Суб’єкти авторського права

У найбільш загальному випадку суб'єктами авторського права є особи, яким можуть належати права (особисті немайнові і/або майнові) на об'єкти авторського права. До таких осіб відносяться як фізичні, так і юридичні (у тому числі й держава) особи.

Проте, основним і первинним суб'єктом авторського права є автор-творець цього твору. Безпосередньо ж автором-творцем твори є лише фізичні особи, і це природно, оскільки результат творчості носить сугубо особистісний характер.

Однак юридичним особам можуть належать похідне авторське право, яке ця юридична особа одержує в порядку права-придбання. Юридичні особи можуть одержати від автора або іншого власника авторських прав ліцензію на використання. Також юридичні (як і фізичні особи) можуть стати правовласниками тих або інших особистих немайнових або майнових прав автора в порядку спадкування за заповітом цього автора.

Згідно ст. 435 (Суб'єкти авторського права) ЦК:

1. Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

2. Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

У свою чергу, згідно ст. 7 (Суб'єкти авторського права) Закону " Про авторське право і суміжні права":

Суб'єктами авторського права є авторитворів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Набуття суб'єктивних авторських прав фізичною особою не залежить від віку, стану здоров'я, майнового стану, місця створення та випуску твору у світ тощо.

Малолітні (віком до 14 років) не можуть самостійно розпо­ряджатися своїми авторськими правами. Можливість здійснюва­ти права автора твору науки, літератури або мистецтва виникає з 14 років. Обмеження дієздатності або визнання фізичної особи недієздатною автоматично обмежує цю можливість.

Таким чином, автором твори може бути будь-яка людина, незалежно від його статі, віку, соціального стану й громадянства. При цьому, незалежно від громадянства, тим авторам, чиї твори вперше опубліковані або перебувають уже в об'єктивній формі на території юрисдикції тієї держави, яке приєдналося до того або іншого міжнародного договору про захист авторських прав, надається захист цих прав у відповідності з даним договором.

Так, наприклад, іноземці стають суб'єктами авторського права держави України коли: 1) їхній твори вперше були опубліковані на території юрисдикції держави України, а неопубліковані, але представлені вже в об'єктивній формі (формі рукопису, аналогового або цифрового запису на електронному носії й т.п.), перебувають на цій території; 2) ці твори протягом 30-ти днів після їхнього першого опублікування на території юрисдикції іншої держави були опубліковані на території юрисдикції держави України.

Як правило, твори створюються людьми одноосібно, але існують випадки коли твір створюється одночасною працею декількох авторів (наприклад, Ільф і Петров - автори " Дванадцяти стільців", або чотири художника-карикатуристи відомі під псевдонімом " КУКРЫНИКСЫ", який складається з початку прізвища кожного з них). У цьому випадку кожен із цих фізичних осіб є співавтором твору і є самостійним суб'єктом авторського права, заключаючи відповідну угоду про регулювання взаємин з іншими співавторами даного твору.

Згідно ст. 436 (Співавторство) ЦК:

1. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору.

2. Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення.

3. Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.

У свою чергу, згідно ст. 13 (Співавторство) Закону України " Про авторське право і суміжні права":

1. Співавторамиєособи, спільноютворчоюпрацеюяких створено твір.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такийтвіродне нерозривнецілеабоскладаєтьсяізчастин, кожназ яких має самостійне значення.

Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.

Право опублікуваннятаіншоговикористаннятвору в цілому належить всім співавторам.

Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, тожоденізспівавторівнеможебез достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.

У разіпорушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

2. Якщотвір, створенийуспівавторстві, складаєтьсяз частин, кожназякихмаєсамостійнезначення, токоженіз співавторів має право використовувати створену нимчастинутвору навласнийрозсуд, якщоіншенепередбаченоугодоюміж співавторами.

3. Співавторствомєтакожавторськеправонаінтерв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла.

Опублікування запису інтерв'юдопускаєтьсялишезазгодою особи, яка дала інтерв'ю.

4. Винагородазавикористаннятвору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.

У той же час не може визнаватися співавтором особа, яка здійснює організаційну або технічну підготовку і не вносить свій творчий внесок у результат. Автор (співавтор) може бути громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства.