Поняття про системне та прикладне програмування.

Систе́ мнепрограмува́ ння (або програмування систем) — це вид програмування, який полягає у розробці програм, які взаємодіють з (операційною системою), або апаратним забезпеченням комп'ютера. Головною відмінністю системного програмування в порівнянні з прикладним програмуванням є те, що прикладне програмне забезпечення призначене для кінцевих користувачів (наприклад, текстові процесори, графічні редактори), тоді як результатом системного програмування є програми, які обслуговують апаратне забезпечення або операційну систему (наприклад, дефрагментаціядиска) що обумовлює значну залежності такого типу ПЗ від апаратної частини. Слід зазначити, що

«звичайні» прикладні програми можуть використовувати у своїй роботі фрагменти коду, характерні для системних програм, і навпаки; тому чіткої межі між прикладним та системним програмуванням немає. Оскільки різні операційні системи відрізняються як внутрішньою архітектурою, так і способами взаємодії з апаратним та програмним забезпеченням, то принципи системного програмування для різних ОС є відмінними. Тому розробка прикладних програм, які здійснюватимуть одні і ті ж дії на різних ОС, може суттєво відрізнятися.Системне програмування суттєво відрізняється від прикладного програмування, що змушує програмістів спеціалізуватися у одній з цих галузей.

Для системного програмування часто

доступна тільки обмежена кількість інструментів. Налагодження інколи має підвищену складність. Бібліотеки періоду виконання, якщо взагалі доступні, мають набагато менші можливості, і роблять менше перевірок на помилки. Через ці обмеження, часто використовуються моніторинг та реєстрація даних; операційні системи мають бути забезпечені дуже якісними підсистемами реєстрації даних.

1.2Процес створення і трансляції програм.

Перед тим, як програміст має створити програму, необхідно розробити алгоритм. Він необхідний для того, аби розкласти програму по діям.

Мову програмування прогр. вибирає сам. Компілятор перетворює певні функції цієї мови на машинну мову, зрозумілу комп.

Алгор́ итм (латинізов. Algorithmi, від імені перськогоматематикаIX ст. аль-Хорезмі) — послідовність, система, набір систематизованих правил виконання обчислювального процесу, що обов'язково приводить до розв'язання певного класу задач після скінченного числа операцій

Компілятор (англ. Compiler від англ. to compile збирати в ціле) — комп'ютернапрограма (або набір к. програм), що перетворює (компілює) сирцевий код, написаний певною мовою програмування (мова джерела, англ. sourcelanguage), на семантичноеквівалентний код в іншій мові програмування (мова цілі, англ. targetlanguage), який, як правило, необхідний для виконання програми машиною, наприклад,

Інтерпретатор мови програмування (interpreter) — програма чи технічні засоби, необхідні для виконання інших програм, вид транслятора, який здійснює пооператорну (покомандну, построкову) обробку, перетворення у машинні коди та виконання програми або запиту (на відміну від компілятора, який транслює у машинні коди всю програму без її виконання).