Біржові ризики

Біржові ризики становлять небезпеку втрат від біржових угод. До цих ризиків належать: ризик неплатежу з комерційних справ, ризик неплатежу комісійної винагороди брокерської фірми й ін.

Практично вся біржова активність піддається не одному, а сукупності ризиків, залежно від обставин, що складаються на ринках, а також від діяльності й професіоналізму самих біржовиків.

Не існує біржової діяльності, що гарантує одержання прибутку за відсутності ризиків. Кожен учасник біржових торгів намагається одержати прибуток шляхом вирішення проблем існуючих ризиків, уживаючи все можливе, щоб уникнути ситуації, безпосередньо пов'язаної з ризиками. Характерною рисою ризиків у біржовій торгівлі є те, що їм піддані всі учасники, навіть ті, хто не зв'язаний у біржовій торгівлі безпосередньо.

Фактори, що підсилюють біржові ризики, нерідко впливають на їх функції. До функцій ризику в біржовій торгівлі, що найбільш повно відображає їх сутність, ставляться інноваційні, регулювальні й захисна функції. До функцій ризику можна віднести й аналітичну функцію. Вона пов'язана з тим, що наявність ризику припускає необхідність вибору одного з можливих варіантів рішення. У зв'язку з цим біржовики в процесі ухвалення рішення аналізують усі можливі варіанти, вибираючи найбільш рентабельні й найменш ризикові.

На фондових і валютних біржах ризик часто пов'язаний з падінням купівельної спроможності грошей (майбутні гроші не зможуть «купити» тієї самої кількості біржових товарів і послуг однакової якості, як гроші сьогоднішні), інакше кажучи, інфляційний ризик.

Індивідуальна й масова психологія поводження біржовиків на фінансових ринках, які прагнуть одержати прибуток на основі свого припущення про майбутні ціни, також є чинником ризику.

Знаходження рішення проблем ризиків визначається тим, який рівень ризику допустимий для учасників біржових торгів. Біржовик може по-різному ставитися до ризиків: не любити ризик, нейтрально до нього ставитися або віддавати перевагу ризику. Критерієм становлення є потреба біржовика у винагороді за ризик. Біржовики, що не люблять ризику, завжди схильні вимагати компенсацію за можливу невизначеність. Ті, хто ставиться до ризику нейтрально, байдужні до винагороди, а ті, хто ризикує, готові навіть нести втрати, щоб випробувати гострі відчуття.

У кожного професіонала-біржовика свої методи прийняття рішень, на підставі яких він визначає, який рівень ризику для нього прийнятний або як можна його уникнути. Професіонали, спокушені в біржовій грі, визначають кожен фактор ризику заздалегідь і грають тільки тоді, коли є шанси одержати винагороду за ризик.

У результаті ухвалення рішення щодо ризиків учасники біржових торгів можуть зазнавати втрат через дію непередбачених факторів або неправильної оцінки факторів, що підсилюють ризик. Тому при оцінці ризику експерти в першу чергу повинні допускати ймовірність втрат для учасників біржової торгівлі внаслідок ухвалення рішення. Для оцінки ризику найбільш прийнятні такі критерії, як імовірність небажаного результату й рівень кожного ризику за пріоритетами у всій сукупності.

Найбільш важливі рішення, із прийняттям яких зіштовхуються учасники біржових торгів, визначаються тим, які ризики прийнятні й що робити з іншими ризиками, які неприйнятні або непередбачувані. Кожен учасник торгів має власні переваги безпосередньо пов'язані з ризиком або одержанням винагороди, і повинен ідентифікувати ризики, яким підданий, вирішувати, які з ризиків для нього прийнятні й, нарешті, знаходити шляхи й способи того, як уникнути інших небажаних ризиків, а також уміти оцінювати, Уякі фінансові витрати це виллється і чи є в цьомуякий-небудь зміст. Біржовик зобов'язаний дотримуватися найбільш підходящого ризику, а також вибору методів, способів і прийомів оцінки, наявних у розпорядженні учасників біржових торгів.

До групи заходів із мінімізації ризиків можна віднести хеджування, створення фінансових, резервів, диверсифікованість, упровадження варіантної системи впливу біржовика на керовані фактори ризику.