Та їх безпека

де с - питома теплоємність повітря при даних тиску і температурі, Дж/(кг· К); c_p і c_V - питома теплоємність повітря при сталому тиску і сталому об'ємі Дж/(кг· К).

Наприклад, якщо початкова температура повітря становить 293 К, а тиск дорівнює атмосферному, то при його стисненні до 1, 0 МПа температура підвищується до 573 К. При високій температурі мастила частково випаровуються, а при надмірному змащуванні розпилюються у вигляді і, лану, що може утворювати із повітрям вибухонебезпечну суміш. Додержання вимог до мастил та режимів змащування у поєднанні із надійним охолодженням є основним заходом попередження вибухів парів мастила при його розкладі. У компресорах низького тиску і малої продуктивності достатньо повітряного охолодження, а в інших необхідно застосовувати водяне охолодження.

Підтримання заданого технологічного режиму забезпечується за допомогою арматури, контрольно-вимірювальних приладів, регулюючої апаратури, систем автоматичного управління та пристроями безпеки.

Кожна компресорна установка повинна бути оснащена, як мінімум, такими приладами та арматурою: манометрами і запобіжними клапанами на кожному ступені компресора, на холодильниках і ресиверах; термометрами і термопарами на кожному ступені компресора, після проміжно-і о та кінцевого холодильника; контактними пристроями, тепловими реле для сигналізації і автоматичного відмикання двигуна компресора при підвищенні тиску і температури стисненого повітря понад установлене значення, а також при припиненні подачі води на охолодження компресора; манометрами і термометрами для вимірювання тиску і темперами мастила при автоматичному (централізованому) змащуванні; зворотним клапаном та запірним органом на лінії нагнітання за умови роботи декількох компресорів, підімкнених до одної загальної магістралі. Компресори продуктивністю більше 50 м³/хв мають бути обладнані пристроями для автоматичного регулювання тиску нагнітання.

Компресорні станції із трьома і більше компресорами обладнуються системою дистанційного контролю, сигналізацією роботи установок і блокуючими пристроями, які автоматично відмикають привід компресора при перевищенні температури і тиску стисненого повітря та температури води, що надходить з компресора після охолодження.

Вибухи та аварії холодильних установок інколи трапляються внаслідок гідравлічного удару, відмови запобіжних пристроїв і розриву нагнітального трубопроводу чи балонів з холодильним агентом та витоку аміаку або фреону крізь нещільність з'єднань. Аміак утворює з повітрям вибухонебезпечну суміш, що особливо небезпечно при ремонтних роботах із застосуванням відкритого полум'я. Газоподібний аміак токсичний, його гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони дорівнює 20 мг/м³. Рідкий аміак викликає тяжкі опіки шкіри, а опіки очей призводять до сліпоти.

Наявність витоку аміаку можна виявити органолептично або експрес-методом за допомогою газоаналізатора УГ-2. Крім того, при нецілодобовому обслуговуванні автоматизованих холодильних установок приміщення машинних і апаратних відділень оснащуються індикаторами витоку та сигналізаторами аварійної концентрації аміаку у повітрі.

Індикатори витому дають попереджувальний сигнал у приміщення чергового персоналу та вмикають витяжну вентиляцію при концентрації аміаку в повітрі понад 500 мг/м³. Якщо концентрація аміаку досягає 1500 мг/м³, сигналізатори аварійної концентрації вимикають електроживлення холодильної установки та одночасно вмикають аварійну вентиляцію, світлозвукову сигналізацію, табло над входом у машинне і апаратне відділення, що попереджує про загазованість приміщення.

Початкове зарядження холодильних установок рідким аміаком необхідно робити згідно з існуючими умовними нормами заповнення внутрішнього об'єму їх елементів у процентах. При цьому ресивери (лінійні, дренажні, циркуляційні і захисні - горизонтальні) заповнюються не більше як на 80%, а ресивери циркуляційні і захисні (вертикальні), проміжні посудини - не більше як на 70%. Комплектні компресорні установки заряджаються рідким аміаком у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювач а.

Для зарядження використовують рідкий аміак без домішок. Технічні умови на його постачання, тара і маркування повинні відповідати вимогам діючого стандарту (ГОСТ 6221-82 Е).

Заповнення системи аміаком здійснюється по трубопроводу, який виводиться назовні від балонів залізничних або автомобільних цистерн згідно з вимогами типових інструкцій.

При експлуатації та зарядженні аміачних холодильних установок обслуговуючий персонал і інженерно-технічні робітники забезпечуються засобами індивідуального захисту: спецодягом, гумовими рукавичками, гумовими чоботами, фільтрувальними протигазами типу КД та ізолюючими дихальними апаратами стисненого повітря типу АСВ або ізолюючими протигазами ІП.

У випадку аварійних робіт у загазованому приміщенні передбачено захисний костюм Л-1 або КИХ-4.

Компресори, як правило, слід розміщати в окремих одноповерхових будинках. Допускається розміщення компресорів продуктивністю до 20 м³/хв у прилеглих приміщеннях за умови відокремлення від суміжних приміщень перегородкою висотою не менше 3.0 м і товщиною не менше 0, 125 м. Окремі компресори продуктивністю до 10 м³/хв можуть, за умови їх відокремлення від виробничих ділянок глухими вогнестійкими стінами, встановлюватися на нижніх поверхах багатоповерхових виробничих будівель.

Аміачні холодильні установки розміщують із додержанням протипожежних норм як в окремих приміщеннях, так і у підвалах та інших місцях, що знаходяться у безпосередній близькості до технологічних ділянок, пов'язаних з процесом обробки продуктів холодом. Машинне і апаратне відділення холодильних установок не слід з'єднувати проходом з виробничими приміщеннями. Вони мають бути обладнані припливною вентиляцією з підігрівом повітря у холодний період року, яка забезпечує дворазовий обмін повітря у приміщенні щогодини. Машинне відділення повинно також мати аварійну інстиляцію, аварійне освітлення та два виходи.