Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Положення. про організацію і проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики
|
|
про організацію і проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики
1.Це Положення регулює організацію і проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики.
2. Медичне спостереження– це нагляд за особою протягом певного часу після введення вакцини, анатоксину або алергену туберкульозного.
3. Профілактичні щеплення здійснюються в кабінетах щеплень, які створюються як окремий структурний підрозділ лікарняного та/або амбулаторно-поліклінічного лікувально-профілактичного закладу (далі – ЛПЗ) та діють у ЛПЗ, при медичних кабінетах дошкільних закладів, загальноосвітніх навчальних закладів, навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, медичних пунктах підприємств.
4. Питання організації діяльності щодо проведення щеплень покладається на заступника керівника ЛПЗ в установленому законодавством порядку.
5. Кабінет щеплень може бути постійно діючим або тимчасовим.
Постійно діючий або тимчасовий кабінет щеплень (далі – Кабінет щеплень) може створюватися у ЛПЗ незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
6. Щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами, анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим цим наказом, та інструкцією про застосування вакцини або анатоксину, затвердженою в установленому порядку.
У Кабінетах щеплень для здійснення вакцинації можуть бути задіяні медичні працівники (лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою), які пройшли спеціальну підготовку та володіють правилами організації і техніки проведення щеплень, туберкулінодіагностики, а також навичками надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій/ післявакцинальних ускладнень.
Медичний персонал, який не пройшов спеціальну підготовку, не допускається до проведення щеплень, туберкулінодіагностики.
7. Транспортування, зберігання і використання вакцин здійснюються з обов’язковим дотриманням вимог “холодового ланцюга” відповідно до Порядку забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні, затвердженого цим наказом.
8. Відповідальним за проведення профілактичних щеплень є керівник ЛПЗ. Порядок проведення профілактичних щеплень визначається наказом керівника ЛПЗ з чітким визначенням відповідальних осіб і функціональних обов’язків медичних працівників, які беруть участь у їх проведенні. Обсяги профілактичних щеплень узгоджуються з територіальними санітарно-епідеміологічними станціями (далі - СЕС) у травні та листопаді кожного року.
9. Для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою:
- в усній або письмовій формі запрошує до ЛПЗ осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх - батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень;
- у дошкільному навчальному закладі - попередньо інформує батьків або осіб, що їх замінюють, про проведення імунізації дітей, які підлягають профілактичному щепленню.
10. Медичний огляд перед щепленням або туберкулінодіагностикою є обов’язковим.
При виявленні негативних змін у стані здоров'я особи призначаються додаткові медичні втручання згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги особам відповідно до медичних показань.
10.1. Медичні огляди осіб віком до 18 років перед щепленням або туберкулінодіагностикою у закладах охорони здоров’я проводяться у присутності батьків, або опікунів, піклувальників, або інших законних представників безпосередньо у день щеплення або туберкуліно-діагностики. У разі проведення щеплень або туберкулінодіагностики у дошкільних закладах або загальноосвітніх навчальних закладах медичні огляди проводяться у присутності медичного працівника.
10.2. Обов'язковою умовою для проведення медичних оглядів осіб віком до 18 років у закладах охорони здоров'я є дотримання температурного режиму у приміщенні - не нижче 20° C та достатнє освітлення.
10.3. Медичний огляд осіб віком до 18 років перед щепленням або туберкулінодіагностикою складається із:
1) збору анамнезу по органах і системах організму з огляду на тривалість та тяжкість перебігу перенесених гострих захворювань, оцінки реакції на попереднє щеплення, перебігу поствакцинального періоду;
2) термометрії;
3) огляду шкіри, слизових оболонок кон’юнктиви очей, порожнини рота;
4) у разі необхідності - клінічного обстеження органів серцево-судинної, дихальної, шлунково-кишкової систем;
5) отримання Інформованої згоди та оцінки стану здоров’я особи або дитини одним із батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики, затвердженої наказом МОЗ України від 31.12.2009 № 1086, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.08.2010 за № 594/17889 (далі - форма № 063-2/о);
6) отримання згоди на збір та обробку персональних даних особи за формою, наведеною у додатку до цього Порядку;
7) медичного висновку лікаря щодо стану здоров’я дитини перед щепленням або туберкулінодіагностикою з оформленням первинної медичної документації:
ü форми № 112/о „Історії розвитку дитини”, затвердженої наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302 (далі - форма № 112/о);
ü форми 025/о „Медичної карти амбулаторного хворого”, затвердженої наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302 (далі - форма № 025/о);
ü форми № 063/о „Карти профілактичних щеплень”, затвердженої наказом МОЗ України від 10.01.2006 № 1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 08.06.2006 за № 686/12560 (далі - форма № 063/о).
Медичний висновок лікаря щодо стану здоров'я особи віком до 18 років за результатами обов'язкового медичного огляду (безпосередньо у день щеплення або туберкулінодіагностики) у разі відсутності захворювання визначається терміном " здоровий", а при виявленні ознак захворювання його конкретизують.
11. У медичній документації здійснюється відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вклеюється форма № 063-2/о.
12. Профілактичні щеплення повинні проводитися при дотриманні санітарно-протиепідемічних правил і норм. Матеріально-технічне забезпечення кабінетів щеплень повинно відповідати вимогам, визначеним чинним законодавством. Забороняється проведення профілактичних щеплень у перев’язувальних, маніпуляційних кабінетах.
13. Профілактичні щеплення проводять тільки одноразовими або самоблокувальними шприцами. Безпечність ін’єкцій при імунізації для пацієнта гарантують самоблокувальні шприци (точність дози, неможливість повторного використання).
Використані шприци знезаражують та утилізують. У разі використання відсікача для голок перед знезараженням збирання відрізаних голок та шприців здійснюється в окремі герметичні контейнери.
Під час проведення дезінфекції та утилізації використаних шприців з метою уникнення ризику інфікування медичних працівників унаслідок отримання мікротравм забороняються маніпуляції щодо розбору колючих частин ін’єкційного обладнання.
14. Щеплення для профілактики туберкульозу і туберкуліно-діагностика повинні проводитися в окремих приміщеннях, а за їх відсутності - в різні дні. Забороняється застосування з іншою метою інструментарію, призначеного для проведення щеплень для профілактики туберкульозу та туберкулінодіагностики.
15. Запис про проведене щеплення робиться в одній з таких форм, затверджених наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302:
ü формі № 025/о;
ü № 025-1/о " Вкладний листок на підлітка до медичної карти амбулаторного хворого" (далі - форма № 025-1/о);
ü № 025-3/о " Медична карта студента" (далі - форма № 025-3/о);
ü № 026/о " Медична карта дитини (для школи, школи-інтернату, школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садка)" (далі - форма № 026/о);
ü формі № 112/о та формі № 003/о " Медична карта стаціонарного хворого" (далі - форма № 003/о), затвердженій наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184.
При цьому вказуються такі дані: торговельна назва вакцини/анатоксину, доза, серія. У разі використання імпортної вакцини/анатоксину зазначається оригінальне найменування українською мовою. Унесені дані до медичної облікової документації засвідчуються підписом лікаря або особи, яка займається приватною медичною практикою.
16. Після проведення профілактичного щеплення та туберкуліно-діагностики повинно бути забезпечене медичне спостереження протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної вакцини/анатоксину/туберкуліну. Якщо в інструкції про застосування вакцини/анатоксину не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації.
17. У відповідних формах медичної облікової документації (№ 003/о, № 025/о, № 025-1/о, № 025-3/о, № 026/о, № 112/о) необхідно відмітити характер і терміни виникнення загальних і місцевих реакцій та провести їх реєстрацію згідно з Інструкцією щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного, затвердженою цим наказом.
18. У разі підозри на групові реакції або ускладнення після введення вакцини/анатоксину або проведення туберкулінодіагностики необхідно негайно повідомити про це керівника ЛПЗ і направити „Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове отруєння, незвичайну реакцію на щеплення” (форма № 058/о, затверджена наказом МОЗ України від 10.01.2006 № 1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.06.2006 за № 686/12560) до територіальної СЕС.
19. Медичні протипоказання до щеплень кожній особі встановлюються комісією з питань щеплень (далі - комісія з питань щеплень), створеною наказом по ЛПЗ, відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженогоцим наказом. Для вирішення складних та суперечних питань щодо протипоказань до проведення щеплень наказом управління охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій створюється комісія з питань щеплень при обласному, міському або республіканському ЛПЗ.
20. Особи з хронічними захворюваннями в стадії ремісії за висновком комісії з питань щеплень можуть бути вакциновані в умовах стаціонару.
21. Факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз’яснення про наслідки такої відмови, оформляється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх - батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником, про що повідомляється до територіальної СЕС.
22. У кожному кабінеті щеплень повинні бути інструкції про застосування всіх препаратів, що використовуються для проведення щеплень (у тому числі тих, які не входять до переліку обов’язкових), протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах відповідно до чинних нормативів; лікарські засоби та вироби медичного призначення для надання медичної допомоги при невідкладних станах та аптечки для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу ЛПЗ.
23. Вакцини різних виробників для профілактики однакових інфекційних захворювань можна взаємно замінювати.
| Директор Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення С.І. Осташко | Начальник Управління громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення А.А. Григоренко |
ІV. Правила проведення профілактичних щеплень
| Завдання | Техніка виконання | Умови виконання |
| 1. Вивчіть характеристику імунного препарату | 1.1. Інструкцію для імунізації 1.2. Терміни імунізації 1.3. Дозування препарату 1.4. Шляхи введення | |
| 2. Визначіть придатність імунного препарату | 2.1. Відповідність напису на ампулі та упаковці 2.2. Термін придатності 2.3. Зовнішній вигляд препарату (колір, прозорість, наявність осаду або пластівців, сторонніх включень) 2.4. Цілісність ампули | Препарат бракують, якщо: а) без етикетки або частково заповненої етикетки б) із стертим написом в) у пошкодженій упаковці г) з осадом, пластівцями, зі зміненим кольором, прозорістю, сторонніми включеннями д) з вичерпаним терміном придатності На бракований препарат складіть акт з вказівкою серії, контрольного номера, терміну придатності, причини непридатності |
| 3. Підготуйте приміщення | 3.1. Протріть поверхні розчином дезінфектанту 3.2. Помийте підлогу 3.3. Накрийте кушетку стерильним або пропрасованим простирадлом | Не слід проводити щеплення у кабінеті, де ведеться прийом пацієнтів |
| 4. Підготуйтесь до проведення щеплень | 4.1. Надягніть чистий халат та ковпак 4.2. Підготуйте руки за відомими Вам правилами | 1. До проведення щеплень не допускаються особи з гнійничковими захворюваннями шкіри, ангіною та ГРВІ 2. Працівник, який проводить щеплення, не повинен відволікатись для їх реєстрації, запрошення осіб до кабінету тощо |
| 5. Підготуйте необхідне оснащення | 5.1. Стерильний лоток 5.2. Лоток для відпрацьованого матеріалу 5.3. Імунний препарат 5.4. Ватні кульки 5.5. Шприци одноразового використання 5.6. Марлеві серветки 5.7. 70% розчин етилового спирту | Інструментарій та необхідні матеріали повинні бути стерильними |
| 6. Підготуйте пацієнта, якому буде проводитись щеплення | 6.1. Усадіть зручно пацієнта за відомими Вам правилами 6.2. Додатково виясніть алергологічний анамнез 6.3. Проведіть деонтологічну бесіду | 1. Не дозволяється входити у кабінет щеплень у верхньому одязі 2. Пацієнт попередньо повинен бути оглянутий лікарем на з’ясування протипоказів до проведення щеплень 3. Маленьких дітей у кабінет щеплень вводять поодинці із супроводжуючим 4. Інший контингент дозволено запрошувати по 2 -4 особи |
| 7. Підготуйте імунний препарат | 7.1. Відкрийте ампулу (флакон), дотримуючись правил асептики 7.2. Відкриту ампулу (флакон) накрийте стерильною марлевою серветкою | Препарат необхідно використати протягом 2-3 год., зберігаючи «холодовий» режим |
| 8. Виконайте щеплення | 8.1. Місце введення препарату протріть двічі ватними кульками, змоченими 70% розчином етилового спирту або сумішшю спирту з ефіром 8.2. Проведіть введення імунного препарату згідно інструкції 8.3. Дайте пацієнту відповідні рекомендації | Інші антисептичні засоби не можна використовувати, так як вони ін активують імунний препарат при нашкірній імунізації |
| 9. Знезаразьте інструментарій, руки | За відомими Вам правилами | |
| 10. Зареєструйте проведене щеплення | Дані внесіть у відповідну документацію (див. Положення вище): | |
| 11. Забезпечте медичний нагляд з метою перевірки реакції на щеплення | Медичний нагляд здійсніть протягом терміну, зазначеного в інструкції до імунного препарату | 1. При відсутності реакції зробіть запис в історію розвитку дитини або амбулаторну карту 2. При наявності реакції повідомте дільничного лікаря |
Класифікація вакцин
1. Вакцини І покоління
♦ Живі вакцини– містять живі вакцинні штами мікроорганізмів, вирощені на поживних субстратах або чутливих біологічних моделях, які втратили патогенні властивості, але зберегли антигенність. Живі вакцини поділяються на: дивергентні – отримують шляхом добору мікроорганізмів та атенуйовані – вірулентність яких знижена штучно.
