Субтест 5. Визначення здатності до комбінування

Завдання вважається виконаним правильно, якщо дитина склала з частин точно такий самий квадрат, як і наданий дитині зразок. При цьому оцінка за правильне складання квадрата з двох частин становить 1 бал, із трьох частин – 2 бали, із чотирьох частин – 3 бали, із п’яти частин – 4 бали, із шести частин – 5 балів. Таким чином, максимальний результат за правильне виконання всіх завдань тесту становить 15 балів.

На сьогодні у цій методиці не існує суворих нормативів. Тому для кожної нової групи дітей, які брали участь у тестуванні, можуть бути визначені власні нормативні параметри успішності виконання завдання кожною дитиною. Високий, середній або низький рівні інтелектуальної готовності до школи визначаються конкретними для даної групи результатами – кількістю балів, що набрані за окремими частинами тесту. Тобто залежно від того, як упоралася група з методикою, можна виокремити благополучних дітей і тих, які потребують додаткової уваги з боку психолога або педагога.

Далі наведено варіанти якісного аналізу даних.

1. Для даної вибірки дітей можуть бути визначені високий, середній та низький рівні виконання окремих завдань і тесту в цілому. Для цього всі показники за конкретним параметром розміщують у порядку зростання і для розрахунку обираються два крайні значення – найбільше і найменше. Обчислюється алгебраїчна різниця між цими двома показниками. Потім число, отримане як результат операції, ділиться на 3. Ми одержуємо інтервал, за допомогою якого можна визначити рівень показників даного учня відносно даної групи. Якщо результат лежить у межах «мінімальне значення + 1 інтервал» – це низький рівень, «мінімальне значення + 2 інтервали» – середній рівень. Якщо перевищує цю суму, – високий рівень (для даної групи результатів). Таким чином, кожний індивідуальний результат за окремим субтестом або тестом у цілому може бути віднесений нами до одного з трьох рівнів даної вибірки.

2. Для певної групи дітей можна визначити також показник статистичної норми, використавши формулу стандартного відхилення. Етапи обчислювання цього показника такі:

• Знайти середнє арифметичне для даної групи дітей; воно дорівнює сумі всіх індивідуальних значень, поділеній на кількість обстежуваних дітей М = Х/N, при цьому якщо кількість дітей менша за 30, N = п – 1.

• Далі необхідно знайти D – різницю між середнім арифметичним та індивідуальним значенням. Кожне значення D (дельта) піднести до квадрата.

• Стандартне відхилення обчислюється за формулою D²/N або D ²/(n – 1), у випадку, коли кількість дітей менша 30.

• У результаті обчислювань ми одержуємо певний інтервал, який можна розглядати як норму з її верхньою та нижньою межею. Результати нижче межі можуть розглядатися як відхилення від певної норми даної групи.

Нормативні показники мають особливе значення під час оцінювання результатів субтестів № 2, 4, 5. У цих випадках середній або високий показник (норма – вищий за норму) свідчать про достатній рівень готовності до школи. Результати низького рівня (нижчі за норму) можуть свідчити про несприятливі перспективи навчання дитини у цій групі – якщо її результати виявляться нижчими, ніж у решти дітей, але об’єктивно більшими, ніж нульові значення, або про несприятливі перспективи її навчання в цілому – якщо результати об’єктивно низькі, близькі до нульових значень. У цих випадках потрібне диференційоване поглиблене діагностування для визначення відповідності рівня інтелектуального розвитку дитини вже віковій нормі.

Що стосується результатів першого субтесту, то використовувати нормативне оцінювання на базі цих результатів недоцільно. Це пояснюється тим, що низькі результати щодо розумової працездатності можуть визначатися не тільки темпом навчальної діяльності, а й бути свідченням:

• труднощів, від яких потерпає прихований або явний шульга у просторовому орієнтуванні;

• особливостей нервової системи;

• високої тривожності особи, яка ускладнює роботу «на швидкості» тощо.

Низькі результати за даним субтестом мають бути піддані пильному інди­відуальному аналізу. Це повною мірою стосується і третього субтесту. Низькі показники зорової опосередкованої пам’яті можуть бути викликані:

• органічними порушеннями органів зору;

• руховою розгальмованістю;

• низьким запасом знань про навколишній світ тощо.

На основі отриманих результатів роблять висновки про рівень розумового розвитку дитини, яка йде до школи або навчається в початковій ланці. Особливо уважно слід ставитися до тих дітей, результати яких найгірші. Слід переконатися в тому, що ці результати закономірні і не є наслідком якихось випадкових причин.

Можна провести тест повторно або ж доповнити обстеження іншими, глибшими методами дослідження вербального інтелекту, розвитку мовлення, довільності, тонкої моторики рук.

ЗВЕДЕНІ ДАНІ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Дата тестування ____________________

Кількість досліджуваних _____________

Примітка. Номери позначають такі тести:

1. Визначення розумової працездатності.

2. Визначення рівня сформованості внутрішнього плану дій.

3. Визначення рівня розвитку зорової опосередкованої пам’яті.

4. Визначення рівня сформованості наочно-образного мислення.

5. Визначення здатності до комбінування.

Експериментатор __________________

БЛАНК РЕЄСТРАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИТИНИ

(УСІ ТЕСТИ)

Прізвище, ім’я дитини ______________________________________

Дитячий садок (школа) _____________________________________

Місто, село _______________________________________________

Дата тестування (рік, місяць, число) ___________________________

Дата народження ___________________________________________

Вік дитини ____________

Експериментатор