Процесор

Процесор - основна мікросхема комп'ютера, в якій і проводяться всі об­числення. Конструктивно процесор складається з комірок, схожих на елементи оперативної пам'яті, але в цих комірках дані можуть не тільки зберігатися, але і змінюватися. Внутрішні комірки процесора називають регістрами.

З рештою пристроїв комп'ютера, і в першу чергу з оперативною пам'ят­тю, процесор зв'язаний декількома групами провідників, які називаються ши­нами.

Основних шин три: шина даних, адресна шина і командна шина.

Основні параметри процесорів. Основними параметрами процесорів є робоча напруга, розрядність, тактова частота, коефіцієнт внутрішнього множення тактової частоти і розмір кеш-пам'яті.

Робоча напруга процесора забезпечується материнською платою, тому різним маркам процесорів відповідають різні материнські плати (їх треба ви­бирати спільно). З розвитком процесорної техніки відбувається поступове по­ниження робочої напруги.

Розрядність процесора показує, скільки біт даних він може прийняти і обробити в своїх регістрах за один раз (за один такт). Перші процесори х86 були 16-розрядними. Починаючи з процесора 80386, вони мають 32-розрядну архітектуру Сучасні процесори сімейства Intel Pentium залишаються 32-розрядними, хоча і працюють з 64-розрядною шиною даних (розрядність про­цесора визначається не розрядністю шини даних, а розрядністю командної шини). У найближчому майбутньому передбачається розповсюдження 64-розрядних процесорів на персональні комп'ютери.

Тактовою частота. В основі роботи процесора лежить тактовий прин­цип. Виконання кожної команди займає певну кількість тактів. У персональ­ному комп'ютері тактові імпульси задає одна з мікросхем, що входить у мікропроцесорний комплект (чипсет), розташований на материнській платі. Чим вище частота тактів, що поступають на процесор, тим більше команд він може виконати за одиницю часу, тим вище його продуктивність. Перші процесори х86 могли працювати з тактовою частотою не вище за 4, 77 Мгц, а сьогодні робочі частоти деяких процесорів вже перевершують 3 мільярди тактів у се­кунду (3 ГГц).

Кеш-пам'ять Обмін даними усередині процесора відбувається у декіль­ка разів швидше, ніж обмін з іншими пристроями, наприклад, з оперативною пам'яттю. Для того, щоб зменшити кількість звернень до оперативної пам'яті, усередині процесора створюють буферну ділянку - так звану кеш-пам’ять. Це " надоперативнапам'ять". Коли процесору потрібні дані, він спочатку звер­тається в кеш-пам'ять, і лише якщо там потрібних даних немає, відбувається його звернення в оперативну пам'ять.