♦ Інактивовані (убиті) вакцини – вірулентність мікроорганізмів знижується з допом огою фізичних, хімічних чинників або в результаті пасажів збудника через організм нечутливих тварин.
2. Вакцини ІІ покоління
Одержують з очищених антигенних компонентів. До них належать хімічні
вакцини – протективний антиген вилучається з мікробів хімічним шляхом. У вірусології, залежно від технології виготовлення та ступеня очищення, хімічні вакцини поділяються на субвіріонні та субодиничні.
3.Вакцини ІІІ покоління
Ці вакцини розроблені на платформі знань про генетику та генетичну технологію і називаються генно-інженерними.
♦ Вакцини очищених рекомбінантних антигенів (наприклад: вакцина проти гепатитуВ)
♦ Живі векторні вакцини – потрібний ген, що відповідає за синтез певного протективного антигена, вводять у геном живого вектора (наприклад: у непатогенний вірус).
4. Вакцини І V покоління
Конструюються на основі новітніх технологій та наукових знань.
♦ Синтетичні вакцини – у єдиний ланцюг штучно з’єднані епітоми (антигенні детермінанти)
♦ Ліпосомальні –пухирці з ліпопротеїдною стінкою, яка за будовою нагадує цитоплазматичну мембрану, заповнюють антигеном
♦ Мікрокапсулярні – у комплекс нетоксичних полімерів внесений антиген. Комплекс розчиняється у потрібний час з вивільненням антигену
♦ Мукозальні – в їх основі лежать мікрокапсульні вакцини, які наносяться на слизові оболонки
♦ Антиідіотипові – до складу входять антиідіотипові антитіла (вони є дзеркальним відображенням цього антигена). Тобто, на антиідіотипові антитіла синтезуються такі ж самі антитіла, як і на сам антиген
♦ ДНК- і РНК-вакцини – являють собою гени, які кодують проективні антигени, вбудовані у плазміди бактерій
♦ Вакцини з трансгенних рослин
5. Поняття про аутовакцини: етапи виготовлення, застосування
Аутовакцини – особливий вид вакцин. Їх виготовляють у мікробіологічних лабораторіях з мікроорганізмів, виділених від пацієнта і застосовують цілеспрямовано – для лікування цього ж пацієнта. Аутовакцинами лікують хронічні та в’ялоперебігаючі інфекції (стафілококова, герпетична тощо). Вводять багаторазово невеликими дозами за схемою, розробленою для кожної вакцини.
Етапи виготовлення аутовакцин:
1. Посів культури – одноденну чисту культуру мікроорганізмів змивають ізотонічним розчином хлориду натрію і переносять у флакони-матраци із живильним середовищем. Культивують протягом доби із застосуванням методу аерації, що сприяє збільшенню мікробних клітин.
2. Виготовлення маточного завису мікрорганізмів – добову культуру мікроорганізмів змивають 15-20мл стерильного фізіологічного розчину.
3. Виготовлення вакцини – завис бактерій прогрівають на водяній бані при Т-50-60? С протягом 1-1, 5год. мікроби гинуть, але не втрачають антигенні властивості.
4. Титрування (стандартизація) вакцин.
5. Проведення контролю вакцин.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття №8
Тема: Патогенні коки
Актуальність теми
У природі зустрічаються патогенні.і непатогенні коки. Патогенних властивостей коки набули в процесі еволюції. Грампозитивнї коки (стафіло - і стрептококи) викликають гнійні запальні' процеси органів і систем, Грамнегативні (гонококи і менінгококи) мають більш локалізовану органотропність, тому діапазон захворювань значно менший. На сьогоднішній день проблема кокових інфекцій полягає в тому, що вони, внаслідок природного добору, наявності R - плазміди і адаптивних ферментів, стали полінечутливими до дії антибіотиків. Це явище затруднює лікування і вимагає цілеспрямованої антибіотикотерапії.
Патогенні коки (гноєрідні) спричиняють переважно гнійно - запальні процеси практично всіх органів та систем, як окремо, так і в асоціації з іншими аеробними та анаеробними мікроорганізмами. До захворювань призводять як патогенні, так і умовно - патогенні коки, що входять до складу нормальної мікрофлори людини. Внаслідок цього, вони здатні викликати екзогенні й ендогенні інфекції; часто є причиною внутрішньолікарняних інфекцій.
Отже, молодший медичний спеціаліст повинен володіти знаннями щодо причин виникнення гнійно-запальних захворювань органів і систем організму, викликаних патогенними коками, та їх профілактики.
Навчальні цілі:
Знати: ♦ Загальну характеристику групи
♦ Особливості взяття і транспортування патологічного матеріалу до
лабораторії та заходи безпеки при цьому
♦ Методи лабораторного дослідження при кокових інфекціях
Вміти: ♦ Проводити взяття патологічного матеріал для мікробіологічного
дослідження(слизу із зіва і носа)
♦ З дійснити первинний посів матеріалу на живильні середовища
♦ О формити супровідну документацію
♦ Визначити чутливість коків до антибіотиків.
