Лабораторна Робота № 1. 1

ТЕМА: Вивчення штрих-коду і складу продуктів харчування

МЕТА: оволодіння знаннями про призначення і способи запису штрих-коду, прийоми читання складу продуктів харчування по етикетці; формування вмінь читати штрих-код і етикетку продуктів харчування.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: колекції етикеток продуктів харчування, колекції штрих-кодів продуктів харчування.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:

Товари і послуги, що виробляються (надаються) різними підприємцями, завжди відрізняються характеристиками, ознаками, якістю. Споживач повинен точно знати, хто виробник того чи іншого товару, хто надає ті чи інші послуги, чим характеризується той чи інший товар (послуга), який товар вигідніше придбати, які послуги відзначаються вищою якістю. Тут споживачеві допомагають знаки для товарів і послуг, або товарні знаки.

Товарній знак — це знак, який допомагає відрізнити продукт одного підприємства від такого самого продукту іншого підприємства. Цей товар повинен мати розпізнавальний знак, аби покупець міг вибрати потрібний товар серед подібних. Такий вибір істотно спрощується, якщо продукт позначений товарними знаками, оскільки, знаючи товарні знаки тієї чи іншої фірми, покупець може судити про якість та інші характеристики товару.

Споживач, згідно ст. 18 Закону Україні «Про захист прав споживачів», має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари (роботи, послуги).

В Україні існує національна система сертифікації УКРСЕПРО, яка створена як ринковий інструмент регулювання і базується на серії нормативних документів ДСТУ 3410-3420, розроблених з урахуванням положень ISO/IEC європейських стандартів ДСТУ EN 45000, міжнародних стандартів після систем управління якістю ДСТУ ISO 9000, які введені в нашій країні як добровільні, а також на основі цілого ряду постанов Уряду.

Стосовно товарів (робіт, послуг), які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров’я споживача та його майна, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний довести до відома споживача інформацію про можливі наслідки їх впливу (застереження типу «Берегти від дітей»). Ця інформація доводитися до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у технічній документації, що додається до товару, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів.

Стосовно харчових продуктів, то згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів Україні №1371 від 09.11.96 товар, який реалізується в роздрібній торгівлі, повинний мати на етикетках (упаковці) в доступній для сприйняття формі, викладену відповідно до чинного законодавства про мову, такі дані:

• назву харчового продукту;

• масу (об’єм);

• склад, включаючи перелік використаних в процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників;

• калорійність;

• дату виготовлення;

• термін придатності та умови зберігання;

• найменування та адресу виробника.

Необхідні складові етикетки: