Основні вимоги по утриманню машин при зберіганні.

Основні вимоги по утриманню машин при зберіганні є такі.

а) при короткочасному зберіганні:

- картери агрегатів і механізмів, паливні і масляні баки заповнюються пальним, рідинами і мастильними матеріалами відповідних сортів, а циліндри двигунів обробляються консерваційними мастилами, що містять захисну присадку АКОР-1;

- системи охолодження двигунів у залежності від температури повітря заповнюються водою чи охолоджуючою низько замерзаючою рідиною з трикомпонентною присадкою (тринатрій фосфат, нітрит натрію, двохромокислий калій - по 0, 5% кожного компонента);

- у холодний час року вода із системи охолодження зливається;

- акумуляторні батареї влітку й узимку при температурі повітря не нижче –15⁰С зберігаються на машинах, узимку при температурі повітря нижче –15⁰С знімаються з машин і зберігаються в акумуляторній;

- на відкритих майданчиках колеса розвантажуються, на стекла усередині кабін установлюються світлонепроникні щити, а при наявності брезентів машини вкриваються ними;

- шини на відкритих майданчиках захищаються чохлами від впливу прямих сонячних променів (допускається покриття шин алюмінієвою фарбою на основі лаку 4С);

- індивідуальний комплект запасних частин, інструмента і приладів зберігається на машинах чи у порядку, установленим наказом командира частини;

б) при тривалому зберіганні:

- циліндри двигунів і прилади системи живлення законсервовані;

- картери агрегатів і механізмів заповнюються консерваційними мастилами;

- паливні баки дизельних машин заповнюються зимовим дизельним паливом ДЗ, бензинові баки карбюраторних машин зберігаються незаповненими, внутрішні поверхні їх оброблені консерваційними мастилами (у виняткових випадках, за рішенням командувача авіаційного об’єднання допускається утримання баків, заправлених бензином, з освіженням його у встановлений термін);

- системи охолодження двигунів оброблені інгібітором корозії, утримуються незаповненими чи заповненими низькозамерзаючою охолоджувальною рідиною;

- підвіска і колеса розвантажуються (крім підвіски не завантажених вантажних автомобілів);

- шини і гумовотехнічні вироби на відкритих майданчиках в умовах помірного клімату фарбуються алюмінієвою фарбою на основі лаку 4С, в особливих кліматичних умовах - обробляються профілактичним складом ПС-40 чи самовулканізуючим світлоазоностійким покриттям СПО-46 (освіження шин, у залежності від ДСТ чи ТУ на виготовлення, проводиться через 6…7 років);

- акумуляторні батареї з машин знімаються і зберігаються в акумуляторній у сухому стані, крім випадків, коли особливими вказівками передбачається їхнє зберігання на машинах у робочому стані;

- індивідуальний комплект ЗІП зберігається на складі частини.

Постановка машин на зберігання віддається наказом по частині, у якому визначається вид зберігання, марки і номери машин, що підлягають зберіганню, яка кількість і від кого виділяється особовий склад, терміни виконання робіт з обслуговування і консервації машин, місця стоянок, порядок матеріального забезпечення, відповідальні особи за проведення робіт, склад комісії і порядок контролю якості виконання робіт.

При підготовці великої кількості машин до зберігання, на підставі наказу по частині, начальник А і ЕГС складає план робіт. Постановка одиночних машин на зберігання здійснюється за планами командирів підрозділів. Роботи по підготовці машин до зберігання виконуються в автоТЕЧ і на місці стоянки машин.

Нові машини, що надходять у частину, і машини, що прибули з капітального чи середнього ремонту, ставляться на зберігання тільки після їхнього обкатування.

Машини, на яких встановлено спеціальне обладнання, ставляться на тривале зберігання після обкатки шасі (обкатка машин на колісному шасі - до 1000 км, на гусеничному ходу – до 300 км).

При підготовці великої кількості машин до зберігання рекомендується створювати спеціалізовані бригади з числа досвідчених водіїв і фахівців автоТЕЧ, з якими проводяться заняття по технології підготовки машин до зберігання і практично готується один автомобіль як еталон зберігання.

Усі машини, що підлягають короткочасному зберіганню, повинні пройти чергове номерне технічне обслуговування і регламентні роботи. При підготовці машин до тривалого зберігання виконуються роботи в обсязі ТО-2 (РР-2 на спецобладненні); додаткові роботи, передбачені при переводі техніки на сезонну експлуатацію; роботи щодо захисту від корозійних поразок.