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
Міждисциплінарна інтеграція
| № з/п | Назва дисципліни | Знати | Вміти |
| 1. | Медична біологія | Хімічний склад і молекулярну організацію клітинної мембрани Мінливість організмів | Розпізнавати й характеризувати форми мінливості |
| 2. | Анатомія людини | Будову органів та систем людського організму | |
| 3. | Фізіологія | Функції органів та систем людського організму | |
| 4. | Основи латинської мови з медичною термінологією | Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти | Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією |
| 5. | Догляд за хворими та ММТ | Асептику та антисептику Дезінфекцію, стерилізацію | Дотримуватись правил асептики та антисептики, санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ |
| 6. | Фармакологія та медична рецептура | Антибіотики, принципи їх застосування | Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів з метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей |
| 7. | Основи екології та профілактичної медицини | Санітарно-гігієнічний, протиепідемічний режим ЛПЗ Заходи профілактики ВЛІ | Дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ |
| 8. | Дисципліни циклу професійної та практичної підготовки | Інструментальні втручання в макроорганізм Асептику та антисептику Дезінфекцію, стерилізацію | Дотримуватись правил асептики та антисептики, санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ |
| 9. | Епідеміологія | Складові епідемічного процесу Дезінфекцію, стерилізацію | Визначати складові епідемічного процесу Дотримуватись правил асептики та антисептики, санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ |
Орієнтовна карта самостійноїроботиз літературою
| Завдання | Вказівки до завдання | Самостійні записи |
| 1. Ознайомтесь із загальною характеристикою патогенних коків | ||
| 2. Вивчіть: | 2.1. Морфологію та культуральні властивості патогенних коків (стафілококів, стрептококів, диплококів) 2.2 Особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування до мікробіологічної лабораторії 2.3. Основні методи лабораторної діагностики кокових інфекцій, визначіть їх мету і суть 2.4. Техніку взяття слизу із зіва і носа викликаних патогенними коками | |
| 3. Повторіть: | 3.1. Техніку посіву досліджуваного матеріалу на живильні середовища (посів тампоном на чашку Петрі) – див. практичне заняття №3 3.2. Правила оформлення супровідної документації 3.3. Методи дезінфекції відпрацьованого інструментарію та матеріалу 3.4. Визначення чутливості коків до антибіотиків методом паперових дисків |
Вивчення питання «Патогенні коки. Їх роль у виникненні гнійно-запальних захворювань», пропонується для самостійної позааудиторної роботи студентів.
Програмний матеріалнеобхідно опрацювати, користуючись «Орієнтовною картою самостійного вивчення студентами навчальної літератури» (див. Методичні рекомендації для ПСРС з навчальної дисципліни «Мікробіологія»), виконати запропоновані завдання для самоконтролю знань-умінь.
Запитання для самоконтролю знань
1. Загальна характеристика групи.
2. Короткі відомості про морфологічні та культуральні властивості:
● стафілококів
● стрептококів
● стрептококів пневмонії
● менінгококів
● гонококів
3. Взяття матеріалу для дослідження при хворобах, спричинених патогенними коками
4. Заходи безпеки під час взяття і транспортування матеріалу до лабораторії
5. Методи мікробіологічної діагностики кокових інфекцій
6. На які поживні середовища проводять первинний посів досліджуваного матеріалу (слизу із зіва та носа)?
7. Правила оформлення супровідної документації
8. Роль молодшого медичного спеціаліста у профілактиці гноячкових інфекцій
Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
Студенти беруть слиз із зіва та носа стерильним ватним тампоном, роблять посів матеріалу на цукровий бульйон і кров'яний агар. Визначають особливості взяття і транспортування матеріалу до лабораторії, оформляють супровідну документацію. Спостерігають за ростом патогенних коків на живильних середовищах та визначенням чутливості коків до антибіотиків методом паперових дисків.
Складають схему лабораторного дослідження при кокових інфекціях.
Практичні навички
• брати слиз із зіва й носа
• посіватиматеріал на живильні середовища
• оформлювати супровідну документацію
• визначати чутливість коків до антибіотиків
Алгоритми виконання практичних навичок:
І. Взяття слизу із зіва і носа, посів матеріалу на живильні середовища
| Завдання | Техніка виконання | Умови виконання |
| 1. Підготуйте руки до виконання маніпуляцій | 1.1. За відомими Вам правилами | |
| 2. Приготуйте необхідне оснащення | 2.1. Два стерильних ватних тампони з маркуванням (номер пробірки, позначки «З», «Н») 2.2. Стерильний лоток 2.3. Шпатель 2.4. Живильні середовища (цукровий бульйон, кров’яний агар) 2.5. Лоток для відпрацьованого матеріалу | |
| 3. Усадіть пацієнта | 3.1. Усадіть пацієнта на стілець 3.2. Попросіть відкрити рота | Освітлення повинно бути зліва Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології |
| 4. Візьміть мазок із зіва | 4.1. У праву руку візьміть стерильний ватний тампон «З» 4.2. У ліву руку візьміть стерильний шпатель 4.3. Натисніть шпателем на корінь язика 4.4. Введіть тампон у порожнину рота 4.5. Візьміть мазок із зіва на межі здорової та ураженої тканини 4.6. Виведіть тампон з порожнини рота 4.7. Опустіть тампон у пробірку 4.8. Відпрацьований шпатель помістіть у лоток з дезінфектантом | Уважно! щоб не викликати у пацієнта блювотного рефлексу Працюйте так, щоб не торкатись стерильним ватним тампоном язика, слизової оболонки щік та зубів Під час взяття патологічного матеріалу дотримуйтесь правил асептики та техніки безпеки |
| 5. Візьміть мазок з носа: | 5.1. Пальцем лівої руки злегка підніміть кінчик носа 5.2. У праву руку візьміть тампон «Н» 5.3. Введіть тампон спочатку в один, а потім у другий носові ходи 5.4. Зніміть тампоном слиз зі слизової оболонки носа для посіву | |
| 6. Проведіть посів слизу, взятого із зіва, на живильне середовище: | 6.1. Посів на кров’яний агар тампоном здійсніть за відомими Вам правилами (методичні рекомендації до практичного заняття №3) | |
| 7. Проведіть посів слизу, взятого з носа, на живильне середовище | 7.1. Запаліть пальник 7.2. Візьміть у ліву руку пробірку з 1% цукровим бульйоном 7.3. Відкрийте її, тримаючи корок між мізинцем і долонею правої руки 7.4. Зафламбуйте край пробірки, опустіть тампон «Н» до дна 7.5. Струшуйте пробірку з бульйоном і тампоном протягом 10хв. 7.6. Вийміть тампон із середовища, відтисніть об край пробірки 7.7. Зафламбуйте край пробірки та корок, закрийте пробірку, поставте у штатив 7 8. Тампон опустіть у порожню пробірку «Н» | |
| 8. Відпрацьований інструментарій та матеріал помістіть у дезінфектант, знезаразьте рук | 8.1. Проведіть знезараження та передстерилізаційну обробку за відомими Вам вимогами | |
| 9. Оформіть супровідну документацію до мікробіологічної лабораторії | Направлення до мікробіологічної лабораторії. Направляється Назва матеріалу………. ПІП, вік………………... Назва лікувального закладу………………… Мета дослідження або клінічний діагноз……... Підпис особи, що взяла івідправляє матеріал…. Дата……………………. | |
| 10. Транспортуйте посіви до мікробіологічної лабораторії. | 10.1. Посіви укладіть у фенопластиковий ящик, супровідну документацію у поліетиленовий пакет або папку 10.2. Віднесіть до лабораторії або перевозьте спеціальним транспортом | При підозрі на менінгококову інфекцію не допускайте переохолодження посівів, так як менінгокок не стійкий у навколишньому середовищі. |
Внаслідок мінливості мікроорганізмів (в тому числі коків) під впливом чинників навколишнього середовища, особливо антибіотиків. спостерігається формування резистентних штамів, що призводить до труднощів у лікуванні пацієнтів та можливості спалахів внутрішньолікарняної інфекції.
