Охарактеризуйте суть, значення та способи застосування стереотипів в PR.

Спершу слід почати з самого визначення поняття «стереотип». Згідно з більшістю визначень, стереотип – це рефлексивні ідеї, які група людей створює і поширює стосовно інших людей, які відрізняються від неї. Стереотип може бути виражений одним словом чи фразою, комбінацією слів та образів чи просто образом. Образ, який виникає є зрозумілим для інших людей, які мають спільні погляди.

Стереотипи можуть бути позитивні («чорношкірі люди є хорошими баскетболістами»), або негативні («жінки погані водії»). Проте більшість стереотипів схиляють нас до відчуття, що ми є вищими, ніж особа чи група осіб, до сприйняття яких ми застосовуємо стереотипи. Стереотипи ігнорують унікальність кожного члена групи і змальовють кожного члена групи через певний шаблон.

Стереотипи можуть з’являтися в медіа через особисті переконання письменників, директорів, продюсерів, репортерів і редакторів. Але стереотипи також можуть бути використані в медіа, бо вони є засобом легкої ідентифікації людини або групи людей, які легко розпізнає аудиторія. Коли терміни написання статті є дуже стислими, деколи легше використати стереотип, який характеризує особу чи ситуацію, ніж давати ширше пояснення ситуації

По суті ЗМІ знаходяться в замкненому колі: «виражаючи і формуючи громадську думку, засоби масової інформації, з одного боку, акумулюють досвід і волю мільйонів, а з другого – впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки групової дії людей

Стереотипи формуються під впливом двох факторів: несвідомого колективного перетворення та індивідуального соціокультурного середовища, а також, без сумніву, за допомогою ціленаправленого ідеологічного впливу за допомогою ЗМІ. За допомогою стереотипів легко маніпулювати свідомістю людини, оскільки стереотип тісно пов’язаний з життєдіяльністю суспільства в цілому і конкретних соціальних груп, зокрема. Наприклад, у свідомості мешканців нашої країни збереглась, як стереотип, «філософія надії», орієнтація на ідеальні зразки. У американців є свої стереотипи. Люди в США виховані так, що вони не вірять в безвихідь ситуації: вони вважають, що коли в людини є певні навики, то будь – яке завдання може бути вирішене. Їм властивий «оптимізм до останнього».

Більшість дослідників вказують на зв’язок стереотипів з великим впливом ЗМІ, які формують ставлення до світу, на поведінку, яка відтворює сприйняття вчинків «героїв», створених пресою, радіо чи телебаченням. Наприклад, зараз певним стереотипом стає людина, яка зор’єнтована на досягнення певної мети, цілеспрямована, яка розраховує лише на власні сили.

ЗМІ привчають людину мислити стереотипами і знижують інтелектуальний рівень повідомлень настільки, що це стало інструментом для досягнення мети: інтелектуальної деградації глядача. Причиною цього став головний метод закріплення потрібних стереотипів у свідомості – повторення.

Ще один метод, який використовують ЗМІ це створення міфів – в техніці переконування підтримка міфів відіграє значну роль. Міфи впроваджують у свідомість, впливають на почуття і поведінку людей. Міфи є життєздатними, це пояснюється тим, що спираючись на реальні факти і події, вони сприймаються, як істина.

Подія, істинність якої суб’єкти спілкування не мали можливості перевірити, здається їм правдоподібною на основі тої моделі світу, яку вони собі створили і яка є насправді.

Правдиві факти дуже часто сприймаються людьми, як байки. Саме так були сприйняті розповіді афганців про те, що вони брали участь у справжній війні, через те, що пропагандою в масовій свідомості був «закріплений» міф про обмежене введення радянських військових в Афганістан.

Напевно, було б більш гуманно відмовитись від міфотворення, тому що людина переживає велику драму саме тоді, коли руйнуються її ілюзії, а не коли вона переживає реальні труднощі. Основою механізму міфологізації є підтасовка, приховування фактів, подій, документів. Але міфи завжди мають під собою реальне підґрунтя, якусь реальну подію, певний факт. Швидкому поширенню міфів переважно сприяє низька інформаційна культура, схильність до некритичного сприйняття світу. Велика кількість міфів є результатом монополізації інформації. Відсутність інформації у громадян дозволяє владним структурам чинити прихований тиск на громадську думку через ЗМІ.

Ще одним методом, який дозволяє впливати на громадську думку – це імідж. Функції іміджу і стереотипу-різні. Стереотип означає образ, який відбиває якості і характеристики, які частково властиві для певного об’єкту, імідж – це штучно сформований образ.

Імідж створюється шляхом нав’язування певних асоціацій, він завжди пов’язаний з уявою. Імідж створює реальну соціально -психологічну установку, яка спрямовує поведінку людини щодо об’єкта. Зважаючи на те, що він діє на психіку людини, отже, і легко сприймається, запам’ятовується, а, отже, часто використовується в рекламі, імідж можна легко використовувати, як засіб пропаганди, як інструмент управління свідомістю. Автори реклами стверджують, що «люди палять не сигарети, а їх образ», «жінки купують не косметику, а бажання бути гарною» і т. д.