Виявлення первинних ознак смерті.

ОГЛЯД І СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ЕКСПЕРТИЗА ТРУПІВ ТВАРИН

При падежу або примусовому забої, особливо племінних тварин, виникає питання про винність працівників тваринництва або інших осіб. Коли для органів дізнання, попереднього слідства або суду треба встановити причину смерті, з'ясувати ряд питань, пов'язаних зі смертю чи примусовим забоєм тварин, призначається судовий розтин.

При огляді трупа тварини, яка пала раптово, можуть виникати питання про наглу смерть, про недогляд або необачність особи, що обслуговує тварину, наприклад, в ситуації, коли вранці знаходять труп тварини, яка напередодні була здорова.

Огляд трупа на місці його виявлення є складовою частиною місця випадку. При цьому проводиться обстеження і оточуючого місця. Огляд і розтин проводяться в присутності понятих, міліції або слідчого.

Експерт при огляді трупа на місці вирішує такі питання: встановлює факт смерті, допомагає слідчому провести огляд і його опис, дає пояснення, допомагає у фіксації, пакуванні речових доказів, які підлягають спеціальному дослідженню, консультує слідчого з питань, що виникають в процесі огляду. Відповіді дає тільки в усній формі.

При огляді трупа звертають увагу на положення тіла,
незвичайну позу, в якій тварину було фіксовано, на наявність і характер
пошкоджень, виділень (блювоти, піни, крові тощо), а
також на наявність сторонніх предметів.

Результати огляду заносять до протоколу огляду, який оформляє слідчий або один з учасників огляду, під його диктовку в двох примірниках. Запис огляду ведеться згідно з його послідовністю. Не можна вносити до протоколу повідомлення, думки, пояснення або свідчення різних осіб і висновки учасників огляду.

При встановленні факту смерті експерту слід враховувати, що термін процесу переходу від життя до смерті може коливатися в широких межах.

Танатологія розрізняє етапи вмирання: агонія (гр. agonia – боротьба) – останній спалах боротьби організму за життя (від кількох хвилин до півгодини і більше), характеризується короткочасним посиленням дихання і кровообігу. Після цього настає клінічна смерть (життєдіяльність окремих тканин органів зберігається), термін її складає 6-8 хвилин, що пов'язано з зупинкою трофіки мозку. Останнім етапом вмирання є біологічна смерть, коли процес відновлення життєдіяльності неможливий.

Виявлення первинних ознак смерті.

Припинення діяльності серця встановлюють по відсутності пульсу і серцебиття-протягом 6-8 хвилин – строку виживання нервових клітин в умовах аноксемії. При нанесенні уколу або невеликого надрізу шкіри кров не виділяється внаслідок припинення кровообігу. Відсутність дихання визначають аускультацією грудної клітки; полум'я свічки не коливається і дзеркало не запотіває при піднесенні до носових отворів.

Припинення функції мозку розпізнається за негативними показниками енцефалограми (" німа енцефалограма"), за відсутністю безумовних рефлексів, наприклад, зіничного рефлексу: зіниця не скорочується при піднесенні предмета, який світиться, при здавлюванні не відновлюється її кругла форма, вона залишається овальною (" котяче око").

Визначальною (основною) причиною смерті є основний фактор, що викликав смерть. Смерть внаслідок завершення природного циклу життя в його кінцевій стадії – старості, визначають як фізіологічну. Проте у вищих тварин її практично не спостерігають, оскільки, навіть в старості, відбувається ураження окремих органів або систем, внаслідок різних хвороб або патологічних процесів чи дії на організм інших пошкоджуючих факторів (патологічна смерть).

Патологічна смерть може бути насильницькою (вбивство, нещасний випадок) і ненасильницькою (від хвороб)

Насильницька смерть - загибель життєздатного організ­му від впливу грубих зовнішніх факторів.

Вбивство – насильницьке позбавлення життя тварини іншою або людиною. Вбивство може бути здійснене фізичною дією (смертельне поранення, задушення, утоплення, вплив електричного струму), хімічною дією (отруєння), біологічними засобами (інфікування небезпеч­ними хворобами)).

Нещасний випадок (катастрофа) – випадковий збіг обставин, що викликав смерть (катастрофи, природні явища, блискавки, град, зливи тощо).

Ненасильницька смерть –загибель тварини від різних незаразних, інфекційних і інвазійних хвороб. Розрізняють смерть від хвороб, що спостерігаються клінічно, і смерть наглу (раптову) без видимих передвісників смерті.

Проте, питання про звинувачення в насильницькій смерті вирішується не експертом, а органами слідства, суду.

У практиці посмертної діагностики можуть мати місце конкуруючі причини смерті, коли знаходять смертоносні фактори, кожен з яких може викликати смерть (наприклад голодування і замерзання, одночасне захворювання чумою і сальмонельозом свиней). Також розрізнюють основне захворювання, супутнє, ускладнення, при цьомувраховують загальний стан тварини, який сприяє смертельному закінченню, наприклад, виснаження, новонародженість, старість та ін.

Безпосередніми причинами смерті вважають припинення функцій органів, що визначають життєдіяльність організму. Розрізняють три безпосередні причини смерті:

• параліч серця;

• параліч дихальних центрів;

• припинення діяльності мозку.

Розрізнити ці три причини можна тільки при патологоанатомічному розтині.

1. Патологоанатомічні ознаки паралічу серця: розширення порожнин серця, в'ялість і тьмяність, бліде забарвлення, інфаркт, " тигровість" серцевого м'яза. Параліч серця спостерігають при глибоких дистрофіях, інфарктах, розривах серцевого м'яза, інфекційно-токсичних хворобах, отруєннях серцевими отрутами.

2. Патологоанатомічно параліч дихальних центрів виражається емфіземою або ателектазом легень, їх набряком, гіперемією або ішемією, відсутністю зсідання крові. Параліч дихальних центрів відбувається при різних видах задушення (асфіксії), інфекційно-токсичних хворобах, отруєннях.

3. Патологоанатомічні ознаки припинення діяльності мозку: пошкодження мозку, анемічність, набряк мозкової речовини. Припинення діяльності мозку раніше вважали кінцевою причиною двох попередніх причин, а також наслідком травм мозку і крововиливами в орган.

Сучасними дослідженнями доведено, що можливе штучне підтримання дихання і кровообігу, проте, при порушенні мікроциркуляції в головному мозку оживити нервові клітини неможливо. Ця загибель мозку при функціонуванні решти систем отримала назву " смерть мозку". Відкриття феномену смерті мозку має як наукове, практичне, так і юридичне значення. Моментом настання смерті нині вважають незворотне припинення функції мозку, яке встановлюється за відсутністю рефлексів і негативними показниками енцефалограми.