Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Способи завдання бінарних відношень






 

Бінарні відношення можна задати такими способами.

Спосіб 1. Перерахування елементів, якими утворене відношення. Як елементи бінарного відношення виступають упорядковані пари.

Приклад 4.1. Бінарне відношення на множині задано перерахуванням упорядкованих пар: .

Спосіб 2. Матриця суміжності.

Визначення 4.2. Матриця суміжності бінарного відношення на множині – це квадратна таблиця розміру ( – потужність множини, на якому задане бінарне відношення), де елемент , що розташований на перетинанні -го рядка та -го стовпця, визначається таким чином:

(4.1)

Отже, кожна комірка взаємно однозначно відповідає елементам декартова квадрата. Комірку , що відповідає елементу, який належить відношенню , відзначають одиницею, в інші клітинки поміщають нулі.

Приклад 4.2. Дана множина та її декартів квадрат: . На множині розглядається бінарне відношення . Матриця суміжності бінарного відношення має вигляд:

.

Спосіб 3. Граф. Бінарне відношення можна задати за допомогою графової діаграми.

Визначення 4.3. Граф – це сукупність множини із заданим на ньому бінарному відношенні : , де – носій графа (сукупність вершин), – сигнатура графа (сукупність дуг).

Сигнатура встановлює зв'язок між вершинами графа. Графом також називається і графова діаграма, якою він зображується: вершини позначаються крапками, упорядковані пари вершин – дугами, де дуга спрямована з вершини, що розташована на першій позиції в упорядкованій парі, у вершину, яка розташована на другій позиції.

Приклад 4.3. Граф бінарного відношення , заданого на множині (див. приклад 4.2) має вигляд (рис. 4.1):

 
 

Рисунок 4.1 – Граф бінарного відношення із прикладу 4.3

 

Розглянемо наступний приклад, що ілюструє інформаційний обмін між пристроями ЕОМ, блок-схема якої вперше була запропонована Джоном фон Нейманом.

Приклад 4.3. Дано множину . Тут пристрій уведення; процесор (арифметичний пристрій); пристрій керування; запам'ятовувальний пристрій; пристрій виведення. Відношення на множині :

. (4.2)

можна задати за допомогою графа (рис. 4.2):

 

Рисунок 4.2 – Інформаційний обмін між пристроями ЕОМ

 

Спосіб 4. Фактор-множина

Визначення 4.4. Околиця одиничного радіуса елемента – це сукупність елементів таких, що :

. (4.3)

Визначення 4.5. Фактор - множиною ( або ) множини за бінарним відношенням R називається сукупність околів одиничного радіуса для всіх елементів множини при заданому на ньому бінарному відношенні :

. (4.4)

Приклад 4.4. Для бінарного відношення (4.2) із прикладу 4.3 фактор-множина подається так:

,

де у верхньому рядку розташовані елементи множини , на якому задане бінарне відношення, у нижньому – околи одиничного радіуса відповідних елементів.

 

4.2 Властивості бінарних відношень

 

Бінарні відношення мають три основні властивості, відповідно до яких вони класифікуються: рефлексивність, симетричність, транзитивність.

Визначення 4.6. Бінарне відношення є рефлексивним, якщо виконується умова:

, (4.5)

тобто для будь-якого елемента з множини кожна впорядкована пара вигляду належить бінарному відношенню.

У матриці рефлексивного бінарного відношення на головній діагоналі розташовані одиниці:

, (4.6)

 


у графі – всі вершини мають петлі (рис. 4.3):

 

 

Рисунок 4.3 – Петля в графі рефлексивного бінарного відношення

Визначення 4.7. Бінарне відношення є симетричним, якщо виконується умова:

, (4.7)

тобто для будь-яких елементів , з множини таких, що впорядкована пара належить бінарному відношенню , симетрична пара також належить даному відношенню.

Матриця симетричного бінарного відношення симетрична відносно головної діагоналі:

. (4.8)

 

У графі симетричного бінарного відношення – наявність між кожною парою вершин, що перебувають у відношенні , двох протилежно спрямованих дуг (рис. 4.4):

 


Рисунок 4.4 – Симетрично спрямовані дуги

Приклад 4.5. Видалення в графі із прикладу 4.3 (див. рис. 4.2) дуг , , , призводить до симетричного відношення (рис. 4.5).

 

Рисунок 4.5 – Симетричне бінарне відношення

Визначення 4.8. Бінарне відношення називається транзитивним, якщо виконано властивість:

, (4.9)

для будь-яких трьох елементів таких, що послідовно утворені впорядковані пари із цих елементів , перебувають у відношенні , тоді пари із крайніх елементів також належать даному відношенню.

Граф транзитивного бінарного відношення характеризується наявністю транзитивно замикаючих дуг (рис. 4.6) для кожних двох пар з умови (посилки) даної властивості (4.9).

 


Рисунок 4.6 – Транзитивно замикаюча дуга

Приклад 4.6. У графі на рис. 4.5 транзитивно замикаючими є такі дуги: для впорядкованих пар , ; для пар , ; для пар , ; для , .

Вводяться також додаткові властивості, засновані на наведених вище:

антирефлексивність (у матриці суміжності на головній діагоналі всі елементи нульові, у графі не існує петель): ;

нерефлексивність (у матриці суміжності по головній діагоналі розташовані як нулі, так і одиниці, у графі деякі вершини мають петлі): ;

антисиметричність (всі відповідні симетричні комірки матриці суміжності різні; у графі немає жодної пари симетрично спрямованих дуг): ;

несиметричність (якщо умова симетричності порушується хоча б для однієї пари, тобто ;

нетранзитивність: якщо , для яких не виконується умова транзитивності, тобто .