Після закінчення робіт з консервації машини колеса і підвіски розвантажуються за допомогою розвантажувальних підставок, табельне майно розміщується і кріпиться відповідно до вимог діючих інструкцій, комісія частини перевіряє якість виконаних робіт і машина пломбується.

Посадова особа (начальник складу «НЗ»), що відповідає за зберігання техніки, розписується в картці обліку робіт, робить відмітку в паспорті (формулярі) кожної машини про постановку її на зберігання і на кожній машині вивішує табличку з вказівкою про заправлення охолоджуючою рідиною, пальним, мастилами, місця збереження акумуляторних батарей і ключів від замків запалювання.

Для підтримки технічної готовності і працездатності А та ЕГТ проводяться її технічне обслуговування, регламентні роботи і випробування.

Перелік робіт із захисту від корозійних поразок, вимоги по утриманню машин при зберіганні і порядок обслуговування та випробування їх здійснюються для автомобілів і базових шасі відповідно до Керівництва по збереженню автомобільної техніки, а для спеціального обладнання - Вказівками по збереженню електрогазової техніки.

Для обслуговування машин установлена така періодичність:

— один раз на місяць - при короткочасному і тривалому зберіганні виконується в парково-господарські дні;

— один раз на шість місяців - при короткочасному і тривалому зберіганні (сполучається з підготовкою машин до літного чи зимового періоду експлуатації);

— один раз на рік - при тривалому зберіганні.

З урахуванням важливості зберігання машин, що утримуються на тривалому зберіганні і з обмеженою витратою моторесурсів, на теперішній час введено проведення РТО через 6—10 років в залежності від умов експлуатації. РТО автомобіля сполучається з обслуговуванням змонтованого спеціального обладнання і проводиться силами і засобами авіаційної частини за планами, затвердженими командувачем авіаційного об’єднання.

Випробування машин тривалого зберігання проводяться при річному обслуговуванні з метою перевірки справності агрегатів систем і механізмів з виміром і оцінкою заданих характеристик і усунення виявлених несправностей.

Основним видом випробування є випробування машин на місці запуском двигунів (силового і базового) і прокручуванням агрегатів силової передачі і спеціального обладнання. Тривалість роботи двигуна при цьому повинна бути в межах однієї години. Випробуванню на місці піддаються щорічно 10…15% машин.

Випробування машин контрольним пробігом (на відстань 25 км для автомобілів і 15 км для гусеничних машин та наробітком спеціального обладнання в межах 2…3 годин) проводиться, як правило, при їхній переконсервації, вибірково за рішенням командира частини при річному обслуговуванні і перевіряючого (інспектуючого) при перевірках військ і за вказівками вищестоящого командування.

Відповідно до вимог вищестоящого командування засоби АТЗ польотів непорушного запасу випробуються пробігом і наробітком спеціального обладнання під навантаженням щорічно. Про кількість і результати випробування техніки «НЗ» доповідається по команді. Випробування машин, як правило, планується на літній період і проводиться в суху погоду.

Роботи з обслуговування і випробування машин проводяться в терміни, що встановлені календарним планом-графіком, який розробляється терміном на 10 років зберігання і затверджується командиром частини.

Переконсервація машин тривалого збереження, як правило, сполучається з річним обслуговуванням і проводиться при жорсткої (Ж) і дуже жорсткої (ДЖ) категоріях умов зберігання один раз на 4 роки. При середній категорії умов зберігання - один раз на 6 років і після кожного випробування пробігом.

Установлено чотири категорії умов зберігання: легка — Л — в опалювальних приміщеннях; середня — С — в закритих неопалюваних приміщеннях; жорстка — Ж — під навісом; дуже жорстка — ДЖ — під навісом у районах із промисловою і морською атмосферою, у районах з особливими кліматичними умовами, а також при змушеному зберіганні на відкритих майданчиках у всіх кліматичних зонах.

Про проведення піврічного і річного обслуговування, переконсервації, а також про випробування машин і освіженні шин, акумуляторів пального і мастильних матеріалів робляться відмітки в плані-графіку й у паспортах машин (картках обліку).

Порядок утримання машин, виконання робіт з технічного обслуговування і випробування, наявність, укомплектованість і технічний стан техніки тривалого зберігання, а також ведення облікової документації контролюється командиром частини, його заступниками і начальниками служб відповідно до графіка, якій розробляється на рік з урахуванням періодичності. Графік оглядів затверджується командиром військової частини. Результати контролю враховуються в книзі огляду (перевірки) машин підрозділу. Виявлені дефекти (несправності, відмовлення), недоліки на кожну машину й відмітки про їхнє усунення фіксуються в картці обліку робіт з підготовки і утримання машини на зберіганні, що заводиться на весь термін зберігання і зберігається в паспорті машини. З тривалого зберігання машини «НЗ» знімаються при виконанні заходів, передбачених планами вищестоящого командування, а також за планами освіження.

