Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Принтер. 1. Валецька Т. М. Апаратні засоби персональних комп’ютерів: навчальний посібник / Т






 

Література

1. Валецька Т. М. Апаратні засоби персональних комп’ютерів: навчальний посібник / Т. М. Валецька. – К.: Центр навчальної літератури, 2002. – 208 с.

2. Мюллер С. Модернизация и ремонт ноутбуков: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2006. – 688 с.

3. Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК, 19-е издание.: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2011. – 1276 с.

4. Сандлер К. Ремонт персонального компьютера, 7-е узд.: Пер. с англ. / К. Сандлер. – М.: Вильямс, 2004. – 656 с.

5. Степаненко О. С. Сборка, модернизация и ремонт ПК / О. С. Степаненко. – М.: Вильямс, 2003. – 672 с.

Пристрої введення

Пристрій введення — пристрій для внесення даних до комп'ютера під час його роботи.

Види пристроїв введення

Основним пристроєм введення текстових символів та послідовностей (команд) в комп'ютер є клавіатура.

Пристрої введення графічної інформації

 Сканер

 Відео- і Веб-камера

 Цифровий фотоапарат

 Плата відеозахоплення

Пристрої введення звуку

 Мікрофон

 Диктофон

Пристрої введення текстової інформації

 Клавіатура

Вказівні (координатні) пристрої

 Миша

 Трекбол

 Трекпойнт

 Тачпад

 Джойстик

 Roller Mouse

 Графічний планшет

 Світлове перо

 Клавіатура

Ігрові пристрої введення

 Джойстик

 Геймпад

 Кермо

 Штурвал для авіасимулятора

 Танцювальна платформа

 

Клавіатура

Стандартна клавіатура

«Мультимедійна» клавіатура

Фрагмент фортепіанної клавіатури

Клавіатура (keyboard) — сукупність розміщених у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих операцій.

Клавіша тут виступає як елемент клавіатури, натисканням якого генерується код відповідного знака або ініціюється деяка дія.

Клавіатури використовуються в найрзноманітніших пристроях — друкарських машинах, калькуляторах, мобільних телефонах, а також є однією з комплектуючих комп'ютера. Вживані сьогодні комп'ютерні клавіатури містять 101 клавішу або більше. Також все частіше вбудовуються додаткові кнопки та конрольні елементи (світлодіоди) — частіше для обслуговування мультимедійних систем.

Особливого роду клавіатури використовуються в музичних інструментах — фортепіано, клавесині, акордеоніа також деяких електроінструментах.

Клавіатури можуть мати різні конструкції:

· Механічні, історично найперші — рух клавіші за допомогою більш чи менш складної системи важелів тощо засобів безпосередньо виконує свою корисну функцію (напр. важелів в друкарській машині)

· Кнопкова — рух клавіші безпосередньо з'єднує або роз'єднує електричні контакти.

o пружинна

o мембранна — натискання опосередковується мембраною, яка також повертає клавішу до вихідного положення.

o Гумова — натиснення клавіші спричиняє натиск гуми

· Безкнопкова

o оптоелектронна

o ємнісна — відносно рідко вживана — клавіша з'єднана з елементом, що змінює ємністьконденсатора, частіше, шляхом його всуву між обкладками конденсатора.

o герконова — натиснення клавіші спричиняє наближення магніту до геркону всередині якого відбувається замикання контактів

· Екранна

o дотикова — на екрані висвітлюється зображення кнопки, дотик до зазначеного місця на екрані є рівнозначним її натисненню. Для реалізації цього виду клавіатури необхідний спеціальний дотиковий монитор.

o класична — на екрані висвітлюється зображення кнопки, по якому клацають мишкою. Цей вид клавіатури не вимагає спеціальних екранів. Перевагою екранних клавіатур над фізичними є можливість візуального відображення великої кількості наборів символів різних алфавітів.

На комп'ютерній клавіатурі будь-яке натиснення та відпускання клавіші спричинює посилання сигналу до комп'ютера. Кожній такій події відповідає свій власний цифровий код. В залежності від способу передачі сигналу клавіатури звуться дротові та бездротові. Останнім часом на комп'ютерному ринку стали доступними бездротові (WiFi)клавіатури, що контактують з комп'ютером за допомогою інфрачервоного випромінюванняабо радіохвиль. Відстань дії бездротових клавіатур залежить від принципу передачі сигнала і лежить в межах від кількох метрів до кількох десятків метрів для дорожчих пристроїв, наприклад, Bluetooth-клавіатури.

Сканер

Сканер (англ. scanner) - пристрій для введення зображення.

В 1857 році флорентійський абат Джованні Казеллі (Giovanni Caselli) винайшов прилад для передачізображення на відстань, названа згодом пантелеграф. Передана картинка наносилася на барабан струмопровідним чорнилом і зчитувалася за допомогою голки.

В 1902 році, німецьким фізиком Артуром Корном (Arthur Korn) була запатентована технологія фотоелектричного сканування, що одержала згодом назву телефакс. Передане зображення закріплювалося на прозорому обертовому барабані, промінь світла від лампи, що переміщається уздовж осі барабана, проходив крізь оригінал і через розташовані на осі барабана призму й об'єктив попадав на селеновийфотоприймач. Ця технологія дотепер застосовується в барабанних сканерах.