Тому у практичній медицині, з метою раціонального призначення етіотропної терапії при захворюваннях, викликаних патогенними коками, керуючись правилами призначення лікарських препаратів, необхідно визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.
ІІ. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків
методом паперових дисків
1. Візьміть чисту культуру мікроорганізмів.
2. Приготуйте інокулюм - 5-10 однорідних колоній суспензуйте у 2мл рідкого живильного середовища або фізіологічного розчину.
3. Здійсніть посів «газоном» у чашку Петрі з живильним середовищем -1мл бактерійної суспензії з допомогою піпетки внесіть у чашку і рівномірно розподіліть по поверхні середовища при похитуванні чашки. Надлишок суспензії видаліть піпеткою у дезінфектант.
4. Чашки з посівом підсушіть протягом 20-30хв. біля пальника на віддалі 10-15см.
5. Стерильним пінцетом накладіть на агар паперові диски, просочені розчином антибіотиків.
Слідкуйте, щоб диски розміщувались на однаковій відстані один від одного, від центра чашки таі її країв!
6. Витримайте посіви в термостаті 16-18годин.
7. Виміряйте діаметр зони затримки росту мікроорганізмів.
Результати слід читати таким чином:
▪ наявність росту навкруг диску свідчить про нечутливість даного
мікроорганізму до антибіотика;
▪ зона затримки росту діаметром 15мм є показником малої
чутливості мікроорганізму до антибіотиків;
▪ при діаметрі зони 15-22мм мікроорганізм має середню чутливість;
▪ зона більше 25мм вказує на високу чутливість мікроорганізму до
антибіотика
Орієнтовнакарта спостереження
| Завдання | Самостійні записи |
| 1. Розгляньте ріст патогенних коків на живильних середовищах (рідких і щільних), оцініть його | |
| 2. Спостерігайте та оцініть результати проби на чутливість мікроорганізмів до антибіотиків | |
| 3. Зробіть записи і малюнки в щоденник |
Методи лабораторних досліджень при кокових інфекціях
1. Складіть схему мікроскопічного методу діагностики кокових інфекцій
2. Складіть схему мікробіологічного методу діагностики кокових інфекцій
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття №9
Тема: Родина кишкових інфекцій
Актуальність теми
До родини Enterobacteriaceae входять 20 родів, серед яких є патогенні і непатогенні для людини мікроорганізми.
Родоначальником вважають Escherichiacoli. Кишкова паличка є постійним мешканцем товстого кишківника і відіграє важливу роль у регуляції гомеостазу макроорганізму. З іншого боку, її відносять до умовно-патогенних мікроорганізмів: при проникненні у місця, не характерні для її перебування, вона викликає запальні процеси органів і систем. Патогенні Escherichiacoli є збудниками кишкового ешерихіозу.
Рід Salmonella включає нині понад 2300 серологічних варіантів збудників. Їх кількість щорічно поповнюється, в середньому, на 50 нових сероваріантів. Представниками роду є: збудники черевного тифу, паратифів А і Б, сальмонели – збудники харчових токсикоінфекцій. Тифо-паратифозні захворювання - це класичний приклад кишкової лихоманки, до якої природна сприйнятливість людей є високою.Сальмонельози – антропозоонозна інфекція, яка здебільшого пов’язана з вживанням інфікованих харчових продуктів. За даними ВООЗ, у країнах Європи щорічно на сальмонельоз хворіють більше 1млн. людей.
В останні 20 - 30 років суттєво зросла роль ентеробактерій у патології пацієнтів з імунодефіцитними станами та після інвазивного медичного втручання. Вважають, що у 50%випадків внутрішньолікарняної інфекції причиною є ентеробактерії. Великою медичною проблемою сьогодення є внутрішньолікарняний сальмонельоз. Його викликають госпітальні штами сальмонел, які є поліанти-біотикорезистентними. До епідемічного процесу першими залучаються діти у віці до 1 року, пацієнти хірургічних та реанімаційних відділень, які перенесли обширні оперативні втручання, особи похилого віку, пацієнти з важкою соматичною патологією та імунодефіцитами.
Шигельоз – антропонозна інфекція, яка представляє серйозну проблему у країнах з низьким санітарним рівнем і недостатнім харчуванням. Щорічно шигельозами хворіють понад 200млн. людей, частіше діти та мешканці міст.
Холеру відносять до особливо небезпечних інфекцій, яка схильна до спустошливих епідемій і, навіть, пандемій. Сьогодні у світі реєструється 9-а пандемія холери, викликана V.еltor та виникають епідемії, викликані V.choleraе (0139 «Бенгал»). В Україні епідемічна ситуація залишається складною – спалахи постійно виникають в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, Республіці Крим, де збудника виявляють у воді і рибах.
