Визначення об'єму водоізоляційних реагентів

Правильно вибраним об'ємом ізоляційного реагенту можна досягнути підвищення успішності ремонтно-ізоляційних робіт, а також величини і тривалості ефекту.

Деякі дослідники для ізоляції водоприпливів із використанням поліме­рів рекомендують запомповувати реагент в об'ємі, який забезпечує про­никання його в пласт по радіусу від свердловини на 12-23 м, а для пластів без глинистих прошарків - на 50-100 м. Інші автори рекомендують визна­чати глибину проникання реагенту в пласт, виходячи з величини радіуса зміненої проникності привибійної зони пласта, яка визначається за кри­вими відновлення тиску. Однак у цих рекомендаціях не враховується ступінь погіршення проникності привибійної зони в залежності від вико-ристованого реагенту, різниці товщин і коефіцієнтів проникностей нафто- і водонасичених інтервалів пласта. Для врахування названих факторів необхідний об'єм реагенту слід розраховувати за формулою [5]:

V= V _вс₁с₂с₃, (3.14)

де V_B- об'єм зони ізоляції, який належить визначати за необхідним радіу­сом г запомповування ізоляційного реагенту в обводнену частину пласта,

V_B - π r² h m₀; h - загальна товщина обводнених прошарків; т₀- середній коефіцієнт пористості обводнених прошарків; с, - коефіцієнт, який враховує різну глибину проникнення реагенту в нафтонасичений і водонасичений

інтервали пласта, с₁ = 1 + k'_H/k'_B; к'_н, к'_в - коефіцієнти проникності до запомповування реагенту відповідно в нафтонасичених і водонасичених інтервалах (визначаються в результаті лабораторних досліджень нафто­насичених і водонасичених кернів однакової проникності) для пластової води; с₂ - коефіцієнт, який враховує відношення ефективних нафтонаси­чених і водонасичених товщин пласта, с₂ =1+А_Н ІК; h_H, h_B - ефективні нафтонасичені і водонасичені товщини пласта (визначаються в результаті геофізичних і гідродинамічних досліджень свердловини перед виконанням ремонтно-ізоляційних робіт); с₃ - коефіцієнт, який враховує відношення

коефіцієнтів проникностей в нафтонасичених і водонасичених інтервалах пласта, с₃=1+к_н/к_в; к_н, к_в - коефіцієнти проникностей відповідно нафто­насичених і водонасичених інтервалів пласта (визначаються за геофі­зичними даними).

При використанні тампонажних матеріалів, котрі знижують проник­ність обводненої частини пласта за рахунок адсорбції, гідрофобізації та утворення осаду, повного обмеження припливу не відбувається. Величину зменшення припливу води у свердловину після ізоляційних робіт за умови збереження величин тисків на контурі і на вибої свердовини можна запи­сати так:

(3.15)

де Q ₁ - дебіт води до оброблення; Q₂ - дебіт води після оброблення; к₁ -коефіцієнт проникності пласта до оброблення; к ₂ коефіцієнт проникності пласта після оброблення; R_K- радіус контуру живлення пласта; r- радіус зони оброблення; г_с - радіус свердловини.

З цього рівняння знаходимо величину радіуса зони оброблення

(3.16)

або

(3.17)

Рис.3.14 — Залежність r = f( є, п).

де Q₁ /Q₂ =є; к₁ /к₂ =п. При є = п радіус зони оброблення r = R_Ki при є = 1 радіус r = r_c. Значить, параметр є у реальних умовах може знаходитися в межах 1 < є < п. Значина п = к_хІ к₂ характеризує здатність вибраного реагенту погіршувати проникність пласта залежно від природи і кон­центрації використовуваних мате­ріалів. Нарис. 3.14 подано графічне зображення залежності r = f( є, п). Задаючи необхідну значину є, можна знайти необхідний об'єм реагенту V. Так, у результаті лабораторних досліджень, проведених на усталю­ванні УДПК-1М, отримано, що зна­ чина п = к_{/к₂ для кернів різної про-

никності і певного тампонажного матеріалу набуває значин одного поряд­ку і становить: а) для СЖК в кернах, насичених нафтою Покровського родовища, 1, 2-1, 3; б) для СЖК в кернах, насичених пластовою водою Красноярського родовища (пласт Д,, густина 1180 кг/м³), 2, 5-3, 5; в) для СЖК з подальшим запомповуванням 20% каустичної соди 9-11 (керн наси­чений пластовою водою Красноярського родовища); г) для гідрофільної емульсії, яка містить 70 об'ємних частин нафти Покровського родовища, 2, 5-3, 0 (керн насичений пластовою водою Красноярського родовища).

За даною методикою можна визначити необхідні об'єми реагенту для ізоляційних робіт із використанням розчинів поліакриламіду, гіпану, метасу, синтетичних жирних кислот, гідрофільної емульсії тощо.

3.