Практичні навички

¾ добування метану з натрій ацетату, проведення реакції горіння і написання рівняння відповідних реакцій;

¾ вивчення властивостей метану при взаємодії з розчином калій перманганату та бромною водою, написання рівняння відповідних реакцій;

¾ складання формули ізомерів, гомологів алканів та циклоалканів;

¾ назва насичених вуглеводів за номенклатурою ІЮПАК;

¾ написання формули речовин за їх назвою;

¾ написання рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості алканів та циклоалканів.

¾ добування етилену із етилового спирту та написання рівняння відповідної реакції;

¾ визначення властивостей етилену з бромною водою, калій перманганатом, реакції горіння і написання рівняння відповідних реакцій;

¾ добування ацетилену із кальцій карбіду і написання рівняння відповідної реакції;

¾ визначення властивостей ацетилену з бромною водою, калій перманганатом, реакції горіння і написання рівняння відповідних реакцій;

¾ добування ацетиленідів металів із ацетилену і амоніачного розчину срібла і написання рівняння відповідних реакцій;

¾ складання формул ізомерів та гомологів алкенів, алкінів;

¾ уміння давати назву олефінам, алкінам за номенклатурою ІЮПАК;

¾ написання формул речовин за їх назвою;

¾ написання рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості алкенів, алкінів.

¾ пояснення реакції горіння і написання рівняння відповідних реакцій;

¾ нітрування бензену нітруючою сумішшю і написання рівняння відповідних реакцій;

¾ окиснювання бензину і толуену розчином калій перманганату і написання рівняння відповідних реакцій;

¾ розкриття суті поняття ароматичності сполук;

¾ складання формул ізомерів та гомологів аренів;

¾ надання назви ароматичним вуглеводням за номенклатурою ІЮПАК;

¾ написання формул речовин за їх назвою;

¾ написання рівнянь реакцій, що характеризують хімічні властивості аренів;

¾ визначення впливу електронодонорних та електроноакцепторних замісників на реакційну здатність бензенового ядра та орієнтацію замісників у реакціях S_N.

¾ складання формул ізомерів галогенопохідних вуглеводнів та надання їм назви;

¾ написання рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості галогенопохідних вуглеводнів: реакції нуклеофільного заміщення, елімінування;

¾ уміння перевіряти доброякісність хлороформу і написання рівняння відповідних реакцій;

¾ добування йодоформ із спирту етилового, написання рівняння відповідних реакцій;

¾ проведення реакції лужного гідролізу хлороформу та виявлення в гідролізаті наявності йонів хлору та мурашиної кислоти, записування рівняння хімічних реакцій;

¾ проведення проби Бейльштейна.

¾ складання формул ізомерів спиртів, фенолів та давання їм назви за номенклатурою ІЮПАК;

¾ пояснення залежності властивостей спиртів від будови функціональної групи;

¾ написання рівнянь реакцій, що характеризують хімічні властивості спиртів (кислотно-основні, нуклеофільне заміщення, окиснення), реакцій, що підтверджують ці властивості;

¾ проведення реакції спиртів з розчином цинк хлориду у концентрованій хлоридній кислоті, запис хімічних рівнянь відповідних реакцій;

¾ проведення окиснення спирту етилового хромовою сумішшю, запис хімічних рівнянь відповідних реакцій;

¾ виконання якісної реакції на багатоатомні спирти з купрум (ІІ) гідроксидом у лужному середовищі, запис хімічних рівнянь відповідних реакцій;

¾ проведення добування натрій феноксиду і його взаємодія з кислотами, запис хімічних рівнянь відповідних реакцій;

¾ написання рівнянь реакцій, що характеризують хімічні властивості одноатомних фенолів, зумовлених наявністю фенольного гідроксилу та ароматичного ядра;

¾ проведення реакцій, що підтверджують кислотний характер фенолів та запис хімічних рівнянь відповідних реакцій;

¾ проведення реакцій окиснення фенолів киснем повітря в лужному середовищі, запис хімічних рівнянь відповідних реакцій;

¾ проведення якісної реакції на виявлення фенольного гідроксилу;

¾ розв’язування експериментальних задач на розпізнавання спиртів та фенолів.

¾ написання формул ізомерів альдегідів і надавання їм назви за правилами номенклатури ІЮПАК, традиційних назв;

¾ написання рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості альдегідів: реакції нуклеофільного приєднання, окиснення, альдольної конденсації, полімеризації, відновлення;

¾ добування оцтового альдегіду зі спирту етилового, запис хімізму;

¾ проведення реакції окиснення формальдегіду реактивом Толленса та купрум (ІІ) гідроксидом, написання відповідних рівнянь хімічних реакцій;

¾ проведення реакції осадження білків формаліном, пояснення практичного значення проведеної реакції;

¾ проведення проби Лібена на ацетон, написання відповідних рівнянь хімічних реакцій.

