Методика комплексного вивчення самооцінки й ціннісних орієнтацій

(6–9 років)

Мета. Вивчити самооцінку та ціннісні орієнтації школяра.

Обладнання. Картка зі схематичним зображенням трьох постатей дітей (див. малюнок) і сім карток з надрукованими на них ціннісними характеристиками.

Інструкція. Перед дитиною кладуть картку із зображенням постатей, а під нею – першу картку з визначеннями:

«Ось три дуже схожі хлопчики (дівчинки). Цей хлопчик розумний, цей – сильний, цей - здоровий. В усьому іншому вони нічим не відрізняються. Яким із цих хлопчиків ти хотів би бути?» Відповідь дитини кодується в таблиці: навпроти вибраної якості під оцінкою «2 бали» ставиться хрестик.

Наступне запитання: «А з тих хлопчиків, хто залишився, ким би ти хотів більше бути?» Відповідь фіксується у таблиці; навпроти названої якості під оцінкою «1 бал» ставиться хрестик. Та якість, що залишилася, не оцінюється.

Після цього дитині кажуть: «А тепер уяви, що один із цих хлопчиків справді ти. Хто це може бути? Хто з них насправді найбільше схожий на тебе?» Відповіді заносять у праву частину протоколу («Самооцінка») й оцінюють так само, як і попередні: перша названа якість – хрестиком під графою «2 бали», друга вибрана якість – хрестиком під графою «1 бал».

Описана процедура повторюється з усіма сімома картками. Відповіді на перші два запитання заносяться у ліву частину розділу «Ціннісні орієнтації» таблиці. Відповіді на наступні два запитання заносяться у праву частину розділу «Самооцінка» таблиці. Потім підраховується відносна вага кожної характеристики у правій та лівій частинах протоколу. У разі збігу значення двох або більше характеристик проводиться додаткове їх зіставлення між собою за тією ж схемою, щоб можна було їх ранжувати за переважанням.

Картки до методики комплексного вивчення самооцінки та ціннісних орієнтацій

Шкала до методики комплексного вивчення самооцінки та ціннісних орієнтацій

Аналіз результатів

Оцінювання диференційованості системи цінностей.

Чим вищий ступінь диференціації (різниця між «вагою» найбільш та найменш значущих цінностей), тим краща адаптованість та соціалізованість дитини:

5 і більше балів – високий ступінь;

4 бали – середній;

3 і менше балів – низький.

Ступінь невідповідності самооцінки ціннісним орієнтаціям.

Визначається через зіставлення рейтингових місць самооцінки та ціннісних орієнтацій. Збіжність або ж близьке розміщення (різниця 1-2 місця) свідчить про емоційний комфорт, який суб’єктивно відчуває дитина. Навпаки, відповідність найбільш значущих для дитини цінностей низькій самооцінці за цими характеристиками свідчить про емоційний дискомфорт.

Соціометрія (О. Киричук, Ю. Гільбух)

Інструкція. Дітям роздається анкета або проводиться співбесіда за її пунктами.

«Як ваш учитель я хотіла б з’ясувати, з ким із учнів нашого класу ти хотів би робити все разом. Це допоможе мені краще спланувати роботу класу. Уважно прочитай кожне запитання й напиши прізвища трьох учнів, яких би ти вибрав».

А. З ким із учнів нашого класу тобі найбільше хотілося б сидіти за однією партою?

1.______________________________

2. З ким ще? ________________

3. З ким ще? ________________

Б. З ким із учнів нашого класу тобі найприємніше було б виконувати домашні завдання?

1.______________________________

2. З ким ще? ________________

3. З ким ще? ________________

В. З ким тобі хотілося б разом снідати під час перерви?

1.______________________________

2. З ким ще? ________________

3. З ким ще? ________________

Г. З ким тобі найбільше подобається гратися після школи?

1.______________________________

2. З ким ще? ________________

3. З ким ще? ________________

Для того, щоб учні кого-небудь не залишили поза увагою, рекомендується дати кожному список учнів класу (або написати його й прикріпити до дошки).

Відповіді на запитання можна опрацьовувати по-різному. Найпростіший спосіб ґрунтується на використанні розлінованого бланка (див. нижче).

Дата_______________________

Запитання: З ким із учнів нашого класу тобі найбільше хотілося б сидіти за однією партою?

Горизонтальні рядки показують вибори, що зроблені кожним із учнів, а колонки – скільки разів було обрано кожного учня. Хоч числа 1, 2, 3 вказують на пріоритет даного вибору, у нижньому рядку таблиці відбито лише загальні кількості виборів. Зважування виборів забирає дуже багато часу, майже нічого не додаючи до інтерпретації здобутих результатів.

Оскільки стосовно різних ситуацій взаємодії виявляються різні схеми міжособистісних взаємин, доцільно здійснювати табулювання, аналіз відповідностей стосовно кожного запитання окремо.

Вже з таблиці, побудованої за результатами соціометричного опитування, можна зробити висновок про те, хто в класі найпопулярніший, а кому, навпаки, зовсім не симпатизують однокласники.

