Що входить у будову механізму піднімання електротельфера?

1. Ходовий двигун, холостий візок, траверса

2. Гак, вантажний канат, барабан, електромагнітні колодки

3. Гак, вантажний канат, барабан, електромагнітні колодки, електродвигун, кабель, пульт управління

4. Ходовий двигун, холостий візок, траверса, гак

Л-2, с.24

18. Під час використання електротельфера зазор між горизонтально переміщуваним вантажем і предметами, що зустрічаються на його шляху, допускається:

1. 0, 5 м

2. 1.0 м

3. 2, 0 м

4. 3.0 м

Л-2, с.24

19. Сукупність процесів миття та дезінфекції називають:

1. Санітарною обробкою

2. Технологічним миттям

3. Миттям сировини, тари

4. Жорстким та м'яким миттям

Л-1, с.11

20. Речовиною для миття оборотної тари, обладнання та приміщення є:

1. Холодна вода

2. Розчин солі

3. Розчинені у воді один або кілька миючих засобів (детергентів)

4. Гаряча вода

Л-1, с.9

21. Миття відносно чистих плодів і овочів проводять:

1. З використанням щіткових пристроїв, тобто активного режиму миття

2. У м'якому режимі – відмочуванням і ополіскуванням чистою проточною водою

3. У жорсткому режимі – дією на сировину механічних активаторів (лопаток і т. д.)

4. З використанням турбулізації води у ванні

Л-3, с.136

22. Сильно забруднену сировину миють з використанням:

1. Ополіскування чистою проточною водою

2. Рідинних струменів

3. Миючих розчинів

4. Щіткових пристроїв (активного режиму миття)

Л-3, с.135, Л-1, с.14

23. Для якісного миття сировини воду у ванні:

1. Турбулізують повітрям, що нагнітається вентилятором у барботер

2. Збагачують мийними речовинами

3. Нагрівають

4. Дезінфікують

Л-3, с.135, Л-1, с.14

24. Подача повітря компресором у ванну з водою через барботери проходить у машинах:

1. Мийно-струшувальних

2. Вентиляторних мийних

3. Лопатевих мийних

4. Щіткових мийних

Л-3, с.137, Л-1, с.17

25. Машина, яка призначена для миття овочів, ягід, плодів бобових культур, а також для миття й охолодження сировини після теплової обробки:

1. Лопатева мийна А9-КЛА-1

2. Уніфікована КУВ

3. Барабанна мийна А9-КМ2

4. Мийно-струшувальна КМЦ

Л-1, с.15

26. Машина призначена для миття огірків, баклажанів, кабачків та інших відносно твердих плодів і овочів:

1. Щіткова мийна Т1-КУМ-3

2. Лопатева мийна А9-КЛА-1

3. Барабанна мийна А9-КМ2

4. Мийно-струшувальна КМЦ

Л-1, с.20

27. Надлишок води у мийних машинах:

1. Відкачується насосом

2. Переливається в камеру і видаляється з машини

3. Зливається з нижнього патрубка

4. Забирається вручну

Л-1, с.21

28. Вибір способу миття та конструкції мийної машини визначають за:

1. Механічними властивостями сировини

2. Кількістю сировини, яка подається на миття

3. Технологічним призначенням сировини

4. Стиглістю

Л-3, с.135, Л-1, с.14

29. Машина, яку використовують для подрібнення м'яса, риби та іншої сировини з отриманням однорідної маси:

1. Кутер

2. А9-КРВ “Ритм”

3. МШ-10 000

4. А9-КІС

Л-3, с.172

30. Поділ продукту на фракції з приблизно однаковими розмірами, формою, масою називають:

1. Сортуванням

2. Поділом

3. Калібруванням

4. Відокремленням

Л-1, с.38, Л-2, с.37

31. Поділ продукту на групи приблизно однакової якості називають:

1. Сортуванням

2. Поділом

3. Калібруванням

4. Відокремленням

Л-1, с.38, Л-2, с.37

32. Вузол калібрування в універсальній калібрувальній машині А9-ККБ – це:

1. Пари пластмасових ланцюгів

2. Два тягових ланцюги, між якими знаходяться ролики

3. Шнековий калібрувальний пристрій

4. Канатний калібрувальний пристрій

Л-2, с.39

33. Принцип дії машини для калібрування огірків КНУ – 02 полягає у:

1. Калібруванні огірків за допомогою роликового полотна

2. Провалюванні огірків у щілини, які ступінчато збільшуються в калібрувальній частині машини

3. Калібруванні за допомогою канатів

4. Калібруванні огірків за масою

Л-2, с.39

34. Механічний спосіб очищення коренеплодів, картоплі від шкірочки проводять на обладнанні, якщо попередньо проведено такі технологічні операції:

1. Інспекцію, миття, калібрування

2. Миття, відокремлення

3. Інспекцію, миття, сортування

4. Сортування, калібрування

Л-3, с.115

35. Робочим органом у машині для очищення сировини від шкірочки МОК є:

