І рівень.

в) електронних;

г) торгових.

6. Які з наведених причин відіграли вирішальну роль у демонетизації золота?

а) недостатня маса золотих запасів у природі;

б) інтенсивне використання золота з наявних запасів у виробництві (електронна техніка, виробництво прикрас, медтехніка тощо);

в) прагнення урядів сконцентрувати все золото в стратегічних державних запасах;

г) велика дорожнеча обігу золотих грошей;

д) непіддатливість золотого обігу до регулюючого впливу з боку держави;

е) бажання урядів перебрати на себе емісію нерозмінних грошей заради покриття своїх фінансових потреб.

7. Визначіть, як називаються готівкові грошові знаки, які випускаються емісійними банками?

а) казначейські білети;

б) банківські білети;

в) векселі;

г) чеки.

8. До кредитних грошей належать:

а) кредитна картка;

б) банкнота;

в) чек;

г) електронні гроші;

д) вексель.

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Методичні вказівки

Вивчаючи цю тему, треба уяснити, що кількісна теорія грошей є нині пануючою. Згідно з цією теорією вартість грошей і рівень товарних цін змінюється залежно від кількості грошей в обігу: чим їх більше, тим ціни на товари вищі, а вартість грошей нижча, і на­впаки.

Слід звернути увагу на те, що кількісна теорія грошей включає два базових положення:

Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, вираже­на у грошовій одиниці іншої країни.

Валютний ринок — сукупність обмінних та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або про­центною ставкою.

Валютні відносини — відносини, що виникають під час функ­ціонування грошей у міжнародному обороті.

Валютні обмеження — законодавчо визначені обмеження на здійснення валютних операцій в країні (для певних груп економіч­них суб'єктів, для певних видів операцій, валют тощо).

Конвертованість — здатність вільного обміну національної грошової одиниці на інші валюти.

Котирування — визначення офіційними державними органами (ЦБ чи іншою фінансовою установою) курсу (ціни) іноземної валюти.

Купівельна спроможність — «сила» валюти, що виражається як сума товарів та послуг, які можна придбати на дану грошову одиницю.

Платіжний баланс — відображення співвідношення всієї суку­пності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць).

Теми рефератів

1. Міжнародний валютний фонд.

2. Світовий банк.

3. Європейський банк реконструкції і розвитку.

4. Форми міжнародних розрахунків.

5. Форми міжнародного кредиту.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення понять «валютні відносини» та «валютна
система».

2. Охарактеризуйте основні елементи національної валютної системи.

3. Дайте характеристику елементам світової валютної системи.

4. Назвіть основні етапи розвитку світової валютної системи.

5. Охарактеризуйте золотовалютну світову систему.

6. Охарактеризуйте золотодевізний стандарт.

7. Охарактеризуйте Бреттон-Вудську валютну систему.

8. Охарактеризуйте Ямайську валютну систему.

9. Які відмінності між Ямайською та Бреттон-Вудською валютними системами?

• принцип причинності, тобто зміна цін на товари пояснюється змінами кількості грошей в обігу;

• принцип пропорційності, тобто ціни на товари змінюються пропорційно зміні кількості грошей в обігу.

Кількісна теорія грошей пройшла тривалий шлях свого розвитку. Розрізняють ранню та сучасну кількісну теорію грошей. Загальна оцінка ранньої теорії зводиться до такого: вона залишалася механіс­тичною, тобто спрощено представляла зв'язок між кількістю гро­шей в обігу та рівнем товарних цін і тільки на макроекономічному рівні, не вникаючи в процеси, що відбуваються у середині економі­чних суб'єктів. Другий етап розвитку кількісної теорії грошей поча­вся з початку XX століття, коли золоті монети почали витіснятися з обігу, частіше стали з'являтись нерозмінні на золото гроші й все більшій кількості економістів ставало очевидно, що гроші відігра­ють активну роль у ціноутворенні, що фактор їх кількості впливає на зміну товарних цін.

Слід зазначити, що першим, хто зробив спробу чіткіше сформу­лювати взаємозв'язок різноманітних ключових факторів грошової і негрошової сфер щодо кількісної теорії грошей, був американський економіст І.Фішер. Він висунув трансакційну версію кількісної тео­рії на базі так званого «рівняння обміну»:

, (2.1.)

