Охарактеризуйте принципи управління pr-кампанією.

Конкретно аналізувати принципи розробки програми вперше почав американський дослідник Едвард Бернайз. Ще в 1935 р. він запропонував власну модель програми діяльності піармена, що включає такі елементи:

· Формулювання цілей. Це основний крок, початкова точка діяльності. Формулюючи ціль, необхідно виходити з того, що приватні або ж корпоративні інтереси (тобто інтереси тих, хто збирається провести PR-кампанію) і громадські інтереси повинні збігатися. Або потрібно, щонайменше, довести, що той, хто проводить кампанію діє заради загального блага, для взаємної користі (наприклад, корпорації та всієї країні).

· Аналіз ставлення громадськості до корпорації. Його варто проводити на репрезентативному матеріалі, здатному показати, яке загальне ставлення публіки до товарів і послуг даної корпорації. Які саме дії корпорації або клієнта, якого вона обслуговує, впливають на це ставлення.

· Дослідження даних аналізу. Воно необхідне для визначення основного підходу до проблеми з урахуванням поточних дій корпорації. Визначення головної лінії політики корпорації має першочергове значення в будь-якому PR-заході. Причому будь який PR-захід захід має бути співвіднесений зі специфічними потребами даної корпорації, що випливають з наявної ситуації.

· Використання засобів поширення інформації. Коли програма затверджена, її треба реалізовувати всіма можливими засобами, дотримуючись при цьому принципів послідовності й тривалості. Ці засоби вибираються відповідно до намічених цілей. Проте й цілі, якими б вони не були, повинні визначатися з урахуванням особливостей тих засобів комунікації, які передбачається використовувати.

Запропоновані Е.Бернайзом вихідні принципи побудови програми дій фахівців з паблік рилейшнз, незважаючи на своєрідність послідовності кроків її реалізації, сьогодні так чи інакше широко використовуються, щоправда, кожного разу набуваючи дещо іншого вигляду.

Відомий теоретик в сфері комунікацій професор Джон Марстон запропонував оригінальне визначення PR, в основі якого лежать головні функції паблік рилейшнз. Він, зокрема виділяє усього чотири функції, сукупність яких була названа ним системою RACE:

· Дослідження (Research); Визначення проблеми. Проведення досліджень із метою зондування й відстеження проблеми, з’ясування точок зору, установок та поведінки тих груп громадськості, на які впливає політика організації і від дій яких залежить її діяльність. “Що відбувається в даний момент? ”. Висновки за результатами досліджень є основою для наступного етапу

· Дія (Action); ПлануванняPR-програми. Визначається стратегія й тактика комунікації, завдання й зміст практичних кроків. Розробка плану й кошторису. “Виходячи з того, що ми знаємо про ситуацію, що саме ми повинні змінити, зробити або сказати? ”

· Спілкування (Communication); Реалізація PR-програми.Дія та спілкування. Реалізація програми дій і комунікації, спрямованої на досягнення конкретних змін у кожній групі громадськості як складових наближення до загальної програмної мети. “Хто повинен це зробити і сказати, коли, де і як? ”

· Оцінка результатів (Evaluation). Оцінка результатів. Чи дійшло повідомлення до аудиторії й чи викликало потрібний ефект? Оцінка підготовки, реалізації й досягнутих результатів програми. У процесі реалізації програми здійснюється постійне коректування за результатами відстеження зворотного зв’язку. “Як ідуть справи або як ми працювали? ”

Також, професор політичних наук Принстонського університету Х. Чайлдз вважає, що перш ніж приступати до формування громадської необхідно провести такі процедури:

· чітко визначити об’єкти пропагандистської кампанії;

· виокремити соціальні групи, які повинні стати об’єктом впливу;

· проаналізувати установки й думки цих груп щодо організації

· з’ясувати, чому ці групи мають саме такі уявлення або недостатньо обізнані, не поінформовані з даного питання

· одразу ж після виконання попереднього аналізу необхідно створити організацію, яка буде виражати цілі фірми.

Тоді програма самих PR-заходів ґрунтуватиметься на таких чотирьох компонентах:

· Організації (саме та, що утворюється для вираження, пропагування цілей)

· Аргументації (підготовка заяв, статей тощо)

· Методах переконання (емоційні заклики)

· Пабліситі (вибір ЗМК, координація їх дій в часу, драматизація гасел, зіставлення їх з поточними подіями)