Концептуальні засади економічного обґрунтування рішень, пов’язаних з операційною діяльністю підприємства

Концепція – система взаємопов’язаних і таких, що випливають один з одного науково-обгрунтованих поглядів, уявлень про управління, наприклад, виробничо-збутовою діяльністю підприємства.

Обґрунтування прийняття рішення – підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям і реально існуючим обмеженням.

В основу економічного обґрунтування господарських рішень мають бути покладені принципи:

1. врахування фактору часу;

2. врахування затрат і результатів за життєвого циклу товару;

3. застосування в розрахунках системного підходу;

4. застосування в розрахунках комплексного підходу;

5. забезпечення багатоваріантності технічних і організаційних рішень;

6. забезпечення співставності варіантів за вихідною інформацією;

7. врахування факторів невизначеності і ризику.

Необхідно правильно сформулювати господарське рішення.

Підготовчий етап обґрунтування рішення повинен здійснюватись в такій послідовності:

1. формулювання рішення з виділенням:

а) фіксованої (незмінної) частини,

б) варіативної частини;

2. визначення кінцевої мети рішення і обумовлення можливостей відхилення від неї;

3. визначення факторів ризику, пов’язаних з даним рішенням;

4. попереднє формулювання всіх можливих наслідків господарського рішення з встановленням залежності їх від варіативної частини господарського рішення.

5. формалізація і підготовка до кількісного обґрунтування господарського рішення.

Система операційних рішень включає господарські рішення щодо:

• ресурсного забезпечення діяльності підприємства (персонал, капітал, виробничі фонди, нематеріальні ресурси і активи, оборотні кошти);

• технічна база, організація і планування виробництва (інноваційні процеси, техніко-технологічна база виробництва, організація виробництва, система технічного обслуговування та соціальна діяльність);

• результати і ефективність виробництва (формування програми випуску продукції, матеріально-технічне забезпечення виробництва, якість і конкурентоздатність продукції, продуктивність праці персоналу, мотивація трудової діяльності, оплата праці, витрати і ціни на продукцію, фінансово-економічні результати та ефективність діяльності).

Алгоритм економічного обґрунтування операційних рішень:

1. обґрунтування конкретного господарського операційного рішення;

2. розрахунок планового показника економічного результату від реалізації рішення;

3. розрахунок витрат на реалізацію обраного рішення (формування кошторису, прогнозування).

4. обчислення показників ефективності операційного рішення.

Перелік операційних господарських рішень, що потребують економічного обґрунтування:

• виробнича програма підприємства;

• потреба у виробничих ресурсах;

• ефективність використання виробничих ресурсів;

• продуктивність праці персоналу;

• рівень витрат виробництва;

• собівартість основних видів продукції;

• розмір виробничих запасів і запасів готової продукції підприємства;

• обґрунтування рівня ціни на окремі види продукції;

• доцільність використання нових матеріалів;

• виробництво нової продукції;

• вибір раціональних методів і форм організації виробництва;

• вибір оптимальних організаційних структур управління підприємством;

• соціальні рішення.

Номенклатура продукції – перелік найменувань виробів, завдання з випуску яких передбачено планом виробництва продукції.

Асортимент – сукупність різновидів продукції кожного найменування, що різняться за відповідними техніко-економічними показниками.

Важливим є дослідження не тільки обсягу виробництва, а і обсягу реалізації.

Плановий (очікуваний) показник реалізованої продукції визначають, виходячи з передбаченого виробничою програмою підприємства на відповідний рік обсягу товарної продукції, з урахуванням зміни залишків не реалізованих на початок і кінець розрахункового періоду.

Фактичний показник реалізованої продукції визначають після оплати споживачем вартості продукції та надходження на банківський рахунок постачальника відповідних грошових сум.

Господарські рішення стосовно обсягу виробництва і асортименту продукції приймаються на основі інформації фінансового звіту. Інформаційні ресурси: дані бухгалтерського і внутрішньогосподарського обліку та дані фінансової і статистичної звітності.

Враховуючи, що підприємство випускає продукцію в широкому асортименті, виникає необхідність окремих звітів про доходи, які отримують за видами продукції і за сегментами ринку.

Використання повної фінансової інформації про фінансово-збутову діяльність підприємства дозволяє аналізувати і оцінювати ефективність роботи підприємства і приймати господарські рішення щодо підвищення її ефективності.