Економічна суть обліку власного капіталу.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….

1 ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ…………………………………………………………

1.1 Економічна сутьобліку власного капіталу........................................................

1.2 Облікові операції власного капіталу та порядок їх виконання........................

1.3 Документальне оформлення власного капіталу.................................................

1.4 Відображення обліку власного капіталу в статтях фінансової звітності.........

2 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ………………………………………………………

2.1 Складання балансу на початок звітного періоду................................................

2.2 Побудова журналу господарських операцій ……………………………...…..

2.3 Відкриття рахунків, визначення оборотів та кінцевого сальдо …………………

2.4 Складання оборотно-сальдової відомості…………………………………..

2.5 Складання балансу на кінець звітного періоду ………...……………………..

3 ЗАКЛЮЧНИЙ РОЗДІЛ………………………………………………………….

3.1 Заповнення частини Балансу “Актив”..............................................................

3.2 Заповнення частини Балансу “Пасив”..............................................................

ВИСНОВКИ...............................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................

ДОДАТКИ..................................................................................................................

ВСТУП

Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власність”. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасника­ми), і являє собою вартість майна підприємства.

Майно підприємства складається з різноманітних матеріаль­них, нематеріальних та фінансових ресурсів – носив прав власності окремих суб'єктів, а також частки інвестованих коштів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне това­риство) ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, акціонерне підпри­ємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов’язань.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгова­ності, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Завданням даної курсової роботи є відображення власного капіталу підприємства в обліку, характеристика його основних елементів, їх формування, визначення суті та функцій власного капіталу.

Актуальність теми зумовлена визначальним місцем власного капіталу у створенні та функціонуванні підприємства, його особливим статусом “гаранту” організації бізнесу.

Економічна суть обліку власного капіталу.

Поняття «капітал» дуже поширене як в економічній теорії, так і в економічній практиці. Тому від правильного його розуміння в більшій мірі залежить наукова оцінка напрямів соціально-економічних процесів, які відбуваються в сучасній Україні.

Термін " капітал" походить від лат. Capitals - головний. У повсякденному житті під капіталом розуміють: у вузькому розумінні - суму заощаджень, достатню для ведення підприємницької діяльності, а в широкому розумінні - все те, що має певну цінність

З точки зору економічної теорії, капітал - це авансовані підприємцями у виробництво товари, засоби виробництва, грошові ресурси, і кошти на оплату найманої праці, що в процесі свого продуктивної взаємодії забезпечують збільшення вартості та збагачення підприємців.

Відповідно для підприємства він виступає джерелом розширення, а для кредиторів - критерієм оцінки надійності та гарантом виконання підприємством своїх зобов'язань. Державний інтерес полягає у зміцненні стабільності підприємства і його розвитку в інтересах всього суспільства. Виходячи з цього, можна дати таке визначення цього терміна: «Власний капітал - вартісної образ власних коштів підприємства, який є власним джерелом відтворення активів і відображає обсяг прав власників».

У процесі проведення аграрної реформи в Україні сформувалися сільськогосподарські підприємства з різними організаційно-правовими формами господарювання, засновані на приватній власності (товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, фермерські господарства, приватні підприємства тощо), діяльність яких регламентується законодавчими та нормативними актами Україна:

Указом Президента України «Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку та статистики» № 303 від 23.05.92 р. Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» № 1529 від 3.12.99 р. Указом Президента України «Про заходи забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки».

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996 - XIV.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 за № 399/3692.

Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р. Інструкцією про використання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р.

У новостворених підприємствах функцію фінансування господарської діяльності виконує початковий (стартовий) капітал, який за своїм матеріальнимскладом є сукупністю активів, інвестованих засновниками, і відображають їх вартість. У зв'язку з цим оцінка власного капіталу визначається оцінкоювідповідних активів і зобов'язань. Це означає, що загальна сума власного капіталу дорівнює ринковій вартості акцій підприємства чи сумі, яку можна отримати від реалізації його чистих активів за умови безперервної діяльності.
Власний капітал, відповідно П(С)БО 2 «Баланс», включає такі елементи: статутний капітал, пайовий капітал, неоплачений капітал, вилучений капітал, додатково вкладений капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), резервнийкапітал.

Складові статутного капіталу відображають вартість активів, які власники передали в розпорядження підприємства як внески, а також залишки створеної додаткової вартості у формі нерозподіленого прибутку, вартість активів, отриманих підприємством у своє розпорядження від інших осіб без повернення, і суму дооцінки необоротних активів.

Капітал має юридичне і економічне значення. Юридичне значення капіталу передбачає, перш за все, те, що його розмір визначає межі мінімальноїматеріальної відповідальності, які суб'єкт господарювання має за своїми зобов'язаннями. Економічна роль власного капіталу передбачає забезпечення підприємства власними фінансовими ресурсами, необхідних як для початку так і для продовження реальної господарської діяльності. Розглядаючиекономічну сутність, потрібно відзначити найважливіші характеристики капіталу, які полягають в тому, що він виступає основним чинником виробництва, характеризує фінансові ресурси підприємства, які отримують прибуток.

Класифікація власного капіталу за формою визначає частину капіталу, який був реінвестований учасниками; отриманий безкоштовно; отриманий протягом звітного періоду. Класифікація за рівнем відповідальності дає можливість ранжувати капітал на юридично закріплений в установчих документах і нерегламентований як обов'язковий чинним законодавством.