Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Глиноземистий і гіпсоглиноземистий цементи






Глиноземистий цемент - це швидкотужавіюча в'яжуча речовина яка одержується в результаті тонкого помелу продуктів спікання чи топлення сировинної суміші і складається з бокситу та вапна (вапняку) [200]. Глиноземистий цемент складається, в основному, з низькоосновних алюмінатів кальцію.

Хімічний склад в оксидах різних глиноземистих цементів змінюється в широких межах (%): А1203 - 30-50; СаО - 35-45; Si02 - 5-15- Fe203 - 5-15; інші-0-2, 5. '

 

 

Іноді в глиноземистий цемент вводять до 20-30% кислого доменного гранульованого шлаку. Це знижує вартість цементу, зменшує усадку та тепловиділення в процесі твердіння.

Існує різновид - високоглиноземистий цемент, в якому А1203 складає 70% і головним мінералом є СаО2А1203.

Глиноземистий цемент відрізняється швидким тужавінням та швид­ким твердінням, особливо за низьких температур. Він значно переважає в цьому відношенні портландцемент. Глиноземистий цемент випуска­ється в невеликих кількостях і є значно дорожчим за портландцемент.

Одна з особливостей глиноземистого цементу - висока стійкість в агресивних середовищах. Крім меншої хімічної активності низькооснов-них гідроалюмінатів кальцію та гібситу до кислих середовищ порівняно з гідратними сполуками портландцементу, велику роль відіграє ущільню­вальна дія гідроксиду алюмінію, який робить камінь з цього цементу менше проникним для агресивного середовища. Відсутність вільного гідроксиду кальцію запобігає сульфатну корозію глиноземистого цементу. Його одержують найчастіше з шлаків доменного процесу, який відбу­вається у відновному середовищі. Тому глиноземистий цемент не вступає в реакції окислення-відновлення з сірководнем. Глиноземистий цемент з усіх інших тампонажних матеріалів тільки один є стійким проти пластових вод та газів, які містять сірководень.

Використання глиноземистого цементу для цементування свердловин обмежено негативною дією на нього високої температури. Він може ви­користовуватися тільки за нормальних температур, коли статична тем­пература на вибої не перевищує 20-25°С. За вищих температур значно прискорюються процеси перекристалізації гідроалюмінатів, а міцність каменю різко знижується.

На основі глиноземистого цементу, додаючи до нього 25-30% сульфату кальцію у вигляді гіпсу (CaS04-2H20) чи ангідриту (CaS04), одержують гіпсоглиноземистий цемент (табл. 2.15). В основі процесу його твердін­ня лежить утворення еттрингіту: ЗСаОА1203-6Н20 + 3(CaS04-2H20) + 19Н20 = 3CaOAl203-3CaS04-31H20. Цементний камінь із гіпсоглинозе-мистого цементу стійкий за температури до 60°С, а також у сульфатних середовищах, але не стійкий до дії сірководню та солей магнію.

Таблиця 2.15- Властивості гіпсоглиноземистого цементу

 

 

 

Рідина для замішування В/Ц Розтіч- ність, CM Температура витриму­вання, °С Терміни схоплення, год.-хв. Межа міцності при стисканні (МПа) через термін, діб
τ п. схв τ К. схв.      
Водопровідна вода 0, 5 22, 0   1-00 1-30      
0, 5% розчин борної кислоти (Н3ВО3) 0, 5 21, 5   2-05 3-30      

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.