Відсоткові ризики

Процентні ставки – найбільш часто використовувані фінансові показники. Ці ставки відрізняються не лише за величиною, а й за методом їх обчислення. Одні процентні ставки фіксовані протягом усього періоду дії договору, інші можуть змінюватися на обговорених умовах у певні проміжки часу. Існують і такі, наприклад за іпотечними позичками, які можуть змінютися за бажанням кредитора.

Кредитор зіштовхується зі значною невизначеністю щодо вартості грошей, коли вони до нього повертаються (майбутня вартість цих грошей невизначена). Кількісна міра цієї невизначеності відома як ризик. Кредитори зустрічаються з різними видами ризиків, і це може зменшити їхню вигоду або добробут. Однієї з функцій відсотка є компенсація цієї втрати вигоди, що існує через ризики.

Відсотки компенсують позикодавцеві неможливість задовольнити ці переваги в момент інвестування коштів. Позичальники готові заплатити за використання коштів, тому що це дозволяє їм мати додаткову вигоду раннього споживання внаслідок одержання коштів від інвестора.

Процентний ризик – це ризик для прибутку, що виникає через несприятливі коливання процентної ставки, які приводять до підвищення витрат на виплату відсотків, зниження доходу від вкладень і надходжень від наданих кредитів.

Фірма, що йде на поглинання іншої фірми, через якийсь час виявиться в зоні процентного ризику, якщо це придбання фінансується за рахунок позикових коштів, а не шляхом випуску акцій.

Банки й інші фінансові установи, які мають значні кошти, що приносять процентний дохід, звичайно більшою мірою піддаються процентному ризику. Якщо фірма взяла значні кредити, то неефективне керування процентними ризиками може привести фірму на грань банкрутства.

Зміни процентних ставок спричиняють кілька різновидів ризику.

1. Ризик збільшення витрат зі сплати відсотків або зниження доходу від інвестицій до рівня нижче очікуваного через коливання загального рівня процентних ставок.

2. Ризик, пов'язаний з такою зміною процентних ставок після ухвалення рішення про узяття кредиту, що не забезпечує найбільш низьких витрат зі сплати відсотків.

3. Ризик прийняття такого рішення про надання кредиту або здійснення вкладень, що у результаті не призведе до одержання найбільшого доходу через зміни процентних ставок.

4. Ризик того, що сума витрат зі сплати відсотків по кредиту, узятому під фіксований відсоток, виявиться вищою ніж у разі кредиту під плаваючий відсоток, або навпаки.

Чим більша рухливість ставки (регулярність змін, їхній характер і розміри), тим більший процентний ризик.

Розгляд процентного ризику залежить від того, у якому становищі ви перебуваєте – позичальника чи кредитора. Припустимо, наприклад, що у вас на банківському короткотерміновому вкладі перебуває 5000 у. о., причому процентна ставка змінюється щодня, відображаючи кон'юнктуру ринку. У вашому стновищі вкладника (тобто кредитора банку) процентний ризик - це ризик того, що ставка знизиться. Ваша політика страхування повинна укладатися в страхуванні відпадання нижче якогось мінімуму процентної ставки, тобто в забезпеченні захисту від збитків, викликаних мінімальною процентною ставкою.

А тепер навпаки, уявімо, що ви позичальник. Припустимо, що ви тільки–но що купили будинок і взяли в банку іпотечний кредит з регульованою ставкою. Процентна ставка по заставній, що ви виплачуєте, прив'язана до ставки відсотка за річними казначейськии векселями. У цьому разі ваш процентний ризик полягає в тому, що ставка буде зростати. Ваша політика страхування процентної ставки повинна укладатися в страхуванні від перевищення якоїсь стелі процентної ставки, тобто збитків, пов'язаних з максимальною процентною ставкою.

Ризик для позичальника має двоїсту природу. Одержуючи позику за фіксованою ставкою, він піддається ризику через падіння ставок, а у разі позики за вільно коливною ставкою він піддається ризику через їх збільшення. Ризик можна знизити, якщо вгадати, у якому напрямку стануть змінюватися процентні ставки протягом строку позики, але це зробити досить складно.

Ризик для кредитора – це дзеркальне відображення ризику для позичальника. Щоб одержати максимальний прибуток, банк повинен надавати кредити за фіксованою ставкою, коли очікується падіння процентних ставок, і за плаваючою ставкою, коли очікується їхнє підвищення.

Інвестор може містити кошти на короткострокові депозити або депозити з коливною процентною ставкою й одержувати процентний дохід. Інвестор повинен віддати перевагу фіксованій процентній ставці, коли передбачається падіння процентних ставок, і коливну, коли очікується їх зростання.

Зміну процентних ставок залежно від строку позики можна виразити за допомогою кривої процентного доходу. Нормальною кривою процентного доходу вважається висхідна крива. Вона означає, що процентні ставки для довгострокових позик звичайно вище, ніж для короткострокових, і тим самим компенсують кредиторам зв'язаність коштів на більш тривалий строк і більше високий кредитний ризик у разі довгострокових позик.

Точка зору банку на процентний ризик відрізняється від точки зору його корпоративних клієнтів. Процентний ризик для фінансових установ буває базовим ризиком тимчасового розриву. Базовий ризик пов'язаний зі змінами в структурі процентних ставок. Базовий ризик виникає, коли кошти беруться за однією процентною ставкою, а позичаються або інвестуються за іншою.

Ризик тимчасового розриву виникає, коли позики одержують або надають за однією й тією самою базовою ставкою, але з деяким тимчасовим розривом у датах їх перегляду зі взятих і наданих кредитах. Ризик виникає у зв'язку з вибором часу перегляду процентних ставок, оскільки вони можуть змінитися в проміжку між моментами перегляду.

З вищевикладеного зрозуміло, що існує безліч процентних ставок. У будь-який час на фінансових ринках існує ряд процентних ставок, тому корисно розділити фактори, що визначають ці ставки, на дві групи: ті, які визначають загальний рівень процентних ставок, і ті, які визначають розходження процентних ставок.

Фактори, що впливають на рівень процентних ставок:

• політика уряду;
• грошова маса.
• очікування щодо майбутньої інфляції.

Фактори, що впливають на розходження процентних ставок:

• час погашення фінансових зобов'язань;
• ризик невиконання зобов'язань;
• ліквідність фінансових зобов'язань;
• оподатковування;
• інші різні фактори, специфічні для конкретних фінансових зобов'язань, наприклад, чи надане забезпечення активами, чи включені права вибору в договір.