1. Дискові ножі

2. Гвинтовий шнек

3. Блок щіток

4. Абразивний диск

Л-3, с.115

36. Подрібнювання матеріалу шляхом розділення його на частинки заданої форми, розмірів і якості поверхні називають:

1. Сортуванням

2. Різанням

3. Дробінням

4. Очищенням

Л-1, с.45, Л-2, с.51

37. Процес подрібнювання характеризується його ступенем, тобто:

1. Відношенням середніх розмірів шматків матеріалу до і після подрібнювання

2. Розміром частинок після подрібнювання

3. Розміром матеріалу до подрібнювання

4. Розміром найбільших часточок після подрібнювання

Л-3, с.151

38. Різальна машина А9-КРВ “Ритм” має кутову приставку, всередині якої є:

1. Ножова гребінка, плоский ніж, горизонтальний диск з вертикальними ножами

2. Плоский ніж, горизонтальний диск з вертикальними ножами, лопатки

3. Плоский ніж, лопатки, живильник

4. Горизонтальний диск з вертикальними ножами, живильник

Л-2, с.52

39. Для шаткування капусти використовують машину:

1. А9-КРВ “Ритм”

2. МШ-10 000

3. А9-КЛГ/2

4. К6-ФМ2-Г

Л-2, с.53

40. Оберіть машину для різання сировини на кубики 7 або 10 мм, стовпчики 5 або 10 мм, кружечки 5 або 7 мм:

1. ОГБ-5

2. МШ-10 000

3. А9-КРВ “Ритм”

4. А9-КІС

Л-2, с.52

41. Процес відокремлення маси плодоовочевої сировини від кісточок, насіння і шкірки на ситах з діаметром отворів 0, 7–5 мм називають:

1. Просіюванням

2. Подрібненням

3. Фінішуванням

4. Протиранням

Л-1, с.65

42. Додаткове подрібнювання протертої маси пропусканням через сито діаметром отворів 0, 4 мм і менше називають:

1. Просіюванням

2. Подрібнюванням

3. Фінішуванням

4. Протиранням

Л-1, с.65

43. Основними робочими органами всіх типів протиральних машин і фінішерів є:

1. Сітчастий барабан, кодоловий (биловий) пристрій

2. Робоча камера, шків

3. Сітчастий барабан, шків

4. Кодоловий (биловий) пристрій, шків

Л-1, с.66

44. Протиральну машину А9-КІТ застосовують для протирання:

1. Тільки зерняткових плодів

2. Зерняткових та кісточкових плодів

3. Тільки кісточкових плодів

4. Протертої маси

Л-2, с.67

45. Пристрій об’ємного дозування – це:

1. Ємність, заповнена рідиною, яка наповнює по об’єму тару

2. Ємність, заповнена рідиною, в якій встановлена мірна ємність, об’єм якої рівний

3. Гумовий патрубок

4. Гумовий патрубок з мірною ємкістю

Л-1, с.90

46. Пристрій дозування за рівнем – це:

1. Ємність, заповнена рідиною, яка наповнює по об’єму тару

2. Мірна ємність, заповнена рідиною, об’єм якої рівний

3. Гумовий патрубок

4. Гумовий патрубок з мірною ємкістю

Л-1, с.92

47. Для об’ємного дозування і наповнення скляних і металевих банок пастоподібними харчовими продуктами в’язкістю від 3, 0 до 0, 8 Н · с/м² використовують дозувальний пристрій:

1. За рівнем

2. Об’ємний

3. Поршневий

4. Циліндричний

Л-1, с.90

48. Фасування сипучих продуктів (ягід, горошку тощо) проводять:

1. Карусельним автоматом з відміреною кількістю продукту

2. Дозувальним пристроєм за рівнем

3. Об’ємним дозувальним пристроєм

4. Циліндричним дозувальним пристроєм

Л-1, с.91

49. Режим процесу пресування визначають:

1. Об’ємом і тривалістю

2. Тиском і тривалістю

3. Ступенем подрібнювання та об’ємом

4. Ступенем наповнення та тривалістю

Л-2, с.62

50. Назвіть кількість платформ і процеси, які проходять під час пресування сировини на пресі РОК – 200:

1. Дві платформи, для завантаження пакетів подрібненої маси, пресування й вивантаження відходів

2. Одна платформа, для завантаження пакетів подрібненої маси, пресування й вивантаження відходів

3. Три платформи, для одночасного завантаження пакетів подрібненої маси, пресування та вивантаження відходів

4. Чотири платформи, для одночасного завантаження пакетів подрібненої маси, пресування й вивантаження відходів

Л-2, с.62

51. Під час вичавлювання соку пресом РОК-200 подрібнена маса завантажується в пакети, розміщується на платформі, після чого:

1. Верхня плита опускається вниз до нижньої платформи, вичавлюється сік, який стікає в піддон