де М — маса грошей, що знаходяться в обігу протягом пев­ного періоду; V — швидкість обігу грошової одиниці; Р — ціна індивідуального товару, реалізованого за вказаний період; Q — загальна маса товарів (фізична), що реалізуються у даному пе­ріоді.

І.Фішер зробив висновок, що Р безпосередньо залежить від М. Ціни можуть зростати при незмінній кількості грошей, тобто на ціну впливає кількість товарів, які виготовлені й поставлені на ринок:

Puc.7.8. Депозитні операції валютного ринку

Плани семінарських занять

Заняття 1

1. Поняття валюти, її призначення та сфери використання. Види валюти та їх характеристика. Суть валютних відносин.

2. Валютні курси та конвертованість валют. Механізм забезпечення конвертованості валюти.

3. Валютний ринок: суть та характеристика складових елементів. Основні види валютних операцій.

4. Необхідність, суть та органи валютного регулювання. Механізм регулювання валютного курсу (девальвація, ревальвація, валютна інтервенція).

Заняття 2

1. Поняття валютної системи, її структура, призначення і види.

2. Платіжний баланс, його зміст і роль; механізмі валютного регулювання.

3. Розвиток валютної системи України.

4. Характеристика сучасної світової валютної системи та роль
МВФ в її функціонуванні.

Термінологічний словник

Валюта — грошова одиниця, що використовується у функціях світових грошей.

безпосередньо не пов'язаних з грошовою масою.

Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що на базі трансакційного варіанту кількісної теорії грошей І.Фішера та у зв'язку з критикою цього варіанта, група професорів Кембріджського університету (А. Маршалл, А. Пігу, Д. Робертсон) сформулювала свій варіант, на­званий «кембріджською версією», або теорією касових залишків. На відміну від варіанта І.Фішера у «кембріджській версії» підхід до проблеми не макроекономічний, а мікроекономічний. Кембріджські економісти зосередили увагу на мотивах нагромадження грошей у окремих економічних суб'єктів, прийшовши до висновку, що в них є постійне прагнення нагромаджувати гроші, тобто, з одного боку, мати резервний запас засобів платежу з тим, щоб розплачуватися по всіх своїх зобов'язаннях, а з іншого — створювати страховий запас ресурсів на страховий випадок. Кембріджські економісти дали нову формулу зв'язку грошей та цін:

(2.2.)

де М — касовий залишок (маса) грошей у економічних суб'єктів; R — виробництво продукції у фізичному вираженні за певний період; Р — середня ціна одиниці виробленої продукції; k — частина RP, яку економічні суб'єкти мають бажання зберігати у вигляді грошей (касового залишку).

Слід зазначити, що кембріджські економісти зробили висновок, що між М і Р існує зв'язок і на цей зв'язок діє k.

Свій вклад у розвиток кількісної теорії грошей вніс і Дж. М. Кейнс. У ранніх своїх працях він підтримував кембріджську версію, а піз­ніше сформулював свій варіант. Він пов'язав кількісний фактор грошової маси з реальними відтворювальними процесами і через них простежив за зв'язком між кількістю грошей і цінами на товари. Кейнс, на відміну від кембріджських економістів, знайшов цей зв'язок через норму банківського процента. У теорії Дж. Кейнса об­ґрунтовано, що маса грошей (М) не такою мірою безпосередньо пов'язана з цінами, як раніше, а вона зв'язана через масу доходу і норму процента:

M=L1(q) + L2(j), (2.3.)

де М — маса грошей; q — загальний дохід; j — дохід, який сформувався у зв'язку з нормою процента; L1 і L2 — попит на гроші; L2 названо спекулятивним доходом, який отримують від банків­ського процента.

Рис.7.б. Валютні операції

Рис.7.7. Конверсійні операції

Відродилася неокласична кількісна тео­рія грошей у вигляді монетаристської теорії, головним представни­ком якої є американський економіст М.Фрідмен.