Знання морфологічних, культуральних і біологічних властивостей дає змогу молодшому медичному спеціалісту віддиференціювати один вид збудника від іншого. Мікробіологічна діагностика захворювань, викликаних представниками родини кишкових бактерій, має велике значення в практичній медицині для встановлення діагнозу, так як в останній час у зв’язку з погіршенням санітарно- епідеміологічної обстановки, збільшенням завозу продуктів з-за кордону сумнівної якості, кількість їх неухильно зростає.
Навчальні цілі:
Знати: ♦ Загальну характеристику родини кишкових бактерій
♦ Відомості про ешерихії, сальмонели, шигели, холерний вібріон
♦ Особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження та його
транспортування до мікробіологічноїлабораторії
♦ Правила роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій
♦ Основні етапи лабораторної діагностики кишкових інфекцій
Вміти: ♦ Відбиративипорожнення для мікробіологічного дослідження
♦ Проводити посів випорожнень на живильні середовища
♦ Проводити реакцію аглютинації на склі
♦ Оформлювати супровідну документацію
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
Міждисциплінарна інтеграція
| № з/п | Назва дисципліни | Знати | Вміти |
| 1. | Медична біологія | Хімічний склад і молекулярну організацію клітинної мембрани Мінливість організмів | Розпізнавати й характеризувати форми мінливості |
| 2. | Анатомія людини | Будову шлунково-кишкового тракту, печінки та жовчевивідних шляхів Будову сечовидільної системи | |
| 3. | Фізіологія | Фізіологію: шлунково-кишкового тракту, печінки, сечовидільної системи | |
| 4. | Основи латинської мови з медичною термінологією | Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти | Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією |
| 5. | Догляд за хворими та ММТ | Типи температурних кривих Правила та техніку взяття крові, випорожнень, сечі Техніку дуоденального зондування Методи дезінфекції, стерилізацію | Зображувати температурну криву підраховувати і записувати пульс відносно рівня температури тіла Проводити дуоденальне зондування та транспортування жовчі до лабораторії Взяти кров з вени. Здійснити забір сечі, випорожнень на дослідження Провести дезінфекцію, стерилізацію |
| 6. | Фармакологія та медична рецептура | Антибіотики, принципи їх застосування Кристалоїдні розчини Дезінфектанти Антисептичні речовини | Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів з метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей |
| 7. | Основи екології та профілактичної медицини | Санітарно-гігієнічний, протиепідемічний режим ЛПЗ Заходи профілактики ВЛІ | Дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ |
| 8. | Патоморфологія та патофізіологія | Ентерит гострий і хронічний та коліт гострий і хронічний | |
| 9. | Основи психології та міжособове спілкування | Правила спілкування з пацієнтом | Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології |
| 10. | Інфектологія | Ешерихіози Тифо-паратифозні захворювання Сальмонельози Шигельози Холера Дезінфекцію, стерилізацію | Збирати клініко-епідеміологічний анамнез; Зібрати випорожнення, сечу, кров, посіяти на живильне середовище, транспортувати до лабораторії Зображувати температурну криву підраховувати і записувати пульс відносно рівня температури тіла при черевному тифі Проводити дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення черевнотифозних бактерій Провести дезінфекцію, стерилізацію Забезпечувати особисту безпеку під час роботи з хворими холерою та інфікованим матеріалом |
| 11. | Епідеміологія | Складові епідемічного процесу Дезінфекцію, стерилізацію | Визначати складові епідемічного процесу Дотримуватись правил асептики та антисептики, санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ |
Орієнтовна карта самостійноїроботиз літературою
| Завдання | Вказівки до завдання | Самостійні записи |
| 1. Вивчіть: | 1.1. Загальну характеристику родини кишкових бактерій | |
| 2. Занотуйте: | 2.1. Короткі відомості про ешерихії, сальмонели, шигели, холерний вібріон | |
| 3. Визначіть: | 3.1. Матеріал, який досліджують при ешерихіозах, сальмонельозах, шигельозах, холері 3.2. Матеріал для дослідження при тифо-паратифозних захворюваннях 3.3. Особливості взяття досліджуваного матеріалу для мікробіологічного дослідження при кишкових інфекціях та його транспортування до лабораторії 3.4. Можливі варіанти та особливості транспортування матеріалу до лабораторії 3.5. Правила роботи зі збудником холери - особливо небезпечної інфекції | |
| 4. Назвіть: | 4.1. Основні етапи лабораторної діагностики кишкових інфекцій 4.2. Роль фельдшера у профілактиці кишкових інфекцій |
Вивчення питання «Умовно-патогенні мікроорганізми. Їх роль у виникненні внутрішньолікарняної інфекції (ВЛІ)», пропонується для самостійної позааудиторної роботи студентів. Програмний матеріал необхідно опрацювати, користуючись «Орієнтовною картою самостійного вивчення студентами навчальної літератури» (див. Методичні рекомендації для ПСРС з навчальної дисципліни «Мікробіологія»), виконати запропоновані завдання для самоконтролю знань-умінь.
Запитання для самоконтролю:
1. Загальна характеристика родини кишкових бактерій.
2. Основні морфологічні та культуральні ознаки ешерихій, сальмонел, шигел холерного вібріона
3. Який матеріал найчастіше відбирають у пацієнтів з підозрою на кишкові інфекції?
4. Особливості взяття випорожнень при кишкових інфекціях та умови транспортування матеріалу до лабораторії
5. На які живильні середовища здійснюють первинний посів досліджуваного матеріалу?
6. Який матеріал забирають на дослідження при тифо-паратифозних захворюваннях
7. Правила роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій
8. Основні етапи лабораторної діагностики кишкових інфекцій
9. Роль фельдшера у профілактиці кишкових інфекцій
Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
Студенти проводять посів випорожнень на живильні середовища Ендо, Плоскірєва, ЕМС. Спостерігають за ростом ешерихій, сальмонел, шигел на живильних середовищах. Проводять реакцію аглютинації на склі. Оцінюють демонстраційну реакцію відаля, РНГА.
Практичні навички
•відбирати випорожнення для бактеріологічного дослідження
•оформлювати супровідну документацію
•проводити посів випорожнень на живильні середовища
•проводити реакцію аглютинації на склі
Алгоритми виконання практичних навичок:
Для виділення та ідентифікації мікроорганізмів родини кишкових бактерій посів випорожнень здійснюють на диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва, ЕМС.