2. Платформа плунжером піднімається вверх до верхньої плити, вичавлюється сік, який стікає у піддон

3. Проходить вичавлювання соку центробіжною силою

4. Верхня плита опускається вниз до нижньої платформи, вичавлюється сік, який насосом відкачується

Л-2, с.62

52. Для отримання соку з винограду використовують:

1. Гвинтовий прес ВПНД-10

2. Прес РОК - 200

3. Пакетний прес періодичної дії

4. Прес Р3-ВП2-Ш-5

Л-1, с.81

53. Процес розділення неоднорідних систем з твердою дисперсною фазою, під час якого тверді частинки затримуються простими перегородками, котрі пропускають дисперговане середовище, називається:

1. Пресуванням

2. Центрифугуванням

3. Гомогенізацією

4. Фільтруванням

Л-1, с.87; Л-3, с.184

54. Для пришвидшення відстоювання суспензій та освітлення рідин у відстійники періодичної дії добавляють:

1. Воду

2. Коагулянти

3. Крейду

4. Розчин солі

55. Основним робочим органом фільтр-пресу є:

1. Фільтрувальна перегородка

2. Рами-плити

3. Нажимна і упорна плити

4. Електродвигун

Л-1, с.87

56. Для відцентрового відокремлення осаду під час освітлення плодових соків після попереднього виведення грубих частинок використовують:

1. Центрифугу

2. Гомогенізатор

3. Сепаратор

4. Фільтр-прес

Л-1, с.84

57. Рушійною силою процесу фільтрування є:

1. Різниця тиску до і після фільтрувальної перегородки

2. Площа поверхні фільтрування

3. Властивості фільтрувальної перегородки

4. Фізичні властивості фільтрату

Л.3, с.184

58. Гомогенізатор ОГБ-5 призначений для:

1. Подрібнювання сировини, в основному капусти, рідше коренеплодів, цибулі

2. Різання коренеплодів на “кубики”, “кружечки” і “лапшу”

3. Подрібнювання сировини на частинки розміром 1нм

4. Різання сировини на кружечки

Л-1, с.60

59. Теплообмін у харчових продуктах в теплообмінних апаратах залежить від:

1. Консистенції та агрегатного стану харчових продуктів

2. Виду теплоносія

3. Типу теплообмінника

4. Виду теплового процесу

Л-1, с.127

60. Тепловий апарат, в якому теплоносій подається в трубчату нагрівальну камеру, називається теплообмінником:

1. Двостінним (сорочковим)

2. Кожухотрубним

3. Змійовиковим

4. Пластинчатим

Л-2, с.121

61. Тепловий процес, який проводять для теплової обробки сировини гарячою водою, сиропом, розсолом, розчином кислоти чи водяною парою, називається:

1. Випаровуванням

2. Пастеризацією

3. Стерилізацією

4. Бланшуванням

Л-1, с.136

62. Вкажіть апарат, який використовують для бланшування в парі і воді зеленого горошку, капусти, шпинату, моркви, картоплі, в якому плоди повністю зберігають свою цілість:

1. Стрічковий бланшувач

2. Ковшовий бланшувач БК

3. Барабанний блашувач

4. Шнековий бланшувач

Л-1, с.137

63. Для підігрівання води в бланшувачах використовують:

1. Гарячу насичену пару

2. Електротен

3. Гарячу воду

4. Гаряче повітря

Л-1, с.137

64. Температура води для бланшування сировини в бланшувачах:

1. Більше 100° С

2. 95–100° С

3. 70–80° С

4. 60–70° С

Л-2, с.128

65. Теплообмінний апарат з горизонтальним або вертикальним розміщенням теплообмінних труб називається теплообмінником:

1. “Труба в трубі”

2. Двохстороннім (сорочковим)

3. Змійовиковим

4. Кожухотрубним

Л-2, с.121

66. У пластинчатих теплообмінниках теплоносій рухається відносно потоку продукту:

1. Комбіновано

2. Прямопотоком

3. Протипотоком

4. Лінійно

Л-1, с.253

67. Щоб запобігти переповненню камери теплообмінника конденсатом і можливому гідравлічному удару, перед пуском пари необхідно:

1. Відкрити обвідні вентилі на конденсатовідвіднику

2. Змінити характер руху теплоносія

3. Визначити температуру продукту та теплоносія

4. Закрити всі вентилі

Л-1, с.136

68. Для обмеження втрат тепла через стінки теплообмінників проводять:

1. Зменшення температури теплоносія

2. Зменшення розмірів корпусу

3. Ізолювання

4. Зміну характеру руху середовища

Л-2, с.122

69. Обсмажування сировини в обсмажувальних печах проходить за температури випаровування вологи t, °С та олії Т, °С:

1. t= 100°С; Т= 120–140°С

2. t= 110°С; Т= 100–120°С

3. t= 110°С; Т= 110–120°С

4. t= 90°С; Т= 100–140°С

Л-1, с.157