Завдання 7

Спробуйте упродовж трьох хвилин жодного разу не згадати про темно-зеленого крокодила. Чи вдається це вам?

Методика «Продуктивність запам'ятовування» (за Н. А. Литовцевою)

Методика дозволяє визначити продуктивність запам'ятову­вання як комплексного показника рівня пам'яті.

Інструкція: підготуйте папір, ручку і годинник із секундною стрілкою. Вам буде запропоновано три завдання, які потрібно буде виконати за визначений час.

Завдання 1. За 40 секунд спробуйте запам'ятати 20 запропо­нованих слів та їхній порядковий номер.

Продуктивність запам'ятовування вираховується за формулою:

Кількість правильно відтворених слів × 100 =%

Кількість запропонованих слів

Завдання 2. Зробіть те ж саме з числами і їх порядковими номерами. Час на запам'ятовування - 40 секунд. Відсоток пра­вильних відповідей вирахуйте за тією ж формулою.

Завдання 3. Упродовж 60 с прочитайте текст. У ньому виділені жирним шрифтом і пронумеровані 10 головних ідей. Спробуйте відтворити їх, зберігаючи вказану послідовність.

У 1912 р. в Атлантичному океані сталася катастрофа. Великий пасажирський лайнер «Титанік», який здійснював свій перший рейс з Європи в Америку, зіштовхнувся в тумані з плаваючою льо­дяною брилою - айсбергом (1), отримав велику пробоїну і почав тонути (2). «Спустити шлюпки!» — скомандував капітан. Але шлюпок виявилося недостатньо (3). їх вистачало лише на поло­вину пасажирів. «Жінки і діти — до сходів, чоловікам одягнути рятувальні пояси!» (4) - пролунала друга команда. Чоловіки мовчки відійшли від перил. Лайнер повільно занурювався у темну холодну воду (5). Одна за одною відходили від гинучого судна шлюпки з жінками і дітьми. Нарешті почалася посадка в останню шлюпку (6).

Раптом до перил з криками кинувся якийсь товстун з пере­кошеним від страху обличчям (7). Розштовхуючи жінок і дітей, він роздавав матросам пачки грошей і намагався заскочити у переповнену людьми шлюпку (8).

Почувся неголосний сухий тріск - це капітан вистрілив із пістолета (9). Боягуз упав на палубу мертвим (10), але ніхто навіть не обернувся у його бік».

Формула:

Кількість правильно відтворених ідей × 100 = %

Кількість ідей, виділених у тексті

Результат:

Склавши показники за результатами трьох тестів і поділивши суму на три, Ви отримаєте середню продуктивність запам'ятовування:

90-100 — відмінний результат.

70-90 — дуже хороший.

50-70 — хороший.

0-10 — дуже поганий.

Через тиждень знову виконайте завдання за цими трьома текстами не заглядаючи у збірник.

Спробуйте відтворити і слова, і числа, і текст тільки по пам’яті, інакше ви не зможете з'ясувати, як довго здатна ваша пам’ять зберігати отриману інформацію.

Якщо результат виявиться хорошим - це означає, що пам’ять у вас достатньо чіпка і не підведе. А якщо результат поганий, не падайте духом і не втрачайте надії - пам'ять піддається тренуванню і за бажання її можна покращити.

Висновки.

Отже, пам'ять являє собою систему процесів і станів, де інформація організується, узагальнюється і зберігається деякий час.

За змістом залежно від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють чотири види пам’яті: образну (зорову, слухову, дотикальну, нюхову), словесно-логічну, рухову та емоційну. Залежно від характеру перебігу процесів пам’яті останню поділяють на мимовільну та довільну. Пам’ять поділяють також короткочасну, довготривалу та оперативну.

Види пам'яті диференціюються також і в залежності від того, як відбувається запам'ятовування. Залежно від характеру діяльності, розрізняють довільне і мимовільне запам'ятовування. У залежності від способу запам'ятовування розрізняють механічну і смислову пам'ять.
За тривалістю зберігання інформації виділять пам'ять миттєву (сенсорну), ко короткочасну і довготривалу. Пам’ять реалізується через запам’ятовування, збереження, відтворення і забування.
Кожна людина наділена індивідуальними особливостями пам’яті, а щоб її поліпшити, потрібно постійно тренувати.

Хороша пам'ять потрібка за­вжди, повсюдно і повсякчасно, для складання іспитів, для покращення навчального процесу та професійної активності. У наш час вже не до­статньо просто знати щось приблизно і частко­во. Світ вимагає знань.
Пам’ять допомагає опановувати знанням, є основою передачі знань наступному поколінню, основою навчання, підвищення інтелекту, зберігає індивідуальний досвід людини, забезпечує досвіду для формування поводження.
Закон життя жорстокий - все народжене коли-небудь зникає. Та це не повинно лякати людей. Навпаки: треба вірити, що життя прекрасне і постійно рухається вперед. Ніщо на світі не зникає безслідно. Людина успадковує пам’ять віків, надбання попередніх поколінь, давні традиції, вірування. Ми смертні, але безсмертний народ і безсмертя - в наступності поколінь. Мудрість віків зберігається у книжках та історії, а багатство народної душі - в пам’яті, у серці, у вчинках. Нам не потрібно щоразу, як маленьким, вчитися робити кожен крок. Це закладено у нашій пам’яті. Так само ми повинні пам’ятати своє минуле, не повторювати помилок, опираючись на досвід поколінь. Завдяки пам’яті й донині живуть славні імена тих, хто творив нашу історію, державу. Досі дивують людство своєю мудрістю давньогрецькі філософи. Ми бережемо у в пам’яті перших християн, які несли духовне світло зневіреним. Пісні сліпих бандуристів бентежать людську душу уявними картинами кривавих боїв і страждань.
Я переконаний, що саме пам’ять допомагає нам вдосконалюватись. Чи можна уявити собі дерево без коріння? Воно всохне, бо не зможе пити цілющої вологи, набиратися живильних соків. Таким корінням для людства є пам’ять. Без неї воно загине. У серцях українців має жити пам’ять про славних князів київських, Марусю Чурай, Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, безіменних студентів, що гинули під Крутами, митрополита Шептицького, подвиги простих солдатів, що своїм життям кували перемогу у Великій Вітчизняній війні, тих, хто своїми тілами вберегли нас від Чорнобильської атомної чуми… Бо інакше чого ми варті на світі?

Список використаної літератури:

1. ВолошинаВ.В., Долинська Л. В., Ставицька С. О., Темрук О.В. Загальна психологія: Практикум: Навч. Посібн.- К.: Каравела, 2005. - С.79-88.
2. Гамезо М.В., Домашенко И. А. Атлас по психологии: Информ.-метод. пособие к курсу «Психология человека». - М.: Пед. Общество России, 2001.-С.158-171.
3. Гарсиа Маркес Г. Сто лет одиночества.М.: Правда, 1986. - С.101.
4. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.. – К.: Либідь, 2005, - С. 175-203.
5. Иванов-Муромский К. А. Мозг и память. – К.: Наук. Думка, 1987.-130 с
6. Кагал О. Як поліпшити пам’ять / Шкільна бібліотека.- 2012. - №5. – С.61-62.
7. Кадыков А. Как укрепить память/ Здоровый образ жизни.- 2011. - №23.- с. 6-7.
8. Лівинська С. Пам’ять. Виступ психолога / Психолог.- № 35-36.- с. 54-64.
9. Лурия А. Р. Маленькая книжка о большой памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1968. – С.38.
10. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник.- К.: «Центр навчальної літератури», 2004. – С. 198-209.
11. Маруненко І. М., Неведомська Є. О., Бобрицька В. І. Анатомія і вікова фізіологія. Курс лекцій для студ. – К.: Професіонал, 2006- С. 360-365.
12. Никифорова С. П. Чи можливий світ без пам’яті: Пам’ять, види пам’яті, дослідження видів пам’яті / Шкільна бібліотека.- 2010. - №2.- С. 75-78.
13. Павлов И. П. Лекции о работе больших полушарий головного мезга. – Ленинград.: – Гос. Изд-во Биологической и Медицинской Литературы. – 1937. - С. 36
14. Пам’ять людини / Шкільна бібліотека. – 2004. – С. 22-25.
15. Память, память, ты же можешь, ты должна… / Позакласний час. – 2008.- № 3. – С. 89-90.
16. Психологія: Підручник / за ред.. Ю. Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – С. 217-244.
17. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи: В 2 т. Т. 1. – М.: Педагогика, 1989. – С.300.
18. Саханюк С. Її величність пам’ять / Психолог. – 2009. – С. 22-25.
19. Сеченов И. М. Физиология нервных центров. – М.: Изд-во Академии медицинских наук СССР. – 1952. – С.178.
20. Тертична Н. М. Пам’ять / Біологія. – 2008. - № 7. – С. 32-35.
21. Цікаві факти про пам’ять / Будьмо здорові. – 2008. - № 5. – С.3.

План

1. Поняття про пам’ять.
2. Теорії пам’яті:
- асоціативний напрямок;
- фізіологічна теорія;
- біохімічна теорія.
3. Різновиди пам’яті:

3.1 Залежно від часу збереження матеріалу
- миттєва (сенсорна);
- короткочасна;
- проміжна;
- тривала.

3.2 За об’єктом запам’ятовування, переважною діяльністю
- рухова пам’ять;
- емоційна пам’ять;
- образна пам’ять (зорова, слухова, дотикова, нюхова);
- словесно – логічна пам’ять.

3.3 За способом запам’ятовування:
- мимовільна;
- довільна.
3.4 За усвідомленням змісту матеріалу:
- смислова;
- механічна
4. Основні процеси пам’яті:

4.1 Запам’ятовування
- мимовільне;
- довільне;
- механічне;
- словесно – логічне, або смислове

4.2 Збереження інформації

4.3 Відтворення інформації:
- впізнання;
- власне в і дтворення;
- пригадування;
- згадування (спогади)

4.4 Забування

5. Індивідуальні особливості пам’яті.
6. Цікаві факти про пам’ять.
7. Тренування пам’яті.
9. Методи дослідження пам’яті.
10. Висновки.