1. Посів випорожнень бактеріологічною петлею
Посів здійснюють в мікробіологічній лабораторії. Досліджуваний матеріал (випорожнення) до посіву попередньо готують. Їх розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1: 10, дають відстоятись 30хв., доки великі частки осядуть на дно. Посівним матеріалом служить поверхнева рідина.
Техніку посіву бактеріологічною петлею повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття №3 на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).
ІІ. Посів випорожнень шпателем
Шпателем випорожнення сіють у мікробіологічній лабораторії або безпосередньо із судна (горщика) біля ліжка хворого.
У лабораторії випорожнення попередньо готують до посіву (див. вище).
Безпосередньо із судна (горщика) випорожнення шпателем набирають з кількох місць. Техніку посіву шпателем повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття №3 на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).
ІІІ. Взяття випорожнень ректальною петлею та посів на живильне середовище
| Завдання | Техніка виконання | Умови виконання | |
| 1. Одягніться відповідно до вимог | Обов’язково гумові рукавички та клейончастий фартух | ||
| 2. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал: | 2.1. Ректальну петлю 2.2. Живильні середовища 2.3. Лоток для відпрацьованого матеріалу | Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними | |
| 3. Укладіть пацієнта: | 3.1. Укладіть пацієнта на лівий бік 3.2. Подайте вказівку зігнути ноги в колінах і притягнути їх до живота | Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології | |
| 4. Візьміть досліджуваний матеріал: | 4.1. У праву руку візьміть ректальну петлю, як перо 4.2. Лівою рукою розведіть сідниці пацієнта 4.3. Введіть ректальну петлю в анальний отвір на глибину 3-5см у напрямку до пупка, а потім паралельно до хребта ще на 5-7см 4.4. Легким обертальним рухом наберіть випорожнення 4.5. Виведіть петлю | Працюйте уважно, щоб не травмувати анальний отвір та пряму кишку Дотримуйтесь правил стерильності | |
| 5. Здійсніть посів на живильне середовище: | 5.1. Привідкрийте чашку Петрі із поживним середовищем 5.2. Введіть ректальну петлю до краю чашки 5.3. Зробіть кілька щільних штрихів, а потім зигзагоподібними рухами здійсніть посів по поверхні середовища 5.4. Шпатель помістість у лоток з дезінфектантом | Уважно! При введенні петлі не торкайтесь зовнішніх країв чашки | |
| 6. Знезаразьте інструментарій, відпрацьований матеріал, руки | 6.1. За відомими Вам правилами | ||
| 7. Оформіть супровідну документацію | 7.1. Зразок оформлення супровідної документації див.у попередньому занятті | ||
| 8. Транспортуйте до лабораторії | 8.1. Транспортування посівів до лабораторії повторіть з попереднього заняття |
Орієнтовна карта спостереження за ростом збудників
кишкових бактерій на живильних середовищах
| Завдання | Самостійні записи |
| 1. Розгляньте ріст ешерихій, сальмонел, шигел на живильних середовищах Ендо, Плоскірєва, ЕМС 2. Проведіть диференціальну діагностику за характером росту 3. Зробіть записи та малюнки у щоденник, порівняйте, поясніть. |
При тафо-паратифозних захворюваннях з 2-го в крові накопичуються антитіла, які можна виявитиу розгорнутій реакції аглютинації. Запропонованій у 1896 році Ф.Відалем, в честь якого цю реакцію називають реакцією Відаля. При обліку реакції Відаля враховують динаміку утворення О-і Н-антитіл.
Реакцію непрямої Vі-гемаглютинації (РНГА) використовують для виявлення мікробоносіїв
Орієнтовна карта спостереження за постановкою серологічних реакцій
| Завдання | Самостійні записи |
| 1. Зверніть увагу на інгредієнти, необхідні для проведення реакції Відаля, РНГА | |
| 2. Проведіть облік та оцінювання результатів демонстраційнихсерологічних реакцій |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття №10
Тема: Збудники бактеріальних повітряно-краплинних інфекцій
Актуальність теми
Необхідність вивчення теми визначається тим, що останні роки в Україні повітряно-краплинні інфекції (дифтерія, туберкульоз) набули епідемічного поширення. Залишається високою смертність від цих інфекцій, у клініці переважають важкі форми перебігу, що пояснюється зниженням опірності організму, незадовільними екологічними та соціальними умовами.
Кашлюк поширений у багатьох країнах світу. За даними ВООЗ щорічно близько 60 млн осіб хворіють даним захворюванням, а летальність досягає 1%. В Україні проводяться обов’язкові щеплення проти кашлюка, що сприяє значному зниженню захворюваності, зміні характеру перебігу (збільшилась кількість легких та атипових форм хвороби).
Незважаючи на проведення планових профілактичних щеплень проти туберкульозу, дифтерії, рівень захворюваності цими інфекціями залишається високим і складає одну із проблем медицини.
Молодший медичний спеціаліст повинен чітко знати властивості збудників, особливості взяття матеріалу для дослідження, принципи специфічної профілактики та лікування. Він повинен дбати про охорону громадського та власного здоров’я, ретельно дотримуватись правил санітарно - гігієнічного та протиепідемічного режимів.
