Урок 39

Тема. Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета: охарактеризувати політичне становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; визначити причини, хід та наслідки повстання під керівництвом Семена Палія; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити певні висновки й узагальнення, вміти виділяти головне та другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Обладнання: карта «Українська держава за гетьмана І. Мазепи».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.;

• пояснювати причини та наслідки повстання 1702–1704 рр.;

• показувати на карті місця найважливіших подій на Правобережжі;

• характеризувати історичні постаті Івана Мазепи та Семена Палія;

• розвинути вміння давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити певні висновки та узагальнення, виділяти головне й другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Графічний диктант

Позначте правильні твердження знаком «+», а неправильні знаком — «–».

1. «Вічний мир» був укладений між Туреччиною і Росією у 1687 році.

2. «Вічний мир» суттєво покращив становище лівобережного гетьмана

І. Самойловича і сприяв посиленню його влади у Гетьманщині.

3. Після невдалого Кримського походу 1687 р. старшинська верхівка передала князю Голіцину листа, в якому звинуватила Самойловича у зраді.

4. 25 липня 1688 р. на козацькій раді, що відбулася на річці Коломак, гетьманом Лівобережної України було обрано генерального писаря Івана Мазепу.

5. «Коломацькі статті» регламентували українсько-польські відносини.

6. «Коломацькі статті» значно розширювали російську присутність в Україні та обмежували козацьку автономію.

7. Іван Мазепа був гетьманом України з 1687 до 1708 року, прагнув подолати наслідки Руїни, об’єднати всі українські землі під владою одного гетьмана, зберегти українську державність, піднести господарське і культурне життя.

8. І. Мазепа хотів розбудувати Україну за західноєвропейським зразком, зберігши при цьому козацький устрій.

9. У березні 1691 р. московське військо під проводом князя Голіцина виступило у другий Кримський похід, пристав до них і гетьман І. Мазепа з козаками.

10. Мазепа намагався піднести роль гетьмана, козацької старшини, продовжив створення козацької еліти — в його оточенні з’явилися значкові й значні військові товариші.

Бесіда за запитаннями

1. Пригадайте умови Бахчисарайського договору і «Вічного миру».

2. Які наслідки вони мали для Правобережної України?

3. До складу яких держав входили землі Правобережжя наприкінці XVII ст.? Покажіть їх на карті.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Після поразки Української революції подальшу долю українських земель визначали сусідні держави — Польща, Росія та Туреччина. Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681), територія між Дністром і Бугом 20 років мусила залишатися нейтральною й незаселеною. Проте Польща і Туреччина вдалися до колонізації цих земель.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розповідь учителя

Ян Собеський видав 1684 р. універсал, що дозволяв козацькі поселення на південь від Росі. Наступним кроком Польщі стала ухвала сейму 1685 р. про поновлення на території колишніх українських полків козацьких прав та вольностей, внаслідок якої відродилися Богуславський, Брацлавський, Корсунський та Білоцерківський полки.

Яну Собеському потрібне було сильне козацьке військо. Він розумів, що без нього важко буде захистити Річ Посполиту від турецькотатарської загрози, а також утримати у своїх руках правобережні українські землі. Тому король вирішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної Наддніпрянщини.

Протягом 1684–1685 рр. було створено чотири територіальні козацькі полки. Богуславський полк очолив полковник Самусь (Самійло Іванович), Брацлавський полк очолив Андрій Абазин, Корсунський — Захар Іскра, Фастівський (Білоцерківський) — Семен Палій.

Відновлення козацького устрою на Правобережжі спричинило швидке заселення українських земель, що були спустошені безперервними війнами. Створення козацьких полків у Правобережній Україні відроджувало традиції національного державотворення в цьому регіоні.

Завдання

Як ви думаєте, чому польський уряд дозволив відновити козацтво на Правобережній Україні?