¾ написання формул ізомерів насичених монокарбонових кислот та надання їм назви за правилами номенклатури ІЮПАК, традиційні назви;

¾ пояснення залежності хімічних властивостей карбоксильної групи від будови та взаємного впливу атомів, будови карбоксилу-йона;

¾ написання рівнянь реакцій, що характеризують хімічні властивості монокарбонових насичених кислот: кислотні властивості, реакції нуклеофільного заміщення;

¾ написання рівнянь реакцій, що характеризують властивості бензойної кислоти;

¾ доведення наявності кислотних властивостей оцтової і бензойної кислот, написання відповідних рівнянь реакцій;

¾ проведення якісних реакцій на ацетат- і бензоат-йони, запис хімізму;

¾ написання рівняння реакцій, що характеризують спільність властивостей дикарбонових та монокарбонових кислот;

¾ написання рівняння реакцій, що характеризують специфічні властивості дикарбонових кислот;

¾ проведення реакції, що підтверджує двохосновність щавлевої кислоти на прикладі одержання калійної солі, записування відповідних рівнянь хімічних реакцій;

¾ проведення якісної реакції на оксалат-йон, написання хімізму;

¾ проведення реакції на окиснення щавлевої кислоти розчином калій перманганату в кислому середовищі, запис рівнянь відповідних реакцій;

¾ проведення реакції розкладу щавлевої кислоти при нагріванні та виявлення продуктів розкладу, написання рівнянь відповідних реакцій;

¾ проведення реакції на добування етилоцтового естеру зі спирту етилового і концентрованого розчину сульфатної кислоти, запис рівнянь відповідних реакцій;

¾ розв’язування експериментальних задач на розпізнання карбонових кислот і їх солей.

¾ написання рівнянь реакцій, що характеризують властивості гідроксикислот, зумовлених наявністю карбоксильної та гідроксильної груп;

¾ написання рівнянь реакцій, що характеризують специфічні властивості гідроксикислот (відношення до нагрівання);

¾ добування калію гідрогентартрат і тартрат, записування хімізму;

¾ проведення реакцій, що підтверджують наявність гідроксильних груп у винній кислоті, записування рівнянь відповідних реакцій;

¾ добування реактиву Фелінга та експериментальне підтвердження його окисної властивості, записування хімізму відповідних реакцій;

¾ проведення якісної реакції на виявлення цитрат-іона, записування рівняння відповідних реакцій;

¾ написання рівнянь реакцій, що характеризують властивості саліцилової кислоти, зумовлених наявністю карбоксильної та гідроксильної груп її ароматичний характер;

¾ проведення реакцій на розчинність саліцилової кислоти, записування хімізму;

¾ проведення реакції на виявлення фенольного гідроксилу у саліциловій кислоті;

¾ проведення реакції гідролізу ацетилсаліцилової кислоти, записування відповідних рівнянь реакцій;

¾ розв’язування ситуаційних задач на розпізнавання саліцилової кислоти та її похідних.

¾ визначення основних принципів номенклатури гетероциклічних сполук;

¾ давання назви сполукам за структурними формулами та складати формули гетероциклічних сполук з одним і двома гетероатомами за систематичною номенклатурою;

¾ доведення ароматичності шестичленних гетероциклічних сполук;

¾ написання рівнянь реакцій, що характеризують властивості гетероциклічних сполук, зумовлені наявністю гетероатома та ароматичної систем гетероциклів;

¾ визначення особливостей реакції електрофільного заміщення (S_E);

¾ складання рівнянь хімічних реакцій за участю гетероциклічних сполук з одним гетероатомом;

¾ пояснювання взаємозв’язку між електронною будовою гетероциклічних сполук та їх хімічними властивостями;

¾ проведення якісної реакції на антипірин з ферум (ІІІ) хлоридом і натрій нітритом, записування хімізму реакції;

¾ проведення якісної реакції на амідопірин з ферум (ІІІ) хлоридом і соляною кислотою, записування хімізму реакцій;

¾ проведення якісної реакції на анальгін з ферум (ІІІ) хлоридом, записування хімізму реакцій;

¾ проведення мурексидної проби на кофеїн-натрій бензоат, аналіз її;

¾ проведення якісних реакцій на теофілін і теобромін з кобальт (II) хлоридом у лужному середовищі, записування схеми реакцій;

¾ проведення реакції осадження кофеїну розчином таніну, аналіз її.

¾ написання хімічних формул, що пояснюють види ізомерії, характерні для моносахаридів (на прикладі гексоз);

¾ пояснення хімічних властивостей моносахаридів, написання відповідних рівнянь хімічних реакцій (на прикладі глюкози);

¾ виконання реакцій на виявлення глюкози (проби Толленса, Троммера, реакції з реактивом Фелінга), запис хімізму реакцій;

¾ проведення реакції кислотного гідролізу крохмалю, виявлення продуктів гідролізу, записування хімізму реакції;

¾ проведення реакції фруктози з реактивом Селіванова, аналіз її та записування хімізму.