Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття комерційного (фірмового) найменування. Його ознаки. Суб’єкти прав на комерційне (фірмове) найменування.






У найбільш загальному виді термін " фірмове найменування" являє собою те найменування, під яким підприємець виступає в цивільному обороті і яке дозволяє виділяти його серед інших учасників цього обороту

При цьому найменування фірми (фірмове найменування) може бути використане на товарах, їхньому впакуванню, у рекламі, бланках, вивісках і т.п.

Для того, щоб право на фірмове найменування захищалося законом, необхідна державна реєстрація цього найменування у встановленому законом порядку.

Така реєстрація можлива при наявності двох умов:

1) оригінальності найменування. Вимога оригінальності фірмового найменування полягає в тому, що воно не повинно бути настільки схожим із уже існуючими, щоб увести в оману споживача;

2) адекватності його дійсному характеру й виду діяльності підприємця (згідно норм Цивільного кодексу). Вимога адекватності припускає, що найменування досить точно відбиває щирий характер і вид діяльності особи, що бажає зареєструвати фірму (так товариство з обмеженою відповідальністю не може мати в найменуванні слів " повне товариство", приватне підприємство не може йменуватися " народне" або " державне" і т.п.).

Юридична особа, фірмове найменування якої зареєстровано у встановленому порядку, має виключне право на його використання.

Це право виникає з моменту реєстрації фірми в Україні й припиняється з моменту виключення юридичної особи з Державного реєстру.

Незважаючи на те, що право на фірму не можна відчужувати окремо від підприємства, проте його власник може передавати виключне право на використання фірмового найменування іншим юридичним особам шляхом видачі відповідної ліцензії.

Відповідно до ст. 489 ( Правова охорона комерційного найменування) ЦК:

1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Суб'єктами прав на комерційне найменування звичайно виступають юридичні особи. Тому що в Україні, як правило, суб'єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи діють під власним ім'ям. Проте, згідно норм діючого в Україні законодавства, суб'єктам підприємницької діяльності без створення юридичної особи не заборонено зареєструватися для ідентифікації себе на ринку товарів і послуг під особистим комерційним найменуванням.

У той же час не можуть виступати в цивільному обороті під самостійним комерційним найменуванням об'єднання юридичних осіб і прості товариства. Також і філії та окремі підрозділи юридичних осіб не мають права на особливе комерційне найменування, а зобов'язані використовувати комерційне найменування тієї юридичної особи, яке їх створило.

У свою чергу, некомерційні установи, споживчі кооперативи, фонди й інші некомерційні організації не мають комерційних найменувань, а використовують для своєї індивідуалізації офіційне найменування.

Сутність права на комерційне (фірмове) найменування полягає в тієї можливості, яка гарантована господарюючому суб'єктові (юридичній або фізичній особі), виступати в цивільному обороті під індивідуальним ім'ям, самостійної комерційної структури. Наявність такої можливості забезпечує інтереси цього суб'єкта, як учасника цивільного обороту у вигляді відповідної індивідуалізації його діяльності на ринку товарів і послуг, а також захист цих інтересів законом тієї держави, під юрисдикцією якого перебуває даний господарюючий суб'єкт.

Відповідно ст. 490 (Майнові права інтелектуальної власності накомерційне найменування) ЦК:

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом (ст. 491 (Припинення чинності майнових прав інтелектуальноївласності на комерційне найменування) ЦК).

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.