її укладки, збереження, експлуатації, зберігання, транспортування та заповнення паспортів;

- постійно берегти від псування повітрянодесантну техніку, спеціальне обмундирування і спорядження, яке знаходиться в його користуванні, при виявленні будь-яких дефектів негайно доповідати своєму командирові;

- заповнювати паспорти парашутів під час укладки, після виконання стрибка з парашутом, після просушування та технічного огляду;

- виконувати стрибки з парашутом зі зброєю та спорядженням відповідно до своєї спеціальності, вміти упаковувати вантажі у парашутно-десантну тару і готувати техніку та озброєння до десантування;

- доповідати своєму командирові про готовність до виконання стрибка з парашутом і про результати його виконання;

- знати бойове завдання і бути готовим до негайних дій після приземлення.

61. Старший писар (діловод) вiддiлення повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) підпорядковується начальнику відділення (служби) повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) і відповідає: за своєчасне та повне ведення обліку повітрянодесантної техніки та майна в службі; за ведення діловодства по службі повітрянодесантної техніки; за правильне і своєчасне оформлення облікових документів; за наявність та зберігання облікових документів і листування по службі повітрянодесантної техніки.

Він зобов’язаний:

- своєчасно реєструвати облікові документи по службі у книзі реєстрації;

- своєчасно вносити зміни в книгах обліку на підставі первинних облікових документів;

- оформляти встановленим порядком і підшивати у справи документи по службі та складати необхідні довідки та відомості по службі;

- брати участь у складанні та оформляти звіти по службі;

- зберігати облікові документи у замкнутих шафах та сейфах.