Звинувачуючи Дж. Кейнса у виправданні політики інфляції, сучасні монетаристи знову повернулися до аналізу прямого зв'язку між грошима та цінами на макрорівні, стверджуючи, що зростання маси грошей веде до зростання цін. В умовах, коли на світовому рівні ак­тивно діє ринковий механізм, економічні цикли згасли, а всі еконо­мічні показники змінюються помірно, фізична маса товарів (Q), що підлягає реалізації, стає керованою, передбачливою, прогнозова­ною; монетаристи можуть передбачити зростання Q на 1, 2, 3, 4... процентів. Головний фактор тут М, який перебуває в руках уряду — емісія грошей. Монетаристи твердять, що не треба займатися тими процесами, що ними займались кембріджські економісти. " М" на рівні цін (Р), що склалися і «V» виробництва, яке є чи буде, — це теорія місця грошей, грошової політики в економічній теорії.

М.Фрідмен розробив відповідні рекомендації для уряду щодо грошової політики. Він підрахував, що якщо б у США " М" щороку збільшувалось на 4%, то ціни були б стабільними, тобто 3% на приріст виробництва продукції, 1% на уповільнення швидкості обігу грошової маси. Маргарет Тетчер запозичивши ці ідеї, вивела Великобританію з важкого економічного стану. Сучасний монетаризм є характерним для високорозвинутої ринкової економіки.

Плани семінарських занять

Заняття 1

1. Основні постулати класичної кількісної теорії грошей та їх
еволюція. Відмінності від трудової теорії вартості.

2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей. «Трансакційний варіант» І.Фішера та «Кембріджська версія».

3. Вклад Д. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.

4. Неминучість інфляційних наслідків реалізації кейнсіанських концепцій.

Заняття 2

1. Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії. Його відмінності від кейнсіанських концепцій.

2. Вклад М.Фрідмена в розробку монетарної політики на основі неокласичного варіанта кількісної теорії.

3. Кейнсіансько-неокласичний синтез. Грошово-кредитна політика монетаристів та неокейнсіанців у сучасних умовах.

4. Грошово-кредитна політика України у світлі сучасних монетаристських теорій.

Теми рефератів

1. Суть кількісної теорії грошей та причини її виникнення.

2. «Трансакційний варіант» кількісної теорії грошей.

3. «Кембріджська версія» кількісної теорії грошей.

4. Вклад Дж. Кейнса у розробку кількісної теорії грошей.

5. Монетаризм та його сучасне застосування.

Термінологічний словник

Вкладення капіталу — продаж компанією своїх акцій певній групі юридичних і фізичних осіб. Успіх розміщення, як правило, за­лежить від здібностей фондового брокера компанії розмістити ви­пущені цінні папери.

Грошова інфляція — теорія, згідно з якою інфляція пов'язана з розширенням грошової маси в обігу.

Грошовий ринок — ринок короткотермінових кредитів, а також ринок валют та благородних металів як доповнення до ринку корот­котермінових кредитів.

Грошові агрегати — показники грошової маси в обігу від вузького М0 до широкого М5.

«Дешеві» гроші — грошово-фінансова політика утримання про­центних ставок на низькому рівні, що проводиться з метою стиму­лювання економічної діяльності шляхом зниження вартості кредитів та інвестицій.

Дефіцитне фінансування — спосіб розширення сукупного попиту шляхом застосування державного регулювання. Як правило, це здійснюється шляхом перевищення державних видатків над дохо­дами, наслідком чого є створення бюджетного дефіциту.

" Дорогі" гроші — кредитно-фінансова політика, що допускає стримування отримання кредитів та високі процентні ставки по кредитах.

Інвестиції — придбання засобів виробництва з метою виробни­цтва товарів для майбутнього споживання, придбання активів, на­приклад, цінних паперів, творів мистецтва, депозитів у банках з ме­тою отримання прибутку чи збільшення капіталу.

Капіталовкладення — витрати на придбання об'єктів основного капіталу.

Puc.7.4. Види валютних курсів

Рис. 7.5. Класифікація валютних ринків

Рис.7.2. Конвертованість валюти

Puc.7.3. Взаємозв'язок конвертованості та валютних обмежень

господарстві країни. Монетаризм стверджує, що грошові фактори мають визначальний вплив на економіку і що, зокрема, збільшення грошової маси державою веде швидше до інфляції, ніж до підвищення зайнятості.

