Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики

Регіональна економічна політика за організаційною сутністю являє собою сукупність організаційно-правових та економічних заходів, які за допомогою відповідних адміністративних важелів та фінансово-економічних інструментів забезпечують стимулювання ефективного, пропорційного та збалансованого розвитку економіки регіонів, раціональне та економне використання їх ресурсного потенціалу з метою підвищення життєвого рівня та якості населення з максимальним збереженням природного середовища функціонування продуктивних сил.

Регіональна економічна політика – сукупність організаційних, правових, ек заходів, здійснюваних у сфері регіонального розвитку відповідних до її поточних та стратегічних цілей.

Об’єктами ДРП є адміністративно-територіальні одиниці чи їх сукупності, що визначається чинним адміністративно - територіальним устроєм України. Спеціальні об’єкти – депресивні регіони.

Суб’єктами ДРП виступають центральні, регіональні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції вирішують питання регіонального соціально-економічного розвитку.

Структура:

· Економічна РП

· Соціальна РП.

· Промислова РП.

· Аграрна РЕ

· Екологічна РЕ

· Науково-технічна РП

Основною метою РЕП є створення необхідних організаційно-правових та економічних умов, що надають відносно рівні можливості кожному регіону для ефективного економічного розвитку, раціонального використання природних, трудових, фінансових ресурсів і задоволення потреб населення.

Пріоритетні завдання:

1. В економічній сфері (покращення структури гос комплексу регіонів, ств сприятливих умов розвитку підприємництва, активне проведення приватизації держ майна, земельна реформа, реформи си-ми державного оподаткування та інших держ перетворень, формування і розвиток спеціальних ек зон, територій пріоритетного розвитку, євро регіонів, удосконалення ек районування Укр., узаконення на найвищому рівні мережі економічних районів)

2. У соц. сфері (гарантування соц. прав громадян, забезпечення зайнятості через удосконалення функціонування ринків праці, регулювання міграції, підвищення рівня добробуту, забезпечення єдиних соц. стандартів та соціального захисту населення незалежно від економічних можливостей регіонів, гарантування продовольчої забезпеченості регіонів, вихід на продовольчі ринки світу, покращення демографічної ситуації, формування раціональної си-ми розселення шляхом збереження існування і ств нових населених пунктів)

3. В екологічній сфері (запобігання і ліквідація забруднення в регіонах, ефективне використання і відтворення природних ресурсів, збереження генетичного фонду живої природи, унікальних територій і природних об*єктів, впровадження економічного механізму природокористування, екологічно обґрунтоване розміщення ПС регіонів)