Освіження машин непорушного запасу проводиться за планами командувача авіаційного об’єднання по мірі надходження на укомплектування нових машин.

Освіження, заміна і тимчасове вилучення з «НЗ», а також щорічна перевірка стану машин проводяться спеціально призначеною комісією частини зі складанням актів на кожну машину і відображенням у них готовності до використання за прямим призначенням.

З короткочасного зберігання машини знімаються за наказом командира військової частини для забезпечення бойової підготовки військ і використовуються згідно з планами експлуатації автомобільної і електрогазової техніки у межах річних норм, встановлених наказом Міністра оборони України.

З тривалого зберігання машини знімаються для виконання заходів, передбачених планами Міністра оборони України і начальника Генерального штабу, для освіження машин та випробування-відповідно до плану-графіка ТО та випробовування машин, які утримуються на тривалому зберіганні.

Знімання машин з короткочасного або тривалого зберігання для проведення комплексного технічного обслуговування (РТО, ТО-2 з пере консервацією та контрольним пробігом) проводиться відповідно до планів обслуговування машин на основі наказу командира частини.

У всіх випадках знімання машин з короткочасного та тривалого зберігання, віддається наказом по частині, в якому вказується: підстава для зняття, кількість знятих машин по марках та номерах, порядок і особи, які відповідають за організацію робіт, з якою метою та на який термін знімаються зі зберігання, а також заплановані витрати моторесурсів. Номер та дата наказу записується в формуляр (паспорт) машин.

Зняття техніки зі зберігання відповідно до плану-графіка для випробування в межах норм наробітку наказом не віддається.

Швидке приведення в бойову готовність машин, що знаходяться на зберіганні, забезпечується:

точністю виконання всіх операцій технології зняття машин зі зберігання;

знанням і правильним вибором найбільш ефективних способів пуску і прогріву двигунів при низьких температурах;

створенням запасів гарячої води, низкозамерзаючої рідини і пального;

механізацією робіт з заправкою машин пальним, системи охолодження двигунів охолодною рідиною, по доставці до машин акумуляторних батарей і комплектів ЗІП з мінімальними витратами часу;

вибором раціонального способу зберігання акумуляторних батарей машин і чіткою організацією робіт, що забезпечують приведення батарей у робочий стан;

використанням в агрегатах та вузлах машин всесезонних робочо-консерваційних масел і мастил та спеціальних рідин з хорошими низькозамерзаючими властивостями;

застосуванням спеціальних (саморозвантажних) підставок під один з ведучих мостів автомобіля.

Під час знімання машин з тривалого зберігання в умовах обмеженого часу роботи виконуються в дві черги. У першу чергу виконуються роботи, які забезпечують вихід машин із парку та безаварійну їх експлуатацію. Роботи другої черги виконуються в районі зосередження чи на зупинках і привалах.

Нормативні показники щодо знімання машин зі зберігання встановлені наказом Міністра оборони України та відповідними плануючими документами. У всіх випадках машини повинні бути приведені у готовність до використання в мінімально стислі терміни.

Перелік і послідовність виконання основних робіт зняття машин зі зберігання і виводу їх з парку у вигляді технологічної карти повинний знаходитися в кабіні машини на видному місці. У картці також указуються порядок доставки акумуляторних батарей та схема їх під’єднання, доставку ЗІП, місця знаходження та засоби доставки охолоджувальної рідини, порядок заправки паливом.

Запаси гарячої води створюються із розрахунку забезпечення не менш трикратного проливання системи охолодження. Для доставки води до машин використовується водомаслопідігрівач та інші засоби. У кабіні кожної машини, що зберігається з незаповненою системою охолодження, повинна знаходитися місткість (каністра, відро та ін.) для доставки води.

Якщо паливні баки машин утримуються не заправлені, то створюються у необхідній кількості запаси палива в каністрах.

Середня тривалість робіт на одну машину, в залежності від часу року і марки машини при знятті з тривалого зберігання вантажних автомобілів, складає при виконанні робіт першої черги (35—70 хв. влітку, 40—120 хв. узимку при температурі нижче —15°С), при виконанні робіт другої черги - до 30 хв.

Приведення в робочий стан спеціального обладнання виконується в другу чергу і займає більш тривалий час від 6 до 20 годин в залежності від типу спеціальної установки.

Правильна організація і виконання усіх вимог по зберіганню А та ЕГТ забезпечать утримання її в постійній готовності до використання за призначенням в будь-яких умовах.