В аналізі зазвичай використовують такі поняття:

Зірка – учень, який одержує найбільшу (або принаймні дуже велику) кількість виборів у однокласників.

Ізольований (іноді використовується термін зірка відштовхування) – учень, що не дістав жодного вибору.

Зневажений – учень, що одержав відносно мало виборів.

Взаємний вибір – два або більше учнів, які вибрали один одного.

Соціометрична кліка (тісно згуртоване угруповання) – група учнів, що вибирають одне одного, але роблять мало виборів щодо дітей за межами своєї групи.

Соціометрічний розкол – відсутність виборів між двома або кількома підгрупами в класі (наприклад, між хлопцями і дівчатами, дітьми з більш і менш забезпечених сімей).

З наведеної таблиці видно: отримання восьми виборів у групі з 12 учнів ясно показує, що Олег є лідером (зіркою). Кожен учень у цьому класі має принаймні одного приятеля, що виявив бажання сидіти з ним за одною партою. Винятком є Олексій. Він – ізольований.

Опитувальник «Мій клас»

(методика Боврозера у модифікації Ю. Гільбуха)

Методика складається з 15 запитань, що розділені на 5 блоків. У кожному окремому блоці з трьох запитань 1-ше запитання вимірює ступінь задоволеності шкільним життям, 2-ге – ступінь конфліктності у класі (як вона усвідомлюється окремими учнями та класом у цілому) і 3-тє – ступінь згуртованості класу (тобто як ця якість відбивається у свідомості учнів).

Вказані запитання подаються на бланку за такою формою:

Суми балів:

¾ ступінь задоволеності (З) – 10;

¾ ступінь конфліктності (К) – 9;

¾ ступінь згуртованості (Зг) – 12.

Заповнення анкети учнем у середньому триває 5-10 хвилин.

При її поданні класу дають таку інструкцію (усно):

«Запитання цієї анкети спрямовані на те, щоб з’ясувати, яким є ваш клас. Обведіть кружечком слово " Так", якщо ви згодні з даним твердженням, і слово " Ні", якщо не згодні з цим твердженням.

Не забудьте підписати власне ім’я та прізвище на зворотному боці анкети».

Правила оцінювання (стовпчик «Для вчителя»)

Запитання, поруч з яким у стовпчику «Для вчителя» відсутня позначка «п» (протилежний), оцінюються балом «З» при відповіді «Так» і балом «1» при від­повіді «Ні». Запитання із позначкою «п» оцінюються протилежно (тобто при відповіді «Так» – 1, а при відповіді «Ні» – 3).

За запитання, на які не дали відповіді або дали з порушенням правил, проставляється бал 2.

Для одержання оцінки за даним параметром бали за п’ятьма запитаннями, що його стосуються, підсумовують. Наприклад, загальну оцінку із задоволеності одержують шляхом додавання балів за запитаннями № 1, 4, 7, 10, 13.

У наведеному прикладі показано, як саме одержані загальні оцінки: 10 – для задоволеності, 9 – для конфліктності, 12 – для згуртованості.

Ця методика дає змогу діагностувати насамперед ставлення окремих учнів до свого класу. Водночас вона дає можливість отримати й узагальнену його ха­рактеристику. Для цього за кожним із трьох параметрів вводять середній бал (як середнє арифметичне).

Методика незакінчених речень «Мій клас та мій учитель»

Мета. Визначити ставлення учнів до свого класу та вчителя. Обладнання. Бланки для кожного учня.

Інструкція. Тест може бути використаний починаючи з 3-го класу. Кожному учневі пропонується бланк із такими незакінченими реченнями:

1. Я навчаюсь найкраще, якщо _______________________________________

2. Я найщасливіший, коли мій учитель (мої вчителі) _____________________

3. У нашому класі спільна робота з однокласниками є ____________________

4. Мій учитель (учителі) думає (думають), що я _________________________

5. Коли я ставлю запитання, мій учитель (учителі) ______________________

6. Коли я розгублююсь, мій учитель (учителі) __________________________

7. Наш клас є ______________________________________________________

8. Найбільше у моєму вчителеві (учителях) мені подобається _____________

9. Коли я добре виконую завдання, мій учитель (учителі) _________________

10. Найменше у моєму класі мені подобається ___________________________

11. Якщо тільки мій класний керівник __________________________________

12. Найбільше у моєму класі мені подобається ___________________________

При узагальненні результатів тестування за кожним незакінченим твердженням визначають відсоток учнів, чиї відповіді відбивають позитивні настанови, оцінки та настрої, і відсоток учнів, чиї відповіді з даного запитання відобразили негативні настанови. Потім визначають кількість запитань, за якими більш ніж 50 % учнів висловили позитивні настанови. Цей показник і використовується для зіставлення рівня морального розвитку учнів класів, що порівнюються, а також прогрес, що його досягай у цьому відношенні учні певного класу за достатньо тривалий період (менш як одна навчальна чверть).