Версії стандарту PATA

У наведеній нижче табличці, вказано назви версій стандарту ATA, а також підтримувані ними режими і швидкість передачі даних. Слід зазначити, що швидкість передачі, котра вказується для кожного стандарту (наприклад, 66, 7 Мб/с для UDMA4, який зазвичай іменується, як «ULTRA-DMA 66») вказує максимальну теоретично можливу швидкість в кабелі. Це просто два байти, помножені на фактичну частоту, і припускається, що кожен цикл використовується для передачі призначених для користувача даних. На практиці швидкість звісно ж, менша.

Перевантаження на шині, до якої підключений ATA-контроллер, також може обмежувати максимальний рівень передачі. Наприклад, максимальна пропускна здатність шиниPCI, котра працює на частоті 33 Мгц і має розрядність 32 біта, складає 133 Мб/с, і ця швидкість ділиться між всіма підключеними до шини пристроями.

Згідно з даними на жовтень 2005 р., не існує ATA-дисків, що мають стійку швидкість передачі вище 80 Мб/с. Та й ці тести не дають реальної картини, оскільки спроектовані так, що при їх роботі практично не зустрічається затримок на пошук, і не враховується час очікування. У більшості реальних ситуацій ці два чинники багато чого визначають; третім по важливості чинником є пропускна здатність шини ATA. Отже, швидкість понад 66 Мб/с тільки тоді реально впливає на продуктивність, коли диск всі операції введення/виводу проводить зі своїм внутрішнім кешем — ситуація достатньо незвичайна, особливо з причини того, що дані в цьому випадку зазвичай вже кешованіопераційною системою.