Поняття про господарське судочинство. Законодавство, яке застосовується при вирішенні господарських спорів. Розмежування компетенції загальних і господарських судів

Форми захисту цивільних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, юридичних осіб та інтересів держави

Виділяється неюрисдикційна (самозахист) та юрисдикційна (шляхом звернення до юрисдикційних органів з метою захисту своїх прав) форми захисту прав та інтересів.

В рамках юрисдикційної форми захисту існують судовий, адміністративний, нотаріальний та громадський порядки (форми) захисту прав. Переважаючою формою захисту є судова. Судовий захист можливий в порядку цивільного, господарського, кримінального, адміністративного судочинства. У порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Загальні способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені в ст. 16 ЦКУ. У разі порушення окремих видів прав можливо застосовувати спеціальні способи захисту. Спеціальні способи захисту передбачені для речових прав, прав інтелектуальної власності, сімейних, трудових та інших прав.

Поняття про господарське судочинство. Законодавство, яке застосовується при вирішенні господарських спорів. Розмежування компетенції загальних і господарських судів

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.10 р. судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судами загальної юрисдикції є загальні та спеціалізовані суди. В Україні створені господарські та адміністративні спеціалізовані суди. Систему господарських судів складають:

1) місцеві господарські суди (господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя);

2) апеляційні господарські суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України;

3) Вищий господарський Суд України;

4) Верховний Суд України.

Розмежування компетенції між загальними та спеціалізованими судами здійснюється за підвідомчістю. Підвідомчість (юрисдикція) – це визначені законом повноваження судової інстанції щодо розгляду та вирішення конкретної категорії справ.

Підвідомчість господарських судів - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підвідомчість справ господарському суду визначається за двома критеріями: за суб’єктним складом та за характером спору.

За суб’єктним складом: господарські суди розглядають справи між юридичними особами, юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, фізичними особами-підприємцями, тобто спори між суб'єктами господарської діяльності. Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

За характером спору: господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За цим критерієм господарському суду підвідомчі: спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду); спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин; справи про банкрутство, а також справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство; справи зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в тому числі за позовами спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Не підлягають розгляду в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень. Ці справи віднесені до компетенції адміністративних судів.

Розгляд справ у господарських судах провадиться за правилами Господарського процесуального кодексу України. Особливості провадження у справах про банкрутство передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».