Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Антиангінальні засоби. Засоби, які застосовують для лікування інфаркту міокарда






Патологічні стани, пов’язані з недостатністю вінцевого кровообігу, об’єднуються терміном „ішемічна хвороба серця”. До неї належать гостра і хронічна недостатність вінцевого (коронарного) кровообігу. До гострої форми ішемічної хвороби серця належать стенокардія, або „грудна жаба” (переклад латинського терміну „angina pectoris”), та гострий інфаркт міокарда.

Антиангінальні засоби – препарати, які застосовують для лікування ішемічної хвороби серця.Ішемічна хвороба серця (недостатність коронарного кровообігу) розвивається в результаті невідповідності між потребою серця в кисні та його кровопостачанням. Це відбувається при патологічних змінах у вінцевих судинах (спазми, атеросклеротичні бляшки) та посиленій роботі серця. Одними з форм ішемічної хвороби серця є стенокардія, інфаркт міокарда. Напад стенокардії (серцевий напад) проявляється сильним болем за грудниною, який може віддавати у ліву руку, шию, лопатку. Якщо больовий напад триває понад 30 хв, то такий стан вважається першою ознакою гострого інфаркту міокарда.

Засоби, які застосовують при ішемічній хворобі серця (антиангінальні препарати), повинні збільшувати кровопостачання серця (розширювати судини) або зменшувати роботу серця і його потребу в кисні.

 

Класифікація антиапгінальних препаратів
1. Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні та поліпшують його кровопостачання.
1.1. Нітрати (нітровазодилататори): нітрогліцерин (нітрет), сустак (гліцерол-тринітрат), тринітролонг, нітросорбід (ізосорбіду мононітрат – ізосорб, ізосорбіду динітрат – ізодиніт, ізо Мак), нітронг, нітрогранулонг.
1.2. Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів): верапаміл (ізоптин, фіноптин), ніфедипін (фенігідин, ніфекард), амлодипін (норвакс), дилтіазем (діазем).
1.3. Препарати різних хімічних груп: аміодарон, молсидомін (корватон).
2. Засоби, що покращують транспорт кисню до серця.
2.1. Вінцеворозширювальні засоби міотропної дії: карбокромен (інтенкордин), дипіридамол (курантил), но-шпа (дротаверину гідрохлорид) пентоксифілін.
2.2. Засоби рефлекторної дії: валідол.
2.3. Антиагреганти: кислота ацетилсаліцилова, тиклопідин (тиклід).
3. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.
3.1. Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол, обзилан, індерал), атенолол, талінолол, метопролол.
4. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії: натрію аденозинтрифосфат (АТФ), рибоксин, калію оротат, кислота глутамінова, вітаміни (С, В2, Е).

Препарати нітратів
Нітрогліцерин — високоактивний антиангінальний препарат.
Протипоказаннями до застосування нітрогліцерину є закритокутова форма глаукоми, підвищення внутрішньочерепного тиску, інсульт, гострий інфаркт міокарда, який супроводжується гіпотонією та колапсом.
До пролонгованих форм нітрогліцерину належать тринітролонг, сусак та нітронг.
Фармакологічні ефекти нітрогліцерину:
– розширює коронарні судини серця за рахунок:
• стимуляції утворення у стінці судин нітрогену (І) оксиду (NО) у результаті перетворення нітратів у нітрити, який є ендотеліальним фактором релаксації (розслаблення) непосмугованих м'язів судин;
• стимуляції утворення простацикліну в стінці судин;
• рефлекторного клофеліноподібного механізму;
– зменшує навантаження на серце і його потребу в кисні;
– знижує переважно венозний тиск;
– розширює також судини мозку, черевної порожнини, справляє спазмолітичну дію на м'язи жовчовивідних і сечовивідних шляхів, матки, бронхів.
Нітрогліцерин призначають сублінгвально. Дія проявляється через 2-3 хв і триває до 30 хв. Застосовують при серцевому нападі (купірування нападу стенокардії), інфаркті міокарда. В екстрених випадках застосовують 1% розчин нітрогліцерину в ампулах, який вводять внутрішньовенно у вигляді 0, 01% розчину при інфаркті міокарда, гострій серцевій недостатності тощо.
Побічна дія нітрогліцерину – головний біль, запаморочення, зниження АТ (у разі передозування – судинний колапс), толерант-ність.
До препаратів нітрогліцерину подовженої дії належать тринітролонг, сустак. нітронг, ізосорбіду моно- і динітрат, ериніт, нітросорбід, які застосовують в основному для запобігання (профілактики, лікування) стенокардії.
Тринітролонг випускається у вигляді полімерних плівок, що прикріплюють до ясен шляхом натискання. Дія проявляється через 2–3 хв і триває до 5 год. Застосовують для лікування всіх видів стенокардії (профілактика і купірування нападу).
Сустак – мікрокапсульована лікарська форма нітрогліцерину подовженої дії. Випускається в таблетках у вигляді двох форм — сустак-міте і сустак-форте, які різняться дозою нітрогліцерину. Початок дії – через 0, 5–1 год, тривалість – до 5 год. Застосовують внутрішньо для лікування стенокардії.
Ериніт був першим нітратом довготривалої дії, який почали за-стосовувати в медичній практиці. Зараз застосовують ізосорбіду мононітрат та динітрат.

Антагоністи кальцію (ніфедипін, верапаміл, дилтіазем, амлодипін) розширюють судини серця, зменшують потребу серця в кисні. Застосовують при стенокардії, що не піддається лікуванню нітратами.
-Адреноблокатори (атенолол, пропранолол, талінолол, метопролол, ацебутолол) зменшують потребу серця в кисні. Застосовують для комбінованої терапії ішемічної хвороби серця.

Коронаролітики
Молсидомін – антиангінальний судинорозширювальний засіб. Дію спостерігають через 20 хв при внутрішньому застосуванні та через 10 хв при сублінгвальному введенні, триває до 6 год. Застосовується для купірування та лікування стенокардії.
Валідол – препарат рефлекторної дії, що містить ментол, який подразнює рецептори під язиком та рефлекторно розширює судини серця, виявляє седативну дію. Застосовують під язик при легких серцевих нападах.
Дипіридамол (курантил) – коронаролітик, що покращує транспорт до серця кисню. Застосовують для профілактики та лікування стенокардії.
Анаприлін застосовують при хронічній ішемічній хворобі серця із стенокардією спокою, і особливо, із стенокардією напруження. Призначають по 0, 01 г 4 рази на день, поступово збільшуючи дозу до 0, 16-0, 2 г на добу. Лікування триває довго. Відміняють препарат поступово, протягом 2 тижнів. Це робиться для профілактики синдрому відміни, який може проявлятися частими нападами стенокардії і навіть розвитком гострого інфаркту міокарда.
При гострих нападах стенокардії, гострому інфаркті міокарда анаприлін призначають також внутрішньовенно крапельно по 0, 005 г на 500 мл 5% розчину глюкози (в глюкозі розчиняють 5 мл 0, 1% ампульованого розчину препарату).
Як уже зазначалось, анаприлін протипоказаний при серцевій слабкості, вираженій брадикардії, схильності до бронхоспазму, захворюваннях периферичних судин та ін.
При гострому інфаркті міокарда, особливо ускладненому кардіогенним шоком, застосовується комплексне лікування. Для купірування болю використовують наркотичні анальгетики: морфін, омнопон, промедол (у комбінації з атропіном, димедролом, аміназином), фентаніл з дроперидолом. Хорошу знеболювальну активність проявляє закис азоту в комбінації з нейролептиками. При залишкових болях показаний анальгін у комбінації з протигістамінними та нейролептичними препаратами. Для підвищення артеріального тиску при кардіогенному шоку можна застосовувати внутрішньовенне введення дофаміну, який у цій ситуації є засобом вибору, норадреналіну, мезатону. Як протишоковий засіб іноді використовують глюкокортикостероїди.
Із метою лікування та профілактики серцевих аритмій, які часто супроводжують гострий інфаркт міокарда, використовують проти аритмічні засоби. При шлункових аритміях хворому вводять внутрішньовенно повільно 0, 2% розчин ксикаїну, можна застосовувати новкаїнамід внутрішньом’язово. При аритміях передсердного походження показані серцеві глікозиди, антагоністи іонів кальцію. При брадикардії показаний ізадрин.
Інфаркт міокарда розвивається внаслідок тривалого порушення кровопостачання серця. При цьому порушуються робота серця, серцевий ритм, знижується тиск, виникає серцева недостатність, загроза утворення тромба в серці.
