Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Загальна характеристика третьої відміни
|
|
Третя відміна – найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представлені іменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatī vus singulā ris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення - is. Історично в третій відміні об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний -і. Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи – третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) входять слова з основою на -ĭ, що зазнали впливу приголосної відміни.
Різноманітність закінчень у Nоm. sіпg. пояснюється існуванням двох способів творення цієї відмінкової форми – сигматичного (тобто за допомогою s) й асигматичного (без s).
1. Основи, що закінчуються на - c, - g, -t, -d, утворюють сигматичний номінатив:
| Nom. sing. | Gen. sing. | основа |
| rex lux civĭ tas palus | reg-is luc-is civitā t-is palū d-is | reg- (rec + s > rex) luc- (luc + s > lux) civitā t- (civitā t + s > civĭ tas) palū d- (palū d + s > palus) |
2. Основи на - 1, -r, -n, -s утворюють асигматичний номінатив:
| Nom. sing. | Gen. sing. | основа |
| consul victor flumen flos | consŭ l-is victō r-is flumĭ n-is flor-is | consŭ l- victō r- flumĭ n- flor- |
Оскільки основа іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називним відмінком однини, то слід запам'ятовувати дві форми – nomіnаtī vus і gеnеtī vus singulā ris. За формою gеnеtī vus singulā ris можна визначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення - is:
| Nom. sing | Gen. sing | основа |
| homo | homĭ nis | homĭ n- |
| radix | radī cis | radī c- |
| regio | regiō nis | regiō n- |
| tempus | tempŏ ris | tempŏ r- |
У словнику іменники третьої відміни записуються за загальним правилом, тобто у nomіnаtī vus і gеnеtī vus singulā ris, але у gеnеtī vus singulā ris звичайно вказується не тільки закінчення - is, а й останній склад основи: functio, ō nis, f – функція; latus, ĕ ris, n – сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtī vus і gеnеtī vus singulā ris однакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка -is: vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.
Таблиця відмінкових закінчень третьої відміни:
| Число | Singulā ris | Plurā lis | ||||
| Casus | рід | рід | ||||
| m | f | n | m | f | n | |
| Nom. | -s (-x) або нульове | -s (-x) або нульове | нульове | -es | -es | -a, -ia |
| Gen. | -is | -is | -is | -um -ium | -um -ium | -um -ium |
| Dat. | -i | -i | -i | -ĭ bus | -ĭ bus | -ĭ bus |
| Acc | -em | -em | =Nom. | -es | -es | -a, -ia |
| Abl. | -e, -i | -e, -i | -e, -i | -ĭ bus | -ĭ bus | -ĭ bus |
| Voc. | =Nom. | =Nom | =Nom. | =Nom. | =Nom. | =Nom. |
Основа переважної більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і невеликої групи – на голосний. У третій відміні виділяється група іменників, які при відмінюванні майже в усіх відмінках (окрім gеnеtī vus plurā lis) мають такі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний і тільки у gеnеtī vus plurā lis – як іменники з основою на голосний. Цей різновид третьої відміни називається мішаним.
Отже, третя відміна умовно поділяється на три групи: приголосну, голосну і мішану.
Різницю у відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменників третьої відміни наочно ілюструє таблиця:
| Група | Відмінки | ||
| Abl. sing | Gen. plur | Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід) | |
| приголосна | -e | -um | -a |
| голосна | -i | -ium | -ia |
| мішана | -e | -ium | -a |
Третя приголосна відміна (Classis consŏ nans)
До третьої приголосної відміни належать нерівноскладові іменники трьох граматичних родів, основа яких закінчується на один приголосний: auctor, ō ris, m – творець; aetas, ā tis, f – вік; genus, ĕ ris, n – рід, вид.
Зразок відмінювання іменників приголосної відміни:
homo, ĭ nis, m – людина; lex, legis, f – закон; corpus, ŏ ris, n – тіло:
| Casus | Singulā ris | Plurā lis |
| Nom. | homo, lex, corpus | homĭ n-es, leg-es, corpŏ r-a |
| Gen. | homĭ n-is, leg-is, corpŏ r-is | homĭ n-um, leg-um, corpŏ r-um |
| Dat. | homĭ n-i, leg-i, corpŏ r-i | homin-ĭ bus, leg-ĭ bus, corpor-ĭ bus |
| Acc. | homĭ n-em, leg-em, corpus | homĭ n-es, leg-es, corpŏ r-a |
| Abl. | homĭ n-e, leg-e, corpŏ r-e | homin-ĭ bus, leg-ĭ bus, corpor-ĭ bus |
| Voc. | homo, lex, corpus | homĭ n-es, leg-es, corpŏ r-a |
Третя голосна відміна (Classis vocā lis)
До третьої голосної відміни належать переважно прикметники, невелика кількість іменників жіночого і середнього роду з основою на - ĭ:
|
|