Монетарист — людина, яка дотримується монетаристської те­орії.

Монетизація — продаж урядом цінних паперів банкам з метою фінансування дефіциту бюджету.

Трансакція (лат. transactio — звершення) — операція, угода, що супроводжується взаємними поступками.

Фінансовий інструмент — засіб, який використовується уря­дом для досягнення своєї макроекономічної мети. Наприклад, дер­жавні видатки та оподаткування можуть розглядатися як інструмен­ти, спрямовані на досягнення повної зайнятості.

Запитання для самоконтролю

1. Поясніть суть кількісної теорії грошей.

2. Які соціально-економічні причини виникнення кількісної теорії грошей?

3. У чому полягає суть «трансакційного варіанта» кількісної теорії грошей?

4. Поясніть причинно-наслідкові зв'язки у рівнянні обміну І.Фішера.

5. У чому полягає суть «кембріджської версії» кількісної теорії грошей?

6. Дайте тлумачення формули А.Пігу «кембріджської версії».

7. Вклад Дж. Кейнса у розробку кількісної теорії грошей.

8. У чому полягає специфіка рекомендацій Дж. Кейнса щодо грошового регулювання економіки?

9. У чому полягає суть монетаристської версії кількісної теорії грошей?

10. Яка відмінність монетаризму від кейнсіанських поглядів на грошовий механізм?

11. У чому полягає суть фіскальної політики щодо її впливу на економічну кон'юнктуру?

Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки

Методичні вказівки

євродоларів.

На сьогоднішній день у світі існує єдиний міжнародний грошовий ринок, де торгують коштами в основних конвертованих валютах — доларах США, німецьких марках, англійських фунтах стерлінгів, французьких франках, японських ієнах та ін. Однак, головною ва­лютою, в якій відбувається майже 90% депозитних операцій на між­народних грошових ринках, є американський долар.

На фінансовому ринку України також відбувається торгівля міжбанківськими депозитами в іноземних валютах, головним чином, у доларах США і німецьких марках. Однак, є певна особливість: пе­реважна більшість українських комерційних банків на міжнародних грошових ринках є чистими кредиторами іноземних валют. Вони можуть розміщувати валютні депозити в іноземних банках за кор­доном, але залучати кошти в міжбанківські депозити можуть тільки в Україні.

Ця ситуація пов'язана з тим, що операціям по залученню і розміщенню коштів притаманний різний ступінь ризику.

Puc7.1. Класифікація валюти

грошовий обіг як безперервний процес руху грошей і грошовий оборот як момент у цьому русі. У зв'язку з цим треба з'ясувати, чому показниками виміру грошового обігу є швидкість обігу грошей, а гро­шового обороту — сума платежів за певний період часу. Необхідно збагнути, чому змінюються темпи розвитку обох сфер грошового обігу і грошового обороту на різних етапах розвитку економіки.

Розглядаючи форми грошей, потрібно простежити їх генезис, причини переходу від однієї форми до іншої, проаналізувати види засобів обігу та їх суть, сфери використання цих засобів. Особливу увагу необхідно звернути на поняття грошової маси, показники її вимірювання і структуру.

Вивчаючи швидкість грошового обігу, слід з'ясувати фактори, які на неї впливають, та показники її вимірювання.

Особливо важливе значення для вивчення багатьох питань цієї теми має розуміння законів грошового обігу, саме розуміння, а не тільки вивчення.

Спираючись на закони грошового обігу, треба уважно проаналізу­вати суть стабільності грошей та механізм її забезпечення, звернути увагу на дію кожного з основних факторів, що впливають на неї.

Розглядаючи механізм поповнення маси грошей в обороті треба простежити вилив ефекту грошового мультиплікатора.

Плани семінарських занять

Заняття 1

1. Поняття грошового обороту, його економічна основа, основні
суб'єкти та ринки, які він обслуговує.

2. Грошові потоки. Характеристика основних видів та їх взаємозв'язок.

3. Механізм балансування грошових потоків в окремих секторах та в обороті в цілому.

4. Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та економічним змістом. Характеристика грошового обігу як складової грошового обороту.

