Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Порядок накладання стягнень на порушників бюджетного законодавства






Як показали дослідження стягення, що застосовуються за бюджетні правопорушення мають різну природу. А саме правопорушники можуть бути притягнуті до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно - правової відповідальності. А отже, процес застосування стягнень відрізняється один від одного.

Розуміючи це, досліджувати порядок накладання стягнень необхідно по кількох напрямках.

По-перше, вивчити положення кримінального та кримінально-процесуального кодексу які регулюють порядок притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності, а отже і те як застосовуються стягнення до осіб які вчинили злочин у сфері бюджетних правовідносин; по-друге, необхідно переглянути статті кодексу про адміністративні правопорушення стосовно порядку накладання стягнень та деякі інші нормативні акти, змістом яких є порядок застосування санкцій за бюджетні правопорушення і даний порядок має адміністративний характер; по-третє, опрацювати трудове законодавство і сформувати єдиний порядок накладання дисциплінарних стягнень за правопорушення в бюджетній сфері, якщо наявні приводи та підстави. При чому необхідно звернути увагу на положення бюджетного кодексу України.

Після прийняття бюджетного кодексу України, були внесенні поправки до різних нормативно-правових актів. Одним із провідних нормативно-правових який був змінений є кримінальний кодекс України. Тут необхідно зауважити, що положення кримінального кодексу формувалися з врахуванням змісту бюджетного кодексу. В результаті цього процесу в розділі 7 злочини в сфері господарської діяльності з’явилося дві статті (ст.210 та ст.211)[4], які прямо визначали кримінальну відповідальність за бюджетні правопорушення.

Ці статті передбачали, що видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах. Крім того використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах.

До бюджетних коштів належать кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування.

Великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

За ці правопорушення законом були передбачені стягнення у вигляді штрафу, виправних робіт, обмеженням волі, позбавленням волі та позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

У разі втановлення фактів, що свідчать про те, що особа вчинила діяння перебачене ст.210 або ст.211 КК України, то досудове слідство у таких справах у відповідності до ст.112 КПК (підслідність) України проводиться слідчими підрозділами прокуратури. Досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до трьох місяців. Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку досудового слідства не враховується.

Бюджетний кодекс України вказує, що у разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть вчиняти такі дії щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування:

1) застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами.

Перелік адміністративних стягнень встановлений у кодексі про адміністративні правопорушення України, а їх детальну характеристику ми давали вище. Щодо порядку накладання адміністративних стягнень то необхідно звернути увагу на те, що даний порядок регулюється кодексом та наказом Міністерства фінансів України від 26 лютого 2002 року N 129 Про затвердження Порядку складання, передачі за належністю Протоколу про бюджетне правопорушення та форми Протоколу про бюджетне правопорушення, визначені органи та порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

На підставі ст.255 Кодексу про адміністративні правопорушення та наказу Міністерства фінансів України від 26 лютого 2002 року N 129 Про затвердження Порядку складання, передачі за належністю Протоколу про бюджетне правопорушення та форми Протоколу про бюджетне правопорушення, визначені органи та порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про бюджетне правопорушення (далі - Протокол) - це документ, яким засвідчується факт недотримання учасниками бюджетного процесу установленого Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, унесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Протокол складається посадовими особами Міністерства фінансів України, органів Державного казначейства України, органів державної контрольно-ревізійної служби України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів, виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад, які згідно із законодавством уповноважені здійснювати контроль та проводити перевірки дотримання порядку складання, розгляду, затвердження, унесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Протокол оформляється особою, зазначеною в абзаці 2 пункту 1 Порядку, на підставі довідок, що складені за результатами проведених відповідно до законодавства перевірок і засвідчують факт бюджетного правопорушення, та матеріалів звітності, за аналізом яких виявлені бюджетні правопорушення.

У разі складання акта ревізії Протокол не оформляється.

У Протоколі зазначаються:

· дата і місце його складання;

· посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;

· відомості про учасника бюджетного процесу, яким учинене бюджетне правопорушення (повна назва, місцезнаходження, інші реквізити - номер рахунку в банку чи в органі державного казначейства тощо; його підпорядкованість; прізвище, ім'я, по батькові керівника; реквізити відповідного бюджету);

· час учинення і суть бюджетного правопорушення із зазначенням положень законодавчих або інших нормативно-правових актів, які було порушено;

· пояснення керівника (або особи, яка виконує його обов'язки) органу, установи, організації, підприємства, де вчинене бюджетне правопорушення;

· додаток до Протоколу (довідка перевірки, інші матеріали з питань, що перевірялись).

Якщо внаслідок бюджетного правопорушення заподіяно матеріальну шкоду або завдані збитки відповідному бюджету, то про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, та передається на строк до двох робочих днів для викладу пояснень та підпису керівником органу, установи, організації, підприємства, де вчинене бюджетне правопорушення.

Якщо керівник органу, установи, організації, підприємства, де вчинене бюджетне правопорушення, відмовляється від підписання Протоколу, то в ньому робиться про це запис. Керівник органу, установи, організації, підприємства, де вчинене бюджетне правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу, що додаються до Протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Протокол заповнюється українською мовою розбірливим почерком.

Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до Протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як Протокол підписаний.

Протокол складається в чотирьох примірниках - один оригінал і три копії.

Оригінал Протоколу протягом трьох робочих днів після його підписання (відмови від його підписання) передається для прийняття рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення до органу, керівник якого має право накладати стягнення за бюджетні правопорушення:

· якщо Протокол складено посадовою особою контрольно-ревізійного відділу в районі, місті, районі у місті, міжрайонного контрольно-ревізійного відділу, посадовою особою контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві і Севастополі, посадовою особою Головного контрольно-ревізійного управління України - відповідно до контрольно-ревізійного управління у Автономній Республіці Крим, області, містах Києві і Севастополі, Головного контрольно-ревізійного управління України, Голови Головного контрольно-ревізійного управління України;

· якщо Протокол складено посадовою особою відділення Державного казначейства України у районі, місті, районі в місті, посадовою особою управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві і Севастополі, посадовою особою Державного казначейства України - відповідно до управління у Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві і Севастополі, Державного казначейства України, Голови Державного казначейства України (якщо Протокол складено в частині порушення порядку перерахування належних державному бюджету коштів з місцевих бюджетів, він передається Міністру фінансів);

· якщо Протокол складено посадовою особою фінансового органу виконкому міської міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення ради, посадовою особою фінансового органу районної державної адміністрації, посадовою особою Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, фінансового органу обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, посадовою особою Міністерства фінансів України - до керівника відповідного фінансового органу;

· якщо Протокол складено посадовою особою виконавчого органу міської міста районного значення, у разі створення районної у місті, селищної та сільської ради - відповідно до міського, районного у місті, селищного та сільського голови.

Одна копія Протоколу залишається органу, посадова особа якого склала Протокол, друга копія Протоколу надається керівнику органу, установи, організації, підприємства, де вчинене бюджетне правопорушення, третя копія Протоколу надсилається до відома органу вищого рівня учасника бюджетного процесу, де вчинене бюджетне правопорушення.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт - місяцями або днями, позбавлення спеціального права - роками, місяцями або днями.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Якщо у результаті вчинення бюджетного правопорушення заподіяно майнову шкоду адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного (міського) суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито за місцем його вчинення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Дисциплінарні проступки – це суспільно небезпечні вчинки, які заподіюють шкоду внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організацій і тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність. Накладання дисциплінарних стягнень регламентоване трудовим законодавством. Відповідно межі дисциплінарних покарань не виходять за межі чинного трудового права.







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.