Обстеження стовбура свердловини

Метою обстеження є визначення глибини вибою і рівня рідини, пе­ревірка стану експлуатаційної колони, фільтрової зони і стовбура сверд­ловини, встановлення наявності в ньому дефектів, аварійного підземного устаткування і зайвих предметів [100].

Обстеження стовбура виконують після встановлення герметичності колонної головки.

Його здійснюють за допомогою печаток, на яких одержують відтиск (слід) стінки експлуатаційної колони, фільтра, зім'ять, тріщин, кінців обірваних труб і т. і.

Печатка - це металевий корпус, який знизу і з боків покритий пла­стичною оболонкою (свинець, алюміній) товщиною 8-10 мм, а вздовж корпуса зроблено наскрізний отвір, через який пропомповується рідина. Печатку опускають у свердловину на трубах. Застосовують плоску, конусну, універсальну або гідравлічну печатки.

Плоска печатка має діаметр оболонки на 10-12 мм менший внут­рішнього діаметра експлуатаційної колони; встановлюється одноразово з осьовим навантаженням не більше 20 кН. Плоска печатка дає відбиток верхнього кінця аварійного устаткування у свердловині, тобто вона застосовується для визначення глибини, на якій знаходиться аварійний предмет, і стану його верхнього кінця (рис. 4.26).

Конусна печатка забезпечує одержання відбитків стінок свердловини, складних порушень, зім'ять і тріщин, причому діаметр широкої частини повнорозмірної печатки на 6-7 мм менший внутрішнього діаметра колони, а наступні типорозміри печаток мають діаметри, що зменшуються кож­ний на 6-12 мм (рис. 4.27).

Універсальна печатка ПУ-2 відрізняється тим, що має змінний гумо­вий стакан і алюмінієву оболонку, які надіваються на циліндричний корпус. Навантаження на печатку повинно становити 15-20 кН.

Рис. 4.26- Печатка плоска Рис. 4.27- Печатка конусна

Гідравлічна бокова печатка має гумовий елемент довжиною 4 м, спрацьовує від створення, протягом 5 хв. запомповуванням рідини в труби, тиску до 1, 2 МПа, за рахунок якого гумовий елемент притискується до колони (діаметр 146 мм), а відтак тиск зменшують (до атмосферного тиску на поверхні) і піднімають печатку. Гідравлічна печатка дає чіткіше уявлення про характер і конфігурацію пошкодження колони.

Якщо наявність дефектів (повздовжніх тріщин, пропусків у різьових з'єднинах тощо) в колоні, по яких надходить вода, визначити печатками не вдається, то фільтр перекривають пробкою (пісок, глина на 5-10 м вище нього) або пакером, а потім опресовують верхню частину колони на герметичність. Якщо колона не є герметичною, то слід визначити місце і характер дефекту, усунути його і після цього виконувати подальші роботи.

Обстеження колони перед початком ремонтно-ізоляційних, ловильних робіт і перед переходом на нижчерозміщені пласти є обов'язковим, ос­кільки невиявлені дефекти можуть призвести до значних ускладнень.

Визначення глибини вибою і рівня рідини у свердловині здійснюють за допомогою апарату Яковлева, а також агрегатів Азінмаш-8А, -8Б, -45, ЗУДС.

Контроль технічного стану свердловин передбачає:

а) визначення місцезнаходження муфт в обсадних трубах і НКТ;

б) прив'язування діаграм геофізичних досліджень свердловини до їх
характерних елементів;

в) контроль за опусканням свердловинних приладів у свердловину;

г) виділення інтервалів перфорації;

ґ) вимірювання змін внутрішнього діаметра обсадних труб і НКТ;

д) виявлення пошкоджень типу розривів і тріщин з поздовжньою і
поперечною орієнтацією;

є) виявлення інтервалів інтенсивності корозії труб і наскрізного про-ржавіння;

є) виявлення заколонних перетікань.

Для виконання цих робіт застосовують локатор муфт, диференціаль­ний локатор магнітних аномалій, локатор втрати металу, індукційний дефектомір, апаратуру механо-акустичного каротажу.

Магнітні локатори застосовують для визначення місцезнаходження муфт (замків) обсадних труб, магнітних міток, розривів, потовщень, інтервалів перфорації і ін. Але найчастіше локатори муфт застосовують для точного визначення місця встановлення перфоратора, торпеди або іншого апарату.

Гамма-товщиномір, який входить до складу комплексного свердло­винного приладу - дефектоміра-товщиноміра, дає змогу визначати середню товщину стінки обсадних труб з точністю до ±0, 25мм, встанов-

лювати місцезнаходження з'єднувальних муфт (замків), центрувальних ліхтарів, інтервалів перфорації і місць прориву колони. Під час безпе­рервного переміщення цього приладу в стовбурі свердловини записується кругова цементограма і товщинограма, а в разі зупинки його на заданій глибині - дефектограма, які характеризуються зміною інтенсивності розсіяного гамма-випромінювання по колу.

Для вивчення технічного стану обсадних колон застосовують також електромагнітний профілеграф, калібромір, профілемір, мікрокаверномір і індуктивні дефектоміри. Дані про товщину і внутрішній діаметр обсадних колон, які одержано цими приладами, використовують і для інтерпретації діаграм радіоактивного каротажу, гамма-каротажу, цементограм, резуль­татів вимірювань дебітоміром тощо.

У даний час відсутні прості і надійні методи контролю за станом горизонтальної ділянки стовбура в горизонтальній свердловині, яка пра­цює. Для цієї мети відоме застосування вибійних рушіїв малого діаметра і колони гнучких труб, які дають змогу проникнути в горизонтальну ділянку стовбура, наприклад для здійснення потокометричних досліджень або промивань піщаних пробок. Як рушій може бути Гвинтовий електро­двигун, який є двигун-насосом з ротором у вигляді шнека, що про-помповує через внутрішню порожнину насоса свердловинну рідину і використовує її реактивну віддачу. Таким рушієм може бути також модифікований лінійний електродвигун, основним елементом конструкції його є обсадна колона труб (подібно до монорейки для швидкісних заліз­ничних експресів на повітряній подушці). Перспективним є застосування гнучких труб колтюбінгових устатковань [231], описаних раніше в моно­графії з експлуатації свердловин.