Лікування інфаркту міокарда включає комплексне застосування наступних груп препаратів:
– для усунення сильного болю та профілактики кардіогенного шоку вводять наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, омнопон, промедол), засоби для наркозу (азоту закис), проводять нейролептанальгезію (фентаніл з дроперидолом);
– для підвищення АТ застосовують дофамін, мезатон;
– при аритміях на фоні інфаркту міокарда вводять протиаритмічні препарати – лідокаїн (внутрішньовенно 0, 2%), новокаїнамід;
– для обмеження розмірів інфарктного вогнища вводять ніт-рогліцерин (внутрішньовенно 0, 01%), анаприлін, ніфедипін;
– при гострій серцевій недостатності застосовують кардіото-нічні препарати швидкої дії (строфантин, корглікон);
– для профілактики тромбоутворення вводять антикоагулянти (гепарин).
Для обмеження розмірів інфарктного вогнища хворим призначають внутрішньовенне введення 0, 01% розчину нітрогліцерину. Ця процедура проявляє і знеболювальну дію. Застосування у хворих з гострим інфарктом міокарда –адреноблокаторів (анаприліну) та антагоністів іонів кальцію (ніфедипіну), як уже зазначалось, також зменшує зону ураження. Хворому показані інгаляції кисню. Здійснюється корекція кислотно-лужної рівноваги. Для збільшення інтенсивності анаеробного метаболізму проводять вливання поляризуючої суміші (глюкози з інсуліном і калію хлоридом). Вибір необхідних препаратів визначається станом хворого в кожному конкретному випадку.
Вибір препаратів у кожному конкретному випадку визначається станом хворого.
Особливості роботи з препаратами:
– нітрогліцерин в таблетках, капсулах застосовують сублінгвально; рідкий нітрогліцерин у флаконах призначають по 1–2 крамі на грудочку цукру під язик (якщо раніше хворий ним не користувався), найбільша разова доза на приймання – 3–4 краплі. Якщо серцевий напад не минає протягом 10 хв, дозволено ще двічі повторити приймання препарату через 10 хв.
Якщо больовий напад триває понад 30 хв, хворий підлягає гос-піталізації у спеціалізоване відділення;
– сустак застосовують внутрішньо, не розжовуючи таблетку;
– препарати нітратів не можна приймати одночасно з антаго-ністами кальцію, коронаролітиками;
– валідол при легких серцевих нападах медсестра має право са-мостійно застосувати до приходу лікаря;
– валідол у капсулах, таблетках застосовують під язик; рідкий валідол у флаконах призначають по 4–5 крапель на грудочку цукру під язик.

Антиангінальні засоби
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування
Валідол (Validolum) Таблетки по 0, 06 г
Капсули по 0, 05 г
Флакони по 5 мл Під язик під час нападу 4–5 крапель на грудочку цукру
Молсидомін (Molsidominum) Таблетки по 0, 002;
0, 004 г Внутрішньо по 0, 002–0, 004 г
Нітрогліцерин (Nitroglycerinum) Таблетки, капсули по 0, 0005 г
Флакони 1%
спиртового розчину по 5; 10 мл Під язик по 0, 0005 г
1–2 краплі на грудочку цукру
Сустак-міте (Sustac-mite) Таблетки, що містять 0, 0026 г нітрогліцерину Внутрішньо без розжовування по 2, 6 г двічі на день
Сустак-форте (Sustac-forte) Таблетки, що містять 0, 0064 г нітрогліцерину Внутрішньо по 6, 4 г






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.