Механізми спільного функціонування гЕПР і КГ

Рибосоми, пов'язані з мембранами гЕПР, синтезують білки, що надходять у порожнину його цистерн. Звідси в складі транспортних пухирців, що відділяються, білки надходять у цистерни днктиосом КГ (з незрілої сторони). При цьому мембрани транспортних пухирців доформовують мембрани цистерн КГ, зливаючись із ними. У КГ відбувається модифікація білків і синтез полісахаридів. Потім вони найчастіше заключаються в секреторні гранули, що відділяються від цистерн диктиосом КГ (зі зрілої сторони) й доставляються до клітинної мембрани. Мембрани секреторних гранул добудовують клітинну мембрану, зливаючись із нею, білки попадають у зовнішнє середовище, а полісахариди або також попадають у зовнішнє середовище, або беруть участь у формуванні клітинної стінки, У деяких випадках від комплексу Гольджі відбруньковуються лізосоми й дрібні вакуолі. Вони залишаються в клітині, стаючи її органелами, і виконують певні функції.

Каріолема

аЕПР Добудова

плазмалеми

лізосоми

гЕПР транспортні КГ секреторні гранули секрет у

пухирці зовнішнє

середовище

дрібні

дрібні вакуолі вакуолі

добудова

мікро тільця клітинної

стінки

сферо соми плазмалема

Вакуоль - одномембранний пухирець (мембрана вакуолі має спеціальну назву - тонопласт) з матриксом, склад якого залежить від її виду, матрикс вакуолей рослин, наприклад, містить клітинний сік з амінокислот, моноцукрів, жирних кислот, їх похідних, гідролітичних ферментів (рідше інші білки, полісахариди, ліпіди), інші органічні й неорганічні речовини.

Формування зрілих вакуолею відбувається не відразу. Спочатку від цистерн гЕПР або КГ відбруньковуються дрібні вакуолі. Вони ростуть, збільшуючись у розмірах, і на певній стадії зливаються, утворюючи одну або кілька зрілих вакуолею.