Щодо оформлення складальних креслень

ДОДАТОК 12

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Складальні креслення є невідʾ ємною складовою графічної частини КП та містять основні вихідні дані щодо конструкції Обʾ єкту. Складальні креслення виконуються студентом особисто у відповідності до діючих вимог ЄСКД.

Для оформлення складальних креслень Обʾ єкту та технологічного оснащення для його складання (монтажу, випробування), студент користується конструкторською документацією на Обʾ єкт та технологічне оснащення для його складання (монтажу, випробування), далі – КД, що видається керівником ДП та (або) головою циклової комісії. За домовленістю із керівником КП та головою циклової комісії, студент може самостійно підготувати та погодити відповідну конструкторську документацію, підготовлену ним самостійно.

КД може бути у вигляді відповідних складальних креслень та схем, ескізів тощо, що діють (діяли) на базовому підприємстві або на інших провідних авіаційних підприємствах світу.

Студент повинен виконати складальні креслення Обʾ єкту та технологічного оснащення для його складання (монтажу, випробування) в обсязі, що дозволить студентові відповісти на наступні питання:

- вільне володіння конструкцією та її особливостями;

- можливість відобразити основні складові частини конструкції;

- чітке уявлення про можливість застосування вибраних студентом конкретних ЗТО для виконання зʾ єднань у конкретних зонах конструкції;

- уявлення про габаритні та основні зʾ єднувальні розміри, у тому числі: шаги заклепок, відстані від крайок, діаметри кріпильних елементів, довідкові розміри тощо.

Мінімально необхідними елементами складального креслення Обʾ єкту та технологічного оснащення для його складання (монтажу, випробування) є:

- загальний вид (вид у плані);

- розрізи по вертикальній та горизонтальній площині;

- розрізи, види, виноси штатних та основних нештатних місць конструкції;

- розрізи, види, виноси, що дозволяють ідентифікувати основні конструктивні параметри, тип та розміри кріпильних елементів, що застосовуються у конструкції;

- елементи креслень, що дозволяють чітко ідентифікувати матеріали деталей конструкції та типи зʾ єднань їх між собою;

- інші елементи креслень, що дозволяють мати єдине уявлення щодо особливостей конструкції у відповідній зоні.

До штатних місць конструкції відносяться типові зʾ єднання складових частин типу «стрингер-обшивка», «пояс-обшивка, «кутник-профіль» тощо.

До нештатних місць конструкції відносяться зʾ єднання СЧ типу «стиковий кронштейн-обшивка», «силова нервюра-складова частина каркасу», «кронштейн навішування-пояс лонжерону» тощо.

Студент повинен вибрати у КД необхідні елементи (фрагменти), які дозволять виконати поставлені вище задачі, задовольнити вимоги ЄСКД, та погодити обсяг таких елементів (фрагментів) із керівником КП. Крім цього, студент повинен запропонувати власне уявлення про компонування вибраних ним фрагментів на майбутньому складальному кресленні. У будь-якому випадку, загальний обсяг складальних креслень повинен бути не менше ніж 2 (два) ф. А1.

Після погодження комплекту фрагментів та компонування складальних креслень, студенту необхідно:

1) гармонізувати літерні позначення видів, розрізів, виносів тощо, що є у КД та будуть у складальних кресленнях. Тобто, на складальних кресленнях повинні бути літерні позначення в алфавітному порядку (вид А, розріз Б-Б, вид В, винос Г, винос Д тощо).

2) гармонізувати нумерацію позицій складових частин конструкції: всі позиції складальних креслень повинні розміщуватися у наскрізному порядку, починаючи з №1, без пропусків, з урахуванням класифікатора (складальні одиниці, деталі, стандартні вироби тощо), та внести у специфікацію складальних креслень тільки ті позиції, які будуть на них відображені;

3) вибрати, актуалізувати та погодити із керівником перелік технічних вимог на полі складальних креслень (схем, ескізів тощо).