Робота над скоромовкою.

Де ж наш пустун – язичок?

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудимо!

- Поплямкаємо губами!

- Поклацаємо зубами!

- Посичали гускою: с-с-с.

- Подзижчали комариком: дз-дз-дз.

- Пошуміли вітерцем: ш – ш –ш.

- Подирчали тракторцем: др.-др-др

Робота над скоромовкою.

(вивчили разом, потім промовляємо з прискоренням.)

Наварили смакоти – будем їсти я і ти.

А сороки і ворони будуть їсти макарони.

ЧИТАННЯ РЕЧЕНЬ (РІЗНА ІНТОНАЦІЯ)

III ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Запитання до учнів.

Назви яких тварин зустрілись в скоромовці?

Де вони мешкають?

Отже, я запрошую вас для зустрічі з новими героями саме в цей чарівний куточок природи.

(перегляд відео «Зайчик в лісі»)

2. Повідомлення теми уроку.

До нас на урок завітали гості. Тож давайте з ними привітаємось. Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитись з казками українських письменників. І це буде казка Юрія Ярмиша,, Зайчаткова казочка”

ВІДОМОСТІ ПРО ЗАЙЧИКА (ВІДЕО)

Зайчик – досить відома тварина. Пригадайте, що ви про нього знаєте? (свої відомості ви будете записувати на дошці)

Заєць

Так, діти. Все, що розказали про зайчика – все вірно. Хочу лише вам повідомити, що дорослий заєць досягає розмір 50 – 70 см. в довжину. Задні лапи зайців сильніше і довше передніх. Завдяки цій особливості зайці можуть бігти зі швидкістю 60 -70км за годину і долати за один стрибок відстань у 6 метрів. Заєць може бігти швидше, ніж автомобіль, що рухається в межах міста. Ось така інформація вам для поповнення ваших знань. А ми йдемо далі.

ФІЗХВИЛИНКА

3. Словникова робота.

а) прочитати слова: перегорнуло пострибало

намальовані морквинка

підняло косоокий

добридень

б) з’ясувати значення слів: нікчемний

віри не йме

4. Ознайомлення зі змістом казки.

Будьте уважні і запам’ятовуйте зміст казки, бо після читання пограємо в гру,, Так чи ні” Учитель читає перший абзац, а далі продовжують учні після доторкання вчителя.

Казка Юрія Ярмиша " Зайчаткова казочка" - Казки, оповідання українською мовою для дітей

https://megaznaika.com.ua/kazka/kazky-yarmysh-zaychukova-hatka.html 1/2

Юрій Ярмиш

Зайчаткова казочка

Бігло лісом сіреньке Зайчатко. Стриб-скік! Стриб-скік! Гульк, а

на стежці лежить... казочка. Перегорнуло Зайчатко сторінку.

Ой, як сподобались йому малюнки! І червона морквинка, і білий кролик, і веселий їжачок. І написана казочка була великими літерами. Тільки Зайчатко все одно читати не вміло. Взяло воно казочку під пахву, скаче лісом і думає: «Якби мені знайти кого-небудь, хто вміє читати. Це, мабуть, дуже цікава казочка!» Тільки подумало так Зайчатко - назустріч Лисиця.

- Добридень, Зайчику! Що то в тебе за книжка? - питає.

- Це казка, тітонько Лисице! Ось які малюнки гарні!

Почитайте, будь ласка, а я послухаю!

- Добре, Зайчику! - погодилась Лисиця. На пеньок сіла, книжку розкрила, лапою по рядках водить:

- Жили-були дідусь та бабуся. І була в них курочка. Несла вона смачні яєчка, а ще смачнішою була сама курочка...

- Ні, тьотю Лисице, - перебило Зайчатко. - Ви не так читаєте. Тут

намальована морквинка, білий кролик і веселий їжачок.

- Ти бач, Зайчисько нікчемний! - образилась Лисиця. - Мені, Лисиці, віри не йме! Ану тікай, поки цілий!

І книжку на землю кинула. Підняло Зайчатко книжку, далі пострибало.

А на дорозі - Сірий Вовк, хазяїн того лісу.

- Добридень, дядю Вовче! - привіталося Зайчатко і книжечку простягнуло.

- Добридень, косоокий! - відповідає Вовк, а сам дивується. - Навіщо мені твоя книжечка?

- А ви почитайте, дядю! - прохає Зайчатко. - Це, мабуть, цікава казочка.

- Казочка? - перепитав Вовк. - Ну, гаразд, косоокий, можна й - ха-ха! - почитати...

Розкрив Вовк книжку і каже басом:

- Жила-була бабуся. І було в неї сіреньке козеня. Смачне-пресмачне...

Зайчатко послухало трохи вовчу казку, а далі й зазирнуло в розкриту книжку. Зазирнуло та з дива аж лапками сплеснуло:

- Дядю Вовче, ви ж читати не вмієте. У вас малюнки в книжечці догори ногами!

- У-у-у! - розсердився Вовк і шпурнув книжку далеко в кущі. - Забирайся, а то з'їм. Дивись-но, читати, каже, не вмію! Всі казки - про смачних козенят. У-у-у!

Підхопило бідне Зайчатко свою книжечку і побігло, не бачачи перед собою дороги. З переляку очі в нього ще більш перекосилися, і не помітило Зайчатко, як опинилось на руках у хлопчика, що в лісі гриби збирав.

- Заспокойся, Зайченятко, заспокойся, сіреньке! - сказав хлопчик ласкаво і погладив Зайча. - Хто скривдив тебе?..А це що, казочка? Які малюнки цікаві! Нумо почитаємо її!

І прочитав хлопчик сіренькому Зайчаткові казочку, що була у книжці, - про білого кролика і веселого їжачка.

- А тепер, Зайчику, тобі пора до мами, - сказав хлопчик і простягнув йому казочку. - Рости скоріше, вступай до лісової школи і ти навчишся читати.

- Неодмінно! - сказало Зайчатко. І в зелених кущах майнув його смішний хвостик.

5. Гра,, Так чи ні”

Перевіримо, наскільки ви були уважними.

- зайчатко було біленьке. (ні, сіреньке)

- зайчатко знайшло книжку на стежині в лісі. (так)

- знайшовши книгу, зайчатко мріяло її комусь подарувати (ні)

- вовк вмів читати (ні, не правильно взяв книгу в руки)

- хлопчик порадив зайчику обов’язково поступити в лісову школу (так)

IV Фізхвилинка.