Заняття 2

1. Поняття та складові маси грошей, що обслуговує грошовий оборот. Базові гроші та грошові агрегати.

2. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають. Розрахунок швидкості обігу.

3. Вплив швидкості обігу на масу та стабільність грошей. Механізм забезпечення стабільності грошей.

4. Суть та вимоги закону кількості грошей, необхідних для обороту. Монетизація ВВП.

Заняття З

1. Механізм поповнення маси грошей в обороті. Роль центрального та комерційних банків в цьому механізмі.

2. Характеристика грошового мультиплікатора.

3. Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий оборот, їх економічні відмінності.

4. Основна характеристика банкнот та розмінної монети.

5. Суть та особливості використання депозитних грошей, векселів та чеків.

Термінологічний словник

Грошовий агрегат — показник грошової маси, в якому зібрана певна її частина, наприклад, Мо — маса готівкових грошей в обігу.

Грошовий мультиплікатор — це коефіцієнт, який відображає співвідношення між первинною емісією грошей і кінцевим збіль­шенням грошової маси в результаті цієї емісії.

Грошовий оборот — сукупність переміщень грошових коштів між економічними суб'єктами в процесі обміну щодо погашення грошових зобов'язань.

Грошові потоки — частини грошового обороту, що відобра­жають певні платежі (наприклад, за товари, послуги, працю) формуванням та використанням фінансових ресурсів держави тощо.

Маса грошей — сукупність грошових коштів у будь-якій їх формі, яка є в розпорядженні економічних суб'єктів у даний момент.

Теми рефератів

1. Грошовий оборот та грошові потоки в Україні.

2. Основні ринки, що взаємопов'язуються грошовим оборотом.

3. Закон кількості грошей, необхідної для обігу та використання їх вимог в Україні.

Завдання для перевірки знань

1. Визначити, з яких секторів складається грошовий оборот:

а) грошового обігу та фінансів;

б) грошового обігу, фінансів та кредитного сектора;

в) грошового обігу та кредитного сектора.

2. Визначити складові базових грошей:

а) обов'язкові банківські резерви;

б) касова готівка;

в) депозити в центральному банку;

г) готівкові гроші, які перебувають в обороті поза банками;

д) усі перелічені складові.

Розрізняють національні й міжнародні грошові ринки. На націо­нальному грошовому ринку країни комерційні банки-власники на­ціональної валюти проводять розміщення депозитів у валюті своєї країни (наприклад, у Великобританії банки проводять операції у фунтах стерлінгів, в Україні — розміщують та залучають кошти у гривнях).

ньому можна виділити ринки обмінних операцій типу долар/марка або долар/ієна), а також світовий ринок депозит­них операцій;

за територіальною ознакою, як правило, виділяють такі великі ринки: європейський, північноамериканський, далекосхідний. У них, у свою чергу, виділяють великі міжнародні валютно-фінансові центри: у Європі — Лондон, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Париж тощо; у Північній Америці — Нью-Йорк; в Азії — Токіо, Сінгапур, Гонконг.

Слід сказати також про існування національних валютних ринків (наприклад, валютний ринок України) з широким комплексом ва­лютних операцій.

Як про перетин територіальних ринків та ринків за видом опера­цій можна говорити, наприклад, про існування європейського ринку доларових депозитів або азіатського ринку конверсійних операцій типу німецька марка / японська ієна.

Довідка. Обсяги операцій світового валютного ринку постійно зростають. Це пов'язане з розвитком світової торгівлі та скасуван­ням валютних обмежень у багатьох країнах. За даними Банку між­народних розрахунків (м. Базель) щоденний обсяг конверсійних операцій у світі становив у 1989 р. 932 млрд доларів США, а у груд­ні 1993 р. вже перевищив 1100 млрд доларів й продовжує щорічно збільшуватись приблизно на 5 — 7 відсотків. На Лондонський ринок припадає близько 480 млрд доларів щоденного обороту, Нью-Йорк обмінює приблизно 220 млрд, Токіо — приблизно 170 млрд доларів. Набагато скромніші обсяги торгівлі валютами в менш великих цен­трах: у Сінгапурі — 90 млрд доларів, Франкфурті-на-Майні — бли­зько 60 млрд доларів.