Надалі, з розвитком напівпровідників, удосконалився фотоприймач, був винайдений планшетний спосіб сканування, але сам принцип оцифровки зображення залишається майже незмінним.

Принцип дії

 

В основі принципу дії сканерів лежить застосування фотоелементів у вигляді лінійки або матриці світлочутливих датчиків для вимірювання сигналів оригіналу. В основному застосовують два типи датчиків: пристрої з зарядовим зв'язком і фотопомножувачі.

Розглянемо принцип дії планшетних сканерів, як найпоширеніших моделей. Сканований об'єкт кладеться на скло планшета сканованою поверхнею вниз. Під склом розташовується рухома лампа, рух якої регулюєтьсякроковим електродвигуном.

Світло, відбите від об'єкту, через систему дзеркал попадає на лінійку фотоприймачів ПЗЗ-лінійку або лінійку фотодіодів. Значення вихідних напруг лінійки фотоприймачів через комутатор подають на АЦП. Цифрові коди АЦ-перетворення передаються в комп'ютер. За кожен крок двигуна сканується смужка об'єкта, які потім поєднуються програмним забезпеченням у загальне зображення.

Види сканерів

Залежно від способу сканування об'єкта й самих об'єктів сканування існують наступні види:

· Планшетні — найпоширеніший вид сканерів, оскільки забезпечує максимальна зручність для користувача - висока якість і прийнятна швидкість сканування. Являє собою планшет, усередині якого під прозорим склом розташований механізм сканування. Планшетні сканери відносяться до систем з рухомим дзеркалом (оригінал нерухомий), які мають інтегровану сканувальну головку.

· Ручні — у них відсутній двигун, отже, об'єкт доводиться сканувати користувачеві вручну, єдиним його плюсом є дешевина й мобільність, при цьому він має масу недоліків - низька роздільна здатність, мала швидкість роботи, вузька смуга сканування, можливі перекоси зображення, оскільки користувачеві буде важко переміщати сканер з постійною швидкістю.

Барабанний сканер

· Аркушопротяжні — аркуш паперу уставляється в щілину й протягується по напрямних роликах усередині сканера повз лампу. Може мати менші розміри, у порівнянні із планшетним, однак може сканувати тільки окремі аркуші, що обмежує його застосування в основному офісами компаній. Багато моделей мають пристрій автоматичної подачі, що дозволяє швидко сканувати велику кількість документів. Таку ж конструкцію мають фотосканери - пристрої для сканування фотовідбитків.

· Планетарні сканери — застосовуються для сканування книг або документів що легко ушкоджуються. При скануванні немає контакту зі сканованим об'єктом (як у планшетних сканерах)

· Барабанні — застосовуються в поліграфії, мають велику роздільну здатність (близько 10 тисяч крапок на дюйм). Оригінал розташовується на внутрішній або зовнішній стінці прозорого циліндра (барабана).

· Слайди-сканери — як виходить з назви, служать для сканування плівкових слайдів, випускаються як самостійні пристрої, так й у вигляді додаткових модулів до звичайних сканерів.

· Сканери штрих-коду — невеликі, компактні моделі для сканування штрих-кодів товару в магазинах.

 

Дігітайзер (англ. digit - цифра)— пристрій для перетворення (конвертування) відеосигналів, з аналогової в цифрову форму. Використовують для введення графічної інформації в ЕОМ.

Є різновидом сканера; призначений з високою точністю (роздільною здатністю) оцифровувати, найчастіше, топографічні та інші карти.

Точність розпізнавання дрібних елементів карт, може сягати до тисячних міліметра.

Пристрої виведення інформації

Щоб користувач міг побачити результати роботи комп'ютера, їх потрібно подати у прийнятній для людини формі, тобто у вигляді візуальної та звукової інформації. Для цього призначені пристрої виведення, серед яких найпоширеніші — монітор, звукові колонки та принтер.

Монітор

На моніторі у вигляді текстової та графічної інформації відтворюються результати роботи комп'ютера. Крім того, на моніторі відображуються елементи керування, які користувач може вибрати за допомогою миші та активізувати у такий спосіб певну дію (ініціювати виконання команди видалити фрагмент тексту тощо). Зображення на моніторі формується з пікселів. Донедавна поширеними були монітори на основі електронно- променевих трубок (ЕПТ-монітори), але тепер їх змінили РК-монітори тобто рідиннокристалічні

Основною характеристикою монітора є розмір діагоналі його екрана.

Для того щоб створити на екрані монітора зображення, потрібно перетворити на відеосигнали зображення, що міститься в пам'яті комп'ютера. Цю роботу виконує графічна плата (відеокарта, або відеоадаптер), якавстановлюється у рознім на материнській платі. Сучасні відео-карти мають графічний процесор, який виконує обчислення, необхідні для отримання зображення. Крім того, на відеокарті розміщено відеопам'ять, у якій зберігається зображення, що генерується графічним процесором, відеоконтролер, що керує цим зображенням, а також інші

 

Звукові колонки

Майже кожний сучасний персональний комп'ютер обладнано звуковими колонками, призначеними для відтворення звуку.

Таких колонок може бути від 2 до 8. Колонки бувають пасивні та активні. Пасивні колонки не мають власного підсилювача і підключаються до виходу підсилювача звукової карти, за допомогою якої комп'ютер відтворює звукову інформацію. Активні колонки оснащено вбудованим підсилювачем, завдяки чому забезпечується краща якість звуку.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.