Навчальні цілі
Знати: ♦ Морфологію та біологічні властивості збудників дифтерії, туберкульозу,
кашлюка
♦ Особливості взяття досліджуваного матеріалу, транспортування до
лабораторії та основні етапи лабораторної діагностикизбудників
бактеріальних повітряно-краплинних інфекцій
♦ Препарати для специфічної профілактики та лікування
♦ Роль фельдшера у профілактиці повітряно-краплинних інфекцій
Вміти: ♦ Проводити взяття патологічного матеріалу для дослідження
♦ Здійснювати первиний посів патологічного матеріалу на живильні
середовища
♦ Оформлювати супровідну документації
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
Міждисциплінарна інтеграція
| № з/п | Назва дисципліни | Знати | Вміти |
| 1. | Анатомія людини | Будову органів дихання | |
| 2. | Фізіологія | Функції органів дихання | |
| 3. | Основи латинської мови з медичною термінологією | Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти | Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією |
| 4. | Догляд за хворими та ММТ | Правила та техніку взяття мазка із носоглотки, слизу із зіва і носа, мокротиння Правила спілкування з пацієнтом Дезінфекцію, стерилізацію | Взяти мазок із носоглотки, зіва і носа Провести забір мокротиння для виявлення мікобактерій Провести дезінфекцію та стерилізацію Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил медичної етики та деонтології |
| 5. | Фармакологія та медична рецептура | Протитуберкульозні препарати Антисептичні речовини | Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів з метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей |
| 6. | Основи екології та профілактичної медицини | Санітарно-гігієнічний, протиепідемічний режим ЛПЗ Заходи профілактики ВЛІ | Дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ |
| 7. | Основи психології та міжособове спілкування | Правила спілкування з пацієнтом | Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології |
| 8. | Інфектологія | Дифтерію Дезінфекцію, стерилізацію | Збирати клініко-епідеміологічний анамнез Брати мазки із зіва, носа на бактеріологічне дослідження |
| 9. | Епідеміологія | Складові епідемічного процесу Дезінфекцію, стерилізацію | Визначати складові епідемічного процесу Дотримуватись правил асептики та антисептики, санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ |
| 10. | Педіатрія | Дифтерію Кашлюк Туберкульоз | Взяття мазка із слизової оболонки носа й мигдаликів для бактеріологічного дослідження Методика введення антитоксичної протидифтерійної сироватки Техніка введення вакцин АКДП, АДП Техніка проведення проби Манту та оцінювання результатів Методика збирання мокротиння для визначення наявності збудника туберкульозу; |
Орієнтовна карта самостійноїроботи злітературою
| Завдання | Вказівки до завдання | Самостійні записи | |||||||||||||||||||
| 1. Заповніть таблицю: |
| ||||||||||||||||||||
| 2. Вивчіть особливості взяття матеріалу для дослідження | 2.1. Забір слизу із зіва і носа при дифтерії 2.2. Взяття мазка із носоглотки та методом «кашлевих пластинок» при кашлюку 2.3. Правила збирання мокротиння при туберкульозі, дезінфекція плювальниць 2.4. Заходи безпеки під час роботи та спілкування з пацієнтами | ||||||||||||||||||||
| 3. Визначіть.методи лабораторної діагностики: | 3.1. Основні етапи лабораторної діагностики коринебактерій дифтерії та бордетел 3.2. Мікроскопічний метод та експрес-метод дослідження, які використовуються для виявлення мікобактерій туберкульозу 3.3. Шкірно-алергічний метод (проба Манту), його застосування для діагностики туберкульозу | ||||||||||||||||||||
| 4. Занотуйте інформацію про специфічну профілактику та лікування дифтерії, кашлюку, туберкульозу: | 4.1. Випишіть з Календаря профілактичних щеплень: ♦ препарати, які застосовуються для специфічної профілактики ♦ терміни вакцинації та ревакцинації 4.2. Правила введення протидифтерійної антитоксичної сироватки з метою лікування дифтерії 4.3. Протитуберкульозні хіміотерапевтичні препарати |
Запитання для самоконтролю знань
1. Відомості про морфологію та біологічні властивості збудника дифтерії, кашлюку, туберкульозу
2. Особливості взяття матеріалу на дослідження від хворих на дифтерію та транспортування його до лабораторії
3. На які живильні середовища сіють досліджуваний матеріал, що містить коринебактерії дифтерії?
4. Який матеріал і якими методами відбирають для дослідження за підозри на кашлюк? За яких умов його транспортують?
5. Які живильні середовища використовують для первинного посіву матеріалу для виділення бордетел?
6. Патогенез туберкульозу, імунітет
7. Правила збирання мокротиння, дезінфекція плювальниць, заходи безпеки під час роботи
8. Основні етапи лабораторної діагностики збудників бактеріальних повітряно-краплинних інфекцій
9. Проба Манту та її значення для діагностики туберкульозу.
10. Препарати для специфічної профілактики дифтерії, кашлюку, туберкульозу
11. Роль фельдшера у профілактиці бактеріальних повітряно-краплинних інфекцій
Обсяг самостійної роботи на занятті
Студенти вивчають морфотинкторіальні та культуральні властивості коринебактерій, бордетел, мікобактерій.
Опрацьовують правила збирання матеріалу при бактеріальних повітряно-краплинних інфекціях.
Здійснюють первинний посів досліджуваного матеріалу на живильні середовища, оформлюють супровідну документацію.
Практичні навички
• брати слиз із зіва й носа для дослідження
• брати мокротиння для бактеріологічного дослідження
• оформлювати супровідну документацію
• проводити первинний посів патологічного матеріалу на живильні середовища
Коринебактерії дифтерії
І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу
Досліджуваний матеріал беруть із місця ураження дотримуючись усіх принципів та правил його взяття:
♦ дифтерія зіва – слиз (плівку) із зіва та носа.
♦ дифтерія незвичайної локалізації – матеріал із зіва, носа та органів, які уражені.
1. Матеріал із зіва забирають натще або не раніше ніж через 2 год. після їжі.
2. Взяття матеріалу проводять до початку антибіотикотерапії та не раніше, ніж через 3 доби після відміни лікування.
3. Для взяття матеріалу використовують сухі стерильні ватні тампони.
4. При транспортуванні на великі відстані використовують ватні тампони, зволожені ізотонічним розчином хлориду натрію.
ІІ. Алгоритми виконання практичних навичок
1. Взяття мазка із зіва та носа (див. практичне заняття «Патогенні коки»)
2. Посів досліджуваного матеріалу тампоном на чашку Петрі (див. практичне заняття «Фізіологія мікроорганізмів»)
При підозрі на дифтерію застосовують живильні середовища: кров’яно-телуритовий агар, кров’яний агар, сироватковий агар, які попередньо зігріті.
ІІІ. Методи лабораторної діагностики
1. Мікроскопічний
| Завдання | Самостійні записи |
| 1. Розгляньте під мікроскопом препарат, виготовлений з культури C.diphtheriae пофарбований за методом Нейсера (при неможливості – малюнок в атласі, мультимедійну презентацію) 2. Зверніть увагу на: ♦ форму збудника ♦ забарвлення ♦ розміщення ♦ наявність зерен волютину 3. Замалюйте мікроскопічну картину |
2. Культуральний (мікробіологічний)
| Завдання | Самостійні записи |
| 1. Через скільки годин після посіву облікують результат? 2. Розгляньте колонії на чашках Петрі з середовищем КТА (в атласі, мультимедійній презентації) та охарактеризуйте їх в залежності від біовару збудника: ♦ t.mitis ♦ t.gravis ♦ t.intermedius |
|
|