Приклад 4.7. Після видалення симетричних і транзитивно замикаючих дуг у графі із прикладу 4.3 (див. рис. 4.2), тобто всіх дуг, крім , відношення стає антисиметричним, антирефлексивним, не транзитивним (рис. 4.7):

 


Рисунок 4.7 – Антирефлексивне, антисиметричне, нетранзитивне відношення

 

4.3 Бінарне відношення еквівалентності

 

Відношення еквівалентності – спеціальний тип бінарного відношення, затребуваний на практиці.

Визначення 4.9. Бінарним відношенням еквівалентності називається рефлексивне, симетричне й транзитивне відношення, тобто :

1) рефлексивність означає, що кожний елемент еквівалентний сам собі: ;

2) симетричність означає, що якщо елемент еквівалентний елементу , то й еквівалентний елементу : ;

3) транзитивність: якщо елемент еквівалентний елементу , а еквівалентний елементу , то еквівалентний : .

Відношення еквівалентності ілюструється графом з петлями й симетрично спрямованими дугами, які попарно мають транзитивно замикаючі дуги (рис. 4.8).

 

Рисунок 4.8 – Граф бінарного відношення еквівалентності

Приклад 4.8. Бінарне відношення еквівалентності ілюструє роботу тригера, граф переходів якого зображений на рис. 4.10.

 

а б

Рисунок 4.9 – Граф переходів (а) і структура тригера (б)

Визначення 4.10. Клас еквівалентності елемента є множина всіх елементів , кожний з яких перебуває з елементом увідношенні еквівалентності:

або . (4.10)

Визначення 4.11. Розбивкою множини називається сімейство непустих попарно непересічних підмножин (класів), об'єднання яких співпадає з , тобто зображення множини у вигляді попарно непересічних підмножин називається розбивкою множини . Індекс розбивки визначається його потужністю.

Нехай сімейство підмножин множини : . Відповідно до визначення 4.11, є розбивкою множини , якщо воно задовольняє властивості:

1) будь-яка множина із не є порожньою, тобто ;

2) довільні дві множини з розбивки не мають спільних елементів:

;

3) об'єднання всіх множин із співпадає з множиною :

.

Приклад 4.9. Розбивками триелементної множини є:

– найбільша (максимальна) розбивка індексу одиниця, що містить одну єдину непусту множину, яка співпадає з множиною ;

; ; – розбивки індексу 2;

– найдрібніша (мінімальна) розбивка, що складається з одноелементних підмножин множини , індекс розбивки дорівнює 3.

Приклад 4.10. Максимальна розбивка індексу 1 завжди містить одну єдину множину , на якій воно розглядається: – тут усього один клас, він еквівалентний U.

Приклад 4.11. Множина всіх одноелементних підмножин становить найдрібнішу розбивку, індекс якої співпадає з потужністю вихідної множини: .

Розглянемо схему розбивки множини на класи еквівалентності. Нехай на кінцевій множині задане відношення еквівалентності . Здійснимо таку побудову:

– виберемо елемент і утворимо підмножину (клас) , що складається з елемента та всіх елементів, еквівалентних йому:

;

– виберемо елемент , і утворимо підмножину (клас еквівалентності) елемента , що складається з і всіх елементів, еквівалентних йому:

; і т.п.

У результаті такої побудови породжується система класів така, що будь-який елемент із множини входить хоча б в один клас, тобто .

Дана система має такі властивості:

1) утворює розбивку, тобто класи попарно не перетинаються: ;

2) будь-які два елементи з одного класу еквівалентні: ;

3) будь-які два елементи з різних класів не еквівалентні:

.

Побудована розбивка (система класів) називається системою класів еквівалентності за відношенням .

Класи еквівалентності мають такі властивості:

1) елемент належить своєму класу еквівалентності: .

2) якщо елемент належить класу еквівалентності елемента , то класи еквівалентності елементів і співпадають: .

3) якщо класи еквівалентності перетинаються, то вони співпадають:

;

нерівні (різні) класи еквівалентності не перетинаються:

.

Таким чином, класи еквівалентності або не перетинаються, або співпадають: .

4) об'єднанням класів еквівалентності є вся множина : .

Отже, класи еквівалентності утворюють розбивку множини. Матрицю бінарного відношення еквівалентності можна зобразити у блоково-діагональному вигляді (рис. 4.10), де кожна підматриця, що складається з одиниць, відповідає класу еквівалентності.

 

Рисунок 4.10 – Матриця бінарного відношення еквівалентності

 

З формальної точки зору модель є фактор-множина елементів об'єкта, що моделюється, щодо деякого відношення еквівалентності, заданого на вихідній системі. Поняття “відношення еквівалентності”, “ фактор-множина”, “класи еквівалентності” використовуються при побудові математичної моделі деякої реально функціонуючої складної системи. Під час дослідження виникає завдання вибору істотних властивостей, деталей, ознак об'єкта, який моделюється. Відношення еквівалентності, з одного боку, ототожнює другорядні, несуттєві ознаки й властивості, з іншого боку – виділяє як представників класів еквівалентності основні властивості.

 

4.4 Контрольні запитання

 

1. Яке відношення називається бінарним?

2. Якими способами можна задати бінарне відношення?

3. Як визначається матриця суміжності?

4. Чим визначається розмір матриці суміжності?

5. Що таке граф бінарного відношення?

6. Які властивості мають бінарні відношення?

7. Як визначається властивість рефлексивності?

8. Чим характеризується матриця суміжності рефлексивного бінарного відношення?

9. Які характерні ознаки має граф рефлексивного відношення?

10. Як визначається властивість симетричності?

 

5 БІНАРНЕ ВІДНОШЕННЯ ПОРЯДКУ






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.